апеляційне провадження №22-ц/824/10568/2025
справа №361/4734/22
19 листопада 2025 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Желепи О.В., Соколової В.В.
за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Радзівіл А.Г., дата складення повного судового рішення не зазначена,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» про захист прав споживача та відшкодування моральної шкоди, -
встановив:
1. Короткий виклад доводів пред'явленого позову.
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про захист прав споживача та відшкодування моральної шкоди.
Вимоги позову мотивує тим, що 14 вересня 2021 року зараховано грошові кошти на рахунок виконавця і надавача послуг, які виконавець послуг з приводу реєстрації та виготовлення свідоцтва на право інтелектуальної власності отримав.
Факт договірних зобов'язань виник, одна сторона сплатила, а інша прийняла на себе обов'язок якісно виконати послуги з реєстрації прав власності на авторські збірки слів до пісень та реєстр кіносценарію частина третя.
Метою для автора ОСОБА_2 було реєстрацією двох збірок авторських пісень з назвами: ІНФОРМАЦІЯ_1, та ІНФОРМАЦІЯ_2 та частини третьої до кіносценарію ІНФОРМАЦІЯ_3.
Позивач зазначає, що відповідач, отримавши грошові кошти, не виконав якісно свої зобов'язання, а саме, не виготовив та не передав особисто в руки позивачу під розписку, або поштою з описом вкладення оригінал свідоцтва за № НОМЕР_1 .
Засобами телефонного зв'язку відповідач повідомив позивача: ?Що вийшла не зовсім гарна ситуація по відношенню до особи позивача і йому потрібно знову сплатити 510 гривен та 17 гривен, і ще додав, що потрібно сплатити за дублікат свідоцтва і надіслати лист, щоб їх саме установа зазначила грошову суму вартості дублікату, відносно свідоцтва № НОМЕР_1 частина третя кіносценарію ІНФОРМАЦІЯ_3.
Позивач зазначив, що він поштою не отримував оригіналу свідоцтва за № НОМЕР_1 , підпис на поштовому повідомленні проставлений невідомою особою.
Позивач уважає, що єдиним доказом направлення йому кореспонденції із оригіналом свідоцтва за № НОМЕР_1 є опис вкладень із відміткою відділення поштового зв'язку з м. Києва, але такий доказ відсутній, тому уважає, що така кореспонденція йому не направлялась.
Позивач уважає протиправними дії відповідача із зазначенням необхідності із його боку повторно сплачувати кошти для повторного оформлення двох цих самих збірок пісень, і видачі дублікату свідоцтва на третю частину кіносценарію ІНФОРМАЦІЯ_3.
Позивач вказує на те, що такими діями йому завдана моральна шкода, яку він оцінює в розмірі 1000 гривен за нераціональне використання вільного часу, затягування в реєстрації, відмову надати оригінал свідоцтва третьої частини для кіносценарію, не повідомлення по телефону, СМС про направлення оригіналу свідоцтва, не заповнення опису вкладення, що доводить факт бездіяльності, не використання усіх можливостей виконавця та надавача послуг. Також позивач зазначає, що він на теперішній час не має можливості реалізувати свої права як автор збірок пісень "ІНФОРМАЦІЯ_1" та "ІНФОРМАЦІЯ_2", а саме не може виставити їх на Ютуб канал, щоб його улюблені слухачі насолоджувалися, слухали їх, оскільки у законному порядку дані збірки не зареєстровані.
З листа від 23 червня 2022 року вих. №5448/22 позивач довідався, що необхідно усунути недоліки. Він, як замовник, виконав вказані вимоги і направив 01 серпня 2022 року лист, але знову від надавача жодної інформації не отримав. Позивач зателефонував 22 вересня 2022 року до виконавця, але йому повідомили, що документи вже повернуті, гроші повертати не будуть, оригінал свідоцтва відсутній, тому позивачу потрібно замовити дублікат даного свідоцтва.
Мотивуючи наведеним, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить:
- встановити факт порушення відповідачем прав споживача автора виконавця ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , який полягає у вимаганні повторної оплати за реєстрацію двох збірок пісень, у оплаті дублікату свідоцтва № НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та відмові повернути саме оригінал свідоцтва за № НОМЕР_1 ;
- зобов'язати повернути особі автора ? позивача оригінал свідоцтва за № НОМЕР_1 , особисто передавши в руки під паспорт чи під розписку про отримання саме ним;
- зобов'язати відповідача повернути грошові кошти в сумі 510,17 грн та 100 грн за послуги банку, які зараховувалися Приват банком.
- стягнути моральну шкоду в розмірі 1 000 грн на користь позивача автора ОСОБА_2 - ОСОБА_1 .
2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2025 року позов задоволено частково.
Зобов'язано Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" видати особисто ОСОБА_1 дублікат свідоцтва за № НОМЕР_1 .
Стягнуто із Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 627,00 грн.
Стягнуто із Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" на користь ОСОБА_1 понесені витрати в розмірі 63,80 грн.
Стягнуто із Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 000 грн. Стягнуто із Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" на користь держави 1 211,20 грн.
Задовольнивши частково позов, суд першої інстанції вказав, що свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір позивачем не отримано із об'єктивних причин, а саме втрачено при пересилці (не отримано позивачем особисто), тому повторна сплата збору за документ, який не був отриманий позивачем, є порушенням його прав. Суд зробив висновок про зобов'язання відповідача видати особисто позивачу дублікат свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір за № НОМЕР_1 у паперовій формі.
Стягнувши 1 000,00 гривень моральної шкоди, суд першої інстанції вказав про врахування характеру моральних страждань, які переніс позивач, певних його турбот і хвилювання, необхідність звернення до суду щодо захисту своїх прав, принципи розумності та справедливості при цих обставинах, та зробив висновок, що вимоги позивача про стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з ухваленим рішенням в частині задоволених вимог, УКРНОІВІ подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на порушення норм матеріального права. Зазначає, що справа не належить до категорії справ про захист прав споживачів, тому її розгляд у такому порядку є грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що спірні правовідносини регулюються Законом України «Про авторське право і суміжні права», а не Законом України «Про захист прав споживачів», як помилково установив суд першої інстанції.
Скаржник зазначає, що Укрпатент, який виконував функції Національного органу інтелектуальної власності з 14 жовтня 2020 року по 07 листопада 2022 року, а також УКРНОІВІ, який виконує ці функції з 08 листопада 2022 року по теперішній час, не є суб'єктами, на яких поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів». Звертає увагу, що УКРНОІВІ не є і ніколи не був виробником або продавцем товарів, виконавцем робіт чи надавачем послуг, не встановлював прав споживачів та не визначав механізм їх захисту. Він є органом державної системи правової охорони інтелектуальної власності, що належить до іншої сфери публічно-правових відносин.
Скаржник вказує, що між сторонами у справі ніколи не існувало і не може існувати зобов'язальних правовідносин у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», а отже дія зазначеного Закону на спірні правовідносини не поширюється. Тому справа не належить до категорії справ про захист прав споживачів, а її розгляд у спрощеному порядку є порушенням норм матеріального права.
Скаржник наголошує, що УКРНОІВІ не несе цивільно-правової (у тому числі компенсаційної) відповідальності за дії Укрпатенту щодо розгляду заявок на реєстрацію авторських прав. УКРНОІВІ, як новостворена державна некомерційна організація, якій з 08 листопада 2022 року передані функції НОІВ, не є правонаступником прав та обов'язків Укрпатенту і не несе майнової відповідальності за його зобов'язаннями, у тому числі за його дії чи бездіяльність.
Скаржник вважає, що УКРНОІВІ не є належним відповідачем у справі, оскільки все листування із позивачем здійснював саме Укрпатент, що підтверджує наявність процесуального обов'язку у останнього.
Щодо майнових вимог скаржник зазначає, що оригінал свідоцтва № НОМЕР_1 про реєстрацію авторського права було направлено позивачу рекомендованим листом, про що свідчить повідомлення про вручення з підписом одержувача. Якщо позивач стверджує, що лист не отримував, відповідальність за доставку несе оператор поштового зв'язку, а не УКРНОІВІ.
Скаржник вказує, що суд першої інстанції порушив принципи змагальності та оцінки доказів, оскільки доводи відповідача залишено поза увагою, тоді як доводи позивача не підтверджені доказами.
Суд також проігнорував доводи про те, що заявки №с202106939 та №с202106918 були розглянуті Укрпатентом законно, а документи були повернуті позивачу у зв'язку із ненаданням ним належно оформлених матеріалів протягом двох місяців.
Скаржник вважає необґрунтованою вимогу про повернення державного мита, оскільки реєстрація за заявками не проводилась, відтак позивач мав звернутися із відповідним клопотанням.
