Справа №757/40987/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/7047/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
10 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 серпня 2025 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ордо-Василівка, Криворізького району, Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_9 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 серпня 2025 року задоволено клопотання старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ордо-Василівка, Криваріського р-ну., Дніпропетровської обл., громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в межах строку досудового розслідування до 26.10.2025 включно.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою змінити запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на більш м'який запобіжний захід - домашній арешт.
На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є помилковою та такою, що не відповідає нормам КПК України, правовим висновкам ЄСПЛ.
Апелянт вказує на те, що обґрунтованість підозри не перевірялась слідчим суддею. При цьому посилання на ризики є лише припущеннями.
Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та його захисника, які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити, з наведених в ній підстав, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, вважаючи оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000700 від 09.08.2024 за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 372, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 372, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.
28.05.2025 о 06 год. 06 хв. ОСОБА_7 затримано на підставі ст. 208 КПК України.
Того ж дня, останньому повідомлено про підозру вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, а саме: в участі у злочинній організації, вчиненій службовою особою з використанням службового становища; носінні, зберіганні, придбанні та збуті бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, вчиненого організованою групою (у формі злочинної організації); незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, а також незаконному збуті особливо небезпечних психотропних речовин, вчинених організованою групою (у формі злочинної організації); незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, а також незаконному збуті особливо небезпечних психотропних речовин, вчинених повторно, організованою групою (у формі злочинної організації).
30.05.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва по справі № 757/24951/25-к до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 26.07.2025 (включно).
Водночас, постановою заступника Генерального прокурора від 16.07.2025 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 3-х місяців, тобто до 28.08.2025.
Так, 23.07.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва по справі № 757/34509/25-к строк тримання під вартою ОСОБА_7 продовжено у межах строку розслідування, тобто до 28.08.2025.
Також 20.08.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва по справі № 757/39881/25-к строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 6-ти місяців, тобто до 28.11.2025.
26.08.2025 старший слідчий Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 , з погодженням із прокурором першого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_14 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На обґрунтування вказаного клопотання, зазначено про те, що підозра, повідомлена ОСОБА_7 , обґрунтовується наступними доказами:
- протоколами за результатами проведення НСРД у вигляді спостереження за особою від 08.11.2024;
- протоколом за результатами проведення НСРД у вигляді аудіо- відеоконтролю особи від 25.09.2024;
- протоколом за результатами проведення НСРД у вигляді аудіо- відеоконтролю особи від 29.01.2025;
- протоколами за результатами проведення НСРД у вигляді аудіо- відеоконтролю особи від 11.02.2025;
- протоколами за результатами проведення НСРД у вигляді аудіо- відеоконтролю особи від 05.03.2025;
- протоколами за результатами проведення НСРД у вигляді аудіо- відеоконтролю особи від 16.04.2025;
- протоколами за результатами проведення НСРД у вигляді зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 18.11.2024;
- протоколами за результатами проведення НСРД у вигляді зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 04.03.2025;
- протоколами за результатами проведення НСРД у виглядіконтролю за вчиненням злочину від 16.04.2025;
- протоколами допитів свідка ОСОБА_15 від 25.01.2025, 20.03.2025, 19.05.2025;
- протоколом огляду та добровільної видачі предметів від 11.04.2025;
- протоколом огляду від 24.05.2025;
- протоколом огляду речей від 07.02.2025;
- іншими матеріалами досудового розслідування окремо та в їх сукупності.
Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
26.08.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання слідчого та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування до 26.10.2025 включно.
Станом на дату розгляду вказаної апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 серпня 2025 року, строк дії її закінчився та строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 , продовжено.
Разом з тим, перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегією суддів встановлено наступне.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:
1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;
2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання особи під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу.
Згідно вимог ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тобто розглядаючи клопотання органу досудового розслідування про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою, всупереч твердженням апелянта, слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують та встановив, що ОСОБА_7 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, долученими до клопотання.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_7 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушеннь, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри.
З огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді були всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, чи невинуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_7 підозри, чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч ствердженням апелянта, дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
При продовженні строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 слідчий суддя у відповідності до положень ст. 177, 178 КПК України враховуючи конкретні обставини кримінального провадження та, що встановлені при застосуванні 30.05.2025 до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ризики, передбачені у пунктах 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися.
Також під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , слідчим суддею враховано дані, що характеризують особу обвинуваченого, те, що останній раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, однак, наведене, на думку слідчого судді, не може свідчити на користь зменшення заявлених ризиків та недопущення інших способів неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.
Крім того, слідчим суддею взято до уваги той факт, що наразі у зв'язку із проведенням на території України військових дій країною агресором, частина території держави є тимчасово окупованою, що додатково може надати підозрюваному можливість переховуватись на тій території країни, яка не підконтрольна органам державної влади.
Ураховуючи конкретні обставини інкримінованих ОСОБА_7 , кримінальних правопорушень, колегія суддів вважає, що стороною захисту не надано належних даних на підтвердження зменшення існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Всупереч твердженням захисника, слідчим суддею встановлено, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для продовження підозрюваному строку тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати, що підтверджується вищевикладеним.
Таким чином доводи апелянта, за змістом апеляційної скарги, про те, що прокурором не надано жодних конкретних доказів, які б підтверджували обґрунтовану підозру ОСОБА_7 , та відсутність обґрунтованих ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
З урахуванням обставин кримінального провадження, наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді щодо необхідності продовження застосування до ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому підстав для застосування щодо останнього більш м'яких запобіжних заходів не вбачається.
З огляду на зазначене вище, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, не визначив ОСОБА_7 , розмір застави, з огляду на ступінь суспільної небезпеки, те, що на даний час дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, тобто як злочини, які з огляду на фактичні обставини, викладені у підозрі, в керівництві структурною частиною злочинної організації, незаконному поводженні зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами та незаконному виробництві, виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні, пересиланні чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, то відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя погоджується з позицією прокурора і не вважає необхідним застосовувати до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Доказів того, що ОСОБА_7 , за станом здоров'я не може утримуватись під вартою слідчому судді не надано, а також не надано під час апеляційного розгляду.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції, з урахуванням вимог статті 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів не знаходить.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не виявлено.
На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що встановлені органами досудового розслідування обставини були виправданими та необхідними елементами, що визначали потреби в продовженні застосування до підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просив скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
постановила:
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 серпня 2025 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4