Житомирський апеляційний суд
Справа №274/6530/20 Головуючий у 1-й інст. Большакова Т. Б.
Категорія 58 Доповідач Талько О. Б.
14 листопада 2025 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючої судді : Талько О.Б.,
суддів : Борисюка Р.М., Григорусь Н.Й.,
розглянувши заяви про самовідвід головуючої судді : Талько О.Б., судді : Борисюка Р.М., у цивільній справі № 274/6530/20 за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Бердичівський педагогічний фаховий коледж Житомирської обласної ради», ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 12 червня 2025 року,
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 12 червня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено.
Визнано недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до її гідності, честі та ділової репутації, наступну інформацію, розповсюджену ОСОБА_2 31 травня 2018 року на засіданні профспілкового комітету працівників Бердичівського педагогічного коледжу: «у відношеннях із колегами викладач ОСОБА_1 створює конфліктні ситуації. За час роботи в коледжі ОСОБА_3 багаторазово провокувала до психологічної нестабільності колективу, безпідставними звинуваченнями колег». У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального закладу «Бердичівський педагогічний фаховий коледж Житомирської обласної ради» про стягнення грошових коштів у відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 840, 80 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2265, 24 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 листопада 2025 року визначено склад суду: головуюча суддя : Талько О.Б., судді: Борисюк Р.М., Григорусь Н.Й.
Від суддів Талько О.Б. та Борисюка Р.М. надійшли заяви про самовідвід. В обгрунтованння яких вказано, що вони входили до складу колегії суддів при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 8 липня 2022 року у цивільній справі № 274/4132/21. Посилаються на те, що 7 липня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Вищої ради правосуддя із дисциплінарною скаргою щодо суддів: Талько О.Б., Борисюка Р.М. Інспектором Вищої ради правосуддя здійснюється перевірка фактів, вказаних ОСОБА_1 у скарзі, зокрема порушення суддями норм матеріального та процесуального права під час розгляду цивільних справ та 4 серпня 2025 року була винесена ухвала щодо продовження додаткового розгляду дисциплінарної скарги відповідно до встановлених законом строків.
Положеннями ст.ст. 36, 37,39 ЦПК України передбачені підстави для відводу та самовідводу суддів.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
За приписами статті 39 ЦПК України за наявності підстав зазначених у статті 36 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Згідно частини 1 статті 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Так, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Крім того, заявлений самовідвід є безумовно необхідним, оскільки наявність вищезазначених обставин беззаперечно та поза всяким сумнівом надає можливість учасникам судового розгляду припускати можливість необ'єктивного розгляду справи та ухвалення несправедливого рішення, та можливість порушення вимог статті 6 Європейської конвенції з прав людини, яка є частиною національного законодавства України та гарантує кожній людині право на справедливий, незалежний і безсторонній суд.
За змістом пункту 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», схвалених резолюцією №2006 /23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року, допускається відвід (самовідвід) судді у тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Тому, з метою дотримання прав учасників судового процесу у справі на справедливий суд, враховуючи позиції Європейського суду з прав людини з приводу недовіри до суду, заяви суддів Талько О.Б. та Борисюка Р.М. про самовідвід підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 39, 40, 259, 260, 261,374 ЦПК України, суд,
Заяви суддів: Талько О.Б. та Борисюка Р.М. про самовідвід задовольнити.
Цивільну справу № 274/6530/20 передати для проведення повторного автоматизованого розподілу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуюча Судді :