Також вказує на безпідставність вимоги про зобов'язання повернути оригінал свідоцтва № НОМЕР_1 , оскільки воно було направлене заявнику і отримане ним 28 квітня 2022 року.
Скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення прав позивача, оскільки позивач не спростував автентичність підпису на повідомленні про вручення, а суд без експертизи самостійно встановив таку обставину.
Крім того, вимога про стягнення моральної шкоди є необґрунтованою, оскільки Закон України «Про захист прав споживачів» не застосовується до цих правовідносин, а факт заподіяння моральних страждань позивачем не доведений.
Мотивуючи наведеним, просить рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2025 року у справі №757/49581/23-ц в частині задоволених вимог скасувати, ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні вимог відмовити.
4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.
Відзиву на апеляційну скаргу на адресу Київського апеляційного суду не надходило.
5. Позиція учасників справи.
В судовому засіданні представниця УКРНОІВІ - Фінагіна В.Б. підтримала подану апеляційну скаргу, просила суд її задовольнити.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Судова повістка, направлена позивачу за визначеною ним адресою, повернулась із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності позивача, який не з'явився в судове засідання, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду справи.
6. Позиція суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представниці скаржника - Фінагіної В.Б., розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
7. Фактичні обставини справи, установлені судом.
З матеріалів справи убачається, що 14 вересня 2021 року позивачем сплачено грошові кошти на загальну суму 527 гривень, що підтверджується даними квитанцій №9244-8569-2696-9898, №9244-8570-7722-7872, №9244-8568-9394-5661, №9244-8570-8226-2224.
Згідно даних квитанцій №9244-8569-2696-9898 та №9244-8568-9394-5661 убачається, що у графі призначення платежу вказано: "збори за підготовку до державної реєстрації авторського права від фізичних осіб".
Згідно даних квитанцій №9244-8570-7722-7872 та №9244-8570-8226-2224 позивачем сплачено 17 гривень за оформлення та видачу свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір (том 1 а.с. 7-8).
З даних листа №Вих-4685/2022 від 07 червня 2022 року Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" убачається, що ОСОБА_1 повідомлено про те, що Укрпатентом прийнято рішення про державну реєстрацію авторського права на твір за заявкою с202107001 від 04 жовтня 2021 року та видано свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 від 23 грудня 2022 року. Зазначено, що надсилання документів Укрпатентом в умовах воєнного стану здійснюється відповідно до інформаційного повідомлення Про організацію роботи в Укрпатенті стосовно державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, в умовах воєнного стану. Вказано також, що з метою забезпечення права автора на державну реєстрацію авторського права та на отримання свідоцтв надано ідентифікатори, за якими можна отримати оригінали електронних документів (том 1 а.с. 11-12).
З даних листа №Вих-7877/2022 від 25 серпня 2022 року Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" "Щодо надання інформації по заявкам №с202106939, №с202106918" убачається, що Укрпатент розглянув звернення позивача від 03 серпня 2022 року стосовно усунення недоліків по заявкам на реєстрацію авторського права на збірку слів до пісень «ІНФОРМАЦІЯ_7», «ІНФОРМАЦІЯ_8» від 30 вересня 2021 року №с202106939 та на збірку слів до пісень «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_4», «ІНФОРМАЦІЯ_5», « ІНФОРМАЦІЯ_6 » від 30 вересня 2021 року №с202106918. Зазначено, що листами Укрпатенту від 18 жовтня 2021 року №Вих-24005/2021 та від 19 жовтня 2021 року №Вих-24110/2021 повідомлено про необхідність виправлення неправильно оформлених документів Заявок та направлення їх на адресу Укрпатенту. У зв'язку з тим, що зазначені листи повернулися з Укрпошти за закінченням терміну зберігання та враховуючи звернення позивача від 07 грудня 2021 року, Укрпатент повторно направив зазначені листи (лист Укрпатенту від 23 грудня 2021 року №Вих-27486/2021), які позивач отримав 10 травня 2022 року.
Вказано, що на звернення позивача від 08 червня 2022 року Укрпатент листом від 23 червня 2022 року №Вих-5448/2022 надав інформацію стосовно стану розгляду Заявок та ще раз повідомив про необхідність надання правильно оформлених документів заявок у двомісячний строк від дати отримання повідомлень - 10 травня 2022 року.
