справа № 752/22107/24 головуючий у суді І інстанції Кордюкова Ж.І.
провадження № 22-ц/824/15276/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
20 листопада 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 червня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Кордюкової Ж.І., у м. Києві, повний текс рішення складено 25 червня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У січні 2024 року ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом та просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 2107368521447 у розмірі 48 360,30 грн., з яких 3 000,00 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням та 45 360,30 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14 березня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2107368521447. За цим кредитним договором відповідач отримав 3 000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені умовами кредитного договору. Договір був укладений в електронному вигляді шляхом його підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «Служба миттєвого кредитування» виконало свої зобов'язання, проте відповідач порушив умови щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів у встановлені строки та порядку, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість по сплаті кредиту та процентів. 01 грудня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт капітал» укладений договір про відступлення прав вимоги № 1-12, за умовами якого ТОВ «Вердикт капітал» набуло право вимоги за кредитним договором № 2107368521447. 10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» укладений договір про відступлення прав вимоги №10-01/2023, за умовами якого позивач набув право вимоги за кредитним договором № 2107368521447 до відповідача в сумі 48 360,30 грн., з яких 3 000,00 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням та 45 360,30 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 25 червня 2025 року позов ТОВ «Коллект Центр»задоволено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з'ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що він не пам'ятає щоб укладав кредитний договір та йому було перераховано кошти за таким договором. Також, вказує, що повідомлення ТОВ «ВейФорПей» про переказ грошових коштів не є належним, достатнім та достовірним доказом перерахування грошових коштів. Крім того, номер банківської карти є замаскованим, що не дозволяє суду пересвідчитися у перерахуванні коштів саме на його карту. Вказує, що проценти за кредитним договором нараховані поза межами строку кредитування, що суперечить висновкам Верховного Суду.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Коллект Центр» зазначає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, не мають законодавчого обґрунтування, через що скарга не може бути задоволена, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 14 березня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг № 2107368521447, згідно з яким останній отримав кредит у розмірі 3 000,00 грн. строком на 16 днів зі сплатою відсотків відповідно до п.1.4 договору.
Пунктом 1.4 договору визначено, що проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожен день користування, протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтованого строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4. (а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процента ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.(б); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процента ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.(в); д) тип процентної ставки- фіксована.
Згідно з пунктом 4.1 договору невід'ємною частиною цього договору є «Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування». Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті: smk.zp.ua та www.bistrozaim.uа.
У пункті 4.3 договору визначено, що сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством у разі укладення електронного договору в якості підпису сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис.
Згідно з пунктом 4.15 договору сторони дійшли згоди, що цей договір укладається в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Із додатку № 1 до кредитного договору заяви-анкети підтверджено, що ОСОБА_1 , ознайомившись з примірним (типовим) кредитним договором та усіма його додатками, включаючи Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Служба миттєвого кредитування», що розміщені на Офіційному сайті smk.zp.ua та www.bistrozaim.uа та погодившись з ними, просив надати йому кредит на особисті потреби у розмірі: 3000.00 грн. Орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. Строком на 365 днів з правом повернення достроково та зобов'язався повернути кредит у розмірі 3000 грн. та сплатити проценти у розмірі 960 грн.
На підставі заяви-анкети, наданих ним особисто на сайті smk.zp.ua та www.bistrozaim.uа та на підставі замовлення кредитних коштів з особистого номеру телефону НОМЕР_1 , відповідач просив надавати кредит у подальшому на картковий рахунок НОМЕР_2 .
ТОВ «ВейФорПей» повідомило ТОВ «Службу миттєвого кредитування» на виконання укладеного договору про організацію переказів грошових коштів ТОВ «ВейФорПей» здійснено наступний переказ грошових коштів: Деталі транзакції: номер карти НОМЕР_2 ; сума - 3000 грн; валюта: UAH.
За розрахунком заборгованості ТОВ «Служба миттєвого кредитування» станом на 26 жовтня 2021 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 з повернення кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, становить 24 660,00 грн., з яких заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 3 000,00 грн., заборгованість за процентами 22 620,00 грн.
01 грудня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт капітал» укладений договір про відступлення прав вимоги №1-12, за умовами якого ТОВ «Вердикт капітал» набув право вимоги за кредитним договором № 2107368521447.
Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 1-12 від 01 грудня 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» отримало право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №2107368521447 від 14 березня 2021 року у розмірі 24 660,00 грн., з яких заборгованість за сумою кредиту - 3 000,00 грн., заборгованість за сумою відсотків - 21 660,00 грн.
