Справа №757/26477/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/5488/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України
10 листопада 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 та приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 липня 2025 року, -
за участю:
прокурора ОСОБА_9 ,
представника власника майна ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 липня 2025 року задоволено клопотання представника цивільного позивача Акціонерного товариства «Ідея Банк» ОСОБА_12 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025000000001189 від 23.04.2025 та накладено арешт на грошові кошти у сумі 45 911 070 грн., які розміщені на р/р НОМЕР_1 в АТ «УКРГАЗБАНК» МФО 320478, що належить приватному виконавцю ОСОБА_13 , РНКОПП НОМЕР_2 , шляхом заборони останньому здійснювати будь-які перерахування грошових коштів на розрахункові рахунки ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_3 , або проводити будь-які інші операції з вказаними грошовими коштами;
Накладено арешт на грошові кошти у сумі 5 051 012 грн. 04 коп. які розміщені на р/р НОМЕР_4 в АТ «ТАСКОМБАНК», МФО 339500, що належить ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_3 ;
Накладено арешт на грошові кошти у сумі 2 525 506 грн. 02 коп. які розміщені на р/р НОМЕР_5 в АТ «ЮНЕКС БАНК», МФО 322539 що належить ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_3 ;
Накладено арешт на грошові кошти у сумі 2 525 506 грн. 02 коп. які розміщені на р/р НОМЕР_6 в АТ «ЮНЕКС БАНК», МФО 322539 що належить ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_3 ;
Накладено арешт на грошові кошти у сумі 5 051 012 грн. 04 коп. які розміщені на р/р НОМЕР_7 в ПуАТ «АКОРДБАНК», МФО 380634, що належить ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_3 ;
Накладено арешт на грошові кошти у сумі 5 051 012 грн. 04 коп. які розміщені на р/р НОМЕР_8 в АТ КБ «Приват Банк», МФО 305299, що належить ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_3 ;
Накладено арешт на грошові кошти у сумі 5 510 194 грн. 96 коп. які розміщені на р/р НОМЕР_9 в АТ «Правекс Банк», МФО 380838, що належить ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_3 ;
Накладено арешт на грошові кошти у сумі 5 051 012 грн. 04 коп. які розміщені на р/р НОМЕР_10 в АТ «РВС Банк», МФО 339072, що належить ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_3 ;
Накладено арешт на грошові кошти у сумі 5 051 012 грн. 04 коп. які розміщені на р/р НОМЕР_11 в ФІЛІЯ ДНІПРОПЕТРОВСЬКЕ ОУ АТ «ОЩАДБАНК», МФО 305482, що належить ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_3 ;
Накладено арешт на грошові кошти у сумі 5 051 012 грн. 04 коп. які розміщені на р/р НОМЕР_12 в АТ «АКЦЕНТ-БАНК», МФО 307770, що належить ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_3 ;
Накладено арешт на грошові кошти у сумі 5 051 012 грн. 04 коп. які розміщені на р/р НОМЕР_13 в АТ «ОТП БАНК», МФО 300528, що належить ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_3 .
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 та приватний виконавець виконавчого округу Львівської області ОСОБА_14 , подали апеляційні скарги.
Представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , в поданій апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 липня 2025 року та її скасувати. Постановити нову ухвалу, якою повністю відмовити представнику АТ «Ідея Банк» у задоволенні його клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №12025000000001189.
Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області ОСОБА_14 в поданій апеляційній скарзі, просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та повністю відмовити у задоволенні клопотання представника цивільного позивача Акціонерного товариства «Ідея Банк» про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025000000001189 від 23.04.2025.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням положень щодо арешту майна.
Апелянт вказує на те, що слідчим суддею безпідставно задоволено клопотання представника цивільного позивача АТ «ІДЕЯ БАНК» про арешт грошових коштів, які вже були стягнуті на користь ОСОБА_6 за рішеннями судів, що набрали законної сили та перебувають на стадії виконання. При цьому суд першої інстанції не врахував, що зазначені судові рішення мають преюдиційний характер і підлягають обов'язковому виконанню, а тому накладення арешту на ці кошти фактично зупиняє виконання судових рішень, чим порушує принцип обов'язковості їх виконання.
Також апелянт зазначає, що слідчий суддя не з'ясував правовий статус ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, яка не є підозрюваною, обвинуваченою або особою, що несе цивільну відповідальність за дії підозрюваних. Отже, ухвала про арешт коштів порушує права особи, яка не є учасником кримінального провадження в розумінні закону та не може бути цивільним відповідачем у цьому процесі.
На переконання апелянта, ухвала винесена на підставі неповно досліджених обставин, без перевірки доказів, що підтверджують належність коштів саме ОСОБА_6 та без встановлення будь-якого зв'язку між цими коштами і предметом досудового розслідування. Слідчий суддя не оцінив, що арешт накладено на кошти добросовісного вкладника, які не є предметом чи знаряддям кримінального правопорушення.
Апелянт наголошує, що представники АТ «ІДЕЯ БАНК» діють із зловживанням процесуальними правами, намагаючись через кримінальне провадження повторно вирішити спір, який уже був предметом розгляду у цивільних справах. Такі дії спрямовані на штучне створення перешкод для виконання судових рішень, що підтверджують право ОСОБА_6 на повернення банківських вкладів.
Крім того, суд першої інстанції не врахував, що Верховний Суд неодноразово досліджував аналогічні обставини у справах, пов'язаних із тими ж сторонами та предметом спору, і встановив наявність зловживань з боку представників банку, спрямованих на уникнення виконання судових рішень. Незважаючи на це, слідчий суддя не перевірив наявність цих обставин та фактично легалізував неправомірне втручання у право власності апелянта.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень, фактично підмінивши собою органи цивільної юрисдикції, та безпідставно застосував арешт як захід забезпечення у справі, де предмет спору вже вирішено у цивільному порядку. Таке рішення суперечить принципам добросовісності, розумності та справедливості, а також порушує право ОСОБА_6 на мирне володіння майном.
З огляду на викладене, апелянт просить скасувати ухвалу слідчого судді як незаконну, постановлену без належного з'ясування фактичних обставин, з порушенням прав особи, яка не є учасником кримінального провадження, та винесену внаслідок зловживання процесуальними правами з боку представників АТ «ІДЕЯ БАНК».
На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що про існування оскаржуваної ухвали слідчого судді дізналися лише 10.07.2025 із Єдиного державного реєстру судових рішень.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги приватний виконавець виконавчого округу Львівської області ОСОБА_14 , зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки постановлена без належного з'ясування фактичних обставин та з порушенням балансу між завданнями кримінального провадження і правом власності осіб, на чиї кошти накладено арешт.
Апелянт вказує на те, що арештом заблоковано виконання рішень судів, які набрали законної сили та перебувають на примусовому виконанні у приватного виконавця щодо стягнення коштів з АТ «Ідея Банк» на користь ОСОБА_6 . На переконання апелянта, арешт застосований виключно з метою зупинення виконання чинних судових рішень, що виходить за межі завдань кримінального провадження та свідчить про використання кримінальної процедури як інструмента для уникнення виконання рішення.
Слідчий суддя не встановив і не мотивував наявність фактичного зв'язку арештованих коштів із предметом досудового розслідування: ухвала не містить аналізу конкретних доказів, які б підтверджували, що кошти є предметом або мають ознаки, пов'язані з кримінальним правопорушенням. Суд обмежився загальними посиланнями на заяви цивільного позивача без наведення джерела, дати та змісту доказових матеріалів, що обґрунтовують арешт.
Апелянт наголошує, що банк не оскаржував у встановленому порядку дії приватного виконавця у виконавчих провадженнях та не довів незаконності перерахувань, здійснених на виконання судових рішень. За таких умов звернення з клопотанням про арешт у кримінальному провадженні є спробою обійти процедури контролю за виконавчим провадженням і створити штучні перешкоди для видачі коштів стягувачу.
На думку апелянта, слідчий суддя не врахував правовий статус приватного виконавця у цьому кримінальному провадженні та той факт, що кошти на його рахунках мають спеціальний режим використання: це депозитні суми, стягнуті з боржника для подальшого перерахування стягувачам, і вони не є власністю приватного виконавця. Арешт таких рахунків паралізує виконання великої кількості інших виконавчих документів, права стягувачів у не пов'язаних провадженнях і виходить за межі необхідного втручання.
