Єдиний унікальний №331/3204/25 Головуючий в 1 інст. Пивоварова Ю.О.
Провадження №33/807/910/25 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
17 жовтня 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бєлік І.В., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 14 липня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: відсутній, є особою з інвалідністю 2 групи, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, звільнено від сплати судового збору,-
Відповідно до оскаржуваної постанови суддя суду першої інстанції встановив, що 3 травня 2025 року о 02 годині 03 хвилини у м. Запоріжжя, Олександрівський район, вул. Гоголя, буд. 163 а, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом «Audi Q7», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичному огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився під час безперервної відеофіксації, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР України, про повторність попереджений.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що вона є незаконною та необґрунтованою.
Вказав, що ознак алкогольного сп'яніння у нього не було, його поведінка не надавала будь-яких об'єктивних підстав для висновку про наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння. Наполягає, що ознаки сп'яніння про які зазначено в протоколі, не відповідають дійсності.
Зазначає, що суддя під час розгляду справи не взяв до уваги той факт, що він є інвалідом другої групи загального захворювання ЦНС, що підтверджується відповідними доказами. Так, з відеозапису, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що він звертає увагу поліцейських на факт інвалідності та на запитання про вживання алкоголю відповів, що вжив дві банки пива, проте поліцейські не встановлювали чи були ці дві банки пива зі вмістом алкоголю чи ні. Між тим, він вжив дві банки саме безалкогольного пива, а тому й ознак алкогольного сп'яніння про які зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, у рапорті поліцейського та акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, не було.
Акцентує увагу суду, що матеріали справи не мають підтвердженої інформації щодо встановлення працівниками поліції у нього ознак алкогольного сп'яніння, оскільки такі дії працівниками поліції не проводилися, що вбачається з відеозапису, наявного в матеріалах справи. Рапорт працівника поліції, в якому зазначено про наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння не можна брати до уваги, оскільки даний документ складено суб'єктом владних повноважень. Протокол про адміністративне правопорушення також не може підтверджувати факт встановлення працівниками поліції наявності ознак алкогольного сп'яніння, оскільки в протоколі працівник поліції зазначає суть правопорушення, висунуте йому правопорушення.
Отже вважає, що матеріалами справи не доведено, що наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння, а тому й підстав, згідно Інструкції № 1452/735, для пропозиції працівниками поліції йому пройти огляд на визначення стану сп'яніння були відсутні.
Наголосив, що оскаржувана постанова містить висновки, які не узгоджуються із законом. Так, суддею в постанові зазначено, що під час спілкування з ним були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку із чим водію було запропоновано пройти медичне обстеження на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я, від чого ОСОБА_1 відмовився. Проте, законодавством не встановлена можливість проходження медичного обстеження на місці зупинки транспортного засобу.
Звертає увагу, що він відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння також з підстав відлуння сигналу «повітряна тривога», який пролунав о 22-33 год. 02.05.2025 р., а о 23-42 год. 02.05.2025 р. пролунали вибухи, і йому було потрібно їхати в укриття.
Отже вважає, що пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння під час оголошення «повітряної тривоги» є порушенням права на захист та безпеку життя, оскільки він вживав необхідні заходи безпеки - дістатися та спуститися в укриття.
Просить постанову скасувати і провадження в справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Враховуючи належне повідомлення адвоката Гармаша О.С. про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, шляхом доставки смс повідомлення (згідно вимог Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2003 р. п. № 28), присутність його захисника - адвоката Бєлік І.В., відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справи за відсутністю останнього, що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши адвоката Бєлік І.В., перевіривши доводи скарги, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вищевказані вимоги закону судом виконані в повному обсязі.
Висновки суду щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 318630 від 3 травня 2025 року підтверджується:
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 з використанням спеціальних технічних засобів, в якому вказані виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Огляд не проводився у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 (а.с. 4)
- направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до закладу охорони здоров'я від 3 травня 2025 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду (а.с. 5);
- відеозаписом події (а.с. 9).
Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суддя апеляційного суду.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, алкогольного сп'яніння, визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (в подальшому Порядок № 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому Інструкція № 1452/735).
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції).
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан, зокрема алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Працівниками патрульної поліції вказані вимоги закону дотримані.
Доводи апеляційної скарги про порушення процедури огляду ОСОБА_1 , оскільки поліцейським не здійснювалась перевірка виявлених у нього ознак алкогольного сп'яніння, які безпосередньо зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, з огляду на зафіксовані відеозаписом події обставини, не є слушними.
Так, відеозаписом події зафіксовано зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 в період дії комендантської години. Під час перевірки документів ОСОБА_1 , поліцейський з'ясовує чи вживав останній алкогольні напої, оскільки відчуває характерний запах алкоголю. ОСОБА_1 зазначає, що вживав пляшку напою «Шейк». Оголошення поліцейських виявлених у нього ознак алкогольного сп'яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота. При цьому, ОСОБА_1 не заперечує факт наявності у нього встановлених ознак. Зафіксовано пропозицію ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, відмова водія від запропонованого огляду. Слідує пропозиція ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я. Відмова ОСОБА_1 від проходження медичного огляду. Попередження ОСОБА_1 про відповідальність, передбачену ст. 130 КУпАП, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду. Оголошення ОСОБА_1 його процесуальних прав, складання протоколу.
Таким чином, за обставин керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зафіксована поведінка останнього працівником поліції вірно розцінена як відмова водія від проходження огляду у встановленому законодавством порядку.
Жодних об'єктивних, вагомих причин, які б можна було розцінити як поважні задля відмови від проходження відповідного огляду, суд не вбачає.
ОСОБА_1 відмовився від такого огляду, за що настає адміністративна відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
На посилання апелянта, що він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, також з підстав відлуння сигналу «повітряна тривога», слід зазначити наступне.
Так, з наданих стороною захисту доказів щодо дії повітряної тривоги під час пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння вбачається, що її початок відбувся о 01 год. 22 хв. Разом із цим, ОСОБА_1 був зупинений співробітниками поліції о 02 год. 03 хв.
Таким чином, з наведеного слідує, що факт дії повітряної тривоги не впливав на свідомі, вольові дії ОСОБА_1 керувати транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння під час тривоги, яка вже тривала більш ніж 40 хвилин на момент його зупинки.
Крім того, суддя апеляційного суду погоджується з висновком судді місцевого суду про те, що матеріалами справи не підтверджується факт того, що ОСОБА_1 зазначав поліцейським про намір пройти до укриття під час дії повітряної тривоги, так і про намір пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння після відміни тривоги.
Суддя апеляційного суду погоджується з доводами апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення та рапорт працівника поліції не можуть бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, разом з цим по даній справі наявні і інші докази, які в сукупності з відомостями, викладеними в протоколі та рапорті поліцейського підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окрім того, слід звернути увагу, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 14 липня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 331/3204/25