Справа №362/4905/25Головуючий у І інстанції: Дорошенко В.М.
Провадження №33/824/4971/2025
16жовтня 2025 року суддя Київського апеляційного суду Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу захисника Полянчука В.Б. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Васильківськогоміськрайонногосуду Київської області від 02вересня 2025 року,
Постановою ВасильківськогоміськрайонногосудуКиївської області від 02вересня 2025 рокуОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, захисник Полянчук В.Б. в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, вважаючи її незаконною.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, за вказаних у протоколі обставин, є виключно припущенням та не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Також, за доводами апелянта, оскільки ОСОБА_1 не здійснював керування транспортним засобом, то і вимога інспектора патрульної поліції про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння була безпідставною та протиправною, і в такому випадку у ОСОБА_1 не виникло обов'язку проходження відповідного огляду на стан сп'яніння, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, як стверджує захисник, у ОСОБА_1 не було ознак алкогольного сп'яніння, а тому направлення його на огляд є безпідставним та протиправним, що також виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Поряд з тим, у своїй апеляційній скарзі захисник Полянчук В.Б. повідомляє, що наразі триває процедура адміністративного оскарження в суді постанови від 19.06.2025 року, а тому вона не може бути врахована для підтвердження винуватості ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Також апелянт зазначає, що з пояснень ОСОБА_1 та дослідженого відеозапису вбачається, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього, йому як особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, не було роз'яснено його права та обов'язки, в тому числі і право на захист.
За результатами апеляційного розгляду просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у зв'язку з відсутністю в діяхОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника Клочкової А.О. на підтримку поданої апеляційної скарги, перевіривши доводи, якими обґрунтовується подана апеляційна скарга, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він19.06.2025 о 21:40 у смт Глеваха Фастівського району Київської областіпо вул. Вокзальна, буд. 29, керував транспортним засобом «VolkswagenPassat» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння очей, та в порушеннявимог п.2.5 Правил дорожнього руху водій ОСОБА_5 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу Драгер відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху.
Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.
Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Частині 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Викладені в протоколі від 19.06.2025 року обставини відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння підтверджуються відеозаписом з місця події, який долучений до протоколу і міститься в матеріалах справи та з якого вбачається, що поліцейськими, у зв'язку з встановленими ознаками сп'яніння, висунутоОСОБА_1 вимогу пройти огляд на стан сп'яніння в установленому законом порядку. На вимогу працівників поліції ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду, пояснивши це тим, що він не керував транспортним засобом, а здійснював лише його перепаркування.
Вказаний відеозапис є належним та допустимим доказом у справі, оскільки в повній мірі відображає обставини, які мали місце під час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та спростовує доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 вказаним транспортним засобом не керував.
Оскільки ОСОБА_1 як особа, яка керувала транспортним засобом, в порушення п.2.5 ПДР України на вимогу працівників поліції відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, суд першої інстанції обґрунтовано та на законних підставах притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Поряд з цим, працівниками поліції у складеному протоколі про адміністративне правопорушення зазначено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння очей, які вони виявили у ОСОБА_1 в ході спілкування з ним. Цим самим спростовуються доводи захисника про відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння.
В зв'язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп'яніння, працівники поліції правомірно висунули йому вимогу пройти огляд на стан сп'яніння, проте останній відмовився від проходження такого огляду, що підтверджується даними відеозапису з місця події.
Щодо доводів захисника Полянчука В.Б. про те, що постанови про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч.5 ст.121 та ч.1 ст.126 КУпАП оскаржуються в судовому порядку та не набрали законної сили, а тому вони не можуть бути враховані для підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, то суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки той факт, що вказані провадження оскаржуються в судовому порядку, жодним чином не впливаєна винуватістьОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
З приводу доводів захисника про те, що ОСОБА_1 працівниками поліції не роз'яснювались його права, то таке твердження не відповідає дійсності, оскільки протокол про адміністративне правопорушення містить дані про те, що ОСОБА_1 було роз'яснено його права та обов'язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП.
Щодо доводів про порушення працівниками поліції права ОСОБА_1 на захист, то суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки таким правом ОСОБА_1 скористався, шляхом укладення договору із адвокатським бюро «Братів Федорових», адвокати якого захищали інтереси ОСОБА_1 як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції.
Таким чином, всупереч доводам апелянта, винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується належними, достатніми та допустимими доказами, на які суд послався у своєму рішенні.
З урахуванням викладеного, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення суддею норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, як про це зазначається в апеляційній скарзі.
Оскільки рішення суду, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -
Постанову Васильківськогоміськрайонногосуду Київської області від 02вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Полянчука В.Б. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Мосьондз