Справа № 161/6939/24
Провадження № 1-кп/161/388/25
м. Луцьк 14 листопада 2025 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю
прокурора ОСОБА_4
захисник ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 12024000000000670 від 03.04.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
с. Хмелівка Володимир-Волинського району Волинської області, громадянина України, українця, працюючого на посаді виконувача обов'язків директора КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст 368 КК України, -
З обвинувального акту вбачається, що на ОСОБА_6 . Розпорядженням Волинською обласною радою № 375 від 06 вересня 2021 року покладено обов'язки виконувача обов'язків директора КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро» Волинської обласної ради.
Відповідно до пунктів Статуту КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро» Волинської обласної ради, а саме:
-1.7. Підприємство у своїй діяльності керується Конституцією України, Господарським та Цивільним кодексами України, законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, загальнообов'язковими для всіх закладів охорони здоров'я наказами та інструкціями Міністерства охорони здоров'я України, нормативними актами інших органів виконавчої влади, рішеннями Волинської обласної ради та розпорядженнями голови Волинської обласної ради та цим Статутом;
-7.5. керівником Підприємства є Директор, який:
-7.5.1. діє без довіреності від імені Підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, правоохоронних та інших органах, у відносинах з іншими юридичними та фізичними особами, підписує від його імені документи та видає довіреності і делегує право підпису документів іншим посадовим особам Підприємства, укладає договори, відкриває в органах Державної казначейської служби України та установах банків поточні та інші рахунки;
-7.5.2. організовує роботу Підприємства щодо надання населенню медичної допомоги, згідно з вимогами нормативно-правових актів;
-7.5.8. користується правом розпорядження майном та коштами Підприємства відповідно до законодавства та цього Статуту. Організовує цільове та раціональне використання і збереження закріпленого за Підприємством майна;
-7.5.9. у межах своїх повноважень видає накази та інші акти, дає вказівки, обов'язкові для всіх підрозділів та працівників підприємства.
-7.5.12. приймає рішення про прийняття на роботу, звільнення з робити всіх працівників Підприємства, а також інші, передбачені законодавством про працю рішення в сфері трудових відносинах, укладає трудові договори з працівниками Підприємства;
-7.5.14. самостійно вирішує всі інші питання діяльності Підприємства за винятком тих, що віднесені законодавством та цим Статутом до повноважень Власника та Уповноваженого органу управління;
Відповідно до пунктів функціонально-посадової інструкції т.в.о. директора КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро», а саме:
-1.2 директор патологоанатомічного бюро належить до професійної групи «Керівники»;
-1.5. нормативні акти, якими керується в своїй роботі директор патологоанатомічного бюро: Конституція та закони України, інші нормативні акти з трудового права та охорони здоров'я, накази МОЗ України, Статут бюро, Правила внутрішнього трудового розпорядку, директивні документи МОЗ України, рішення обласної ради народних депутатів і розпорядженнями облдержадміністрації, накази та інструкції УОЗ, ця посадова інструкція;
-2.2 призначення та звільнення заступників, головного бухгалтера, завідувачів патологоанатомічного відділень;
-2.4 укладання договорів, у тому числі трудові, з окремими категоріями робітників, із застосуванням контрактної системи найму;
-2.6 видання наказів та інших актів, вказівок, обов'язкових для всіх патологоанатомічних відділень та працівників Бюро, у межах своєї компетенції;
-2.7 відповідно до чинного трудового законодавства прийняття та звільнення працівників, застосування заходів заохочення та накладення стягнення;
-2.12 забезпечення матеріально-технічного постачання, оснащення сучасною апаратурою;
-2.16 здійснення перевірки діяльності патологоанатомічних відділень Бюро і вживання заходів виявлення недоліків;
-4.1 несе відповідальність, за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, помилкові дії чи бездіяльність, неприйняття рішень, що входять у сферу його компетенції, а також невикористання або неповне використання своїх функціональних прав, що передбачені цією посадовою інструкцією, а також правилами внутрішнього трудового розпорядку, - в межах, визначених чинним законодавством України про працю та кримінальним законодавством України.
Відповідно до пункті 1 примітки до статті 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 КК України є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Крім того, ОСОБА_6 , відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» є особою, яка для цілей цього Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави, а саме посадовою особою юридичної особи публічного права.
Статтею 22 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_6 , як службовій особі, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Таким чином, ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді тимчасово виконувача обов'язків директора КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро», тобто обіймаючи посаду в комунальному підприємстві, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій та у відповідності до ч. 3 ст. 18 КК України, примітки 1 до ст. 364 КК України, є службовою особою.
Всупереч вищевказаним вимогам законодавства ОСОБА_6 , порушуючи обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції» вчинив умисний корисливий корупційний злочин за наступних обставин.
Так, у травні 2023 року, більш точного часу у ході досудового розслідування не встановлено, у тимчасово виконувача обов'язки директора КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро» ОСОБА_6 , що перебувавав на своєму робочому місці в приміщенні КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро» за адресою Волинська область, м. Луцьк, проспект Грушевського, 21, виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди за вирішення питання про укладення та повну і своєчасну оплату договору купівлі-продажу товарів медичного призначення у ФОП ОСОБА_7 ..
З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, будучи службовою особою, перебуваючи у приміщенні КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро» за адресою Волинська область, м. Луцьк, проспект Грушевського, 21, з метою одержання неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА_8 , який є торговим представником ФОП ОСОБА_7 , про те, що укладення вказаного договору купівлі-продажу та подальша його оплата можливе за умови надання йому особисто неправомірної вигоди у розмірі 10% від загальної суми договору.
Після досягнення усіх істотних умов, на виконання раніше досягнутих домовленостей, 30.05.2023 між КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро» в особі директора ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7 укладено договір № 30/05 про закупівлю товарів, а саме ультрафіолетових бактерицидних опромінювачів у кількості 5 шт. загальною вартістю 31 000 грн.
