Справа № 453/1585/25
№ провадження 2/453/838/25
17 листопада 2025 року
Сколівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Курницької В.Я.;
за участі секретаря судового засідання Трембач М.М.,
без учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики, -
До Сколівського районного суду Львівської області 17 вересня 2025 року в порядку цивільного судочинства звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») в особі належно уповноваженого представника за довіреністю -Гончарук Данило Русланович з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСКОМБАНК») суму заборгованості за договором позики № 2172392 від 28 серпня 2024 року в розмірі 13 321, 01 гривень, з яких:
- 4 250, 00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 9, 78 гривень - сума заборгованості за відсотками;
- 8 051, 00 гривень - заборгованість за пенею.
- 1 010, 23 гривень - комісія за надання позики.
Крім того, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 28 серпня 2024 року укладено договір позики № 2172392, на виконання якого первісним позикодавцем відповідачу було надано позику у розмірі 4 250 грн., строком на 24 дні, з фіксованою процентною ставкою 0,01 %, комісія за надання позики - 23, 77 % (фіксована) від суми наданої позики, пеня - 5 % в день.
Як зазначено позивачем, 14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21 та Додаткові угоди № 2 від 28 липня 2021 року, № 7 від 13 червня 2022 року, № 47 від 24 січня 2025 року до нього, у відповідності до умов яких ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передало за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло права вимоги до боржників.
Водночас, як зазначено позивачем, ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором позики належним чином не виконує, у зв'язку із чим, у нього утворилась заборгованість у розмірі 13 321 грн. 01 коп., що складається із заборгованості за основною сумою боргу - у розмірі 4 250 грн., за відсотками - у розмірі 9 грн. 78 коп, за пенею - у розмірі 8 051 грн., за комісією за надання Позики у розмірі - 1 010 грн. 23 коп., чим порушуються права та інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Відповідач ОСОБА_1 17 вересня 2025 року скерував на електронну пошту суду заяву за вх. № ЕП-1613, в якій просив долучити до матеріалів справи документи про проходження ним військової служби в лавах Збройних сил України за мобілізацією. Також повідомив, що не відмовляється від сплати кредиту, однак просить врахувати ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальних і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей».
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 23 вересня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду без виклику (повідомлення) сторін у судове засідання.
Частиною 1 статті 279 ЦПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше (ч. 5 ст. 279 ЦПК України).
Вказана вимога ЦПК України роз'яснена судом учасникам справи в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Заперечень щодо розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін на адресу суду не надходило.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки текст рішення складено 17 листопада 2025 року, то незважаючи на те, що судове засідання призначене на 12 листопада 2025 року, датою ухвалення рішення є саме 17 листопада 2025 року.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд вважає, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Судом встановлено, що 28 серпня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 2172392, на виконання якого первісним позикодавцем відповідачу надано позику у розмірі 4 250 грн., строком на 24 дні, з фіксованою процентною ставкою 0,01 %, комісія за надання позики - 23, 77 % (фіксована) від суми наданої позики, пеня - 5 % в день.
Згідно із п. 1 Договору позики, позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Відповідно до п. 21 Договору позики визначено, що він укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».
З вищевказаним договором позики відповідач ОСОБА_1 ознайомлений, цей договір підписаний відповідачем електронно цифровим підписом 450173.
Додатком № 1 до договору позики сторони також погодили таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Між «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 14 червня 2021 року укладено договір факторингу № 14/06/21 та Додаткові угоди № 2 від 28 липня 2021 року, № 7 від 13 червня 2022 року, № 47 від 24 січня 2025 року до нього, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає права вимоги до боржників.
Відповідно до Акту прийому передачі Реєстру боржників №41 від 24 січня 2025 року та витягу з Реєстру боржників №41 від 24 січня 2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача у розмірі 13 321 грн. 01 коп.
Згідно з розрахунком заборгованості, наданого позивачем, станом на 22 серпня 2025 року відповідач має загальну заборгованість у розмірі 13 321 грн. 00 коп., що складається із заборгованості за основною сумою боргу - у розмірі 4 250 грн., за відсотками - у розмірі 9 грн. 78 коп, за пенею - у розмірі 8 051 грн., за комісією за надання позики - у розмірі 1010 грн. 23 коп.
Як зазначено позивачем, всупереч умовам договору позики, відповідач не виконав свого зобов'язання щодо повернення коштів за договором позики.