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» укладено Договір відступлення права вимоги № 10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Коллект центр» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Служба миттєвого кредитування», в тому числі і до відповідача за кредитним договором № 2107368521447.
Згідно витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №10-01/2023 від 10 січня 2023 року ТОВ «Коллект центр» отримало право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2107368521447 від 14 березня 2021 у розмірі 48 360,30 грн., з яких заборгованість за сумою кредиту - 3 000,00 грн., заборгованість за сумою відсотків - 45 360,30 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що в порушення умов кредитного договору, ОСОБА_1 добровільно не погашає заборгованість за кредитом і права ТОВ «Коллект Центр», як набувача права вимоги до відповідача на підставі Договору про відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, підлягають захисту шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором та процентів за користування кредитними коштами.
Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст. 512, 514, 517 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Вважаючи, доведеним перехід права вимоги до позивача, суд першої інстанції не звернув уваги, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів переуступки прав вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Вердикт Капітал».
У відповідності до вимог ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За приписами ч. 2 ст. 376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Так, судом першої інстанції не звернуто уваги, що в якості доказів переходу права вимоги від первісного кредитора ТОВ «Служба миттєвого кредитування» до ТОВ «Вердикт Капітал» позивач надав суду лише окремі аркуші договору факторингу № 1-12 від 01 грудня 2021 року (а.с. 32-33).
Реєстр боржників, право вимоги до яких передаються позивачу за вказаним договором факторингу, матеріали справи не містять.
Витяг з даного Реєстру боржників до договору факторингу № 1-12 від 01 грудня 2021 року (а.с. 34) не підписано представником первісного кредитора та не завірено його печаткою, що не відповідає формі витягу з реєстру боржників, що передбачена договором факторингу.
Фактично наданий суду витяг не є витягом з реєстру боржників, оскільки являє собою аркуш паперу, на якому позивачем надрукована певна інформація, яка на його думку відповідає інформації, наявній в реєстрі боржників, що є додатками до зазначеного договору факторингу. Іншими словами зазначений документ є лише твердженням позивача, які підлягають доведенню на загальних підставах.
При цьому, позивач не звернув уваги, а суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, що поданий в такий спосіб витяг, не є ідентичним поданню стороною письмового доказу в розумінні ст. 95 ЦПК України, та не є копією, як оригіналу документу (реєстру) так і витягу з нього.
У відповідності до вимог ч. 2-5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Оскільки оригінальний реєстр боржників, є документом, що підписується всіма учасниками правочину, витяг з нього, як його частина, що стосується конкретного боржника, також має бути підписана як «Фактором» так і «Клієнтом».
Відсутність підпису «Фактора» на витягу з реєстру боржників не дає суду підстав вважати доведеним факт передачі права вимоги таким фактором «Клієнту», тільки тому, що останній стверджує про таку передачу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19), сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони.
Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Також судом залишено поза увагою, що за змістом п. 6.1.4 Договору факторингу № 1-12 від 01 грудня 2021 року, право вимоги переходить до клієнта після оплати фінансування, яке п. 7.1 договору визначено в сумі 5 535 543.12 грн.
Доказів сплати вказаної суми клієнтом матеріали справи не містять.
В даному випадку, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч. 4 ст. 367 ЦПК України не обмежений доводами апеляційної скарги, оскільки під час розгляду справи було встановлено неправильне застосування норм матеріального права, а саме 512, 514, 517 ЦК України, що дає суду апеляційної інстанції підстави вийти за межі доводів апеляційної скарги.
Отже, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів передачі права вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Вердикт Капітал», а відтак у ТОВ «Вердикт Капітал» не виникло право вимоги за зобов'язанням, яке він міг би передати ТОВ «Коллект Центр» на підставі договору відступлення права вимоги № 10-01/2023від 10 березня 2023 року, що свідчить про відсутність у позивача права вимоги та є самостійною та достатньою підставою до відмови в задоволенні позову, незалежно від обґрунтованості вимог позивача по суті спору.
На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув, дійшов помилкового висновку про доведеність позивачем наявності в нього права вимоги за вказаним договором.
Висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на наявних у справі доказах, що у відповідності до вимог ст. 376 ЦПК України є підставою до скасування рішення та ухвалення нового судового рішення по суті вимог позивача.
Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 3 633,60 грн. Оскільки апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав до задоволення вимог апеляційної скарги, сплачений відповідачем судовий збір підлягає стягненню з позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 червня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромвідмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», місце знаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306, ідентифікаційний код 44276926, на користь ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , судовий збір в розмірі 3 633,60 (три тисячі шістсот тридцять три) гривні 60 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Судді Фінагеєв В.О.
Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.