іменем України
Справа №377/856/25
Провадження №2-а/377/17/25
17 листопада 2025 рокуСлавутицький міський суд Київської області у складі: головуючої судді Малишенко Т.О., за участю секретаря судового засідання Приліпко К.М., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славутичі за правилами спрощеного письмового позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, треті особи Управління патрульної поліції в Одеській області, інспектор 2 взводу 6 роти 2 батальйону УПП в Одеський області рядовий поліції Стругов Станіслав Юрійович - про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5484176 від 15.08.2025,
25 серпня 2025 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, посилаючись на статті 245, 251, 268, 279-280, 283, 287, 245, 288, 289, 293 КУпАП, ст. 126, 286 КАС України, просить:
- скасувати постанову інспектор 2 взводу 6 роти 2 батальйону УПП в Одеський області рядового поліції Стругова Станіслава Юрійовича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії серії ЕНА №5484176 від 15.08.2025 року, згідно з якою застосовано до ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП та справу про адміністративне правопорушення закрити.
- Стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що 15.08.2025 року інспектором 2 взводу 6 роти 2 батальйону Управління Патрульної поліції в Одеській області рядовим поліції Струговим Станіславом Юрійовичем, відносно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА№5484176, згідно якої позивачка 15.08.2025 року о 07:08, м. Одеса, траса Київ Одеса 452 км. керувала транспортним засобом з несправною системою виводу відпрацьованих газів з двигуна чим виражалося в надмірній гучності і виходу відпрацьованих газів, в наслідок встановлення на автомобіль прямоточної системи виводу відпрацьованих газів, чим порушив п. 31.4.6. ПДР - керування водієм транспортним засобом, що має технічні несправності двигуна, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП. Будь-які докази про замір, акти технічного огляду до постанови не додані.
З вищевказаною постановою ЕНА№5484176 від 15.08.2025р. не згодна, вона винесена без проведення обов'язкових інструментальних замірів, що є порушенням чинного законодавства та стандартів. Позивачка керувала справним транспортним засобом марки РЕUGЕОТ 206 СВ3299Е та не порушувала п. 31.4.6. ПДР України. Відповідно до 31.4 ПДР України, Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: П 31.4.6. ПДР У країни. Двигун: а)вміст шкідливих речовин у відпрацьованих газах або їх димність перевищують установлені стандартами норми; б) негерметична паливна система; в) несправна система випускання відпрацьованих газів.
Інспектором не були виконанні «вимоги до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методи такої перевірки» (затвердженні Наказом Міністерства інфраструктури України 26 листопада 2012 року № 710 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України 30 квітня 2024 року № 396), зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2012 р. за № 2169/22481, в яких зазначено, що рівень шуму вимірюється обов'язково шумоміром у децибелах. Стандарти: ДСТУ 3649:2010. Вміст шкідливих речовин у відпрацьованих газах: Для бензинових двигунів: газоаналізатор вимірює СО, СН, СО2. Для дизельних двигунів: газоаналізатор + димомір для визначення димності; за потреби - оптичні сенсори для часток сажі (РМ).
Прилади повинні бути сертифікованими та мати чинне свідоцтво про повірку (ДСТУ 4276:2004, ДСТУ 3649:2010). Несправність системи випуску газів: має бути зафіксована або інструментально (шумомір, газоаналізатор, димомір), акт огляду не складався.
Отже, жодних замірів рівня шуму інспектором не проводилося; жодних замірів вмісту шкідливих речовин у відпрацьованих газах не проводилося, а висновки інспектора ґрунтуються виключно на суб'єктивних спостереженнях, а тому постанова винесена не законно та підлягає скасуванню.
Ухвалою Славутицького міського суду від 08 вересня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного письмового позовного провадження, без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Ухвалою від 18.09.2025 року продовжено строк розгляду справи.
Позивач ОСОБА_2 отримала ухвалу суду від 08.09.2025 року про відкриття провадження 15.09.2025 року, ухвалу суду від 18.09.2025 року - 25.09.2025 року, що підтверджено зворотними поштовими повідомленнями.