Відповідно до пункту 16 Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1756 «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір» (далі ? Порядок), заявник протягом двох місяців від дати одержання повідомлення повинен надіслати відсутні і/або правильно оформлені документи заявки. Якщо у встановлений строк документи до Укрпатенту не надійшли, заявка повертається заявнику із зазначенням мотивованих підстав її повернення.
Оскільки протягом двох місяців від дати одержання повідомлень (10 травня 2022 року) ОСОБА_1 не надіслав правильно оформлені документи заявок, Укрпатент листами від 18 липня 2022 року №Вих-6425/2022 та №Вих-6426/2022 повернув зазначені заявки, які позивач отримав 25 липня 2022 року.
Враховуючи викладене, подані 03 серпня 2022 року документи до заявок не прийняті до розгляду, оскільки надійшли після закінчення визначеного Порядком строку, у зв'язку із чим документи було повернуто заявнику (том 3 а.с.16-17).
Відповідно до даних листа від 20 жовтня 2022 року №Вих-10202/2022 Державне підприємство ?Український інститут інтелектуальної власності?, яке відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.10.2020 № 1267-р виконує функції Національного органу інтелектуальної власності (НОІВ), розглянуло звернення позивача від 22 вересня 2022 року (вх. Укрпатенту від 23.09.2022 № Вх-31073/2022), від 12.10.2022 (вх. Укрпатенту від 13.10.2022 №Вх-26218-Е/2022), від 13.10.2022 (вх. Укрпатенту від 13.10.2022 №Вх-26282-Е/2022), від 13.10.2022 (вх.Укрпатенту від 13.10.2022 №Вх-26291-Е/2022) і в межах компетенції повідомило таке.
Державна реєстрація авторського права на твір здійснюється відповідно до статей 4-1, 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1756 «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір».
На державну реєстрацію авторського права на твір до Укрпатенту були подані заявки на реєстрацію авторського права на:
- збірку слів до пісень ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, ІНФОРМАЦІЯ_10, ІНФОРМАЦІЯ_11 віл 30.09.2021 №с202106918;
- збірку слів до пісень збірку слів до пісень ІНФОРМАЦІЯ_12, ІНФОРМАЦІЯ_13 від 30.09.2021 №с202106939;
- сценарій до кіно ІНФОРМАЦІЯ_14 від 04.10.2021 №с202107001.
Відповідно до пунктів 17, 18, 20 Порядку, якщо заявка відповідає вимогам розділів II і III Порядку, на підставі рішення про реєстрацію авторського права на твір та за наявності документа про сплату державного мита за видачу свідоцтва Укрпатент видає свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір.
Згідно з пунктом 28 Порядку свідоцтво видається автору або особі, яка має авторське право, безпосередньо або надсилається на адресу, зазначену в заяві.
Оскільки заявка від 04 жовтня 2021 року №с202107001 відповідала вимогам розділів ІІ і ІІІ Порядку, Укрпатент здійснив державну реєстрацію та видав свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 від 23 грудня 2021 року.
Листом від 23 грудня 2021 року №008949/АП/21 Укрпатент направив свідоцтво НОМЕР_3 від 23 грудня 2021 року на адресу, зазначену у пункті 11 заяви про реєстрацію авторського права. Відправлення було доставлено у відділення Національного оператора поштового зв'язку ?Укрпошта? та отримано позивачем 28 квітня 2022 року.
Листом від 07 червня 2022 року №Вих-4685/2022 Укрпатент повідомив позивачу ідентифікатори, за якими можна отримати оригінали електронних документів: рішення про реєстрацію авторського права на твір за заявкою від 04 жовтня 2021 року № НОМЕР_2 та свідоцтво НОМЕР_3 від 23 грудня 2021 року.
Листом від 23 червня 2022 року №Вих-5448/2022 на звернення позивача від 08 червня 2022 року Укрпатент надав інформацію стосовно стану розгляду заявок та ще раз повідомив про необхідність надання правильно оформлених документів заявок у двомісячний строк від дати отримання повідомлень 10 травня 2022 року.
У зв'язку із тим, що ОСОБА_1 не надіслав правильно оформлені документи заявок протягом двох місяців від дати одержання повідомлень (10 травня 2022 року) Укрпатент, керуючись пунктом 16 Порядку, листами від 18 липня 2022 року №Вих-6425/2022 та №Вих-6426/2022 повернув зазначені заявки, які позивач отримав 25 липня 2022 року.
