Справа №757/11887/25-пГоловуючий у І інстанції: Контаністова К.Е.
Провадження №33/824/4181/2025
30жовтня 2025 року суддя Київського апеляційного суду Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу захисника Сороковой Д.А. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 26травня 2025 року,
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 26травня 2025 рокуОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, захисник Сороковой Д.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, вважаючи її незаконною.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги посилається на те, щовідповідно до пояснень ОСОБА_1 , йому запропонували пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», на що він одразу погодився. Під час проведення даного огляду віннеодноразово видихав повітря в мундштук, проте прилад ніяк не реагував. В свою чергу працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що розцінюють це як пасивну відмову від проходження огляду. Після іще декількох спроб пройти огляд один з патрульних в стверджувальній формі сказав ОСОБА_1 : «в медичний закладі відмовляєтесь їхати». Оскільки ОСОБА_1 за весь час очікування дуже замерз та втомився, він ніяк не відреагував на ці слова, а згодом на запитання працівника поліції, чи відмовляється він від проходження огляду, через втому та бажання якнайшвидше потрапити додому сказав «так». Однак в протоколі про адміністративне правопорушення чітко вказав, що з таким не погоджується.
Також зазначає, що з наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що в ОСОБА_1 відсутні ознаки алкогольного сп'яніння, які були вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме: порушення координації рухів та тремтіння пальців рук.
Крім цього, звертає увагу на те, що наявний в матеріалах справи відеозапис не є безперервним, складається з двох фрагментів, фіксація відеозапису розпочинається з моменту перебування працівників поліції та ОСОБА_1 на вулиці біля його автомобілю, не містить ні моменту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, ні моменту його зупинки.
Звертає увагу на те, що подія відбувалася з 00 год. 30 хв. до 01 год. 26 хв., у нічний час, в умовах низької температури. ОСОБА_1 перебував на вулиці тривалий час без змоги зігрітись чи відпочити. Об'єктивно він був виснажений, фізично ослаблений, і це закономірно позначилось як на здатність здійснити правильний видих, так і на його рішенні щодо подальших дій. Відмова ОСОБА_1 від доставки до медичного закладу, озвучена після восьмої невдалої спроби продування, не є проявом вольового ухилення, а скоріше реакцією втомленої, замерзлої людини похилого віку, яка не почувала себе здатною далі витримувати процедуру.
За наслідками апеляційного розгляду просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадженняза відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Разом із апеляційною скаргою захисник Сороковой Д.А. подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначає, що судове засідання з розгляду даної справи було призначено 26.05.2025 року на 09.10 год. В судове засідання захисник з'явився, та очікував проведення судового засідання до 11 год. 45 хв., однак засідання так і не було проведене. Натомість 09.07.2025 року в особистому кабінеті Електронного суду з'явилась оскаржувана постанова, з якої стало відомо, що судове засідання відбулося без участі захисника та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, незважаючи на явку захисника в судове засідання.
Суд апеляційної інстанції визнає обґрунтованими доводи апелянта про поважність пропуску строків на апеляційне оскарження, оскільки обставини, на які посилається апелянт, підтверджуються матеріалами справи.
З цих підстав суд задовольняє клопотання захисника Сорокового Д.А. та поновлює йому строк на апеляційне оскарження.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Сорокового Д.А. на підтримку поданої апеляційноїскарги, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 15лютого 2025 року о 00 год. 30 хв. керував транспортним засобом марки Хюндай д.н.з. НОМЕР_1 по мосту Патона в місті Києві, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 , в порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України, відмовився, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи та дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху.
Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.
Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Частині 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як встановив суд першої інстанції, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення від 15.02.2025 року обставини відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння підтверджуються відеозаписом з місця події, який долучений до протоколу і міститься в матеріалах справи та з якого вбачається, що поліцейськими, у зв'язку з встановленими ознаками сп'яніння, висунуто вимогуОСОБА_1 пройти огляд в установленому законом порядку. На вимогу працівників поліції ОСОБА_1 відмовився від проходження такого.
Вказаний відеозапис суд обґрунтовано визнав належним та допустимим доказом у справі,оскільки він відображає обставини, які мали місце під час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , зокрема вимогу про проходження огляду у встановленому законом порядку та відмову ОСОБА_1 від проходження такого огляду.
Оскільки ОСОБА_1 як особа, яка керувала транспортним засобом, в порушення п.2.5 ПДР України на вимогу працівників поліції відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, суд першої інстанції обґрунтовано та на законних підставах притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Оцінюючи доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся під проходження огляду та навіть намагався його пройти, однак прилад Драгер після численних спроб не спрацьовував, а тому поліцейські сприйняли це як пасивну відмову ОСОБА_1 від проходження оглядку, суд вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне.
Відповідно до Інструкції з експлуатації приладу Драгер, проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння відбувається наступним чином: особа щодо якої проводиться огляд, повинен забезпечувати необхідний мінімальний об'єм повітря - 1,2 л., потік повітря, що видихається, повинен бути постійним протягом заданої мінімальної тривалості видиху - 2 секунди.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, ОСОБА_1 дійсно спочатку погодився пройти огляд, однак після численних невдалих спроб та вказівок поліцейських щодо того, як правильно видихати повітря у прилад, ОСОБА_1 таких вказівок не дотримувався, що працівники поліції обґрунтовано сприйняли як пасивну відмову від проходження огляду. До того ж, після декількох невдалих спроб пройти огляд на місці, патрульний знову висловив ОСОБА_1 вимогу пройти огляд в закладі охорони здоров'я, протеостанній відмовився від проходження такого огляду.
У доводах апеляційної скарги захисник ОСОБА_4 стверджує, що в ОСОБА_1 були відсутні будь-які ознаки алкогольного сп'яніння. Однак дані доводи спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначено, що ОСОБА_1 мав такі ознаки сп'яніння, як: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя.
Таким чином, всупереч доводам апелянта, винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується належними, достатніми та допустимими доказами, на які суд послався у своєму рішенні.
З урахуванням викладеного, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення суддею норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, як про це зазначається в апеляційній скарзі.
Оскільки рішення суду, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -
Постанову Печерського районного суду міста Києва від 26травня 2025 року, якоюОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Сорокового Д.А. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Мосьондз