Відповідач Департамент патрульної поліції, отримали ухвалу суду від 08.09.2025 року про відкриття провадження в кабінет «Електронного суду» 10.09.2025 року та засобами поштового зв'язку 15.09.2025 року, ухвалу суду від 18.09.2025 року в кабінет «Електронного суду» 19.09.2025 року та засобами поштового зв'язку 26.09.2025 року, що підтверджено зворотним поштовим повідомленням.
Третя особа Управління патрульної поліції в Одеській області , отримали ухвалу суду від 08.09.2025 року про відкриття провадження 16.09.2025 року засобами поштового зв'язку, ухвалу суду від 18.09.2025 року - 29.09.2025 року засобами поштового зв'язку, що підтверджено зворотним поштовим повідомленням.
Третя особа інспектор 2 взводу 6 роти 2 батальйону УПП в Одеський області рядовий поліції Стругов Станіслав Юрійович, отримав ухвалу суду від 08.09.2025 року про відкриття провадження 16.09.2025 року засобами поштового зв'язку, ухвалу суду від 18.09.2025 року - 01.10.2025 року засобами поштового зв'язку, що підтверджено зворотним поштовим повідомленням.
29.09.2025 року від представника відповідача Департаменту патрульної поліції до суду надійшов відзив на позовну заяву. Ознайомившись із змістом та вимогами адміністративного позову, відповідач категорично не погоджується з вимогами позивача, вважає їх необгрунтованими, такими, що не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства України, спрямованими на намагання позивача уникнути адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що в ході виконання службових обов'язків на території блокпоста, виконуючи доручення начальника управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції майора поліції Рубана Р.В. за № ВН10055/41/13/11/01-25 від 29.04.2025 «Про вжиття додаткових заходів щодо виявлення водіїв, які використовують транспортні засоби, що мають технічні несправності», 15.08.2025 приблизно о 07 год. 08 хв. за адресою: м. Одеса, траса «Київ-Одеса», 452 км, поліцейським Стругов С.Ю., було виявлено транспортний засіб марки «РЕUGЕОТ 206», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням громадянки ОСОБА_2 , яка керувала вказаним транспортним засобом з несправною системою відпрацьованих газів з двигуна, що виражалося в надмірній гучності виходу відпрацьованих газів, внаслідок встановлення на автомобіль прямоточної системи виводу відпрацьованих газів, в порушення п. 31.4.6 в) ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП. В подальшому, за результатами розгляду адміністративної справи відносно позивача, інспектором поліції винесено постанову серії ЕНА № 5484176 від 15.08.2025 року.
Доказами вчинення гр. ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, є відеозаписи з нагрудного відеореєстратора поліцейського № 473749 та кадри з відеозапису.
Щодо недоліків фіксації правопорушення вказаних позивачем, звертають увагу на правову позицію Верховного Суду у постанові від 02.10.2024 у справі № 120/12494/23 в якій зазначено, що судовий розгляд відповідно до положень КАС України охоплює собою більшість гарантій учасників публічно-правових відносин, зокрема, в аспекті змагальності, рівності та офіційного з'ясування обставин справи, а тому формальні недоліки фіксації правопорушення, за загальним правилом, не можуть бути підставою для скасування відповідного рішення суб'єкта владних повноважень та звільнення правопорушника від відповідальності, передбаченої законом та спрямованої на захист важливого суспільного інтересу, а тому формальні недоліки під час фіксації правопорушення, за загальним правилом, не можуть бути підставою для скасування відповідного рішення суб'єкта владних повноважень та звільнення правопорушника від відповідальності, передбаченої законом та спрямованої на захист важливого суспільного інтересу.
Отже, формальні недоліки фіксації правопорушення не можуть бути підставою для скасування відповідного рішення суб'єкта владних повноважень та звільнення правопорушника від відповідальності, передбаченої законом та спрямованої на захист важливого суспільного інтересу
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Згідно п. 1.1 ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 1.4 ПДР, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Окрім того, відповідно до п. 1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 31.4.6. в) ПДР, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:
в) несправна система випускання відпрацьованих газів.
Відповідно до п. 31.1 ПДР визначено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств - виробників та іншої нормативно - технічної документації.