На виконання умов зазначеного договору, на підставі видаткової накладної № 1 від 30.05.2023 ФОП ОСОБА_7 на адресу КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро» здійснено поставку ультрафіолетових бактерицидних опромінювачів у кількості 5 шт. на загальну суму 31 000 грн., яка була повністю оплачена комунальним підприємством.
Після цього, 06.06.2023 приблизно о 16 годині 13 хвилин., тимчасово виконувач обов'язки директора КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро» ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні свого службового кабінету КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро», за адресою: Волинська область, м. Луцьк, проспект Грушевського, 21, у ході розмови із представником ФОП ОСОБА_7 . ОСОБА_8 , продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди за укладання з КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро» договору купівлі-продажу № 30/05 від 30.05.2023 та його повну і своєчасну оплату, діючи умисно, з корисливих мотивів, одержав від ОСОБА_8 неправомірну вимогу у сумі 3 100 грн., тобто 10% від вартості фактично поставлених та оплачених комунальним підприємством товарів.
За цих обставин, ОСОБА_6 , використовуючи службове становище та зловживаючи своїми службовими повноваженнями, умисно, з корисливих мотивів, одержав для себе особисто неправомірну вигоду у сумі 3 100 грн. за вчинення дій на користь ФОП ОСОБА_7 щодо укладення з КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро» договору купівлі-продажу № 30/05 від 30.05.2023 та повну і своєчасну оплату очолюваним ОСОБА_6 комунальним підприємством.
Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою провину не визнав та суду пояснив, що на займаній посаді він працює з вересня 2021 року. Вважає, що всі ці дії були спрямовані для усунення його від займаної ним посади, це була провокація. ОСОБА_8 ходив неодноразово до роботи, чинив моральний тиск на головного бухгалтера стосовно необхідності закупівль. Також він неодноразово приходив і до нього. Стосовно закупівль, він як керівник діяв лише в межах посадової інструкції. З ОСОБА_8 він знайомий не був. З ним він спілкувався лише стосовно закупівлі необхідного товару для роботи. Щодо надання неправомірної вигоди між ними розмови не було. При закупівлі ультрафіолетових бактерицидних опромінювачів між бюро та ФОП ОСОБА_7 укладався договір від 30.05.2023 року. Вказаний товар був отриманий КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро». Представник ФОП ОСОБА_7 - ОСОБА_8 постійно приходив, разів 10-15, він був не приємним для всього колективу, заважав. Вказати на двері йому він не міг, згідно правил етики спілкування з людьми. Йому відомо в ході спілкування з іншими колегами, що ОСОБА_8 ходив і по інших лікувальних установах, де підбурював щодо протиправних дій, але і заважав самій роботі. Щодо ОСОБА_8 у нього склалося враження, що останній має особисту неприязнь до всіх лікарів. Мети зустрічі з ОСОБА_8 у нього не було, оскільки останній приходив сам. Під час обшуків його кабінету, автомобілю будь-яких коштів знайдено не було, окрім його особистих коштів. Щодо мови про десять відсотків він не пригадує. В правоохоронні органи щодо того, що ОСОБА_8 провокував його до надання неправомірної вигоди, він не звертався. Ініціатором зустрічей з ОСОБА_8 він не був.
В судовому засіданні були також допитані свідки:
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду показав, що на даний час він працює в Обласній клінічній лікарні, відділення гемодіалізу. Обвинуваченого він знає, відносини нормальні. Про вказану подію йому відомо, але пояснити будь що з цього приводу він не має можливості, бо не приймав участі у цьому та не може надати ніякої інформації. Він був присутній на робочому місці КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро», коли зайшли працівники поліції для проведення обшуку. Від них він дізнався щодо кримінального провадження стосовно директора. Під час проведення обшуку кабінету він був присутній. З моменту прибуття захисника на проведення обшуку пройшло півтори дві години. На його думку, слідчі під час обшуку кабінету директора почали ціленаправлено шукати щось в паперах. Як складався протокол обшуку він не пам'ятає.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду показала, що вона працює старшим лаборантом в КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро». Обвинуваченого вона знає, відносини нормальні. Вона була присутня під час проведення слідчих дій в бюро. Це був листопад року тому. В приміщені бюро були присутні окрім неї ОСОБА_9 та головний бухгалтер ОСОБА_11 .. Коли зайшли в бюро працівники поліції, вона на той момент була в своєму кабінеті. Обшук проводили шість осіб. Чи підписувала вона протокол обшуку, не пам'ятає. Вони намагалися зайти до кабінету ОСОБА_6 . Не пам'ятає чи проводився відеозапис при проведені обшуку. Під час обшуку шукали документи. За півтори години після приходу працівників поліції приїхав ОСОБА_6 із захисником. На запитання захисника, пояснила, що прізвище ОСОБА_12 їй не відоме. З ОСОБА_8 вона особисто розмовляла, оскільки він неодноразово приходив до них на роботу. Оскільки вона є старшим лаборантом, то він пропонував, щоб в нього закупляли реактиви. ОСОБА_8 запевняв, якщо в нього будуть робити закупівлі, то будуть отримувати подяку. Він представлявся представником. У неї не має прав на закупівлю товарів для роботи. По телефону з ОСОБА_8 вона не спілкувалася.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показав, що він зареєстрований як ФОП в Дніпропетровській області. Він займається медично - комп'ютерною діагностикою, продажем медичного обладнання. Працює так з 2004 року. З ОСОБА_6 знайомий по сфері своєї діяльності. ОСОБА_6 продав опромінювач. Це було два роки тому. У нього була пропозиція постачання опромінювачів на його структуру, на що ОСОБА_6 відповів, якщо він хоче працювати, то треба дати відкат. Суму вже не пам'ятає, близько 6 тисяч, у відсотках 10-20. Що написано в матеріалах справи є вірним, пройшло вже два років, в деталях він не пам'ятає. На його думку, людина захотіла грошей, щоб разом працювати, та щоб він купував у них обладнання потрібно було давати відкати, тобто ОСОБА_6 .. Коли саме укладено було договір він не пам'ятає. Оплата за бактероцидні опромінювачі була проведена десь через два тижні після укладення договору. Після того як пройшла оплата, він приїхав, розрахувався з ОСОБА_6 , це був відкат, близько шести тисяч, щоб надалі працювати з ним. Кошти він передавав в кабінеті, ОСОБА_6 показав пальцем куди їх покласти. Більше поставок не було, як сказав ОСОБА_6 , не було фінансування. Під час укладення договору він спілкувався також із бухгалтером. На питання захисника, пояснив, що він працює з правоохоронними органами років десять, а саме: пише заяви, коли є випадки хабарництва, це його таке внутрішнє переконання, боротьба з корупцією. З 2010 року він брав участь близько десяти справ. В період справи ОСОБА_6 він також був в м. Рожище, м. Берестечко, м. Горохів. Наразі він є посередніком під час заключення договорів. З ФОП ОСОБА_12 договору не укладав. ФОП ОСОБА_12 є його знайомим вже три роки, за яких обставин не пам'ятає. В інтернеті він знайшов всі медичні заклади на Волині. До ОСОБА_6 він прийшов особисто, телефонував на мобільний телефон. Перший раз вони зустрілися в кабінеті. Він запропонував ОСОБА_6 опромінювачі, останній сказав, що подумає. Потім через тиждень - два зустрілися. ОСОБА_6 йому казав, щоб він навідувався, бо наразі не має грошей для купівлі товару. ОСОБА_6 сам йому назвав суму десь 20 відсотків. Скільки ламп продав, не пам'ятає. Про зустріч з ОСОБА_6 домовлявся або за телефоном, або сам заїжджав до нього на роботу. Для укладання договору, ФОП ОСОБА_12 переслав йому договір, який він потім передав ОСОБА_6 .. З ФОП ОСОБА_12 він вже не працює, з ним він спілкувався лише в телефонному режимі. На момент початку спілкування з ОСОБА_6 він в рамках даного кримінального провадження з правоохоронними органами не працював. Гроші, які вилучили у ОСОБА_6 , це були його гроші ( ОСОБА_13 ). Заява про кримінальне правопорушення ним була написана до правоохоронних органів після зустрічі з ОСОБА_6 .. Як була проведена ідентифікація грошей він не пам'ятає.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду показала, що працює бухгалтером у Волинській обласній клінічній лікарні. До березня 2024 року працювала головним бухгалтером у КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро». Рішення на укладення угод стосовно придбання медичного обладнання приймало керівництво, старший лаборант, вони приймають рішення що їм необхідно закупити. З керівництва це був ОСОБА_6 . З ФОП ОСОБА_12 вона співпрацювала. Договір, укладений з ФОП ОСОБА_12 вона бачила, рішення про його укладення вона не пам'ятає хто приймав. Спочатку підписується договір при ньому обов'язково повинна бути накладна. Платіжний документ підписує керівник та головний бухгалтер. Будь-яких вказівок від ОСОБА_6 щодо укладення вказаного договору, пришвидчення його укладення вона не отримувала.
В судовому засіданні, у порядку встановленому ст. 358 КПК України, досліджені наступні документи.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024000000000670 від 03.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.
Відповідно до Розпорядження Волинської обласної ради ід 06.09.2021 року з 07.09.2021 року виконання обов'язків директора КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро» тимчасово покладено на ОСОБА_6 ..
Із заяви ОСОБА_13 від 25.04.2023 року до начальника УСР у Волинській області ОСОБА_14 вбачається, що станом на квітень місяця 2023 року він працював разом із ФОП ОСОБА_7 .. Починаючи з кінця березня-початок квітня 2023 року він почав здійснювати плановий об'їзд закладів охорони здоров'я Волинської області. В ході якого з'ясувалося, що в разі поставки медичного обладнання та подальшого співпрацювання необхідно дотримуватись встановлених правил, а саме: надання відкату.
Відповідно до договору № 30/05 від 30.05.2023 року вбачається, що договір укладений між ФОП ОСОБА_7 та КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро» в особі т.в.о. директора ОСОБА_6 щодо поставки товару, визначеного у Специфікації. Сума договору складає 31000 грн. без ПДВ. Відповідно до Специфікації та видатковою накладною цим товаром є ультрафіолетовий бактерицидний опромінювач.
Відповідно до заяви ОСОБА_13 від 26.04.2023 року старшому слідчому в особливо важливих справах ГУНП у Волинській області ОСОБА_15 , останній просив залучити його до конфідеційного співробітництва та проведення негласних слідчих дій в рамках кримінального провадження № 12023000000000688.
Відповідно до письмової згоди від 26.04.2023 року на залучення до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій ОСОБА_13 надав старшому слідчому в особливо важливих справах ГУНП у Волинській області ОСОБА_15 письмову згоду, якою підтвердив дійсність своїх намірів про залучення його до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №12023000000000688 від 26.04.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Відповідно до протоколу попередження про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 26.04.2023 року ОСОБА_13 було попереджено у кримінальному провадженні №12023000000000688 про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування, які стали йому відомі при проведенні досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні.
Відповідно до постанови старшого слідчого в особливо важливих справах 2-го відділу (розслідування особливо важливих кримінальних проваджень) управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень ГУНП у Волинській області ОСОБА_16 від 26.04.2023 року ОСОБА_13 залучено до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих дій з метою отримання під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023000000000688 відомостей та речей, які мають значення для розслідування.
Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 26.04.2023 року, останній пояснив, що він як представник ФОП « ОСОБА_7 » займається реалізацією різного медичного обладнання приблизно з 2021 року. Починаючи з кінця березня-початок квітня 2023 року він почав здійснювати плановий об'їзд закладів охорони здоров'я, а саме: у Волинській області. Розмір неправомірної вигоди за співпрацю в закладах йому пропонували 20%.
