Справа № 355/2457/24 Головуючий у І інстанції Чехов С.І.
Провадження №22-ц/824/12970/2025 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
12 листопада 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Таргоній Д.О.,
суддів: Голуб С.А., Слюсар Т.А.,
за участі секретаря Cпис Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» - адвоката Клименка Тараса Васильовича на рішення Баришівського районного суду Київської області від 12 травня 2025 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У грудні 2024 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що 22 лютого 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №490770-КС-001 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Так, ОСОБА_1 була направлена пропозиція (оферта) укласти Договір №490770-КС-001 про надання кредиту, в той же день відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №490770-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор на його номер телефону, що був зазначений останнім у анкеті в особистому кабінеті. Номер телефону ОСОБА_1 був введений та відправлений стороні позивача.
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 31 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, який зобов'язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку на умовах визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
Відповідно до п. 2 Кредитного договору було визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
За п. 3 Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати відповідач ОСОБА_1 для належного виконання умов кредитного договору.
Сторона позивача свої зобов'язання за договором кредиту виконала та надала відповідачу грошові кошти в розмірі 31 000,00 грн, шляхом перерахування на банківську картку ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав.
24 березня 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідач ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 до договору №490770-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «Бізнес Позика» надав позичальнику додатково кредит в сумі 3 000,00 грн.
ОСОБА_1 на виконання договору здійснив часткову оплату за кредитним договором на загальну суму 20 880,00 грн, чим вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору та правомірність вимог позивача за договором про надання кредиту.
Внаслідок порушення ОСОБА_1 зобов'язань з належного виконання умов кредитного договору, у позичальника утворилась заборгованість, яка станом на 21 листопада 2024 року становить 113 521,07 грн та складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 33 970,00 грн, суми прострочених платежів по процентах 79 548,00 грн, суми прострочених платежів за комісією 3,07 грн.
Посилаючись на вищевикладене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у зазначеному розмірі, а також понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 12 травня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором №490770-КС-001 в розмірі 3 903,06 грн, а також понесені судові витрати в розмірі 83,32 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням, представник ТОВ «Бізнес позика» - адвокат Клименко Т.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Баришівського районного суду Київської області від 12 травня 2025 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 79 548,00 грн та по комісії за надання кредиту в розмірі 3,07 грн, а також змінити рішення суду в частині визначення суми прострочених платежів по кредиту, а саме змінити стягнену з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» суму з 3 903,06 грн на 33 970,00 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції з невідомих причин вказав, що позивачем не надано розрахунку заборгованості боржника, що не відповідає дійсності.
Також, вказує на те, що суд першої інстанції безпідставно позбавив відповідача обов'язку сплатити кошти за користування кредитом, що прямо передбачено як нормами ЦК України, так і нормами ЗУ «Про споживче кредитування», а й дозволив відповідачу просто повернути взяті ним кошти, без жодних процентів, комісій, інфляцій і т.д.
Представник ТОВ «Бізнес позика» - адвокат Клименко Т.В. звертає увагу в апеляційній скарзі на те, що кошти сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості (6 753,60 грн, 6 750,00 грн, 7 410,00 грн) були зараховані на рахунок кредитора, відрахувавши різницю між даними платежами на погашення комісії, яку взяв посередник (банк/платіжна система), через якого боржник оплачував кошти, що чітко прослідковується у виписці «ПриватБанку» від 31 березня 2025 року, яку суд першої інстанції напряму отримав від банку на підставі ухвали про витребування доказів від 04 березня 2025 року.
Щодо платежу в розмірі 9 112,54 грн, який суд першої інстанції рахував як погашення заборгованості за кредитним договором, в апеляційній скарзі вказано, що даний платіж не був сплачений боржником саме на користь позивача, ТОВ «Бізнес позика» не отримувала даних коштів на свій рахунок, а із виписки, отриманої від банку не вбачається, що ці кошти були направлені конкретно позивачу.