Зазначено, що суми зборів за підготовку до державної реєстрації авторського права при повернення заявок на підставі пункту 16 Порядку не повертаються. Враховуючи, що державна реєстрація марок за заявками від 30 вересня 2021 року №с202106918 та №с202106939 не здійснювалась, та свідоцтва про реєстрацію авторського права не видавалися, позивач може звернутись із клопотанням про повернення державного мита.
Роз'яснено, що відповідно до Переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року №106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів та інших доходів бюджету» (далі ? постанова №106), органом, що контролює справляння надходжень бюджету за кодом бюджетної класифікації 22011900, визначено Міністерство економіки України. Підпунктом 1 пункту 2 постанови №106 визначено, що органи, які контролюють справляння надходжень бюджету, забезпечують, відповідно до законодавства, здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходжень до державного та місцевих бюджетів податків, зборів, платежів та інших доходів згідно з переліком, а також ведення обліку таких платежів у розрізі платників з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.
Таким чином, для повернення державного мита ОСОБА_1 необхідно звернутися з клопотанням до Міністерства економіки України.
Зазначено, що заявка від 04 жовтня 2021 року №с202107001 відповідала вимогам розділів ІІ і ІІІ порядку, Укрпатент здійснив державну реєстрацію та видав свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 від 23 грудня 2021 року. Листом від 23 грудня 2021 року №008949/АП/21 Укрпатент направив свідоцтво НОМЕР_3 від 23 грудня 2021 року на адресу, зазначену у пункті 11 заяви про реєстрацію авторського права. Відправлення було доставлене у відділення Національного оператора поштового зв'язку "Укрпошта" та отримано позивачем 28 квітня 2022 року.
Відповідно до пункту 28 Порядку за клопотанням автора НОІВ видає або надсилає на адресу, зазначену в клопотанні, дублікат свідоцтва. До клопотання обов'язково додається документ про сплату збору за видачу дубліката свідоцтва (том 1 а.с. 31-34).
Згідно даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу №0104210310002 убачається, що рекомендований лист від ДП "Український інститут інтелектуальної власності" адресований ОСОБА_1 отримано 28 квітня 2022 року. У графі розписка в одержанні рукописним текстом вказано " ОСОБА_1 " (том 1 а.с. 38).
21 березня 2023 року на адресу Броварського міськрайонного суду Київської області надійшли пояснення ДП "Український інститут інтелектуальної власності", у яких останній просив вирішити питання щодо заміни у справі відповідача - Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" на його функціонального правонаступника - Державну організацію "Український Національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (том 1 а.с. 54-55).
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2023 року замінено відповідача ДП «Український інститут інтелектуальної власності» його правонаступником Державною організацією «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (том 1 а.с. 57-58).
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2023 року витребувано від Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» завірену копію свідоцтва про авторське право на кіносценарій "Мошенники большого города" (том 1 а.с. 59-60).
05 червня 2023 року Державною організацією «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» на виконання вимог ухвали надано відповідь про неможливість виконання ухвали від 19 квітня 2023 року про витребування доказів у зв'язку із тим, що свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 від 23 грудня 2021 року не знаходиться у розпорядження УРНОІВІ, а було направлено безпосередньо його автору - ОСОБА_1 листом від 23 грудня 2021 року №008949/АП/21 (том 1 а.с. 70-71).
8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.
Відповідно до частини 1 статті 2 ЦК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.
Відповідно до частини 1 статті 422 ЦК України право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором.
Згідно наказу Державної служби інтелектуальної власності України від 06 квітня 2015 року №51-H Укрпатент перейменовано з Державного підприємства «Український інститут промислової власності» на Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності».
Відповідно до положень Закону України від 16.06.2020 № 703-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності» та спеціальних законів у сфері інтелектуальної власності розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.10.2020 № 1267-р було визначено, що Укрпатент виконує функції національного органу інтелектуальної власності.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.10.2022 № 943-р виконання функцій Національного органу інтелектуальної власності покладено на новоутворену державну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій». З дня набрання чинності цим розпорядженням, а саме з 8 листопада 2022 року, державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» припинило всі дії, пов'язані з виконанням функцій національного органу інтелектуальної власності.