Відповідно до доручення від 01.01.2023 року, ФОП ОСОБА_7 уповноважив ОСОБА_8 представляти його інтереси в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також в банківських, кредитно-фінансових установах, підприємствах та організаціях усіх форм власності. Строк дії доручення становив до 31.12.2023 року.
Відповідно до рапортів оперуповноваженого УСР у Волинській області ДСР НП України ОСОБА_17 від 28.04.2023 року, 30.06.2023 року наданого начальнику УСР у Волинській області ДСР НП України ОСОБА_18 вбачається, що посадові особи закладів охорони здоров'я на території Волинської області вимагають неправомірну вигоду в осіб (представників постачальників) під час проведення закупівель медичного обладнання. Просить ініціювати проведення негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо-, відео контроль особи відносно ОСОБА_13 ..
Відповідно до рапортів оперуповноваженого УСР у Волинській області ДСР НП України ОСОБА_17 від 31.05.2023 року, 30.06.2023 року наданого начальнику УСР у Волинській області ДСР НП України ОСОБА_18 вбачається, що директор КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро» ОСОБА_6 висунув вимогу представнику суб'єкту господарської діяльності про надання неправомірної вигоди у 10% співвідношення до суми укладеного договору за поставку товарів медичного призначення.
Відповідно до рапорту оперуповноваженого УСР у Волинській області ДСР НП України ОСОБА_17 від 26.09.2023 року наданого начальнику УСР у Волинській області ДСР НП України ОСОБА_18 вбачається, що посадові особи закладів охорони здоров'я на території Волинської області вимагають неправомірну вигоду в осіб (представників постачальників) під час проведення закупівель медичного обладнання. До вказаної протиправної діяльності причетний директор КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро» ОСОБА_6 , який зловживаючи своїм службовим становищем та використовуючи корупційні зв'язки, вимагає неправомірну вигоду у вигляді 20% від суми укладених договорів.
Відповідно до постанови про проведення контролю за вчинення злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 06.06.2023 року вбачається, що постановлено провести строком на два місяці негласну слідчу (розшукову) дію - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту з метою перевірки та встановлення дійсних злочинних намірів директора КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро» ОСОБА_6 , а також інших невстановлених осіб щодо вимагання неправомірної вигоди за укладений договір на поставку медичного обладнання. До проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту залучено ОСОБА_8 , який надав добровільну згоду на конфіденційній основі співпрацювати з правоохоронними органами.
Відповідно до протоколу та огляду та вручення грошових коштів від 06.06.2023 року вбачається, в приміщенні УСР у Волинській області ДСР Національної поліції України в присутності двох понятих ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , із залученням ОСОБА_8 проведено огляд, копіювання та вручення грошових коштів в сумі 3100 грн. - одна купюра номінальною вартістю 500 грн. та 13 купюр номінальною вартістю 200 грн., які є власністю ОСОБА_8 для передачі директору КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро» ОСОБА_6 в якості неправомірної вигоди за закупівлю медичного обладнання.
Відповідно до протоколу про хід та результати негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 10.07.2023 року вбачається, що в кабінеті директора КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро» ОСОБА_6 відбувається розмова між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , останній повідомив, що планує здійснювати виробництво випромінювачів у м. Луцьку та про прилад: радіометр, з яким легше здійснювати обслуговування випромінювачів. В ході розмови ОСОБА_8 передає ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 3100 грн., які кладе до журналу, на який вказав ОСОБА_6 .
Відповідно до протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 10.07.2023 року, проведено аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_6 , в ході якого ОСОБА_8 знаходиться біля кабінету директора КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро» ОСОБА_6 та домовляється по телефону з останнім щодо підписання договорів, подальшої співпраці, сплати відсотків.
Відповідно до протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 10.07.2023 року, проведено аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_6 , розмова відбувається кабінеті директора КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро» ОСОБА_6 між ОСОБА_6 та особою чоловічої статі щодо договору поставки прибору та надання 10%, що становить 3100 грн., які останній поклав на журнал.
Відповідно до протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 03.10.2023 року, проведено аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_6 , розмова відбувається кабінеті директора КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро» ОСОБА_6 між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 щодо можливості поставки медичних препаратів.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.11.2025 року надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул Грушевського, 21, де знаходиться КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро».
Відповідно до протоколу обшуку від 21.11.2023 року КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро», за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул Грушевського, 21, було виявлено та вилучено договір купівлі-продажу № 30/05 від 30.05.2023, де продавцем виступає ФОП ОСОБА_7 та покупцем КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро» о особі т.в.о. директора ОСОБА_6 . На третій сторінці договори знаходяться реквізити сторін, з підписами та відтиском печатки КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро»; Специфікація до вказаного договору із зазначення суми «31 000,00», з підписами та відтиском печатки КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро»; Рахунок-фактура № 1 від 30.05.2023; Видаткова накладна № 1 від 30.05.2023: постачальник ФОП ОСОБА_7 , покупець КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро», платник «той самий». В графі отримав знаходиться підпис, зазначений напис кульковою ручкою « ОСОБА_21 » та знаходиться відтиск печатки КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро»; Платіжна інструкція № 373 від 31.05.2023: платник КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро», отримувач ОСОБА_7 ; Мобільний пристрій марки «Iphone», моделі - 6s plus, серійний номер - F2LSY9BZGRXK, об'ємом пам'яті 128 ГБ та ноутбук чорного кольору марки «DELL», з етикеткою білого кольору на тильній стороні «Ноутбук 16G 10480012 EX-34080465639».
Відповідно до протоколу огляду від 23.11.2023 року старшим слідчим в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_22 проведено огляд документів, вилучених за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул Грушевського, 21.