Крім того, з наявної в матеріалах справи виписки вбачається, що дані кошти були переказані за допомогою певної платіжної системи, проте, кому конкретно вони були переказані - судом не встановлено.
Представник ТОВ «Бізнес позика» - адвокат Клименко Т.В. звертає увагу апеляційного суду на те, що Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право кредитодавця встановлювати комісію за надання кредиту та проценти.
Отже, сторона позивача вважає, що суд першої інстанції не аргументував свою відмову позивачу в нарахуванні боржнику відсотків за користування кредитом та комісію.
Своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористалася, відзив не подала.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Матеріали справи містять докази належного повідомлення ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 , а саме звіти про доставку вихідної кореспонденції суду сформовані автоматично за допомогою системи ЄСІТС «Електронний суд».
Таким чином, судова колегія вважає, що сторони даної справи належним чином повідомлені про розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Керуючись положеннями ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає, що неявка сторін не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її задоволення з наступних підстав.
Виходячи зі змісту ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам оскаржуване рішення суду не відповідає, з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 22 лютого 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 490770-КС-001 про надання кредиту.
Відповідно до п. 2 договору кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 31 000,00 грн строком на 24 тижні, на умовах сплати процентів за користування грошовими коштами у розмірі 2,00000000 % фіксована; знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,1528411, фіксована, комісія за надання кредиту 4650,00 грн.
Згідно копії паспорту споживчого кредиту орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк користування коштами (у тому числі тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) становить 80640,00 грн.
Зазначений договір був підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію» з використанням одноразового ідентифікатора UA-1842.
Відповідно до п. 3.1 вказаного договору кредитодавець зобов'язаний протягом 3 робочих днів з дня укладення договору надати позичальнику кредит у сумі вказаній у п. 2.1. договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або кількома транзакціями) на поточний (картковий) рахунок позичальника, який відповідає банківській платіжній картці, що наведена у розділі 8 договору.
22 лютого 2024 року позивачем перераховано відповідачу суму кредиту у розмірі 31 000,00 грн на його картковий рахунок НОМЕР_1 , зазначений у договорі, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі Онлайн» № замовлення №4f7b3064-dla3-11ee-b90a-000c29d57ed21, із призначенням переказу № Перерах. Коштів ОСОБА_1 НОМЕР_2 згідно кредитного дог. №490770-КС-001 від 22 лютого 2024 року без ПДВ.
Відповідно до п. 2 договору протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
П. 3 договору сторонами погоджено графік платежів, якого повинен дотримуватись позичальник.
Вищевказаний договір про надання кредиту укладений в електронній формі через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця.
Укладення договору підтверджується пропозицією укласти договір (офертою) № 490770-КС-001 від 22 лютого 2024 року, прийняттям (акцептом) пропозиції (оферти) щодо укладення договору № 490770-КС-001 від та візуальною формою послідовності дій клієнта.
Також, 24 березня 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №1 до Договору №490770-КС-001 від 22 лютого 2024 року, згідно якої відповідачем ОСОБА_1 збільшений кредит на суму 3000,00 грн. Після чого загальна сума отриманого та неповернутого відповідачем кредиту та додаткового кредиту складає 33970 грн. Орієнтована загальна вартість наданого кредиту 73997,89 грн. Комісія за надання додаткового суми кредиту становить 450,00 грн. Підписаний електронним одноразовим підписом UA-7937.
24 березня 2024 року позивачем перераховано відповідачу суму кредиту у розмірі 3000,00 грн на його картковий рахунок НОМЕР_1 , зазначений у договорі, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі Онлайн» № замовлення №30eab903-e9bb-11ee-b90a-000c29d57ed2_1, із призначенням переказу № Перерах. Коштів ОСОБА_1 НОМЕР_2 згідно додаткової угоди від 24 березня 2024 року до кредитного дог. №490770-КС-001 від 22 лютого 2024 року без ПДВ.
З довідки ТОВ Фінансова компанія «Бізнес Позика» про стан заборгованості вбачається, що ОСОБА_1. за договором №490770-КС-001 про надання кредиту від 22 лютого 2024 року станом на 27 листопада 2024 року має загальну заборгованість 113521,07 грн, заборгованість за кредитом - 33970 грн, 79548 грн - заборгованість по відсоткам, 3,07 грн - заборгованість по комісії.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача за кредитним договором №490770-КС-001 від 22 лютого 2024 року станом на 26 листопада 2024 року складає 113 521,07 грн, з яких: 33970 грн - за кредитом; 79548 грн - по відсотках; 0,00 грн - по штрафам; 3,07 грн - за комісією.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що стороною позивача, яка не заперечувала проти того, що відповідачем частково були повернені кредитні кошти, не було доведено про реальні нараховані проценти з урахуванням повернутих коштів, на які посилається як сторона позивача так і відповідач, у позовній заяві стороною позивача не було зазначено та не було приведено розрахунок, який би вказував на залишок тіла кредиту та процентів.
Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ст. 634 ЦК).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За ст. 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
У Розділі 7 Договору №490770-КС-001 про надання кредиту від 22 лютого 2024 року описано порядок його укладення. Зокрема, спосіб (способи) ідентифікації та верифікації позичальника з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовими актами НБУ з питань здійснення установами фінансового моніторингу: отримання через систему BankIDНБУ ідентифікаційних даних. Договір надається позичальнику для підписання після здійснення належної перевірки позичальника відповідно до вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення» та нормативно-правового акту НБУ з питань здійснення установами фінансового моніторингу. Технологія (порядок) укладання договору: Договір укладається з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом пропозиції укласти Договір (оферти) кредитодавцем та її прийняття (акцептування) Позичальником. Договір укладається у порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства України (п. 7.11). Порядок створення та накладення електронних підписів сторонами договору: спочатку договір підписує позичальник одноразовим ідентифікатором, який був згенерований та надісланий позичальнику узгодженим каналом комунікації, потім договір підписує уповноважений представник кредитодавця кваліфікованим електронним підписом з кваліфікованою електронною позначкою часу. Сторони узгодили, що каналами комунікації для цілей направлення одноразового ідентифікатора є: надсилання одноразового ідентифікатора у СМС-повідомленні на фінансовий номер позичальника; надсилання одноразового ідентифікатора повідомленням з використанням сучасних сервісів передачі даних (вайбер, вотсап, телеграм тощо) за реквізитами, вказаними позичальником; електронним листом на електронну пошту позичальника; шляхом здійснення дзвінку на фінансовий номер позичальника та повідомлення одноразового паролю (п. 7.11). Спосіб перерахування позичальнику кредиту: в безготівковій формі, шляхом переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на поточний картковий рахунок позичальника, який відповідає її банківській платіжній картці.
До позовної заяви позивач також долучив візуальну форму послідовності дій клієнта при укладенні електронного Договору про надання кредиту №490770-КС-001 від 22 лютого 2024 року в ІТС товариства на сайті.
Договір про надання кредиту №490770-КС-001 від 22 лютого 2024 року містить ідентифікуючу ОСОБА_1 інформацію (паспортні дані, РНОКПП, електронну адресу, номер особистого електронного платіжного засобу, адресу проживання) та підписано електронним підписом останнього шляхом зазначення одноразового ідентифікатора, відповідно до ч. ч. 6, 8 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
За змістом ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 95 ЦПК України.
Отже, наведене свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» та повністю узгоджуються з моніторингом дій користувача в Інформаційно-телекомунікаційній системі при укладенні договору про надання кредиту №490770-КС-001 від 22 лютого 2024 року.
Вищевикладене також стосується й укладеної 24 березня 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 . Додаткової угоди №1 до Договору №490770-КС-001 від 22 лютого 2024 року.
У той же час, без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19.
Відповідно до пункту 3.1 Договору кредитодавець зобов'язаний протягом 3 робочих днів з дня укладення Договору надати позичальнику кредит у сумі вказаній у п. 2.1. Договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або кількома транзакціями) та поточний (картковий) рахунок позичальника, який відповідає банківській платіжній картці, що наведене в розділі 8 Договору.
У розділі 8 Договору таким електронним платіжним засобом вказано реквізити платіжної картки № 4731-2196-4165-2742.
За умовами п.п. 7.4.2. Договору, Позичальник підтвердив, що: вказаний у розділі 8 даного договору номер телефону належить виключно йому, не переданий та не буде переданий в користування та/ або володіння та/ або розпорядження будь-яким особам, саме цей номер використовується та буде використовуватися позичальником при виконанні даного договору, вчиненні будь-яких операцій за ним; вказана в розділі 8 даного договору банківська платіжна картка/ поточний рахунок належить виключно позичальнику на законних підставах, право на його використання не зупинене, не припинене, не обмежене іншим чином платіжний засіб не є втраченим, безперешкодно використовується виключно позичальником.
Водночас, відповідачем не спростовано, що банківська картка з відповідним номером йому не належить.
Також позивачем наданий поденний розрахунок заборгованості (карта обліку), який узгоджується з умовами договору споживчого кредиту і є достатнім та допустимим доказом розміру заборгованості ОСОБА_1 за цим договором, що залишилось поза увагою суду першої інстанції, оскільки суд вказав на відсутність належного розрахунку заборгованості.
Пункт 2.4. укладеного між сторонами договору визначає розмір стандартної процентної ставки за кредитом: в день 2,00000000, фіксована; знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15101613, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку.
Пункт 2.11 Договору визначає денну процентну ставку у 0,95%.
У розділі 3 Договору сторони обумовили порядок та умови надання кредиту. Протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються за ставкою вказаною у п. 2.4 Договору на залишок заборгованості по Кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, в залежності від дотримання Позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору і розраховується в порядку описаному нижче. У разі якщо погашення Кредиту здійснюється згідно погодженого Сторонами графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого Кредиту, то зобов'язання Позичальника по сплаті Процентів за користування Кредитом розраховуються відповідно до Зниженої процентної ставки, що вказана в п. 2.4. Договору. Сторони домовились, що у разі якщо повернення Кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору, (за виключенням дострокового повернення Кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по Кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування Процентів за користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4. Договору. При цьому, нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору, та до закінчення строку дії Договору. У випадку не повернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, Кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов'язань Позичальника, в тому числі з врахуванням скасування умови про нарахування процентів за Зниженою процентною ставкою, при чому проценти за користування Кредитом нараховуються на фактичний залишок суми Кредиту. Всі нараховані проценти за користування Кредитом мають бути сплачені не пізніше дати кожного із наступних чергових платежів, при цьому Сторони погодили, що Кредитодавець за аналогією з порядком, визначеним в абз. 2 п. 1 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» надає Позичальнику оновлений графік платежів шляхом відображення такого графіку в Особистому кабінеті Позичальника. Скасування умови про нарахування процентів за Зниженою процентною ставкою та початок нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою на умовах, викладених в цьому Договорі не є зміною істотних умов цього Договору (п. 3.2).
Погоджені сторонами умови договору про надання кредиту від 22 лютого 2024 року свідчать про встановлення відповідачу зниженої процентної ставки у 1,15101613% у випадку дотримання графіку платежів - 12 платежів по 6720,00 грн кожні 14 днів.
В даному графіку детально розписано, яким чином будуть зараховуватись кошти сплачені ОСОБА_1 на виконання умов кредитного договору, зокрема зазначено, що перші два платежі 6720,00 грн йдуть лише на погашення процентів за користування кредитом та комісії за надання кредиту.
Відповідно до додаткової угоди від 24 березня 2024 року до договору про надання кредиту від 22 лютого 2024 року вбачається, що п. 3.2.3 Договору встановлено новий графік на 10 платежів по 7410,00 грн кожні 14 днів.
