Справа № 455/1911/25
Провадження № 2/455/778/2025
Іменем України
20 листопада 2025 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Пошивака Ю.П.,
секретар судового засідання - Сенета Г.Н.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду - залі судових засідань, цивільну справу №455/1911/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
17.09.2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, посилаючись на те, що 14.01.2014 року у Виконавчому комітеті Страшевицької сільської ради Старосамбірського району Львівської області, вона зареєструвала шлюб з відповідачем.
Від спільного подружнього життя мають троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вказує, що подружнє життя з відповідачем не склалось внаслідок різних поглядів на життя, відсутності взаєморозуміння та спільних інтересів. Вважає, що її шлюб з відповідачем існує лише формально, подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим та таким, що суперечитиме її інтересам.
Крім цього, зазначає, що вона самостійно займається вихованням синів, доглядом за ними та матеріальним забезпеченням. Відповідач не надає їй матеріальної допомоги по утриманню дітей в добровільному порядку.
Просить розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 ; після розірвання шлюбу змінити її прізвище « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 »; стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання синів у розмірі частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову та до досягнення старшою дитиною повноліття, після розірвання шлюбу змінити її прізвище " ОСОБА_6 " на " ОСОБА_7 ".
Ухвалою судді від 18.09.2025 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 09 годину 20 хвилин 13.10.2025 року.
Ухвалою суду від 13.10.2025 року судове засідання відкладено на 10 годину 00 хвилин 20.11.2025 року.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. 16.10.2025 року до суду надійшла заява від представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Цапа В.О., в якій він просив розгляд справи провести без його участі та без участі позивачки ОСОБА_1 , позовні вимоги підтримують.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був належно повідомлений, відзив на позовну заяву не надав, заяву про розгляд справи у його відсутності не надіслав, повідомлення про причини неявки суду також не надав. В матеріалах справи знаходяться докази того, що відповідач належно повідомлявся про час та місце слухання справи,
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи здійснюється у їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи та подані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд установив таке.
Сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 14.01.2014 Виконавчим комітетом Старашевицької сільської ради Старосамбірського району Львівської області, актовий запис №1.
У шлюбі в сторін народилися: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ч.1ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно зі змістом ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
Як вбачається зі змісту ч.3 та ч. 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду від 21.12.2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя встановлено, що Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відповідно до ст. 105 ч. 3 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що позивачка та відповідач подружніх стосунків не підтримують у зв'язку з відсутністю взаєморозуміння, взаємоповаги, різних поглядів на життя. Їхні стосунки стали неприязними на ґрунті сімейно-побутових проблем, їхній шлюб існує лише формально, примирення між ними неможливе.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 114 Сімейного Кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно ч.2 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 115 СК України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відтак, позовна вимога ОСОБА_1 про розірвання шлюбу є підставною та підлягає до задоволення.
Окрім того, згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацію шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
У відповідності до вищевказаних положень, визначених ст.113 СК України, суд, при вирішенні питання про розірвання шлюбу, враховує волевиявлення позивачки ОСОБА_1 про відновлення їй дошлюбного прізвища « ОСОБА_7 », а відтак, наявні підстави для такого відновлення прізвища.
Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову та до досягнення старшою дитиною повноліття, суд виходить з наступного.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Також встановлено, що діти проживає разом з матір'ю, яка здійснює їхнє виховання, догляд та матеріальне утримання.
Статтею 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, відповідно до якої мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Аналізуючи зазначені норми закону, суд виходить з того, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров'я та розвитку дитини, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно. Тобто, забезпечення батьками такого прожиткового мінімуму забезпечує мінімальні потреби дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України слідує, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Крім того, за змістом ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.
Згідно ч. 1 ст. 182 СК України передбачені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, зокрема: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
На підставі наведеного, оскільки між сторонами не досягнуто домовленості про участь в утриманні синів, а позивачка наполягає на стягненні аліментів у примусовому порядку, а також враховуючи пріоритетність інтересів дітей, на користь яких стягуються аліменти, вік дітей, визначений законом прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, суд вважає за можливе визначити розмір аліментів у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову та до досягнення старшою дитиною повноліття.
Розмір аліментів, визначений судом не є надмірним, і є достатнім для забезпечення розумних потреб малолітнього сина.
Крім того, відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача, тому вимоги позивачки про відшкодування відповідачем судових витрат підлягають до задоволення.
У зв'язку з тим, що позивачка звільнена від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому з ОСОБА_2 , слід стягнути судовий збір в сумі 1211,20 грн. на користь держави.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до обов'язкового негайного виконання.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст.2-5, 11-13, 77, 81, 89, 141, 206, 263, -265, 279, 280-282, 352, 354, 430 ЦПК України, ст.ст. 80, 110-112, 180-182, 184-185 СК України, Законом України «Про судовий збір», суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який був зареєстрований 14.01.2014 року у Виконавчому комітеті Страшевицької сільської ради Старосамбірського району Львівської області, актовий запис №1.
Після набрання рішенням законної сили його копію надіслати до Старосамбірського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Прізвище ОСОБА_1 після розірвання шлюбу відновити на дошлюбне « ОСОБА_7 ».
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жительки АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , аліменти на утримання: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 (однієї чверті) всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17.09.2025 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жительки АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , витрати понесені у зв'язку зі сплатою судового збору в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 в дохід держави 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до обов'язкового негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя Пошивак Ю.П.