Відповідно до протоколу огляду речових доказів від 11.01.2024 року проведено огляд документів, які були вилучені в КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро», за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул Грушевського, 21, а саме: мобільного пристрою марки «Iphone», моделі - 6s plus, серійний номер - F2LSY9BZGRXK, об'ємом пам'яті 128 ГБ, контактна книга та галерея містять телефони та фотографії робочого характеру, що не стосуються суті кримінального провадження; ноутбук чорного кольору марки «DELL», з етикеткою білого кольору на тильній стороні «Ноутбук 16G 10480012 EX-34080465639», який не працює.
Відповідно до протоколу огляду речових доказів від 10.02.2024 року проведено огляд документів, які були вилучені 21.11.2023 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: два блокноти червоного кольору.
Відповідно до договору купівлі-продажу № 30/05 від 30.05.2025 року між ФОП ОСОБА_7 та КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро» в особі т.в.о. директора ОСОБА_6 укладено вказаний договір щодо поставки товару, в асортименті, кількості та по цінах, визначених у Специфікації. Сума Договору складає 31000 грн. без ПДВ.
Відповідно до Специфікації, додатку № 1 до договору купівлі-продажу № 30/05 від 30.05.2025 року, товаром визначено ультрафіолетовий бактерицидний опромінювач в кількості 5 штук, на суму 31000 грн.
Відповідно до платіжної інструкції № 373 від 31.05.2023 року КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро» на рахунок ОСОБА_7 перераховано грошову суму в розмірі 31000 грн. за ультрафіолетовий бактерицидний опромінювач.
На підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.11.2023 року проведено 21.11.2023 року обшук автомобіля Renault Laguna, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , в ході якого виявлено та вилучено нічого не було.
На підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.11.2023 року проведено 21.11.2023 року обшук за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_6 , в ході якого було виявлено блокноти, банківську картку, грошові кошти.
Клопотання про надання дозволу на НСРД, надані стороною обвинувачення, доводять лише законність проведення НСРД.
Надані прокурором протокол допиту підозрюваного та свідків, судом не було досліджено в ході судового провадження. До того ж, вказані процесуальні документи були отримані під час досудового розслідування та відповідно до діючого кримінального процесуального кодексу України не можуть бути використані судом як доказ винуватості або не винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Лише допит цих осіб безпосередньо отриманий в суді має значення для кримінального правопорушення, якщо інше не передбачено діючим КПК України.
Відповідно до досудової доповіді Луцького МВ філії ДУ «Центр пробації» дослідження інформації, що характеризує особу ОСОБА_6 за місцем його проживання, умови його життєдіяльності, а також рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та рівень ймовірності небезпеки для суспільства свідчать про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства.
Позиції сторін кримінального провадження та оцінка доказів судом.
Сторона обвинувачення, вважаючи зібрані та досліджені докази належними і допустимими, просила суд визнати винуватим ОСОБА_6 в інкримінованому обвинуваченні та призначити йому покарання у виді трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади строком на три роки.
Доводи сторони захисту, які суд проаналізує нижче, зводяться до того, що зібрані та долучені до матеріали кримінального провадження докази містять ознаки провокації, а тому обвинуваченого необхідно виправдати.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно вимог ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Згідно з приписами ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні поряд з іншими підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до змісту ст. 92 КПК України, обов'язок доказування покладений на прокурора. Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов'язок, передбачений цією статтею кримінального процесуального закону, сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів, що існує єдина версія, якою розумна та безстороння людина, може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У п. 146 рішення у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.2018 р., Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться у вину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні; і будь - який сумнів має тлумачитись на користь підсудного.
Суд, зі свого боку, забезпечив сторонам усі можливості для реалізації своїх прав у судовому засіданні в рамках кримінального процесуального закону. Сторони користувались рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні й доведеності їх переконливості перед судом, клопотання всіх учасників процесу були розглянуті відповідно до вимог закону.
Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази на предмет їх допустимості, та аналізуючи їх зміст у співставленні з доводами сторін кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
В ході дослідження письмових доказів сторони обвинувачення було встановлено, що 25.04.2025 року ОСОБА_8 подав до УСР у Волинській області заяву щодо неправомірних дій посадових осіб закладів охорони здоров'я Волинської області під час проведення закупівель товарів медичного спрямування, після чого були внесені відомості до ЄРДР за № 12023000000000688 та розпочато досудове розслідування, правова кваліфікація: ч. 3 ст. 368 КК України. В подальшому з вказаного кримінального провадження були виділені матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 368 КК України та присвоєно № 12024000000000670.
Так, ОСОБА_6 . Розпорядженням Волинською обласною радою № 375 від 06 вересня 2021 року покладено обов'язки виконувача обов'язків директора КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро» Волинської обласної ради.
Відповідно до пунктів Статуту КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро» Волинської обласної ради, а саме:
-7.5. керівником Підприємства є Директор, який:
-7.5.1. діє без довіреності від імені Підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, правоохоронних та інших органах, у відносинах з іншими юридичними та фізичними особами, підписує від його імені документи та видає довіреності і делегує право підпису документів іншим посадовим особам Підприємства, укладає договори, відкриває в органах Державної казначейської служби України та установах банків поточні та інші рахунки;
-7.5.2. організовує роботу Підприємства щодо надання населенню медичної допомоги, згідно з вимогами нормативно-правових актів;
-7.5.8. користується правом розпорядження майном та коштами Підприємства відповідно до законодавства та цього Статуту. Організовує цільове та раціональне використання і збереження закріпленого за Підприємством майна;
-7.5.9. у межах своїх повноважень видає накази та інші акти, дає вказівки, обов'язкові для всіх підрозділів та працівників підприємства.