Інших письмових доказів стосовно спірних правовідносин, які виникли між сторонами, зокрема доказів повернення позичальником суми позики та сплати відповідних процентів за її використання, матеріали справи не містять.
Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої останнім суми заборгованості за договором позики.
За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» 'пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Ст.12 Закону України«Про електроннукомерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис' за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона ( позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа,-незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до положень ст. 526, ч. 1 ст. 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі ст. 514 ЦК України.
Тлумачення частини першої ст. 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Відповідно до Правової позиції Верховного Суду України висловленій в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від о6ов'язку погашення кредиту взагалі".
Тобто, якщо відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісних кредиторів які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
На підставі ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона також несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Судом із матеріалів, наявних у справі, встановлено, що між відповідачем та первинним позикодавцем виникли правовідносини у сфері надання позики, яку відповідачем первісному позикодавцю не повернуто у строк, передбачений договором.
В подальшому, за договорами факторингу, права вимоги до відповідача було відступлено на користь позивача, який і звертається до суду з позовом про стягнення заборгованості за вказаним вище договором позики у зв'язку із не поверненням ОСОБА_2 ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» суми заборгованості за договором. Протилежного відповідачем суду не доведено.
Судом встановлено, що на виконання своїх зобов'язань, ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» надало ОСОБА_1 позику у розмірі 4 250 грн. 00 коп., строк позики 24 дні, з фіксованою процентною ставкою 0,01 %, комісія за надання позики - 23, 77% (фіксована) від суми наданої позики, пеня - 5 % в день, що підтверджується наявними у справі договором позики № 2172392.
Таким чином, ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» свої зобов'язанняза договором виконало уповному обсязі,а саме: надало ОСОБА_1 позику у розмірі, встановленому договором № 2172392 від 28 серпня 2024року.
Водночас, як встановлено судом, 14 червня 2021 року між «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, та Додаткові угоди № 2 від 28 липня 2021 року, №7 від 13 червня 2022 року, № 47 від 24 січня 2025 року до нього, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає права вимоги до боржників.
Враховуючи досліджені судом письмові докази та обставини справи, суд приходить до переконання, що відповідач ухилився від належного виконання взятих на себе зобов'язань за договором позики, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, що складається із заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 4 250 грн. 00 копійок, за відсотками у розмірі 9 грн. 78 коп, за комісією за надання позики у розмірі 1 010 грн. 23 коп., що підтверджується довідкою - розрахунком, наданою позивачем за договором позики № 2172392 від 14 серпня 2024 року.
У відповідності до ст. 12, 80 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в межах кредитного ліміту в добровільному порядку ані первісному позикодавцю, ані позивачу не повернуті, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, яка визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до переконання, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики в частині стягнення основної суми заборгованості у розмірі 4 250 грн., процентів за користування кредитними коштами у розмірі 9 грн. 78 коп., комісії 1 010 грн. 23 коп., що загалом складає 5 270 грн. 01 коп. підлягають задоволенню. При цьому, суд зазначає що зворотного суду відповідачем не доведено належними та допустимими доказами.
Водночас, щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на свою користь пені у розмірі 8 051 грн. 00 коп., суд зазначає таке.
Відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, а саме п. 18. Законодавцем унормовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відтак, враховуючи те, що на час ухвалення судом цього рішення воєнний стан в Україні не скасовано, вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованої пені у розмірі 8 051, 00 грн. задоволенню не підлягають.
Згідно із ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що ОСОБА_1 належить стягнути суму сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 1 197 грн. 93 коп.
Щодо витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів, в розмірі 1 514 грн. 00 копійок, то такі не підтверджені жодними документальними доказами, а відтак, підстави для стягнення їх з відповідача відсутні.
Керуючись ст.1-18, 76-81, 141, 259, 263-265,274-279, 280-283, 352, 354,355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул.Симона Петлюри,30,ЄДРПОУ 35625014) суму заборгованості за договором позики № 2172392 від 29 серпня 2024 року у загальному розмірі 5 270 (п'ять тисяч двісті сімдесят) гривень 01 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул.Симона Петлюри,30,ЄДРПОУ 35625014) 1 197 (одна тисяча сто дев'яносто сім) гривень 93 копійки судових витрат у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»; місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Головуючий суддя В. Я. Курницька