8 листопада 2022 року, тобто з моменту набуття чинності розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 943-р «Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності», яким Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ) визначено суб'єктом, що виконує функції національного офісу інтелектуальної власності (НОІВ), виконання цих функцій Державним підприємством «Український інститут інтелектуальної власності» («Укрпатент») припинено.
З матеріалів справи убачається, що позивачем до Укрпатенту подано 4 жовтня 2021 року заявку №с202107001, яка відповідала вимогам закону, відтак Укрпатент здійснив державну реєстрацію та видав свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 від 23 грудня 2021 року.
Листом від 23 грудня 2021 року №008949/АП/21 на адресу позивача, визначену ним у заяві, направлено рішення про реєстрацію авторського права на твір за заявкою №с202107001 від 4 жовтня 2021 року та свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 від 23 грудня 2021 року, яке згідно зворотного повідомлення отримано адресатом ОСОБА_1 28 квітня 2022 року (том 2 а.с. 23-25).
Процедура подання заявок на реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, їх розгляду, державної реєстрації, публікації відомостей про цю реєстрацію, видачі свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір, а також ведення Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір і Державного реєстру договорів, які стосуються права автора на твір, яка здійснюється Національним органом інтелектуальної власності, на момент виникнення спірних правовідносин була врегульована Порядком державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1756 (далі - Порядок №1756), який був чинним до 11 серпня 2023 року.
Відповідно до абзаців 1-3 пункту 28 Порядку №1756 видача свідоцтва здійснюється Національним органом інтелектуальної власності у місячний строк від дати реєстрації. Свідоцтво видається за зразком згідно з додатком до цього Порядку. Свідоцтво видається автору або особі, яка має авторське право, безпосередньо або надсилається на адресу, зазначену в заяві. У разі наявності декількох авторів свідоцтво може бути видане кожному з них за умови пред'явлення документа про сплату державного мита за видачу кожного свідоцтва.
Ураховуючи норми Порядку №1756 та установлені у справі обставини, слід дійти висновку, що Національний орган інтелектуальної власності виконав свій обов'язок щодо належного направлення свідоцтва про реєстрацію авторського права заявникові. Порядок №1756 не містить вимоги про направлення свідоцтва саме цінним листом чи із обов'язковим описом вкладення, а тому доводи позивача про порушення процедури відправлення не ґрунтуються на положеннях законодавства.
Факт направлення відповідачем свідоцтва підтверджується наданою копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №010421031002, що свідчить про дотримання передбачених Порядком правил щодо видачі та пересилання свідоцтва. Отже, підстав уважати, що відповідачем порушено Порядок видачі свідоцтва колегія суддів не убачає.
Висновок суду першої інстанції в тій частині, що свідоцтво про реєстрацію авторського права було втрачено при пересилці не ґрунтується на наявних у справі доказах.
При цьому, згідно абзацу 4 пункту 28 Порядку №1756 унормовано, що за клопотанням автора Національний орган інтелектуальної власності видає або надсилає на адресу, зазначену в клопотанні, дублікат свідоцтва. Клопотання подається в порядку, передбаченому пунктом 27 цього Порядку.
Окрім того, пунктом 6 Розмірів та порядку сплати зборів за підготовку до державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1756 визначено суму збору за оформлення та видачу дублікату свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір від фізичних осіб.
Згідно вимог позову, ОСОБА_1 просив зобов'язати відповідача видати йому оригінал свідоцтва № НОМЕР_1 , мотивуючи тим, що такий ним не отримано.
Проте, вирішуючи спір, суд першої інстанції зобов'язав відповідача видати дублікат цього свідоцтва, тобто другий примірник документа, який видають замість втраченого, зіпсованого або знищеного документа для відновлення його функцій та юридичної значущості.
Разом з тим, матеріалами справи не підтверджено втрату документу внаслідок неправомірних дій відповідача, натомість видача дублікату свідоцтва була унормована Порядком №1756, який передбачав звернення із відповідною заявою та сплату збору.
Окрім того, апеляційний суд зазначає, що наразі діє Порядок державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються майнових прав на твір, затверджений Наказом Міністерства економіки України 16 серпня 2023 року № 11319, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09 жовтня 2023 року за № 1760/40816, згідно пункту 8 Розділу ІІІ також передбачено, що дублікат свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір видається в електронній або паперовій формі особі, що подала клопотання, відповідно до зазначених у клопотанні адреси електронної пошти або адреси для листування на території України. Клопотання подається в порядку, визначеному підпунктом 4.5 пункту 4 розділу IV цього Порядку.
