Справа № 459/4044/25
Провадження № 2-н/459/530/2025
20 листопада 2025 року суддя Шептицького міського суду Львівської області Мельникович М. В., ознайомившись з матеріалами заяви ТОВ «Львівенергозбут» про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за надання житлово-комунальних послуг ОСОБА_1
Стягувач звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Львівенергозбут» заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 3607,20 грн., витрат за послуги з виконання робіт припинення/відновлення постачання електричної енергії у розмірі 617,28 грн. та сплаченого судового збору в розмірі 302,80 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Згідно з ч. 7 ст. 165 ЦПК суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
19.11.2025 судом отримана відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру №2020950 про зареєстроване місце проживання боржника, з якої вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ознайомившись з матеріалами заяви про видачу судового наказу, приходжу до висновку про необхідність відмови у видачі такого в частині стягнення витрат за послуги з виконання робіт припинення/відновлення постачання електричної енергії з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Стаття 161 ЦПК України містить вичерпний перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ. Зокрема відповідно до пункту 3 частини 1 такої судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
У поданій заяві ТзОВ «Львівенергозбут» просить видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 3607,20 гривень заборгованості за спожиту електричну енергію та 617,20 гривень витрат за послуги з виконання робіт припинення/відновлення постачання електричної енергії.
Слід зазначити, що заборгованість з житлово-комунальних послуг включає в себе оплату за спожиті послуги, такі як електропостачання, водопостачання, опалення тощо.
При цьому, послуги з припинення та відновлення електропостачання - це роботи, які виконуються енергопостачальною компанією для відключення та повторного підключення електроенергії у разі заборгованості. Ці роботи оплачуються окремо і не входять до складу загальної заборгованості за комунальні послуги.
Таким чином, послуги з припинення та відновлення електропостачання не вважаються заборгованістю з житлово-комунальних послуг, хоча вони пов'язані з припиненням їх надання у разі наявності заборгованості за електроенергію. Це окремі послуги, які оплачуються додатково до суми заборгованості за спожиту електроенергію.
Крім цього, згідно з п.7.12 Правил роздрібного ринку електроенергії витрати оператора системи на здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановки споживача (повторне підключення електроустановки)покриваються за рахунок коштів ініціатора здійснення цих робіт,які відшкодовуються йому споживачем(крім випадків,визначених цим пунктом),якщо припинення постачання (розподілу або передачі)електричної енергії споживачу здійснювалося у встановленому цими Правиламипорядку. У разі припинення електроживлення побутовому споживачу через заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію побутовим споживачем не відшкодовуються витрати з припинення та відновлення електроживлення ініціатору цих робіт у випадках передбачених цими Правилами.
Відтак, витрати з припинення та відновлення електроживлення не відшкодовуються ініціатору цих робіт у випадках передбачених п. 7.12 Правил роздрібного ринку електроенергії.
З огляду на наведені правові норми, в порядку наказного провадження судом вирішується лише конкретно визначений законом перелік вимог, судовий наказ не може бути виданий по вимогах, які прямо не зазначені в законі, судовий наказ видається без судового розгляду, без виклику боржника та стягувача у судове засідання, без заслуховування їх пояснень.
Як роз'яснено у п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Таким чином, наказне провадження є спрощеним у порівнянні з позовним, альтернативним йому провадженням у суді першої інстанції, і заснованим на письмових доказах. Наказне провадження є специфічною формою захисту прав кредитора за допомогою письмових доказів проти сторони боржника, яка не виконує або неналежним чином виконує свої зобов'язання. У наказному провадженні можливе задоволення лише документально підтверджених і безспірних вимог. Безспірні вимоги заявника у наказному провадженні - це такі вимоги, із яких не вбачається спір про право, тобто це вимоги, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин.
Наявність передбачених випадків за яких витрати з припинення та відновлення електроживлення не відшкодовуються ініціатору цих робіт не може свідчити про безспірність такої вимоги, у зв'язку із чим такі не можуть бути розглянуті в порядку наказного провадження.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог (ч. 3 ст. 165 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене, приходжу висновку, що у видачі судового наказу в частині вимоги про стягнення з боржника витрати за послуги з виконання робіт припинення/відновлення постачання електричної енергії необхідно відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст.ст. 19, 160, 161, 163, 165 ЦПК України, суддя
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги в частині стягнення витрат за послуги з виконання робіт припинення/відновлення постачання електричної енергії.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою до суду. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Копію ухвали направити заявнику.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення ухвали). Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Дана ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://gd.lv.court.gov.ua/sud1307/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Повна ухвала складена 20.11.2025
Суддя: М. В. Мельникович