Справа № 373/2994/25
Провадження № 2/373/1581/25
(заочне)
13 листопада 2025 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лебедя В.В.,
за участю секретаря судових засідань Мороз В.О.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача Ляр Д.Ю. звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором, без №, від 25.10.2024 у розмірі 44181,26 грн, понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25.10.2024 відповідач з метою отримання банківських послуг звернувся до позивача, у зв'язку із чим підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг. При підписанні заяви відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява на отримання кредиту разом з «Умовами та правилами надання послуг», «Тарифами Банку» складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом в заяві. 25.10.2024 своїм підписом відповідач підтвердив про ознайомлення та згоду на виконання умов, що передбачені в паспорті споживчого кредиту, які містять відомості про основні умови кредитування, зокрема суму кредиту, строк дію договору, процентну ставку, наслідки прострочення виконання зобов'язань, порядок повернення кредиту, тощо.
Відповідачем умови кредитного договору не виконувалися, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 17.09.2025 становить 44181,26 грн, що складається із заборгованості за «тілом» кредиту в розмірі 35516,82 грн, заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 8664,44 грн.
Ухвалою від 07.10.2025 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 27.10.2025. Відповідачу було запропоновано протягом 15 днів із дня вручення копії даної ухвали суду подати відзив на позовну заяву в передбаченому ст. 178 ЦПК України порядку, наявні докази, що підтверджують заперечення проти позову.
Позивачем на виконання вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК додано до позову доказ надсилання відповідачу копій поданих до суду документів.
27.10.2025 справу знято з розгляду на 13.11.2025 у зв'язку з перебуванням головуючого судді у стані тимчасової непрацездатності.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. В матеріалах справи наявне клопотання в яких позивач не заперечує проти заочного розгляду справи та просить слухати справу без участі їх представника.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до приписів ст. 128, 130, 131 ЦПК України, зокрема, шляхом розміщення оголошення на веб-сайті судової влади України, про причини неявки суд не повідомив та не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, а тому в силу вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, не подав відзив і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що відповідач в судове засідання повторно не з'явився, а позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та ухвалення заочного рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, встановив таке.
На підтвердження укладення кредитного договору позивачем надана копія заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг та копія паспорта споживчого кредиту, зі змісту яких вбачається, що 25.10.2024 відповідач підписав заяву та паспорт споживчого кредиту, чим підтвердив про ознайомлення та згоду на виконання їх умов.
Відповідно до заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 25.10.2024 та умов паспорта споживчого кредиту відповідачу встановлено кредитний ліміт на кредитній картці «Універсальна» до 200000,00 грн (п. 9.2 договору), строк кредитування 12 місяців з пролонгацією; процентна ставка становить 42,0 % (п. 9.3 договору); розмір мінімального обов'язкового платежу - 5 % від заборгованості, але не менше ніж 100 грн. щомісячно, або 10 % від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п. 9.4 договору). Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 60,00 % (п. 9.5 та п. 2.1.1.2.12 договору).
Відповідно до довідки про надання кредитних карток вбачається, що відповідачу ОСОБА_1 надано кредитну картку: карта «Універсальна» № НОМЕР_1 , дата відкриття - 25.10.2024, термін дії - до листопада 2028 року.
Також, додано довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на відповідача на картковому рахунку № НОМЕР_1 , з якої вбачається, що 25.10.2024 відповідачу встановлений кредитний ліміт 20 000,00 грн, який 25.10.2024 зменшено до 20 000,00 грн, 27.10.2024 збільшено до 35 000,00 грн, 02.05.2025 зменшено до 0,0 грн.
Відповідно до наданого банком розрахунку загальна заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 17.09.2025 становить 44181,26 грн, що складається із заборгованості за виданим кредитом у розмірі 35516,82 грн, заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом у розмірі 8664,44 грн.
Із наданої банком виписки за договором № б/н за період з 25.10.2024-18.09.2025 вбачається, що відповідач здійснював часткове погашення кредиту.
Суд, надаючи оцінку зібраним у справі доказам, виходить з такого.
За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За нормами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Статтею 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Статтею 1069 ЦК України передбачено, що якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених цим кодексом випадках. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України відповідач не подавав доказів на підтвердження того, що він належним чином виконав грошові зобов'язання за кредитним договором.
З огляду на це суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача належить стягнути витрати на оплату судового збору.
Керуючись статтями 263-265 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором без № від 25.10.2024 у розмірі 44181,26 грн (сорок чотири тисячі сто вісімдесят одна гривня 26 копійок).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1-Д, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 14360570;
відповідач - ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
СУДДЯ: В.В. ЛЕБІДЬ