Пунктом 31.3 а) ПДР, передбачено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.
Такі стандарти, правила та нормативи передбачені національним стандартом України ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання», затверджені Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.12.2010 за № 630.
Відповідно до п. 6.6.6 ДСТУ 3649:2010, на КТЗ, із системою нейтралізації відпрацьованих газів, демонтування цієї системи чи окремих її складників або нероботоздатність її сигналізатора (за наявності) не дозволено.
У відповідності до вимог п. 6.6.7 ДСТУ 3649:2010, передбачено, що комплектність і стан систем випуску та нейтралізації відпрацьованих газів (за наявності), систем зниження шуму, інших систем та пристроїв, що передбачені конструкцією КТЗ і призначені для підвищення потужності двигуна та зменшення викидів забруднюючих речовин (систем наддуву, вентиляції картера, рециркуляції відпрацьованих газів, уловлювання випаровувань палива, подачі вторинного повітря, економайзера примусового холостого ходу тощо), мають відповідати вимогам підприємства-виробника КТЗ.
Відповідно до п. 7.6.4 ДСТУ 3649:2010, відповідність вимогам 6.6.5 - 6.6.8 перевіряють візуально.
Також, розпорядженням Начальника Одеської обласної військової адміністрації Максима МАРЧЕНКА від 30.06.2022, заборонено на території міста Одеси та Одеської області рух транспортних засобів, що використовують у своїй конструкції систему випуску відпрацьованих газів без шумопоглинача або СИСТЕМУ ПРЯМОТОК та конструктивні особливості системи випуску газів, які продукують надмірний рівень шуму.
Крім того, як зазначалось вище, згідно п. 31.1 ПДР, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
В свою чергу, вищевказані пункти є бланкетними нормами, та відсилають до вимог п. 6.6.6 та 6.6.7 ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання».
Поліцейський на місці зупинки, здійснюючи контроль за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі, виявив невідповідність транспортного засобу позивача вимогам ДСТУ 3649:2010, за допомогою методів контролю, визначених п. 7.6.4 ДСТУ 3649:2010, де зазначене наступне: відповідність вимогам 6.6.5 - 6.6.8 перевіряють ВІЗУАЛЬНО.
Щодо «Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методи такої перевірки» затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 26 листопада 2012 року № 710 (далі - Вимоги до перевірки), на яку посилався позивач у позовній заяві, зазначаємо наступне:
Вище вказані Вимоги до перевірки, застосовується лише при здійсненні виконавцями такого контролю.
Відповідно до ч. 1 Розділу І Вимог до перевірки, ці Вимоги застосовуються під час перевірки технічного стану колісних транспортних засобів: Суб'єктами проведення обов'язкового технічного контролю; Автомобільними перевізниками; Суб'єктами господарювання, які надають послуги з технічного обслуговування, ремонту КТЗ.
В даному випадку такий обов'язковий технічний контроль НЕ ЗДІЙСНЮВАВСЯ, поліцейський в межах відповідних повноважень, за допомогою методів контролю визначених в п.7.6.4 ДСТУ 3649:2010, виявив на вулично - дорожній мережі, неправомірну експлуатацію транспортного засобу позивача, що не відповідав вимогам ДСТУ 3649:2010, що було встановлено поліцейським, який провів позачерговий технічний огляд (а не обов'язковий технічний контроль) керуючись повноваженнями визначеними Законами України: «Про Національно поліцію» (ст.23), «Про дорожній рух (ст. 52), а також вимогами Державного Стандарту України 3649:2010.
Отже, норми та положення Вимог до перевірки, в даному випадку не застосовуються з огляду на те, що вони не регламентують діяльність поліцейського, та не регулюють правовідносини, що склалися при прийнятті оскаржуваної постанови.
Відтак, поліцейським правильно було кваліфіковано дії позивача за ч. 1 ст. 121 КУпАП, що полягали у експлуатації транспортного засобу «РЕІЮЕОТ 206», номерний знак НОМЕР_1 , який був несправний та переобладнаний з порушенням відповідних стандартів (а саме не відповідав вимогам ДСТУ 3649:2010 та ПДР).
