Справа № 274/2377/25 Головуючий у 1-й інст. Вдовиченко Т. М.
Категорія 39 Доповідач Борисюк Р. М.
13 листопада 2025 р. м. Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді: Борисюка Р.М.,
суддів: Павицька Т.М., Шевчук А.М.,
вирішуючи питання відповідно до вимог статті 359 ЦПК України про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кочмарьова Сергія Валерійовича на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 16 травня 2025 року,
по цивільній справі №274/2377/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія »Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 16 травня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія »Ейс» (далі ТОВ «ФК »Ейс», Товариство) заборгованість за кредитним договором №477304665 від 14 червня 2023 року в розмірі 114 665,16 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК »Ейс» судовий збір в розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Не погодившись із рішенням суду, 01 жовтня 2025 рокучерез підсистему «Електронний суд» із порушенням строку на апеляційне оскарження представник ОСОБА_1 - адвокат Кочмарьов С.В. подав апеляційну скаргу, разом із клопотанням про поновлення строку.
Як на підставу для поновлення строку представник зазначає, що копію оскаржуваного рішення ОСОБА_1 не отримувала, а про його наявність дізналася після того, як ним на підставі поданої заяви через підсистеми «Електронний суд» було отримано 03 вересня 2025 року його копію.
У подальшому, 18 вересня 2025 року ним був підготовлений та направлений запит до місцевого суду для з'ясування питання, чи отримувала його довірителька оскаржуване рішення, оскільки при ознайомленні неможливо було встановити дану інформацію.
19 вересня 2025 року місцевим судом було повідомлено, що поштове відправлення, в якому міститься оскаржуване рішення, 09 червня 2025 року повернулося на адресу суду з відміткою працівника пошти: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Враховуючи вище викладене, вважає, що оскільки ОСОБА_1 не була присутня в судовому засіданні, не отримувала судове рішення, не має зареєстрованого кабінету у ЄСІТС, а він як представник ознайомився та отримав оскаржуване судове рішення лише 03 вересня 2025 року, тому наявні підстави для поновлення строку.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 20 жовтня 2025 року визнано не поважними підстави пропуску строку апеляційного оскарження, скаргу залишено без руху та надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків тривалістю не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
На виконання ухвали суду, представник відповідачки - адвокат Кочмарьов С.В. подав клопотання, де зазначено аналогічні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, які визнані неповажними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, а також зазначено, що ОСОБА_1 не отримувала матеріалів позовної заяви ТОВ «ФК «Ейс», яке було направлено засобами поштового зв'язку Укрпошти 01 лютого 2025 року за трекінгом поштового відправлення № 0505242161399.
Представник вказує, що ОСОБА_1 не отримувала ухвалу про відкриття провадження у справі, як це зазначено за змістом ухвали суду апеляційної інстанції, оскільки у період з 05-11 квітня 2025 року вона з чоловіком ОСОБА_2 , перебували у с. Поляниця, Івано-Франківській області (курорт «Буковель») на відпочинку та святкуванні дня народження чоловіка.
Колегія суддів дійшла висновку, що дане клопотання не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
У клопотанні фактично викладені ті ж самі підстави поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які згідно з ухвалою суду від 20 жовтня 2025 року визнані неповажними.
Також, колегія суддів наголошує, що ОСОБА_1 отримала копію ухвали про відкриття провадження по справі, яка направлялась за адресою: 13361, Бердичівський район, Житомирська область, вулиця Миру, 14, Велика П'ятигірка, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с 106), а відтак була обізнана із наявністю судового провадження про стягнення заборгованості із неї за кредитним договором.
Крім того, необхідно зазначити, що матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що з моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження, ОСОБА_1 цікавилася станом розгляду справи, починаючи з 09 квітня 2025 року.
Також відповідачкою не було подано ні заяви про стан розгляду справи, ні про ознайомлення з матеріалами справи, ні заяви про видачу повного тексту судового рішення.
Крім того, будь - яких підтверджуючих документів на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_1 у період з 05-11 квітня 2025 року перебувала з чоловіком на відпочинку, матеріали справи не містять та не надано суду ні відповідачкою, ні її представником.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 у справі № 521/2816/15-ц (провадження № 61-14230сво18) зроблено висновок про те, що: «апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарження не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР передбачено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дотримання процесуальних строків, зокрема, строків на апеляційне оскарження, є складовою принципу юридичної визначеності, який є одним з фундаментальних аспектів верховенства права, на чому неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
Європейський суд з прав людини зауважив, що “право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватися з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (справа “Воловик проти України» від 06 грудня 2007 року, N15123/03, §53, 55, ЄСПЛ). Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (справа “Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року №17160/06 та N35548/06, §34, ЄСПЛ).
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина 3 статті 3 ЦПК України).
Відповідно до вимог частини 1 статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (пункт 1 частини 2 статті 354 ЦПК України).
Отже, у відповідності до норм чинного цивільного процесуального кодексу України, строк оскарження судових рішень в апеляційному порядку обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно частини 3 статті 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, 16 травня 2025 року Бердичівським міськрайонним судом було ухвалено рішення без учасників справи (а.с.120-123), повний текст якого виготовлений 16 травня 2025 року (а.с.123 зворот). Відповідно до супровідного листа суду оскаржуване рішення 20 травня 2025 року було направлене на адресу апелянта (а.с.126), проте вказане поштове відправлення повернулося до суду першої інстанції 09 червня 2025 року із відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою». Відмітка працівника пошти зроблена - 05 червня 2025 року (а.с. 127).
У клопотанні про поновлення строку представник відповідачки посилається на те, що про копію рішення ОСОБА_1 дізналася та ознайомилися з оскаржуваним рішенням лише 03 вересня 2025 року після ознайомлення ним із матеріалами справи. А також зазначає те, що ні копію позовної заяви, ні копію ухвали про відкриття провадження у справі його довірителька не отримувала та те, що у період з 05-11 квітня 2025 року перебувала з чоловіком на відпочинку, однак не додає будь яких доказів на підтвердження даних обставини та такі не містяться у матеріалах справи.
Відповідно до статті 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Отже строк на апеляційне оскарження закінчився 16 червня 2025 року (з урахуванням вихідного дня).
З огляду на зміст цивільного процесуального кодексу України, поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Законодавець передбачив, що причини поважності пропуску процесуального строку суд оцінює, зважаючи на обґрунтування поважності цих причин та наданих доказів. Така оцінка відбувається з дотриманням норм статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, яка встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до частини 1 пункту 4 статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Кочмарьов С.В. не надав суду доказів поважності причин пропуску строку та такі не встановлені судом апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 260, 261, 358 ЦПК України, суд
Визнати неповажними підстави пропуску строку апеляційного оскарження.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кочмарьова Сергія Валерійовича на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 16 травня 2025 року.
Відповідно до частини 4 статті 358 ЦПК України копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи в порядку, визначеному статтею 272 цього Кодексу. Скаржнику надіслати копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копію апеляційної скарги залишити в суді апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановленняя та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її постановлення.
Головуючий Судді