Однак, відповідач не дотримався графіку платежів та здійснив лише три поточні платежі згідно графіку: 07 березня 2024 року - 6720,00 грн, 22 березня 2024 року - 6750,00 горн, 04 квітня 2024 року - 7410,00 грн, про що відображено в наявному в матеріалах справи розрахунку заборгованості.
Виходячи з наведеного, апеляційним судом встановлено, що позивачем надано належні та допустимі докази як укладення кредитного договору, додаткової угоди до кредитного договору, так і отримання ОСОБА_1 кредитних коштів в розмірі 34 000,00 грн, що не заперечувалось стороною відповідача під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Зазначене також підтверджується частковим погашенням позичальником заборгованості.
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про підтвердження факту отримання відповідачем грошових коштів в розмірі 34 000,00 грн за договором позики №490770-КС-001 від 22 лютого 2024 року та додаткової угодою №1 від 24 березня 2024 року, та часткове повернення кредитних коштів в розмірі 20880 грн (6750 + 6720 + 7410=20880), однак колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про зарахування 9112,54 грн як суми повернення кредитних коштів, в частині стягнення тіла кредиту в розмірі 3903,06 грн, в частині відмови у стягненні процентів за прострочення платежів у сумі 79543,00 грн та комісії в розмірі 3,07 грн, з огляду на таке.
Щодо стягнутого з відповідача на користь позивача тіла кредиту в розмірі 3903,06 грн, судова колегія вважає даний висновок суду першої інстанції необґрунтованим, оскільки з розрахунку заборгованості вбачається, що непогашене тіло кредиту за Договором від 22 лютого 2024 року становить 33970,00 грн.
Укладаючи Додаткову угоду №1 від 24 березня 2024 року до Договору №490770-КС-001 від 22 лютого 2024 року сторони погодили, що загальна сума отриманого Кредиту (тіло кредиту) становить 33970,00 грн.
Після укладення Додаткової угоди відповідачем було здійснено лише один поточний платіж згідно графіку, кошти від якого були зараховані на погашення процентів за користування кредитом, несплачених процентів, несплаченої комісії, комісії за надання додаткової суми кредиту (п.3.2.3 Договору в новій редакції).
Таким чином, судова колегія доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за тілом кредиту в розмірі 33970,00 грн.
Щодо платежу від 19 квітня 2024 року в розмірі 9112,54 грн апеляційний суд вважає, що стороною відповідача не надано та в матеріалах справи не міститься доказів про те, що даний платіж був сплачений ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика», як на погашення заборгованості.
З наявного в матеріалах розрахунку заборгованості не вбачається здійсненого відповідачем платежу в розмірі 9112,54 грн.
Наявна в матеріалах виписка про рух коштів, також не є підтвердженням того, що даний платіж був сплачений ОСОБА_1 на користь позивача, оскільки в колонці «деталі операції» не відображено куди саме були направлені кошти в розмірі 9112,54 грн.
Щодо відмови в частині стягнення процентів за прострочення платежів у сумі 79543,00 грн апеляційний суд вважає, що дані вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки при укладанні договору №490770-КС-001 від 22 лютого 2024 року та додаткової угоди №1 від 24 березня 2024 року між сторонами були погодженні умови кредитування, зокрема проценти за користування кредитними коштами.
В матеріалах справи також відсутні належні докази, що Товариством невірно здійснено розрахунок заборгованості, якими, зокрема, можуть бути висновок експерта (спеціаліста), щодо розміру нарахування процентів за користування кредитними коштами та комісії.
Такі докази відповідачем не подавалися та не заявлялося до суду клопотання про призначення експертизи.
Наданий Товариством до позовної заяви розрахунок заборгованості підписаний уповноваженою особою ТОВ «Бізнес Позика», містить інформацію щодо предмета доказування, а отже згідно ст. 77 ЦПК України є належним доказом на підтвердження розміру позовних вимог.
Матеріали справи не містять доказів на спростування доказів позивача щодо розміру відсотків, які підлягали сплаті та доказів на спростування заявленого банком розміру заборгованості як за тілом кредиту так і за відсотками, а також комісіями.
