Апеляційне провадження Доповідач- Кафідова О.В.
№ 22-з/824/1447/2025
м. Київ Справа № 752/8936/24
20 листопада 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А.
розглянувши заявузаступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі: Київської міської ради Рябенка Максима Вячеславовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі: Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гаврилова Ольга Василівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мамай Ірина Володимирівна, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Головне управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного та водного фондів,-
В квітні 2024 року заступник керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі: Київської міської ради звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного та водного фондів.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2025 року позовну заяву заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі: Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гаврилова Ольга Василівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мамай Ірина Володимирівна, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Головне управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного та водного фондів залишено без розгляду.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 13 жовтня 2025 року заступник керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі: Київської міської ради Єфімов Антон Анатолійович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
30 жовтня 2025 року заступник керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі: Київської міської ради Рябенко Максим Вячеславович звернувся до Київського апеляційного суду з заявою про забезпечення позову.
В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що підставою для звернення до суду з позовом стало виявлення Київською міською прокуратурою порушень ст.ст. З, 7, 9, 25 Закону України «Про природно-заповідний фонд», ст.ст. 60, 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 19, 20, 43, 44, 58-62, 83, 122, 150 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 6, 85, 88-90 Водного кодексу України, ст.ст. 11, 328, 178 Цивільного кодексу України при передачі у приватну власність спірної земельної ділянки, яка за своїми характеристиками належить до земель природно-заповідного та водного фондів, зокрема, спірна земельна ділянка входить у межі ландшафтного заказника місцевого значення «Острів Жуків» та розташована в межах прибережної захисної смуги затоки річки Дніпро.
Вважає, що спірна земельна ділянка незаконного перейшла у приватну власність фізичних осіб на підставі рішень Київської міської ради.
Вказує на те, що на підставі рішення Київської міської ради від 29.10.2009 № 635/2704 ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування та видано державний акт про право власності на вказану земельну ділянку серії ЯЕ № 982308 від 14.07.2010.
Вказану земельну ділянку площею 0,0952 га 14.07.2010 зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) в державному земельному кадастрі з присвоєнням їй кадастрового номера 8000000000:90:402:0029 з категорією земель - землі житлової та громадської забудови, вид цільового призначення земельної ділянки - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва. У подальшому ОСОБА_4 вказану земельну ділянку відчужено на користь громадянина російської федерації ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 24.07.2010 № 1919.
Зазначає, що у подальшому вказану земельну ділянку ОСОБА_5 на підставі договору купівлі продажу від 23.05.2012 № 1747 відчужено на користь ОСОБА_1 та згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 22.11.2023 на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гаврилової О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.11.2023 з індексним номером 70414023 здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0952 га з кадастровим номером 8000000000:90:402:0029 за ОСОБА_1 .
Також на підставі рішення Київської міської ради від 27.11.2009 № 837/2906 ОСОБА_6 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_2 за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування та видано державний акт про право власності на вказану земельну ділянку серії ЯЕ № 982328 від 13.07.2010.
Зазначає, що ОСОБА_6 вказану земельну ділянку відчужено на користь громадянина російської федерації ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 24.07.2010 № 1923.
Вказує на те, що у подальшому вказану земельну ділянку ОСОБА_5 на підставі договору купівлі продажу від 23.05.2012 № 1750 відчужено на користь ОСОБА_1 та згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 22.11.2023 на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гаврилової О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.11.2023 з індексним номером 70414299 здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0953 га з кадастровим номером 8000000000:90:402:0034 за ОСОБА_1 .
Вказує на те, що останнім власником земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:90:402:0029, 8000000000:90:402:0034 на момент пред'явлення позову була ОСОБА_1 за ініціативи якої розроблено Технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об'єднання вказаних земельних ділянок та на підставі якої 11.12.2023 Відділом № 3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області скасовано кадастрові номери земельних ділянок 8000000000:90:402:0034, 8000000000:90:402:0029 в результаті їх об'єднання в земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:402:0038 площею 0,1905 га за адресою: АДРЕСА_3 з категорією земель - землі житлової та громадської забудови; вид цільового призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Зазначає, що станом на дату пред'явлення прокурором позову до суду та відкриття провадження у справі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були відкриті розділи про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:90:402:0029, 8000000000:90:402:0034 за ОСОБА_1 , відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:402:0038 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не вносились.