Звертають увагу, що за ч. 1 ст. 121 КУпАП позивачу не інкримінуються дії щодо наявного гучного шуму від несправної системи відпрацьованих газів транспортного засобу позивача, адже надмірний шум є лише наслідком несправності системи відпрацьованих газів, складовою якої є система зниження шуму (глушник/резонатор), який був відсутній внаслідок його заміни на систему прямотік (ручне втручання в систему зниження шуму, пов'язане зі зміною роботи цієї системи або взагалі її видалення), що категорично заборонено вимогами ДСТУ та ПДР та тягне відповідальність встановлену законом.
Позивачем же були вчинені дії пов'язані з не виконанням обов'язку водія, зазначеного в п. 2.3 а) ПДР - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу, та дії пов'язані експлуатацією такого транспортного засобу всупереч заборони встановленого п. 31.4.6 в) та п. 31.1 ПДР. Тобто, позивач не виконав вказаного обов'язку, та нехтуючи цим правилом не перевірив та не забезпечив відповідність транспортного засобу вимогам стандартів ДСТУ 3649:2010 (п. 31.1, 31.4.6.В ПДР), та здійснював його експлуатацію.
Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а тому відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.
Судом встановлено, що згідно постанови серії ЕНА№5484176 від 15.08.2025 року, про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеної інспектором 2 взводу 6 роти 2 батальйону Управління Патрульної поліції в Одеській області рядовим поліції Струговим Станіславом Юрійовичем, копія якої долучена до матеріалів справи, ОСОБА_2 , позивача у справі, притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 гривень. Як вбачається із зазначеної постанови, ОСОБА_2 15.08.2025 року о 07:08, м. Одеса, траса Київ Одеса 452 км. керувала транспортним засобом з несправною системою виводу відпрацьованих газів з двигуна чим виражалося в надмірній гучності і виходу відпрацьованих газів, в наслідок встановлення на автомобіль прямоточної системи виводу відпрацьованих газів, чим порушив п. 31.4.6. ПДР - керування водієм транспортним засобом, що має технічні несправності двигуна, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП.
Не погодившись з постановою від 25.08.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Вирішуючи спір відповідно до встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На виконання цих завдань адміністративного судочинства України, суд при вирішенні публічно-правового спору виходить з наступного.
Згідно ст. 2 Закону України «Про дорожній рух» законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Як зазначено в ст.14 цього Закону, учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, приписами ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями).
Положеннями пунктів 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 31.4 ПДР Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам.
Відповідно до пп. «в» п. 31.4.6 ПДР в) несправна система випускання відпрацьованих газів.
Статтею 1 ДСТУ 3649:2010 Національний стандарт України «Колісні транспортні засоби», «Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання», затвердженими наказом Держспоживстандарту України від 28.12.2010 № 630, закріплено, що цей стандарт поширюється на колісні транспортні засоби (надалі - КТЗ), в тому числі і на КТЗ категорії М, до яких відносяться самохідні КТЗ (автомобілі або автомобільні транспортні засоби), що мають не менше ніж чотири колеса і призначені для перевезення пасажирів (легкові автомобілі, мікроавтобуси, автобуси, тролейбуси).
Згідно з п. 7.6.4. ДСТУ 3649:2010 відповідність вимогам 6.6.5, 6.6.8 перевіряють візуально.
У відповідності до п. 6.6.8 ДСТУ 3649:2010 Не дозволено наявність прогарів, механічних пробоїн та нещільностей у з'єднаннях випускної системи КТЗ.У свою чергу, частиною першою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам і пройшли державний технічний огляд (за винятком транспортних засобів, що не підлягають огляду).
Згідно ст. 33 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам, затвердженим у встановленому порядку.
Відтак, обов'язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.
За правилами частини першої статті 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Розпорядженням Начальника Одеської обласної військової адміністрації Максима Марченка від 30.06.2022, заборонено на території міста Одеси та Одеської області рух транспортних засобів, що використовують у своїй конструкції систему випуску відпрацьованих газів без шумопоглинача або систему прямоток та конструктивні особливості системи випуску газів, які продукують надмірний рівень шуму.
У той же час, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (п. 1 ст. 247 КУпАП).
Статтею ст. 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ч. 1 ст. 73 КАС України слідує, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Водночас, виходячи із закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов'язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.
У відзиві по позовну заяву педставник відповідача зазначав, що поліцейські на території блокпосту, виявили транспортний засіб марки «РЕUGЕОТ 206», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_2 , яка керувала ТЗ з несправною системою випускання відпрацьованих газів, в порушення п. 31.4.6.в) ПДР, оскільки гучний вихлоп було чутно від авто позивача.
Заперечуючи проти даних тверджень позивач вказувала, що відповідач зазначав, що візуально встановити порушення не можливо, ніякими технічними засобами це не встановлено та не зафіксовано, свідки відсутні.
При цьому, суд звертає увагу на приписи ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», якими відзначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Як встановлено з наявних матеріалів справи, доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є диск, на якому міститься відеозапис з нагрудних відеореєстраторів працівників патрульної поліції. Крім того, відповідачем до відзиву додано фото автомобіля позивача.
Так, оглянувши відеозапис події, що мала місце 15.08.2025, а також фото автомобіля позивача, суд погоджується з доводами відповідача про те, що останнім зафіксований факт технічної несправності системи відпускання відпрацьованих газів у виді прямоточної системи з слідами зварки на місці де повинен бути глушник (резонатор), що відповідно до п. 7.6.4. ДСТУ 3649:2010 може бути встановлено візуально.
Пунктом 31.5 ПДР передбачено, що у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил (втому числіі п.31.4.6.в), водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.
Від так, оцінивши докази по справі та опитавши водія, поліцейський встановив, що позивач рухався без додержання п.п. 9.9 та 9.11 ПДР і не до місця безпосереднього ремонту чи стоянки, як те передбачено п. 31.5 ПДР, а свідомо використовував свій транспортний засіб з наявною технічною несправністю вихлопної системи - прямоток, чим порушував спокій громадян.
Крім того, під час розгляду справи позивача було ознайомлено з його правами згідно ст.268 КУпАП та ст.63Конституції України.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань, виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ст. 222 КУпАП, розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбаченіч. 1 ст. 126 КУпАП, покладено на органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року по справі № 5-рп/2015 (Рішення) визначено, що положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Також, Конституційний Суд у вказаному рішенні звернув увагу на те, що у частинах першій, другій статті 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.
Згідно зч.3 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього кодексу.
В ч.ч.2-3 ст. 258 КУпАП встановлено, що Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1,статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
Згідно ч. 5 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог 283 КУпАП.
Відповідно до п. 4 розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься в разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою, шостою, восьмою, десятою і одинадцятою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1, 125, частинами першою, другою і четвертою статті 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128 - 129, частиною першою статті 132-1, частинами третьою, шостою, восьмою, дев'ятою, десятою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою і восьмоюстатті 152-1 КУпАП.
Таким чином, при притягненні особи до адміністративної відповідальності позивача за ч.1 ст.121 КУпАП працівником національної поліції протокол про адміністративне правопорушення не складається, постанова у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення правопорушення.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, а тому правові підстави для скасування рішення суб'єкта владних повноважень відсутні.
У справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
З урахуванням положень КАС України, судовий збір у разі відмови у задоволенні позову покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 90, 242-246, 250, 255, 286 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, треті особи Управління патрульної поліції в Одеській області, інспектор 2 взводу 6 роти 2 батальйону УПП в Одеський області рядовий поліції Стругов Станіслав Юрійович, - про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення -відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду. Апеляційні скарги можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення виготовлено 17.11.2025 року.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Департамент патрульної поліції код ЄДРПОУ 40108646, 03048, місце знаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3.
Третя особа - Управління патрульної поліції в Одеській області, місце знаходження: м 65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, б. 5.
Третя особа - інспектор 2 взводу 6 роти 2 батальйону УПП в Одеський області рядовий поліції Стругов Станіслав Юрійович місце знаходження: м 65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, б. 5.
Суддя Т. О. Малишенко