апеляційне провадження №22-ц/824/14278/2025
справа №755/12874/25
19 листопада 2025 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Желепи О.В., Соколової В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Білоусом Віталієм Олеговичем, на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 10 липня 2025 року, постановлену під головуванням судді Галагана В.І.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Дарницький ВДВС м. Києва ЦМУЮ (м. Київ), ОСОБА_3 , про заміну сторони у виконавчому провадженні, визнання права власності на частину майна в рахунок погашення заборгованості та зняття арешту, -
встановив:
1. Короткий виклад обставин справи.
У липні 2025 році до суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою, в якій просить суд:
- замінити сторону у виконавчому провадженні НОМЕР_1 із померлої ОСОБА_4 на спадкоємця за законом ОСОБА_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на підставі дублікату свідоцтва НОМЕР_2 від 16 березня 2020 року;
- зняти арешт із 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , для подальшої державної реєстрації за ОСОБА_1 .
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 10 липня 2025 року позовну заяву повернуто позивачу.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення.
Повернувши позовну заяву, суд першої інстанції вказав на об'єднання в позовній заяві одночасно вимог щодо заміни сторони виконавчого провадження, що розглядається за правилами Розділу VIЦПК України, та вимог, які підлягають розгляду в порядку позовного провадження за участю позивача та відповідача.
Зазначено, що заява про заміну сторони виконавчого провадження підлягає розгляду судом, яким на виконання судового рішення видано виконавчий документ, за яким відкрито виконавче провадження. Виконавче провадження НОМЕР_1 відкрито на підставі виконавчого документу, виданого Дарницьким районним судом міста Києва.
3. Короткий зміст апеляційної скарги.
Не погодившись з постановленою ухвалою, адвокатом Білоусом В.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на помилковість висновку суду першої інстанції про об'єднання не пов'язаних між собою вимог.
Вказує, що основним предметом позову є визнання права власності на частину нерухомого майна боржника, проте без заміни сторони у виконавчому провадженні, як способу досягнення кінцевої мети, неможливо відшкодувати спричинену матеріальну шкоду ОСОБА_1 .
Стверджує, що позов подано до Дніпровського районного суду міста Києва із дотриманням приписів частини та 2 статті 30 ЦПК України, проте суд також був не позбавлений права передати справу до іншого суду за приписом статті 31 ЦПК України.
Посилається на прояв судом формального підходу у вказаній справі.
В порядку усунення недоліків апеляційної скарги, визначених ухвалою суду від 15 вересня 2025 року, адвокатом Білоусом В.О. в інтересах ОСОБА_1 , подано уточнену апеляційну скаргу, яка серед іншого містить доводи позовної заяви, викладені безпосередньо у позові.
Мотивуючи наведеним, просить суд ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 10 липня 2025 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
5. Позиція учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.
6. Позиція суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
7. Фактичні обставини справи, установлені судом.
ОСОБА_1 при звернені до суду із позовною заявою, у якій просить суд:
- замінити сторону у виконавчому провадженні НОМЕР_1 із померлої ОСОБА_4 на спадкоємця за законом ОСОБА_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на підставі дублікату свідоцтва НОМЕР_2 від 16 березня 2020 року;
- зняти арешт із 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , для подальшої державної реєстрації за ОСОБА_1 .
Позов мотивовано тим, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 15 лютого 2011 року по справі №2-101/11 із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_4 стягнуто матеріальний збиток в розмірі 40 339,64 грн, моральну шкоду в розмірі 2000,00 грн та витрати на проведення експертного дослідження в розмірі 1200 грн. Рішення суду набрало законної сили 09 червня 2011 року, на виконання якого 04 жовтня 2012 року видано виконавчий лист № 2-101/11.
Станом на травень 2025 року залишок боргу по виконавчого провадженню НОМЕР_3 становить 21 470,50 грн, залишок боргу по виконавчого провадженню НОМЕР_1 ? 21 720,81 грн, що разом складає 43 190,50 грн.
Вказує, що ОСОБА_2 проживає на території РФ, повертатись до України не має наміру, рішення суду від 15 лютого 2011 року по справі №2-101/11 не виконує.
Стягувач ОСОБА_4 (дружина ОСОБА_1 ) померла, у зв'язку із чим позивач успадкував частину квартири, питання щодо відшкодування збитків завданих якій вирішувалось у справі №2-101/11.
8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визнач1ений законом або договором.
Питання щодо заміни сторони виконавчого провадження регулюється Розділом VI ЦПК України «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» (статті 430-446), зокрема, статтею 442 кодексу.
За приписом статті 446 ЦПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Тобто, законодавцем чітко визначено підсудність розгляду заяв про заміну сторони виконавчого провадження шляхом звернення із такою заявою до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відтак, звернення ОСОБА_1 із заявою про заміну стягувача померлої ОСОБА_4 на спадкоємця за законом ОСОБА_1 у виконавчому провадженні НОМЕР_1 може бути здійснено лише до Дарницького районного суду міста Києва, яким 04 жовтня 2012 року видано виконавчий лист №2-101/11.
Позовні вимоги в частині визнання права власності на квартиру та зняття з неї арешту підлягають розгляду в порядку позовного провадження відповідно до Розділу ІІІ ЦПК України «Позовне провадження» із дотриманням правил підсудності позову.
Згідно пункту 2 частини 4 статті 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Відповідно до окремих положень статті 188 ЦПК України:
1. В одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
2. Суд з урахуванням положень частини 1 цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами:
1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;
2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;
3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
4. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
5. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
6. Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.
Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
7. Про об'єднання справ в одне провадження, роз'єднання позовних вимог, про відмову в об'єднанні справ в одне провадження, роз'єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.
Апеляційний суд зазначає, що однорідними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних підстав. При цьому, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.
Звертаючись до суду, позивач об'єднує в одне провадження вимоги, які підлягають розгляду в порядку Розділу VI ЦПК України судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (в цьому випадку - Дарницький районний суд міста Києва), та позовні вимоги про визнання права власності на частину квартиру та зняття арешту з частини квартири, що підлягає розгляду в позовному провадженні за місцем знаходження спірного майна в Дніпровському районні м. Києві, які територіально підсудні Дніпровському районному суду міста Києва.
Як наголошує частина 5 статті 188 ЦПК України, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Відтак, у справі, що переглядається колегією суддів, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про порушення позивачем правил об'єднання в одному позові декількох вимог.
Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За наведених обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Білоусом Віталієм Олеговичем, залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 10 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді О.В. Желепа
В.В. Соколова