справа № 757/5176/24-ц
провадження № 22-ц/824/13308/2025
28 жовтня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.
при секретарі Черняк Д. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» про поворот виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 серпня 2024 року у справі № 757/5176/24-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Фещенка Ігоря Станіславовича на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 22 травня 2025 року в складі судді Вовка С. В.,
встановив:
16.04.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» (далі - ТОВ «ДІЄСА») звернулось до суду із заявою, в якій просило здійснити поворот виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 20 серпня 2024 року в частині стягнення середнього заробітку за час несвоєчасного розрахунку в розмірі 162 287, 16 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 32 456, 40 грн.
Заява обґрунтована тим, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 20 серпня 2024 року з ТОВ «ДІЄСА» на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість, яка станом на 19.01.2024 року становить 181 706, 41 грн, та складається з: 19 419, 25 грн - розмір невиплаченої заробітної плати; 162 287, 16 грн - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. Стягнуто з ТОВ «ДІЄСА» на користь ОСОБА_1 витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 36 341, 28 грн, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211, 20 грн. Стягнуто з ТОВ «ДІЄСА» на користь держави судовий збір в розмірі 1 211, 20 грн.
23.09.2024 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Варавою Р. С. винесено постанову, якою було приєднано виконавче провадження № НОМЕР_1 до зведеного виконавчого провадження НОМЕР_2.
25.09.2024 виконавче провадження № НОМЕР_1 закрито у зв'язку із повним фактичним виконанням.
Постановою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 серпня 2024 року: в частині задоволених позовних вимог про стягнення з ТОВ «ДІЄСА» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 162 287,16 грн скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог; в частині стягнення з ТОВ «ДІЄСА» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу змінено, зменшивши розмір витрат з 36 341,28 грн до 3 884,88 грн; в частині стягнення з ТОВ «ДІЄСА» на користь ОСОБА_1 витрат з оплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн - скасовано. Стягнуто з ОСОБА_1 користь ТОВ «ДІЄСА» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 945,50 грн. Заяву ТОВ «ДІЄСА» про поворот виконання рішення Печерського районного суду міста Києва 20 серпня 2024 року залишено без розгляду.
Оскільки середній заробіток за час несвоєчасного розрахунку не є іншою виплатою, виплатою, що випливає з трудових відносин, а отже, є об'єктом, що підлягає повороту виконання у разі його стягнення, яке в подальшому скасовано судом вищої інстанції, вважає, що стягнутий з відповідача середній заробіток за час несвоєчасного розрахунку в розмірі 162 287,16 грн підлягає повороту виконання.
Також повороту виконання підлягають стягнені витрати на правову допомогу в розмірі 32 456,40 грн (36 341,28 грн - 3 884,88 грн).
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 22 травня 2025 року вказану заяву задоволено частково.
Здійснено поворот виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 серпня 2024 року в частині стягнення середнього заробітку за час несвоєчасного розрахунку в розмірі 162 287,16 грн шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІЄСА» грошових коштів в розмірі 162 287,16 грн.
Здійснено поворот виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 серпня 2024 року в частині витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 32 456,40 грн шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІЄСА» грошових коштів в розмірі 32 456,40 грн.
В іншій частині вимоги заяви залишено без задоволення.
19.06.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Фещенко І. С. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 22 травня 2025 року в частині повороту виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 20 серпня 2024 року щодо стягнення середнього заробітку за час несвоєчасного розрахунку в розмірі 162 287,16 грн.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції не взято до уваги норми ст. 444-445 ЦПК України та ту обставину, що чинне законодавство не допускає повороту виконання рішення суду у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин.
Враховуючи відсутність належних, достовірних, достатніх та допустимих доказів того, що судове рішення, частково скасоване Київським апеляційним судом, було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача, відтак відсутні підстави для задоволення судом заяви ТОВ «ДІЄСА» про поворот виконання судового рішення в частині стягнення середнього заробітку за час несвоєчасного розрахунку в розмірі 162 287, 16 грн.
23.10.2025 ТОВ «ДІЄСА» подало додаткові письмові пояснення, в яких висловило свою незгоду з доводами апеляційної скарги.
Зазначило, що позивачем в позовній заяві наведено розрахунок середнього заробітку за час несвоєчасного розрахунку: 1 258,04 грн (середньоденний середній заробіток) х 129 (днів невиплати заробітної плати), що в сумі становить 162 287,16 грн, який є не нічим іншим, як наданням завідомо неправдивих відомостей про розмір середньоденної заробітної плати.
Середньоденна заробітна плата позивача становила 989,91 грн ( 32 308,52 (квітень 2023)+9 267,74 грн ( травень 2023) /42 (20+22 робочих дні).
Позивач,скориставшись правовою допомогою адвоката Фещенка І. С., надав завідомо недостовірну інформацію про розмір середньоденної заробітної плати задля значного завищення такої та безпідставного стягнення.
Звідси слідує, що рішення Печерського районного суду м. Києва від 20 серпня 2024 року в частині стягнення середнього заробітку за час несвоєчасного розрахунку побудоване на недостовірних відомостях позивача, що призвело до значимих юридичних наслідків для відповідача. За таких обставин посилання представника позивача на відсутність підстав для повороту виконання рішення суду є хибним та таким, що не можуть впливати на здійснення такого повороту.
26.10.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Фещенко І .С. подав додаткові пояснення по справі, в яких зазначив, що наразі щодо позивача відсутнє ввідкрите кримінальне провадження за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого статтею 384 КК України, таким чином звинувачення позивача в тому , що він ввів в оману суд й саме на підставі цього було скасовано судове рішення не відповідає дійсності.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Фещенко І .С. підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Представник ТОВ «ДІЄСА» - адвокат Білека Ю. І. просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи заяву представника відповідача про поворот виконання судового рішення в частині стягнення середнього заробітку за час несвоєчасного розрахунку в розмірі 162 287,16 грн, суд першої інстанції виходив з того, що скасовуючи рішення суду першої інстанції в цій частині суд апеляційної інстанції не вирішив питання про поворот виконання.
При цьому оскаржуване судове рішення не містить жодного обґрунтування, чи допускається поворот виконання судового рішення щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Так, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), регулюються розділом VI Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до положень ст. 444 ЦПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем. Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно ч. 3 ст. 444 ЦПК України суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 02.11.2011 року № 13-рп/2011 зазначив, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна, оскільки правова підстава для набуття майна відпала.
Поворот виконання - це спосіб захисту прав боржника, який полягає у поверненні йому стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням.
Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.
Особливості повороту виконання рішення суду в окремих категоріях цивільних справ визначено статтею 445 ЦПК України.
Відповідно до вимог ст. 445 ЦПК України у разі скасування за нововиявленими чи виключними обставинами рішень у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
У справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.
Отже, за загальним правилом, поворот виконання рішень у справах про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не допускається.
При цьому, виключенням з цього правила становлять випадки, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.
Як убачається з матеріалів справи, предметом розгляду в даній справі є стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а тому поворот виконання рішення у вказаній справі має здійснюватися з урахуванням особливостей, встановлених положенням ч.2 ст. 445 ЦПК України.
Процесуальним законодавством визначено необхідність встановлення обов'язкових умов, за яких можливо допустити поворот виконання рішення про стягнення аліментів.
Однак, суд першої інстанції, розглядаючи заяву про поворот виконання рішення взагалі залишив поза увагою положення статті 445 ЦПК України, незважаючи на те, що поворот виконання постанови стосується стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Самої лише обставини щодо скасування судового рішення про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не є достатнім.
Як вже зазначалось, постановою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 серпня 2024 року в частині задоволених позовних вимог про стягнення з ТОВ «ДІЄСА» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 162 287,16 грн - скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог.
Підставою для скасування рішення суду першої інстанції було те, що при ухваленні судового рішення суд дійшов помилкового висновку про те, що затримка виплати ОСОБА_1 належних при звільненні сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, відбулася з вини ТОВ «ДІЄСА».
Доказів того, що ухвалене по справі рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача матеріали справи не містять і на вказану обставину заявник при зверненні до суду не посилався.
Заява представника відповідача про поворот виконання рішення та матеріали справи також не містять будь-яких доказів чи відомостей, які подавались позивачем і в подальшому були визнані завідомо неправдивими чи підробленими.
Наведений позивачем розмір середньоденної заробітної плати є обставиною, яка підлягала дослідженню судом першої інстанції при ухваленні відповідного рішення, а тому доводи заявника про те, що судове рішення ґрунтувалось на завідомо неправдивому розрахунку позивача є необґрунтованими.
Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що скасоване апеляційним судом рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 серпня 2024 року, ґрунтувалось на поданих позивачем підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях, повідомлених позивачем, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ «ДІЄСА» про поворот виконання судового рішення в частині стягнення грошових коштів в сумі 162 287, 16 грн.
Враховуючи, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду в оскаржуваній частині та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви в цій частині.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Фещенка Ігоря Станіславовича задовольнити.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 22 травня 2025 року скасувати в частині здійснення повороту виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 20 серпня 2024 року в частині стягнення середнього заробітку за час несвоєчасного розрахунку в розмірі 162 287,16 грн шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» грошових коштів в розмірі 162 287, 16 грн.
Ухвалити в цій частині нове судове рішення.
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» про поворот виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 20 серпня 2024 року в частині стягнення середнього заробітку за час несвоєчасного розрахунку в розмірі 162 287,16 грн шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» грошових коштів в розмірі 162 287, 16 грн відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук