Справа №3382/1777/25Головуючий у І інстанції: Нарольський М.М.
Провадження №33/824/5350/2025
07листопада 2025 року суддя Київського апеляційного суду Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу захисника Лещенка С.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Яготинськогорайонного суду Київської області від 09жовтня2025 року,
Постановою ЯготинськогорайонногосудуКиївської області від 09жовтня 2025 рокуОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, захисник Лещенко С.О. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, вважаючи її незаконною.
В доводах поданої апеляційної скарги захисник зазначає, що працівниками поліції не було задокументовано та доведено факт порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, які б давали право працівникам поліції вимагати від власника транспортного засобу проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки ними не зафіксовано ні момент керування транспортним засобом, ні його зупинки та фактичної відмови від проходження огляду вустановленому законом порядку .
Крім цього апелянт звертає увагу на те, що незважаючи на те, що ОСОБА_1 неодноразово повідомляв працівникам поліції, що алкогольні напої він не вживав, працівники поліції незаконно висунули йому вимогу проїхати з ними до закладу охорони здоров'я аби пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці.
Також зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , зафіксовано, що останній відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку. Проте матеріали справи ставлять під сумнів наявність факт такої відмови, оскільки ОСОБА_1 неодноразово зазначав поліцейським про те, що він згоден на проведення такого огляду, що підтверджується відеозаписом, долученим до протоколу про адміністративне правопорушення.
Звертає також увагу суду на те, що працівниками поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не було роз'яснено ОСОБА_1 його права, передбачені ст.268 КУпАП.
За наслідками апеляційного розгляду просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Лещенка С.О. на підтримку поданої апеляційної скарги, проаналізувавши наведені у ній доводи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи та дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.
Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 03серпня 2025 року о 04 год. 05 хв. керував транспортним засобом LEXUSд.н.з. НОМЕР_1 ознакамиалкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка мова. Від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.
Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Частині 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Викладені в протоколі від 03.08.2025 року обставини відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння підтверджуються відеозаписом з місця події, який долучений до протоколу і міститься в матеріалах справи та з якого вбачається, що поліцейським, у зв'язку з встановленими ознаками алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 неодноразово висувалась вимога пройти огляд на стан алкогольногосп'яніння в установленому законом порядку за допомогою газоаналізатора «Драгер» на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я. На вимогу працівника поліції водійОСОБА_1 від проходження такого огляду всіляко ухилявся, не надавав однозначної відповіді, а тому працівник поліції обґрунтовано розцінив його таку поведінку, як відмову від проходження огляду.
Цим самим спростовуються доводи апеляційної скарги захисника щодо того, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляну на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Суд вважає наявний в матеріалах справи відеозапис з нагрудної камери працівника поліції належним та допустимим доказом, оскільки він в повній мірі відображає обставини відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Доводи захисника про те, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 керував вказаним транспортним засобом та працівники поліції зупинили його у зв'язку із порушенням ПДР України, є необґрунтованими з огляду на наступне.
З наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що на той момент, коли поліцейські підійшли до транспортного засобу, який належить ОСОБА_1 , працював двигун та були увімкнені фари, а поруч з автомобілем знаходився ОСОБА_1 , який жодним чином не заперечував того, що до цього керував даним транспортним засобом. Оскільки в ході спілкування працівники поліції виявили у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, вони на законних підставах запропонували останньому пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку. Оскільки ОСОБА_1 всіляко ухилявся та не надавав чіткої відповіді, поліцейські сприйняли це як відмову та склали відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом в період комендантської години, суд вважає, що патрульні мали законне право перевірити документи водія, та з'ясувати причину порушення комендантської години. При цьому, не зазначення працівниками поліції в протоколі самого нормативно - правового акту, який надає їм право на зупинку транспортного засобу та перевірку документів, не свідчить про протиправність даних дій.
В рішенні Європейського суду з прав людини у складі його Великої палати по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Доводи захисника Лещенка С.О. про те, що ОСОБА_1 не перебував в стані алкогольного сп'яніння,не впливають на законність прийнятого судом рішення, оскільки останній притягується до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду, а не за керування в стані сп'яніння.
Поряд з тим, як вбачається з наявного в матеріалах справи відеозапису, ОСОБА_1 сам повідомляв поліцейським про те, що вживав алкогольні напої, однак від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
З приводу доводів захисника про те, що ОСОБА_1 працівниками поліції не роз'яснювались його права, то таке твердження не відповідає дійсності, оскільки протокол про адміністративне правопорушення містить дані про те, що ОСОБА_1 було роз'яснено його права та обов'язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП.
З урахуванням викладеного, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення суддею норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, як про це зазначається в апеляційній скарзі.
Оскільки рішення суду, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -
Постанову Яготинськогорайонного суду Київської області від 09жовтня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, залишити без змін, а подану захисником Лещенком С.О. в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу, - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Мосьондз