Рівненський апеляційний суд
19 листопада 2025 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., з участю секретаря судового засідання Москалик Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Петриченка Олександра Романовича на постанову Корецького районного суду Рівненської області від 21 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , пенсіонера до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Корецького районного суду Рівненської області від 21 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Не погодившись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Петриченко О.Р. оскаржив її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки змісту протоколу та наявним в матеріалах справи доказам, у зв'язку з чим оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою.
Вважає, що ОСОБА_1 необґрунтовано притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він не перебував у стані алкогольного сп'яніння, відповідні ознаки у нього були відсутні, що підтверджується наявним у справі відеозаписом, поясненнями свідка ОСОБА_2 та результатами його огляду на стан сп'яніння, який він пройшов в медичному закладі після оформлення адміністративних матеріалів.
Просить скасувати постанову місцевого суду, а провадження у справі закрити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням
Справа №563/185/25 Суддя в суді І інстанції - Сірак Д.Ю.
Провадження № 33/4815/522/25 Суддя в апеляційній інстанції - Шимків С.С.
(проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №228334 від 23 січня 2025 року вбачається, що 23 січня 2025 року о 14:05 год., в м. Корець, Рівненської області, вул. Київська, 89, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Renault Trafic», р.н. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора драгер 6820 та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився.
ОСОБА_1 інкримінується порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Разом з цим, апеляційний суд не погоджується із висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (із змінами і доповненнями).
Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Так, згідно п. 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі по тексту - Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п. 10 розділу ІІ Інструкції, результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.
Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 7 розділу І Інструкції).
За змістом ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п.8 розділу ІІ Інструкції №1452/735 направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння наведено у додатку №1 до цієї Інструкції.
У направленні, форма якого визначена у додатку №1 до Інструкції, має бути зазначений конкретний заклад охорони здоров'я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, точний час видачі направлення та інше.
З наведеного слідує, що огляд на стан сп'яніння у медичному закладі є невід'ємною складовою освідування водія і поліцейський зобов'язаний запропонувати йому пройти такий медичний огляд, а в разі незгоди - зафіксувати відмову.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
При цьому, здійснення працівником поліції відеофіксації події, не звільняє його від обов'язку належного оформлення адміністративних матеріалів.
З наявного у матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що процедура огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводилася обома членами патрульного екіпажу поліції, які одночасно, в хаотичній послідовності, озвучували водію різні за змістом ознаки алкогольного сп'яніння.
Вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, який являється одним із ключових доказів у даній справі, ознаки алкогольного сп'яніння не відповідають ознакам, що зазначені в направленні на огляд до медичного закладу та акті огляду, які водію, у порушення вимог Інструкції, не вручалися.
При цьому, при перегляді в судовому засіданні відеозапису не вбачається наявність виявлених поліцейськими у ОСОБА_1 ознак сп'яніння, а факт вживання алкоголю останнім заперечується.
Разом з цим, з відеозапису слідує, що ОСОБА_1 відмовився від огляду о 14:32 год., у той час, коли направлення на огляд до медичного закладу складене о 14:15год., а протокол - о 14:27 год., тобто до фактичної відмови водія від освідування.
Також відеозапис свідчить, що працівниками поліції не дотриманий порядок огляду водія на стан сп'яніння, адже ОСОБА_1 не пропонувалося пройти огляд у медичному закладі, що є порушенням ст. 266 КУпАП та вимог Інструкції.
Крім цього, з адміністративних матеріалів вбачається, що протокол та направлення на огляд до медичного закладу складені лейтенантом поліції Бугайчуком А.В., у той час, коли акт огляду на стан сп'яніння складено сержавном поліції ОСОБА_3 , який і встановлював ознаки алкогольного сп"яніння у ОСОБА_1 ..
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що працівниками поліції порушено порядок огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, а адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 складені з порушенням встановлених Законом вимог, а тому огляд останнього на стан алкогольного сп'яніння вважається недійсним (ч. 5 ст. 266 КУпАП).
При розгляді даної справи, апеляційний суд бере також до уваги той факт, що згідно виписки № 8 з медичного освідчення від 23 січня 2025 року виданого КНП "Корецька міська лікарня" ОСОБА_1 у стані алкогольного сп"яніння не перебував (а.с. 17).
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа " Коробов проти України " № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).
Враховуючи, що працівниками поліції не було дотримано встановленого законом порядку огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не доведена належними та допустимими доказами, а обставини зазначені у протоколі "поза розумним сумнівом" не знайшли свого підтвердження.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
Суд першої інстанції на вказані обставини належної уваги не звернув, а тому оскаржувана постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ч. 1 ст. 130, ст. 294 КУпАП, Рівненський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Петриченка Олександра Романовича задовольнити.
Постанову Корецького районного суду Рівненської області від 21 травня 2025 року скасувати.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Шимків С.С.