Після відкриття провадження у даній справі розділи Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:90:402:0029 (реєстраційний номер об'єкта 2837342080000) та 8000000000:90:402:0034 (реєстраційний номер об'єкта 2837352480000) 13.05.2024 закрито рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай І.В. від 14.05.2024 (індексний номер 107303) у зв'язку з об'єднанням об'єктів нерухомого майна та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:402:0038 за ОСОБА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2935075280000).
Звертає увагу на те, що на наступний день після об'єднання земельних ділянок відповідачами новостворену земельну ділянку двічі відчужено з інтервалом в 1 день.
Зазначає, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 14.05.2024 № 696 спірну земельну ділянку відчужено на користь ОСОБА_2 та згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 14.05.2024 на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай І.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.05.2024 з індексним номером 73146028 здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:402:0038 за ОСОБА_2 .
У подальшому вказану земельну ділянку ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 16.05.2024 № 725 відчужено на користь ОСОБА_3 та згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 16.05.2024 на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай І.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.05.2024 з індексом 73167400 здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:402:0038 за ОСОБА_3 .
На думку заявника вищезазначені обставини підтверджують ризик подальшого відчуження земельної ділянки і засвідчують обґрунтованість тверджень заступника керівника Київської міської прокуратури про необхідність застосування у справі заходів забезпечення позову, оскільки їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів територіальної громади міста Києва, які полягають у забезпеченні повернення законному власнику прав на ділянку.
З огляду на вище викладене просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна: земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:402:0038 площею 0,1905 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2935075280000); заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів, щодо об'єкту нерухомого майна: земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:402:0038 площею 0,1905 га; заборонити ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) або будь-яким іншим особам, в тому числі за його дорученням, здійснювати будь-які дії із земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:402:0038 площею 0,1905 га, що можуть призвести до погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельної ділянки; заборонити державним кадастровим реєстраторам Держгеокадастру (код ЄДРПОУ 39411771) та державним кадастровим реєстраторам його територіальних органів здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:402:0038 площею 0,1905 га, у тому числі, внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру про право власності на вказану земельну ділянку, вчинення дій щодо її поділу, об'єднання або інших дій, які можуть призвести до зміни об'єкта цивільних прав.
Перевіривши матеріали справи, доводи заяви про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, які можуть бути застосовані судом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанова Великої Палати від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).
Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Також під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Однак, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.
У відповідності до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України які викладені в п.4 постанови №9 від 22.12.2006 року із послідуючими змінами «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог представника позивача щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Як на підставу для забезпечення позову позивач посилається на те, що 16.05.2024 ОСОБА_2 на підставі договору купівлі- продажу відчужив на користь ОСОБА_3 спірну земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:402:0038, а тому на думку заявника існує ризик подальшого відчуження спірної земельної ділянки, що в свою чергу свідчить про наявність підстав для забезпечення позову.
Суд апеляційної інстанції вивчивши доводи заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах позовних вимог пред'явлених заявником, приходить до висновку, що заявником не наведено обставин, які б давали підстави вважати, що рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог, може бути не виконане з боку власника земельної ділянки.
Окрім того, до суду не надано доказів того, що ОСОБА_3 вчиняє будь- які дії направлені на відчуження спірної земельної ділянки.
Наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюється судом в залежності від кожного конкретного випадку з урахуванням фактичних обставин справи. В даній справі апеляційний суд не вбачає підстав для застосування запропонованого позивачем заходу забезпечення позову, тому в задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись, ст.ст. 149, 150,152, ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі: Київської міської ради Рябенка Максима Вячеславовича про забезпечення позову відмовити.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Судді: