Єдиний унікальний №332/6919/24 Головуючий в 1 інст. Марченко Н.В.
Провадження №33/807/442/25 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
17 жовтня 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Сидоренко В.В. (в режимі відеоконференції), розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та доповненнями до апеляційної скарги адвоката Стрижака С.В. на постанову судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 3 лютого 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40800 гривень, стягнуто судовий збір,-
Відповідно до оскаржуваної постанови суддя суду першої інстанції встановив, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 173656 від 14 листопада 2024 року встановлено, що 14 листопада 2024 року о 17-34 годині по вулиці Скворцова в місті Запоріжжі ОСОБА_1 керував транспортним засобом - Mercedez Vito н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом. Правопорушення вчинене повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1а ПДР України.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи. Розгляд справи відбувся поверхнево, оскільки викладені в постанові висновки суду про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, не ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах справи та не відповідають фактичним обставинам справи, через що підлягає скасуванню.
В обґрунтування наведеного вказав, що судом порушенні його права, оскільки про дату, час та місце розгляду справи, він не був повідомлений належним чином.
Звертає увагу, що не був ознайомлений зі змістом оскаржуваного рішення, оскільки його копію не отримував, а відтак був позбавлений можливості звернутися з апеляційною скаргою та викласти в ній мотиви незгоди з таким рішенням.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 3 лютого 2025 року. Постанову скасувати, провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
11 квітня 2025 року адвокат Стрижак С.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з клопотаннями про:
- виклику для надання пояснень у судовому засідання, поліцейського УПП в Запорізькій області Ковернік В.В.;
- про визнання наявних відеозаписів в даній справі недопустимими та недостовірними доказами;
- про направлення матеріалів справи даної справи на доопрацювання до УПП в Запорізькій області;
- про витребування оригінальної та повної версію відеозапису з УПП в Запорізькій області, здійсненого 14 листопада 2024 року на БК № 471403;
Крім того, 20 червня 2025 року, адвокат Стрижак С.В., в інтересах ОСОБА_1 звернувся з доповненнями до апеляційної скарги. Зазначив про неналежність, недопустимість та недостовірність доказу, покладеного в основу оскаржуваної постанови, а саме постанова серії ЕНА № 3229673 не має підпису особи, яка її склала та особи стосовно якої її винесено, надрукована в тестовому редакторі текстовим документом, складеним не 9 жовтня 2024 року на місці вчинення адміністративного правопорушення, не засвідчена електронним цифровим підписом особи, яка його складала та надавала до суду.
Звертає увагу, що суд першої інстанції, спираючись на те, що ОСОБА_1 у минулому було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в оскаржуваному рішення послався на постанову іншого суду. Однак, матеріали справи не містять жодних копій постанов, що засвідчують наведений судом факт.
Просить постанову скасувати, провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Також, захисник звернувся з клопотання про витребування з УПП в Запорізькій області оригінал постанови серії ЕНА № 3229673 від 09.10.2024 року.
Під час апеляційного перегляду справи, адвокат Сидоренко В.В., діючи в інтересах ОСОБА_2 , підтримав апеляційну скаргу та заявлені стороною захисту клопотання, просив їх задовольнити. Зазначив, що протокол відносно ОСОБА_1 складений за повторне керування транспортними засобами, однак постанова судді Зарічного районного суду м. Суми від 18 червня 2024 року, згідно якої останнього нібито вперше притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, які відбулися 18 лютого 2024 року - не набрала законної сили. Не перевіривши вказаний факт, співробітники поліції склали постанову відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП від 9 жовтня 2024 року, а вже 1 листопада 2024 року поліцейським складений протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП, на підставі вищевказаної постанови.
Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, шляхом доставки смс повідомлення (згідно вимог Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2003 р. п. № 28), присутність його захисника - адвоката Сидоренка В.В., який зазначив про можливість розгляду справи за відсутністю ОСОБА_2 , суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справу за відсутністю останнього, що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України.
Щодо заявлених клопотань про виклик в судове засідання поліцейського УПП в Запорізькій області ОСОБА_3 , витребування оригінальної та повної версії відеозапису з УПП в Запорізькій області, здійсненого 14 листопада 2024 року на БК № 471403 та визнання доданих до справи відеозаписів недопустимими та недостовірними доказами, то суддя апеляційного суду відмовляє у їх задоволенні, оскільки наявні в справі письмові докази та відеозапис події є достатніми для формування позиції з приводу складеного відносно ОСОБА_1 протоколу за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Відеозапис наявний в матеріалах справи сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки фіксує обставини, які відносяться до зазначеної в протоколі події та не містить ознак фальсифікації, а тому визнається належним та допустимим доказом в справі.
На доводи клопотання про направлення матеріалів справи даної справи на доопрацювання до УПП в Запорізькій області, оскільки відсутній відеозапис зазначений в протоколі, суддя апеляційного суду зауважує, що вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою та містить всі необхідні складові, які встановлені вимогами ст. 256 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши адвоката Сидоренка В.В., перевіривши доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду дійшов до наступних висновків.
У відповідності до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та ін.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляд справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи вина дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Матеріали справи засвідчують, що зазначених вимог закону суддя суду першої інстанції дотримався, оскільки проаналізував усі докази в їх сукупності, та дав їм належну оцінку і встановив, що ОСОБА_1 під час події порушив інкриміновані йому вимоги ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Частина 5 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч. 3 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4 ст. 126 КУпАП).
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, що відображено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 173656 від 14 листопада 2024 р. підтверджується:
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП. (а.с. 7);
- довідкою ст. інспектора з од відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП майора поліції О. Тонковської відповідно до якої, ОСОБА_1 має повторність за ст. 126 КУпАП (а.с. 6);
- архівом правопорушень, відображених у таблиці Адмінпрактики з бази «Армор» системи МВС України (а.с. 8);
- відеозаписом події (а.с. 9).
Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності достатні для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.1 а) ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.
На доводи сторони захисту про те, що кваліфікуюча ознака, як повторність протягом року вчинення порушень, передбачених ст. 126 КУпАП - відсутня слід зазначити, що відповідно до архіву правопорушень, відображених у таблиці Адмінпрактики з бази «Армор» системи МВС України вбачається, що 19 червня 2024 року, постановою судді Зарічного районного суду м. Суми на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік (а.с. 8).
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3229673 від 9 жовтня 2024 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП (а.с. 7).
Зазначені докази роздруковані співробітником поліції з бази «Армор» системи МВС України та засвідчені його підписом, а тому сумніві щодо їх достовірності не викликають.
Разом із цим, матеріали справи не містять доказів оскарження або скасування вищевказаних постанов, не надано і стороною захисту таких доказів.
При цьому, відеозапис події досліджений суддею апеляційного суду засвідчує відсутність заперечень з боку ОСОБА_1 щодо наявності підстав для складання поліцейським протоколу за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, що підтверджує його обізнаність про існування постанови серії ЕНА №3229673 від 9 жовтня 2024 року, якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з аналізу досліджених під час апеляційного розгляду матеріалів справи, оцінюючи докази в їх сукупності, суддя апеляційного суду вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
На доводи апелянта щодо порушення судом його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, оскільки про час та дату судового засідання він не був повідомлений належним чином, внаслідок чого справу розглянуто за його відсутністю, слід зазначити наступне.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку скаржник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Суд першої інстанції чотири рази призначав розгляд справи, проте у зв'язку з не отриманням судових повісток Іванченком В.І., які були скеровані за його домашньою адресою, зазначеної в протоколі про адміністративне правопорушення та його неявкою до суду, відкладав судові засідання, які було призначені на 17 грудня 2024 року, 8 січня 2025 року, 20 січня 2025 року, а вже у випадку чергової неявки ОСОБА_1 до суду 3 лютого 2025 року, розглянув справу за його відсутністю.
При цьому, відеозапис події, який міститься в матеріалах справи засвідчує обізнаність ОСОБА_1 про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч 5 ст. 126 КУпАП, оскільки наведене було оголошено працівником поліції водію.
Сам по собі факт розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 не може прямо вказувати про порушення судом його права на захист, оскільки судом першої інстанції здійсненні всі необхідні процесуальні заходи для його повідомлення про час та дату судового засідання, проте ОСОБА_1 так і не отримав судову повістку та в судове засідання не з'явися.
Одночасно слід зазначити, що апеляційним судом права, передбачені ст. 268 КУпАП були поновленні ОСОБА_1 шляхом поновлення йому строку на апеляційне оскарження постанови суду, його виклику та виклику його захисника до суду апеляційної інстанції, і останній скористався таким правом.
При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст.ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 3 лютого 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 з доповненнями до апеляційної скарги адвоката Стрижака С.В., залишити без задоволення.
Постанову судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 3 лютого 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 332/6919/24