Таким чином, ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у стягненні процентів за прострочення платежів у сумі 79 543,00 грн,колегія суддів виходить з доведеності тієї обставини, що позивач перерахував відповідачу грошові кошти, а позичальник у рахунок погашення отриманого кредиту та процентів за користування кредитом платежів не здійснив у повному обсязі, частково сплативши суму у розмірі 20880,00 грн.
Враховуючи те, що між сторонами було укладено кредитний договір, умови якого позивачем були виконані шляхом надання відповідачу кредитних коштів та відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав належним чином, будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, колегія суддів дійшла висновку,що позовні вимоги в частині стягнення за прострочення платежів у сумі 79543,00 грнє обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми прострочених платежів за комісією в розмірі 3,07 грн, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Зазначене узгоджується з висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1,ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз'яснень Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також стягувати суму несплаченої вищевказаної комісії з відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).
П. 2.5 укладеного між сторонами Договору визначено, що комісія за надання Кредиту становить 4650,00 грн.
П. 5 укладеної між сторонами Додаткової угоди №1 до Договору визначено, що комісія становить 450,00 грн.
Розмір комісії, встановлений даними пунктами Договору та Додаткової угоди №1, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір Комісії не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку.
Також, комісія за надання кредиту та порядок її сплати визначені пунктами 1.4, 2.7, 5.2 Правил про надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика», які є невід'ємною частиною договору про надання кредиту.
Укладаючи 22 лютого 2024 року Договір, позичальник у п. 7.4.4 підтвердив, що ознайомлений з Договором та Правилами, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та зобов'язується неухильно дотримуватися їх.
Крім того, комісія за надання кредиту передбачена п. 4 Паспорту споживчого кредиту та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача, які підписані ОСОБА_1 з використанням одноразового ідентифікатора.
Отже, умови Договору про надання кредиту від 22 лютого 2024 року щодо розміру та порядку сплати комісії ОСОБА_1 погодженого, Закону України «Про споживче кредитування» вказані умови не суперечать, а тому апеляційний суд вважає помилковими висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача комісії. А тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Як вбачається в п. 3.2.3 Додаткової угоди від 24 березня 2024 року до договору про надання кредиту від 22 лютого 2024 року несплачений залишок комісії становить 3,07 грн.
Відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума прострочених платежів за комісією в розмірі 3,07 грн.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та, у зв'язку з цим неправильне застосування норм матеріального права, знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі вищенаведених мотивів, колегія апеляційного суду вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи та підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України апеляційний суд, в зв'язку з ухваленням нового судового рішення, змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з: нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Враховуючи, що позов, після апеляційного перегляду, буде задоволений повністю, тому слід стягнути з відповідача на користь ТОВ «Бізнес Позика» судовий збір за розгляд справи судом першої інстанції у розмірі 2 422,40 грн, а за розгляд справи судом апеляційної інстанції у розмірі 3 633,60 грн, а всього 6056,00 грн.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» - адвоката Клименка Тараса Васильовича задовольнити.
Рішення Баришівського районного суду Київської області від 12 травня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором №490770-КС-001 про надання кредиту від 22 лютого 2024 року у розмірі 113 521 (сто тринадцять тисяч п'ятсот двадцять одна) гривня 07 копійок, з яких: сума прострочених платежів за тілом кредиту - 33970,00 грн; сума прострочених платежів по процентах - 79543,00 грн, сума прострочених платежів за комісією - 3,07 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір за подання позовної заяви 2 422,40 грн та за подання апеляційної скарги 3 633,60 грн, а всього 6 056 (шість тисяч п'ятдесят шість гривень) 00 копійок.
Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Реквізити сторін:
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
ТОВ «Бізнес Позика», адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, оф. 411, код. ЄДРПОУ 41084239.
Суддя-доповідач Д.О. Таргоній
Судді : С.А. Голуб
Т.А. Слюсар