-7.5.12. приймає рішення про прийняття на роботу, звільнення з робити всіх працівників Підприємства, а також інші, передбачені законодавством про працю рішення в сфері трудових відносинах, укладає трудові договори з працівниками Підприємства;
-7.5.14. самостійно вирішує всі інші питання діяльності Підприємства за винятком тих, що віднесені законодавством та цим Статутом до повноважень Власника та Уповноваженого органу управління;
В обвинувальному акті зазначено? що у травні 2023 року, більш точного часу у ході досудового розслідування не встановлено, у тимчасово виконувача обов'язки директора КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро» ОСОБА_6 , що перебувавав на своєму робочому місці в приміщенні КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро» за адресою Волинська область, м. Луцьк, проспект Грушевського, 21, виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди за вирішення питання про укладення та повну і своєчасну оплату договору купівлі-продажу товарів медичного призначення у ФОП ОСОБА_7 .. ОСОБА_6 , використовуючи службове становище та зловживаючи своїми службовими повноваженнями, умисно, з корисливих мотивів, одержав для себе особисто неправомірну вигоду у сумі 3 100 грн. за вчинення дій на користь ФОП ОСОБА_7 щодо укладення з КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро» договору купівлі-продажу № 30/05 від 30.05.2023 та повну і своєчасну оплату очолюваним ОСОБА_6 комунальним підприємством.
З наведеного вбачається, що обвинувачений ОСОБА_6 був службовою особою в розумінні вимог КК України оскільки, відповідальність за ст. 368 КК України, полягає в прийнятті пропозиції, обіцянки або одержанні службовою особою неправомірної вигоди, а так само проханні надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Діяння, за яке службова особа одержує неправомірну вигоду, повинно бути зумовлене її службовим становищем і безпосередньо пов'язане зі службовими повноваженнями. Відповідальність за одержання неправомірної вигоди настає лише за умови, якщо службова особа одержала її за виконання чи невиконання будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Узагальнення судової практики розгляду справ про адміністративні корупційні правопорушення та деякі злочини, передбачені розділом XVII Кримінального кодексу України випливає, що прийняття пропозиції чи обіцянки надати неправомірну вигоду - це згода (погодження, виявлення готовності) службової особи на передачу або надання їй обіцяної неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує або обіцяє таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища (за цих умов фактично йдеться про криміналізацію злочинного наміру). Способи вчиненого діяння на кваліфікацію злочину не впливають. Приймаючи пропозицію чи обіцянку надати неправомірну вигоду, винний так би мовити «укладає попередню угоду» щодо її одержання з особою, яка пропонує чи обіцяє таку вигоду. Таким чином створюються умови для подальшого безпосереднього та безперешкодного одержання неправомірної вигоди.
Одержання неправомірної вигоди - це прийняття службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів через своє службове становище.
Склад вказаного злочину формальний, тобто незалежно від того, чи настали суспільно-небезпечні наслідки, злочин вважається закінченим з моменту вчинення відповідного діяння.
Крім того, суд оцінив матеріали провадження за критеріями розмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів, визначеними у практиці Європейського суду з прав людини.
Так, відповідно до практики ЄСПЛ у випадку, коли підсудний заявляє про підбурювання його до вчинення злочину, національний суд повинен ретельно перевірити матеріали кримінальної справи, оскільки з метою забезпечення права на справедливий судовий розгляд справи в розумінні п.1 ст.6 Конвенції всі докази, отримані внаслідок підбурювання з боку поліції, мають визнаватися недопустимими. Дотримання цього принципу особливо важливе, якщо оперативно-розшуковий захід було проведено без достатньої правової підстави чи належних гарантій недопущення зловживань (п.п.133-135 рішення у справі "Худобін (Khudobin) проти Російської Федерації" від 26 жовтня 2006 року, п.60 рішення у справі "Раманаускас проти Литви" від 5 лютого 2008 року).
Якщо обвинувачені висувають аргумент про підбурювання, внутрішньодержавні суди зобов'язані розглянути його в рамках змагальної, ретельної, всебічної і переконливої процедури, при цьому на сторону обвинувачення покладається тягар доведення відсутності підбурювання. Межі судової перевірки повинні включати мотиви прийняття рішення про негласний захід, про ступінь участі правоохоронного органу в скоєнні злочину, а також про характер будь-якого підбурювання або тиску, якого зазнав заявник (п.55 рішення у справі "Носко и Нефедов проти Росії" 30 жовтня 2014 року).
Така проавова позиція викладена в Постанові Верховного Суду справа № 332/2723/15-к, провадження № 51-1579км19.
В судовому засіданні під час допиту обвинуваченого ОСОБА_6 , останній суду пояснив, що відносно нього була провокація, на що також звернув увагу та наполягав в судових дебатах його захисник.
З огляду на це суд проаналізував матеріали НСРД та інші матеріли кримінального провадження на предмет того, хто саме ініціював зустрічі, хто і що пропонував, чи були факти відмов з боку обвинуваченого на одержання неправомірної вигоди, чи мали місце наполегливі нагадування з боку ОСОБА_8 , чи був би скоєний злочин без втручання правоохоронних органів.
За обставинами встановленими у даному кримінальному провадженні, вбачається, що заявник ОСОБА_8 сам ініціював усі зустрічі з ОСОБА_6 та сам приходив до КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро». Вказані обставини підтверджуються за результатами дослідження матеріалів НСРД: протоколами про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 10.07.2023 року; протокол про хід та результати негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 10.07.2023 року; протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 03.10.2023 року в яких вбачається, що ОСОБА_8 сам приходить до КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро» та проходить до кабінету директора - ОСОБА_6 .. Також, на це в судовому засіданні також звертав увагу сам обвинувачений: «Представник ФОП ОСОБА_7 - ОСОБА_8 постійно приходив, разів 10-15, він був не приємним для всього колективу, заважав. Вказати на двері йому він не міг, згідно правил етики спілкування з людьми. Йому відомо в ході спілкування з іншими колегами, що ОСОБА_8 ходив і по інших лікувальних установах, де підбурював щодо протиправних дій, але і заважав самій роботі. Щодо ОСОБА_8 у нього склалося враження, що останній має особисту неприязнь до всіх лікарів. Мети зустрічі з ОСОБА_8 у нього не було, оскільки останній приходив сам.», а також свідок ОСОБА_23 : «З ОСОБА_8 вона особисто розмовляла, оскільки він неодноразово приходив до них на роботу…. ОСОБА_8 запевняв, якщо в нього будуть робити закупівлі, то будуть отримувати подяку.»