Апелянт вказує на нелогічність одночасного накладення арешту і на депозитний рахунок приватного виконавця, і на рахунки стягувача, при цьому слідчий суддя, не перевірив фактичний рух коштів і не встановив, де саме вони знаходилися на момент постановления ухвали, що призвело до дублювання арештів без оцінки пропорційності заходу.
Крім того, апелянт вважає помилковим покладення в основу ухвали лише позиції представника АТ «Ідея Банк» без критичної оцінки його зацікавленості як боржника у виконавчому провадженні та без перевірки належних доказів розміру і факту шкоди. Слідчий суддя фактично підмінив собою механізми цивільної юрисдикції та контролю у сфері примусового виконання, поставивши під сумнів обов'язковість і остаточність рішень у цивільній справі.
Апелянт підкреслює, що оскаржувана ухвала не містить переконливого обґрунтування необхідності такого ступеня втручання у права приватного виконавця та третіх осіб, не зважує наслідки арешту для значної кількості виконавчих проваджень і не доводить, що мети кримінального провадження неможливо досягти менш обтяжливими засобами.
З огляду на наведене апелянт просить скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволенні клопотання представника цивільного позивача про арешт майна як такому, що ґрунтується на припущеннях, не підтверджене належними доказами, є непропорційним і спрямоване на блокування виконання судових рішень, які набрали законної сили.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників власника майна, які підтримали подані апеляційні скарги та просили їх задовольнити в повному обсязі, думку прокурора, який заперечував проти задоволення вказаиних апеляційних скарг, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 та приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_8 , підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
З урахуванням обставин, щодо пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого суддіПечерського районного суду м. Києва від 01 липня 2025 року, які викладені в клопотанні представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , колегія суддів вважає їх поважними, на підставі чого приходить до висновку щодо поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали.
Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження та ухвали слідчого судді місцевого суду, що у проваджені ГСУ НП України знаходиться кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12025000000001189 від 23.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 190 КК України.
05.06.2025 представник потерпілого Акціонерного товариства «Ідея Банк» ОСОБА_12 , в межах даного кримінального провадження, звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025000000001189 від 23.04.2025, яке обґрунтовувалось тим, що AT «Ідея Банк» має статус цивільного позивача у кримінальному провадженні, а відтак має право на звернення з клопотанням про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову.
У вимогах даного клопотання просив накласти арешт на майнове право ОСОБА_15 , РНОКПП НОМЕР_14 ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_3 та ОСОБА_16 РНОКПП НОМЕР_15 .
Також до суду подано уточнення до клопотання відповідно до яких заявник просив накласти арешт на грошові кошти ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_3 , що дозволить у подальшому AT «Ідея Банк», як цивільному позивачу безперешкодно відшкодувати понесену шкоду, завдану протиправним діями.
В даному клопотанні зазначено, що 24.04.2025 АТ «Ідея Банк», код ЄДРПОУ 19390819, визнаний потерпілим у даному кримінальному провадженні.
Також у клопотанні зазначено, що ОСОБА_16 , ОСОБА_15 та ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб, використовуючи завідомо підроблені документи, шляхом обману незаконно заволодіння майном AT «Ідея Банк» в особливо великих розмірах.
Незаконне заволодіння майном Банку відбулося за наступних обставин: так ОСОБА_15 разом з ОСОБА_16 та ОСОБА_6 звернулись з об'єднаною позовною заявою до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровськ щодо стягнення з AT «Ідея Банк» грошових коштів, по підробленим договорам банківського вкладу, на підставі чого судом відкрито провадження у справі № 201/12587/21.
У подальшому, 20.02.2022 суддею Жовтневого районного суду міста Дніпропетровськ у справі № 201/12587/21 задоволено клопотання представника позивачів про роз'єднання позовних вимог, у зв'язку з чим, позовні вимоги ОСОБА_16 , ОСОБА_15 були виділені у окремі провадження з присвоєнням наступних номерів справ, а саме:
- Позовні вимоги ОСОБА_16 були виділені у окрему справу №201/687/22;
- Позовні вимоги ОСОБА_15 були виділені у окрему справу №201/689/22;
- Позовні вимоги ОСОБА_6 , залишились у справі № 201/12587/21.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровськ від 15.10.2024 у справі №201/689/22 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_15 щодо стягнення з АГ «Ідея банк» грошових коштів, по 37 депозитним договорам банківського вкладу, загальна сума задоволених вимог щодо стягнення грошових коштів з банку становить 39 485 040,81 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровськ від 13.11.2024 у справі №201/687/22 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_16 щодо стягнення з AT «Ідея банк» грошових коштів, по 34 депозитним договорам банківського вкладу, загальна сума задоволених вимог щодо стягнення грошових коштів з банку становить 37 546 059 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровськ від 13.11.2024 у справі №201/12587/21 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_6 щодо стягнення з AT «Ідея банк» грошових коштів, по 31 підробленому договору банківського вкладу, загальна сума задоволених вимог щодо стягнення грошових коштів з банку становить 40 878 786,64 грн.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20.05.2025 р. у справі № 201/12587/21 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_6 щодо стягнення з AT «Ідея Банк» грошових коштів на загальну суму 45 918 291 грн. 36 коп. та видано виконавчі листи.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17.04.2025 р. у справі № 201/689/22 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_15 щодо стягнення з AT «Ідея Банк» грошових коштів на загальну суму 43 329 106 грн. 30 коп. та видано виконавчі листи.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01.04.2025 р. у справі № 201/687/22 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_16 щодо стягнення з AT «Ідея Банк» грошових коштів на загальну суму 45 484 307 грн. 10 коп. та видано виконавчі листи.
На підставі виконавчих листів ОСОБА_16 , та ОСОБА_15 , приватним виконавцем Виконавчого округу Львівської області ОСОБА_13 відкрито виконавчі провадження:
- №№: НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18 (Стягувач: фізична особа ОСОБА_15 , Боржник AT «Ідея банк» (судова справа № 201/689/22);
- №№: НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21 (Стягувач: фізична особа ОСОБА_16 , Боржник AT «Ідея банк» (справа № 201/687/22).
30.04.2025 приватним виконавцем ОСОБА_13 у межах виконавчих проваджень №№: НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21 з кореспондентського рахунку AT «Ідея Банк» стягнуто грошові кошти у сумі 97 700 000 грн.
01.07.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання представника цивільного позивача та накладено арешт на грошові кошти у сумі 45 911 070 грн., які розміщені на р/р НОМЕР_1 в АТ «УКРГАЗБАНК» МФО 320478, що належить приватному виконавцю ОСОБА_13 , РНКОПП НОМЕР_2 , шляхом заборони останньому здійснювати будь-які перерахування грошових коштів на розрахункові рахунки ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_3 , або проводити будь-які інші операції з вказаними грошовими коштами;
Накладено арешт на грошові кошти у сумі 5 051 012 грн. 04 коп. які розміщені на р/р НОМЕР_4 в АТ «ТАСКОМБАНК», МФО 339500, що належить ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_3 ;
Накладено арешт на грошові кошти у сумі 2 525 506 грн. 02 коп. які розміщені на р/р НОМЕР_5 в АТ «ЮНЕКС БАНК», МФО 322539 що належить ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_3 ;
Накладено арешт на грошові кошти у сумі 2 525 506 грн. 02 коп. які розміщені на р/р НОМЕР_6 в АТ «ЮНЕКС БАНК», МФО 322539 що належить ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_3 ;
Накладено арешт на грошові кошти у сумі 5 051 012 грн. 04 коп. які розміщені на р/р НОМЕР_7 в ПуАТ «АКОРДБАНК», МФО 380634, що належить ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_3 ;
Накладено арешт на грошові кошти у сумі 5 051 012 грн. 04 коп. які розміщені на р/р НОМЕР_8 в АТ КБ «Приват Банк», МФО 305299, що належить ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_3 ;
Накладено арешт на грошові кошти у сумі 5 510 194 грн. 96 коп. які розміщені на р/р НОМЕР_9 в АТ «Правекс Банк», МФО 380838, що належить ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_3 ;
Накладено арешт на грошові кошти у сумі 5 051 012 грн. 04 коп. які розміщені на р/р НОМЕР_10 в АТ «РВС Банк», МФО 339072, що належить ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_3 ;
Накладено арешт на грошові кошти у сумі 5 051 012 грн. 04 коп. які розміщені на р/р НОМЕР_11 в ФІЛІЯ ДНІПРОПЕТРОВСЬКЕ ОУ АТ «ОЩАДБАНК», МФО 305482, що належить ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_3 ;
Накладено арешт на грошові кошти у сумі 5 051 012 грн. 04 коп. які розміщені на р/р НОМЕР_12 в АТ «АКЦЕНТ-БАНК», МФО 307770, що належить ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_3 ;
Накладено арешт на грошові кошти у сумі 5 051 012 грн. 04 коп. які розміщені на р/р НОМЕР_13 в АТ «ОТП БАНК», МФО 300528, що належить ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_3 .
Задовольняючи клопотання представника цивільного позивача, внесене в межах кримінального провадження № 12025000000001189 від 23.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 190 КК України, щодо накладення арешту на майно, слідчий суддя, як вбачається з оскаржуваної ухвали слідчого судді, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні підстави для накладення арешту на майно з огляду на те, що наявні у клопотанні докази дають достатні підстави вважати, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків, адже у протилежному випадку ОСОБА_6 може реалізувати своє право вимоги до завершення досудового розслідування та перевірки усіх обставин. При цьому слідчий суддя вважав, що цивільним позивачем надані докази факту завдання шкоди та розміру цієї шкоди на цій стадії кримінального провадження. Вартість майна, на яке представник цивільного позивача просивнакласти арешт з метою забезпечення цивільного позову, є співмірною з розміром завданої шкоди.
З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні суб'єкта, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Однак зазначених вимог закону слідчий суддя та автор клопотання не дотрималися.
Зокрема, посилаючись у клопотанні, що у зв'язку з шахрайськими незаконними діями за участю ОСОБА_6 було заподіяно AT «Ідея банк» матеріальні збитки в особливо великих розмірах, автор клопотання мав надати вагомі докази на підтвердження висновку про існування обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходу кримінального провадження у вигляді арешту майна.
Однак, жодних доказів на підтвердження зазначених стверджень, в матеріалах судового провадження не міститься, а також не приведені такі докази і в клопотанні представника цивільного позивача.
При цьому слід зауважити, що жодній особі у даному кримінальному провадженні під № 12025000000001189 від 23.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 190 КК України не повідомлено про підозру.
В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Однак, представник цивільного позивача, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення. Зокрема, в матеріалах, доданих до клопотання, не міститься жодного доказу причетності ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, як і взагалі доказів того, що таке кримінальне правопорушення мало місце. Матеріали клопотання містять лише відомості, що судовими рішеннями задоволено позовні вимоги ОСОБА_15 щодо стягнення з АГ «Ідея банк» грошових коштів, про видачу виконавчих листів та, що приватним виконавцем ОСОБА_13 у межах виконавчих проваджень №№: НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21 з кореспондентського рахунку AT «Ідея Банк» стягнуто грошові кошти у сумі 97 700 000 грн.
Разом з цим, слідчий суддя, накладаючи арешт на майно не встановив обставин за якими мета викладена у клопотанні, а саме - накладення арешту на майно з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), підтверджуються та співвідноситься з матеріалами справи та вимогами кримінального процесуального закону.
Крім того, як регламентує ч. 3 ст. 171 КПК України у клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
При цьому, посилання слідчого судді на те, що цивільним позивачем надано докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди, а також доведено необхідність арешту з метою забезпечення цивільного позову, до скасування арешту у встановленому законом порядку, не співвідноситься з матеріалами справи.
Зокрема, як вбачається із заявленого у кримінальному провадженні № 12025000000001189 від 23.04.2025 цивільного позову до ОСОБА_6 , на суму 45 918 291,36 грн., в ньому не обґрунтовано його розмір конкретними доказами, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 171 КПК України.
Також, слідчим суддею грубо порушені вимоги ч. 6 ст. 170 КПК України, оскільки як в клопотанні представника цивільного позивача про накладення арешту на майно з метою забезпечення цивільного позову, так і в матеріалах судового провадження відсутні дані з якими закон пов'язує накладення такого арешту, яке можливе лише щодо майна підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. Однак як зазначено вище, підозра жодній особі не повідомлялося.
Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що ні представник цивільного позивача в клопотанні, ні слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення відповідно ст. ст. 171, 173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для ОСОБА_6 .
Також, не було дотримано вимог ч. 4 ст. 172 КПК України в розумінні дослідження матеріалів кримінального провадження.
З урахуванням викладеного, цивільним позивачем не доведено наявності законних підстав для накладення арешту на вказане майно, що відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України є підставою для відмови у задоволенні клопотання.
На підставі викладених обставин, які свідчать про однобічність і необ'єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 липня 2025 року, підлягає скасуванню, як незаконна, а апеляційні скарги представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 та приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_13 , задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання представника цивільного позивача про накладення арешту на майно, як такого, що внесено з порушенням ст. 171 КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
Поновити представнику власника майна ОСОБА_6 - адвокату ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 липня 2025 року.
Апеляційні скарги представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 та приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_13 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 липня 2025 року, якою задоволено клопотання представника цивільного позивача Акціонерного товариства «Ідея Банк» ОСОБА_12 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025000000001189 від 23.04.2025 та накладено арешт на грошові кошти у сумі 45 911 070 грн., які розміщені на р/р НОМЕР_1 в АТ «УКРГАЗБАНК» МФО 320478, що належить приватному виконавцю ОСОБА_13 , РНКОПП НОМЕР_2 , шляхом заборони останньому здійснювати будь-які перерахування грошових коштів на розрахункові рахунки ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_3 , або проводити будь-які інші операції з вказаними грошовими коштами;
Накладено арешт на грошові кошти у сумі 5 051 012 грн. 04 коп. які розміщені на р/р НОМЕР_4 в АТ «ТАСКОМБАНК», МФО 339500, що належить ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_3 ;
Накладено арешт на грошові кошти у сумі 2 525 506 грн. 02 коп. які розміщені на р/р НОМЕР_5 в АТ «ЮНЕКС БАНК», МФО 322539 що належить ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_3 ;
Накладено арешт на грошові кошти у сумі 2 525 506 грн. 02 коп. які розміщені на р/р НОМЕР_6 в АТ «ЮНЕКС БАНК», МФО 322539 що належить ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_3 ;
Накладено арешт на грошові кошти у сумі 5 051 012 грн. 04 коп. які розміщені на р/р НОМЕР_7 в ПуАТ «АКОРДБАНК», МФО 380634, що належить ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_3 ;
Накладено арешт на грошові кошти у сумі 5 051 012 грн. 04 коп. які розміщені на р/р НОМЕР_8 в АТ КБ «Приват Банк», МФО 305299, що належить ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_3 ;
Накладено арешт на грошові кошти у сумі 5 510 194 грн. 96 коп. які розміщені на р/р НОМЕР_9 в АТ «Правекс Банк», МФО 380838, що належить ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_3 ;
Накладено арешт на грошові кошти у сумі 5 051 012 грн. 04 коп. які розміщені на р/р НОМЕР_10 в АТ «РВС Банк», МФО 339072, що належить ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_3 ;
Накладено арешт на грошові кошти у сумі 5 051 012 грн. 04 коп. які розміщені на р/р НОМЕР_11 в ФІЛІЯ ДНІПРОПЕТРОВСЬКЕ ОУ АТ «ОЩАДБАНК», МФО 305482, що належить ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_3 ;
Накладено арешт на грошові кошти у сумі 5 051 012 грн. 04 коп. які розміщені на р/р НОМЕР_12 в АТ «АКЦЕНТ-БАНК», МФО 307770, що належить ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_3 ;
Накладено арешт на грошові кошти у сумі 5 051 012 грн. 04 коп. які розміщені на р/р НОМЕР_13 в АТ «ОТП БАНК», МФО 300528, що належить ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_3 , - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання представника цивільного позивача Акціонерного товариства «Ідея Банк» ОСОБА_12 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025000000001189 від 23.04.2025, - відмовити.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4