Згідно підпунктом 4.5 пункту 4 розділу IV цього Порядку клопотання, передбачені підпунктами 4.1 і 4.2 цього пункту, викладаються українською мовою, повинні стосуватися однієї державної реєстрації та містити відомості про номер свідоцтва/рішення та дату реєстрації, суть клопотання, адресу для листування на території України або адресу електронної пошти. Клопотання, подані в паперовій формі, підписуються відповідно до вимог, визначених підпунктом 2.1 пункту 2 розділу II цього Порядку, клопотання, подані в електронній формі, підписуються відповідно до вимог, визначених підпунктом 2.8 пункту 2 розділу ІІ цього Порядку.
До клопотання додаються: документ про сплату збору за внесення змін до відповідного державного реєстру або за виправлення очевидних помилок; документи, що підтверджують правомірність змін (за потреби); документ, що підтверджує повноваження представника, оформлений відповідно до вимог цього Порядку, якщо клопотання подається представником.
Отже, апеляційний суд констатує, що Національним органом інтелектуальної власності відповідно до вимог чинного законодавства направлено оригінал свідоцтва № НОМЕР_1 на адресу позивача. У разі необхідності отримання дублікату цього документу позивач не позбавлений можливості у визначеному порядку звернутися до Національного органу інтелектуальної власності, відтак суд першої інстанції зробив помилковий висновок про зобов'язання відповідача видати особисто ОСОБА_1 дублікат свідоцтва № НОМЕР_1 .
Окрім того, установлено, що заявки від 30 вересня 2021 року №с202106918 та №с202106939 були подані з неправильно оформленими документами, внаслідок чого Укрпатент відповідно до пункту 16 Порядку №1756 повернув зазначені заявки.
До цих заявок було додано квитанції про сплату збору по 255 грн та по 8 грн 50 коп. за кожну (том 1 а.с. 7-8).
Порядок, строки і механізм сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, а також розміри зазначених зборів врегульовано Порядком сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716 (далі - Порядок №1716).
Так, згідно пункту 7 Порядку №1716 сплачений збір підлягає поверненню:
1) повністю у разі: сплати збору без подання заяви у строки, встановлені пунктом 6 цього Порядку; визнання заяви такою, що вважається неподаною або не підлягає розглядові; сплати збору після закінчення встановленого законом строку; задоволення Апеляційною палатою заперечення повністю або частково;
2) частково у разі сплати збору у розмірі більшому, ніж передбачено цим Порядком;
3) в інших випадках, установлених законодавством.
У разі припинення з вини платника збору передбачених законом дій, пов'язаних з охороною прав на об'єкт інтелектуальної власності, зокрема у разі визнання заявки на відповідний об'єкт інтелектуальної власності такою, що вважається відкликаною, сплачений частково чи повністю збір поверненню не підлягає.
Збір повертається за умови подання до Національного органу інтелектуальної власності відповідної заяви про його повернення протягом трьох років від дня зарахування збору на поточний рахунок цього Національного органу інтелектуальної власності, з урахуванням відшкодування витрат Національного органу інтелектуальної власності, пов'язаних з його поверненням. Повернення збору за подання заперечення до Апеляційної палати здійснюється без відшкодування витрат Національного органу інтелектуальної власності на його повернення.
Кошти, визнані такими, що підлягають поверненню, за клопотанням платника збору можуть бути перезараховані Національним органом інтелектуальної власності в рахунок відповідного збору, встановленого згідно з додатком до цього Порядку, який платник повинен внести за вчинення іншої дії, пов'язаної з охороною прав на об'єкт інтелектуальної власності, з урахуванням відшкодування витрат на перезарахування зазначених коштів.
21 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Державного підприємства Український інститут інтелектуальної власності "Укрпатент" із заявою, у якій просив повернути грошові кошти , які були зараховані за реєстрацію та видачу свідоцтв на авторські права на збірки пісень "ІНФОРМАЦІЯ_1" та "ІНФОРМАЦІЯ_7" (том 1 а.с. 35-37).
Посилання Державного підприємства Український інститут інтелектуальної власності "Укрпатент" в обґрунтування відмови у поверненні цих коштів на пункт 16 Порядку № 1756 апеляційний суд уважає помилковим, ураховуючи таке.
Згідно пункту 16 Порядку №1756 передбачено, що документи, зазначені у розділі II цього Порядку, подаються комплектно в одному пакеті. У разі відсутності примірника твору у матеріальній формі, визначеній у пункті 15 цього Порядку, заявка до розгляду не приймається. У разі відсутності одного із зазначених у розділі II цього Порядку документів або неправильного оформлення документів заявки Національний орган інтелектуальної власності повідомляє про це заявника. Заявник протягом двох місяців від дати одержання повідомлення повинен надіслати відсутні і/або правильно оформлені документи заявки. Якщо у встановлений строк документи до Національного органу інтелектуальної власності не надійшли, заявка повертається заявнику із зазначенням мотивованих підстав її повернення.
З даних листа №Вих-7877/2022 від 25 серпня 2022 року убачається, що Укрпатент документи до заявок не прийняв до розгляду у зв'язку із закінченням визначених строків та їх подання та повернув такі заявнику (том 3 а.с.16-17).
Наведене дає підстави для висновку, що заява повернута як така, що не підлягала розгляду, відтак сплачений позивачем збір підлягає поверненню.
Разом з тим, підстави для стягнення з відповідача витрат, пов'язаних із виконанням банківських операцій, відсутні, оскільки у цьому випадку таке чинним законодавством не передбачено.
Відповідно до пункту 4 Порядку №1716 збори сплачуються на поточні рахунки Національного органу інтелектуальної власності. Відомості про реквізити поточних рахунків Національного органу інтелектуальної власності публікуються в офіційному бюлетені Національного органу інтелектуальної власності та газеті "Урядовий кур'єр". Надходження від зборів мають цільове призначення і в установленому Мінекономіки порядку використовуються виключно для забезпечення розвитку та функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності, в тому числі для фінансування заходів державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей), промислових зразків.
Оскільки Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.10.2022 №943-р виконання функцій Національного органу інтелектуальної власності покладено на новоутворену державну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», а державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» припинило всі дії, пов'язані з виконанням функцій національного органу інтелектуальної власності, апеляційний суд відхиляє доводи скаржника щодо неналежного відповідача у цій справі та робить висновок про зобов'язання Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» як Національного органу інтелектуальної власності повернути ОСОБА_1 грошові кошти в загальній сумі 527 гривень, сплачені 14 вересня 2021 року згідно квитанцій №9244-8569-2696-9898, №9244-8570-7722-7872, №9244-8568-9394-5661, №9244-8570-8226-2224, з урахуванням відшкодування витрат Національного органу інтелектуальної власності, пов'язаних з їх поверненням.
Доводи скаржника про вирішення судом першої інстанції спору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» апеляційний суд уважає помилковими, оскільки при ухваленні рішення суд керувався положеннями Закону України «Про авторське право і суміжні права», а також нормами ЦК України.
Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги в частині недоведеності таких вимог.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв'язку із приниженням її честі, гідності а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.
Аналіз статей 11 та 23 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом (стаття 1167 ЦК України).
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Для відшкодування моральної шкоди необхідно встановити та довести наявність усіх складових елементів цивільного правопорушення, при цьому у цій справі установлено, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заподіяння йому моральної шкоди та причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та моральною шкодою.
Оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт заподіяння йому шкоди та її розмір, а також причинний зв'язок між діями Національного органу інтелектуальної власності та настанням шкоди, відсутні підстави для задоволення вимог в частині відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.
Ураховуючи наведене, апеляційний суд робить висновок про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про зобов'язання Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» як Національний орган інтелектуальної власності повернути ОСОБА_1 грошові кошти в загальній сумі 527 гривень, сплачені 14 вересня 2021 року згідно квитанцій №9244-8569-2696-9898, №9244-8570-7722-7872, №9244-8568-9394-5661, №9244-8570-8226-2224, з урахуванням відшкодування витрат Національного органу інтелектуальної власності, пов'язаних з їх поверненням.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» задовольнити частково.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення такого змісту.
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Державну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» як Національний орган інтелектуальної власності повернути ОСОБА_1 грошові кошти в загальній сумі 527 гривень, сплачені 14 вересня 2021 року згідно квитанцій №9244-8569-2696-9898, №9244-8570-7722-7872, №9244-8568-9394-5661, №9244-8570-8226-2224, з урахуванням відшкодування витрат Національного органу інтелектуальної власності, пов'язаних з їх поверненням.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді О.В. Желепа
В.В. Соколова