Тобто зі сторони ОСОБА_6 не було будь-яких активних дій спрямованих на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_8 .. Оскільки суб'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбачено ч. 1 ст 368 КК України, характеризується прямим умислом та корисливим мотивом. Також, відсутність зазначеного спростовується і наданими в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_11 , яка суду показала, що «Будь-яких вказівок від ОСОБА_6 щодо укладення вказаного договору, пришвидчення його укладення вона не отримувала.»
Що стосується самого заявника ОСОБА_8 суд зазначає наступне.
Оцінюючи показання свідка ОСОБА_8 , як самі по собі, так і в сукупності з іншими доказами у справі, суд, керуючись внутрішнім переконанням, вважає їх не логічними, не послідовними, такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
Більше того, суд приходить до переконання, що в його діях вбачаються ознаки провокації до вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 , а тому такі показання суд не може брати до уваги як доказ.
Так, стороною захисту в підтвердження провокаційних дій зі сторони ОСОБА_8 було надано вирок Ратнівського районного суду Волинської області від 19.11.2019 року, Волинського апеляційного суду від 25.09.2020 року та Постанову Верховного Суду від 12.05.2021 року, які набрали законної сили та якими встановлено, що ОСОБА_8 приймав неодноразову активну участь в корупційному викритті.
Зокрема, з вироку суду вбачається, що з офіційної заяви голови Закарпатської обласної державної адміністрації ОСОБА_24 , повідомленої новинами Закарпаття 17.06.2017 року встановлено, що ОСОБА_8 виступав заявником в корупційних діяннях у таких справах: у квітні 2011 року про хабар сільському голові с. Гребля Іршавського району, в квітні 2012 року головному санітарному лікарю Виноградівської СЕС, у березні 2013 року про хабар сільському голові Пушкіно Виноградівського району, в червні 2015 року головному лікарю Вишківської амбулаторії (Хустський район). Таких фактів за участю ОСОБА_8 на Закарпатті з 2011 року по 2017 роки є близько тридцяти.
Рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів. (ст. 90 КПК України)
Сам же ОСОБА_8 в судовому засіданні на питання захисника, пояснив, що «він працює з правоохоронними органами років десять, а саме: пише заяви, коли є випадки хабарництва, це його таке внутрішнє переконання, боротьба з корупцією. З 2010 року він брав участь близько десяти справ. В період справи ОСОБА_6 він також був в м. Рожище, м. Берестечко, м. Горохів.». Тобто ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердив його участь у співпраці з правоохоронними органами щодо викриття корупційних кримінальних правопорушень.
З огляду на встановлені дані про особу свідка ОСОБА_8 можливо зробити висновок, що останній був залучений правоохоронним органом для проведення негласних слідчо-оперативних дій відносно ОСОБА_25 , який передав останньому ідентифіковані і помічені грошові кошти - неправомірну вимогу у сумі 3 100 грн., тобто 10% від вартості фактично поставлених та оплачених комунальним підприємством товарів, що дають підстави суду для висновку, що в даному випадку має місце підбурювання до вчинення кримінального правопорушення, з метою подальшого його викриття. Дії ОСОБА_8 мають провокативний характер, оскільки за підтримки правоохоронних органів останній впливав на обвинуваченого шляхом призначення зустрічей, телефонних розмов.
Здобуті у такий спосіб правоохоронним органом докази з використанням заявника - свідка ОСОБА_8 , суд визнає недопустимими.
Враховуюче викладене, суд приходить до висновку, що орган досудового розслідування не встановив, а прокурор не надав суду безперечних, належних та допустимих доказів на доведення винуватості ОСОБА_6 в вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища.
Згідно зі змістом рішення ЄСПЛ у справі «Таранекс проти Латвії» від 02.12.2015 визначення підбурювання, яке дав Суд раніше передбачає, що підбурювання поліції відбувається тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються лише розслідуванням злочинної діяльності за принципом пасивного характеру, але надають такий вплив на суб'єкта, що підбурює його до вчинення правопорушення, яке в іншому випадку не було б вчинене, а також для того, щоб зробити можливим доведення правопорушення, тобто забезпечити докази та порушити кримінальне переслідування.
При цьому, тягар доведення відсутності підбурювання покладається на сторону обвинувачення. Однак, прокурором не надано переконливих доказів щодо винуватості ОСОБА_6 .. Суспільний інтерес не може виправдати використання доказів за допомогою провокації.
Також, органом досудового розслідування не було перевірено фактів приїзду ОСОБА_8 до інших лікарів, про що повідомляв в свої показах обвинувачений: «Йому відомо в ході спілкування з іншими колегами, що ОСОБА_8 ходив і по інших лікувальних установах, де підбурював щодо протиправних дій, але і заважав самій роботі.» та ОСОБА_8 : «В період справи ОСОБА_6 він також був в м. Рожище, м. Берестечко, м. Горохів.», не допитано вказаних осіб.
Що стосується особи ФОП ОСОБА_7 суд зазначає наступне.
Суд звертає увагу на те, що стороною обвинувачення як під час досудового розслідування так і під час судового провадження не було перевірено особу ФОП ОСОБА_7 чи дійсно вказана фізична особа підприємець займається постачанням медичного обладнання, чи дійсно від його імені було укладено договір купівлі-продажу № 30/05 від 30.05.2025 року, а також доручення від 01.01.2023 року, якою уповноважено ОСОБА_8 представляти інтереси ФОП ОСОБА_7 , оскільки сам ОСОБА_8 в судовому засіданні поясняв, що він є посередником під час укладення договорів, знає ФОП ОСОБА_7 вже три роки, спілкувався лише в телефонному режимі.
Крім того, так само не свідчать про доведеність винуватості обвинуваченого і покази свідків надані в судовому засіданні.
Так, в судовому засіданні свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_23 надають характеристику проведеного обшуку в кабінеті директора КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро» ОСОБА_6 .. Також суд звертає увагу на те, що свідок ОСОБА_9 зауважив, що «на його думку, слідчі під час обшуку кабінету директора почали ціленаправлено шукати щось в паперах». А свідок ОСОБА_23 пояснила, що «Під час обшуку шукали документи.»
Таким чином, обвинувачення ОСОБА_6 ґрунтується лише на припущеннях, не підтверджується об'єктивними, достовірними доказами, здобутими в ході досудового розслідування й наданими стороною обвинувачення суду, що дає суду підстави стверджувати про недоведеність обставин, які згідно зі ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
З огляду на вищевикладене, а також в аспекті кримінально-правової оцінки дій, інкримінованих обвинуваченому, за ч. 1 ст. 368 КК України, тобто одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поряд з доведенням інших елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, мають складати основу обвинувачення і бути підтверджені в ході судового розгляду справи належними і достатніми доказами.
При цьому, обвинувачення повинно довести "кожний факт", пов'язаний зі злочином, щоб "не існувало жодної розумної підстави для сумнівів". Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.
Належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_6 вказаного кримінального правопорушення стороною обвинувачення суду не надано.
У відповідності до роз'яснень, що містяться в ч.2 п.19 Постанови Пленуму Верховного суду від 01.11.1996 №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться лише на її користь.
Такий обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
Згідно ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Тому судовий розгляд здійснювався відповідно до вимог вказаної статті.
Як визначив Європейський суд з прав людини (справа Нечипорук і Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04), суд при оцінені доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумними сумнівом» і «таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (рішення у справі «Вєренцов проти України»).
У відповідності до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, вмотивованим та обґрунтованим. Рішення відповідає цим критеріям, якщо воно ухвалено у відповідності із нормами матеріального та процесуального права на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду, належним чином оціненими в їх сукупності та з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ст. 62 Конституції України, ст. ст. 7, 17 та ч. 3 ст. 373 КПК України, кожна людина має право на справедливий розгляд справи, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях та ухвалюється лише за умови, якщо під час судового розгляду вина обвинуваченого у скоєні конкретного злочину повністю доведена належними, допустимими доказами, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні із застосуванням принципу змагальності сторін у поданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до роз'яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Згідно ст. 17 КПК України, ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться лише на її користь.
Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (п. 45), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.
У справі «Barbera, MesseguandJabardov. Spain» від 06 грудня 1998 року (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип призумції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину: обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.
П. 2 ст. 6 Конвенції проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення. Недопустимість порушення таких принципів Європейський суд з прав людини засвідчив у справі Тельфнер проти Австрії від 20.03.2001 року та Філліпс проти Сполученого Королівства від 05.07.2001 року.
Таким чином, докази сторони обвинувачення не є беззаперечними, не доводять винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, поза розумним сумнівом, а тому усі сумніви тлумачяться судом на користь обвинуваченого.
Дослідивши безпосередньо наведені вище докази сторони обвинувачення у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення не було надано достатніх та необхідних, належних та допустимих доказів, кожен з яких окремо та разом у їх сукупності, свідчили б про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, що вказує на відсутність складу злочину.
Приймаючи рішення про виправдування обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 368 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що вчинено кримінальні правопорушення, в яких обвинувачується особа (відсутність складу кримінального правопорушення), суд виходить із того, що його винуватість не підтверджена належними та допустимими доказами, а тому, згідно Конституції України, Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вони не можуть бути прийняті судом до уваги.
Таким чином, на підставі наведеного, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження, відповідно до положень ст. 337 КПК України, згідно з якими судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципу змагальності сторін та свободи в подані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме: діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, у зв'язку з чим не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_6 відсутній склад інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Питання щодо долі речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Судові витрати у вказаному кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. ст. 127-129, 368-370, 373- 374, 392, 395 КПК України, суд,-
ОСОБА_6 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.368 КК України та виправдати, на підставі п. 3 ч.1 ст.373 КПК України.
Запобіжний захід не обирався.
Речові докази:
договір купівлі-продажу № 30/05 від 30.05.2023, де продавцем виступає ФОП ОСОБА_7 та покупцем КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро» о особі т.в.о. директора ОСОБА_6 ; Специфікація до вказаного договору із зазначення суми «31 000,00», з підписами та відтиском печатки КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро»; Рахунок-фактура № 1 від 30.05.2023; Видаткова накладна № 1 від 30.05.2023: постачальник ФОП ОСОБА_7 , покупець КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро», платник «той самий»; платіжна інструкція № 373 від 31.05.2023: платник КП «Волинське обласне патологоанатомічне бюро», отримувач ОСОБА_7 , які вилучені за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул Грушевського, 21 - залишити при матеріалах кримінального провадження;
мобільний пристрій марки «Iphone», моделі - 6s plus, серійний номер - F2LSY9BZGRXK, об'ємом пам'яті 128 ГБ та ноутбук чорного кольору марки «DELL», з етикеткою білого кольору на тильній стороні «Ноутбук 16G 10480012 EX-34080465639», які вилучені за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул Грушевського, 21, вважати повернутими ОСОБА_6 відповідно до акту прийому - передачі на відповідальне зберігання від 30.03.2024 року та розписки від 30.03.2024 року;
кошти в сумі 4000 дол. США, що вилучені за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_6 , вважати повернутими ОСОБА_6 , згідно його розписки.
Витрати пов'язані з проведенням експертизи відсутні.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області на протязі 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Суддя:
Вирок складений і видрукуваний у єдиному екземплярі в нарадчій кімнаті.
Суддя: