Справа № 462/4905/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/950/25 Доповідач: ОСОБА_2
18 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря: ОСОБА_5
розглянувши в м. Львові у відкритому судовому засіданні у режимі відео конференції апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 27 жовтня 2025 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави ОСОБА_7 , обвинуваченому у кримінальному провадженні № 12025141390000699 від 29 травня 2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України
з участю прокурора: ОСОБА_8
захисника: ОСОБА_9
обвинуваченого: ОСОБА_10
ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 27 жовтня 2025 року задоволено клопотання прокурора та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на 60 (шістдесят) днів, тобто до 25.12.2025 року включно із визначенням розміру застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) грн. 00 коп. У разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі на ОСОБА_6 покладено обов'язки, визначені ст. 194 КПК України. Якщо підозрюваний ОСОБА_11 в разі внесення застави, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Копію ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вручено обвинуваченому ОСОБА_7 негайно після її оголошення. Копію ухвалу направлено ДУ «Львівська установа виконання покарання (№ 19)» (79007, м. Львів, вул. Городоцька, 20) - для виконання.
Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції, зокрема, врахувавши вимоги п. 3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, зазначив, що заявлені при обранні запобіжного заходу ризики щодо неналежної поведінки обвинуваченого не зменшилися, що виправдовує подальше його тримання під вартою.
Не погоджуючись із оскаржуваною ухвалою суду, обвинувачений ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, у якій просить слухати апеляційну скаргу у його присутність, зменшити визначений розмір застави, щоб у нього була можливість вступити до лав Збройних сил України.
Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисника ОСОБА_9 , на підтримку апеляційної скарги, думку прокурорапро законність судового рішення, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали контрольного провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скаргазадоволенню не підлягає з таких підстав.
На підставі положень ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Із змісту ст.178 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається з матеріалів провадження суд при прийнятті рішення про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_10 врахував положення наведених норм процесуального закону та дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, обґрунтовано пославшись на те, що заявлені при обранні запобіжного заходу ризики щодо неналежної поведінки обвинуваченого не зменшилися.
Крім того, під час апеляційного розгляду не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання ОСОБА_10 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Також суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_12 .
Дані про те, що обвинувачений ОСОБА_10 за станом здоров'я не може утримуватися в умовах установи попереднього ув'язнення відсутні.
Колегія суддів вважає, що враховуючи вимоги ч. 5 ст. 182 КПК України, при постановленні ухвали про продовження строку тримання під вартою, судом першої інстанції обґрунтовано визначено розмір застави у межах розміру, передбаченого вимогами цієї статті, враховуючи той факт, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, оскільки санкцією ч.4 ст.186 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
При розгляді клопотання суд з'ясував усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження запобіжного заходу, й виклав їх у своєму рішенні.
Судове рішення відповідає вимогам ст. 370 КПК України, є законним, обґрунтованим та вмотивованим.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги й підстав для скасування ухвали суду про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_10 не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 27 жовнтя 2025 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави ОСОБА_7 , обвинуваченому у кримінальному провадженні № 12025141390000699 від 29 травня 2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4