465/8051/25
3/465/3433/25
Іменем України
19.11.2025 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Чорний І.Я., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ст.124, ч.4 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
03.09.2025 о 18:15, м.Львів, вул. Наукова 23, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Renault Kangoo д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом, не переконався що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль Peugeot 2008 д.н.з. НОМЕР_2 , що стояв, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.3Б, 10.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Крім того, 03.09.2025 о 18:15, м.Львів, вул. Наукова 23, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Renault Kangoo д.н.з. НОМЕР_1 , після скоєного ДТП за його участю, до проведення мед. огляду з метою встановлення стану сп'яніння вживав алкоголь. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.10 Є Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.4 ст.130 КУпАП.
Судом вживались заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 , про час та місце розгляду справи, однак останній в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. А отже, суд має провести розгляд справ за відсутності особи. Безпідставне умисне затягування нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким зокрема є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), а також завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема щодо своєчасного розгляду справи (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Пунктом 6 розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України встановлено, що у разі об'єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об'єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.
Виходячи з наведеного, необхідно об'єднати справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124, ч.4 ст.130 КУпАП, (справа № 465/8051/25, провадження № 3/465/3433/25), (справа № 465/8052/25, провадження № 3/465/3434/25) - в одне провадження, присвоївши єдиний унікальний номер справи № 465/8051/25, номер провадження № 3/465/3433/25.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 затверджено правила дорожнього руху.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, не створювати небезпечні умови для дорожнього руху.
Відповідно до п.2.3 Б Правил дорожнього руху передбачено, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно із п. 10.9 Правил дорожнього руху передбачено, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Відповідно до п.2.10 Є Правил дорожнього руху, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Частиною 4 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб.
Відповідно до «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 за № 1452/735, встановлення у правопорушника стану сп'яніння здійснюється на підставі його огляду, який проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п. 4 розділу Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з п. 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 , містять склад вказаних адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.4 ст.130 КУпАП, що підтверджується дослідженими в ході розгляду справи доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №442716 від 03.09.2025;
- схемою місця ДТП від 03.09.2025, на якій зображено розташування транспортних засобів у момент ДТП;
- поясненнями ОСОБА_1 ;
- поясненнями ОСОБА_2 ;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №442705 від 03.09.2025;
- долученими працівниками поліції відеозаписами з нагрудних камер за участі водія ОСОБА_1 ;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції наркотичного сп'яніння від 03.09.2025.
Також, у судовому засіданні було переглянутого відео з засобів технічної відеофіксації відзняте 03.09.2025. З даного відеозапису встановлено, що 03.09.2025 працівниками патрульної поліції, було виявлено ОСОБА_1 біля пошкодженого автомобіля Peugeot 2008 д.н.з. НОМЕР_2 . При подальшій розмові з працівниками поліції ОСОБА_1 не заперечив що керував автомобілем Renault Kangoo д.н.з. НОМЕР_1 , та вживав алкогольні напої після скоєного ним ДТП (clip-1, реєстратор 471297, 03.09.2025 о 20:01). На відеозаписі зафіксовано, як ОСОБА_1 роз'яснюються його права, встановлено та оголошено ознаки алкогольного сп'яніння, а останній відмовляється від проходження огляду на місці і у мед. закладі, також роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду. Тобто, вказаний відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій.
Як встановлено судом, поліцейськими було дотримано вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, доходжу висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.4 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та порушення п.п. 2.3Б, 10.9, 2.10 Є Правил дорожнього руху - доведена повністю, ОСОБА_1 не надав доказів, які б ставили під сумнів встановлені судом обставини.
Беручи до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме, у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п.5 ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.
Керуючись ст.ст. 36, 283, 284 КУпАП, суд, -
справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124, ч.4 ст.130 КУпАП (справа № 465/8051/25, провадження № 3/465/3433/25), (справа № 465/8052/25, провадження № 3/465/3434/25) - об'єднати в одне провадження та присвоїти єдиний унікальний номер справи № 465/8051/25, номер провадження № 3/465/3433/25.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.4 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок в дохід держави, а також позбавити права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У випадку несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст. 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя І.Я. Чорний