Єдиний унікальний номер 448/1941/25
Провадження № 2/448/880/25
(повний текст)
14.11.2025 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кічака Ю.В.,
при секретарі судового засідання Романченко І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Мостиська цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
І. Стислий виклад обставин справи.
Представник позивача «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» - Усенко М.І. звернувся до Мостиського районного суду Львівської області із зазначеним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №101736624 від 18.03.2024 року в розмірі 34 250 гривень та понесених судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 18.03.2024 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №101736624, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 10000 грн. Вищезазначений кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Стверджує, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладеним. Зазначає, що після укладення договору відповідачу були перераховані кошти шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки зареєстрованої відповідачем в особистому кабінеті та визначеної в кредитному договорі. У зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань у відповідача виникла заборгованість за договором про споживчий кредит № 101736624 від 18.03.2024 року в розмірі 34250 грн., з яких: 10000 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 23250 грн - прострочена заборгованість за сумою відсотків, 1000 грн - прострочена заборгованість за комісією. Вказує, що позивач набув право вимоги до відповідача за вищезазначеним кредитним договором на підставі договору відступлення права вимоги № 110-МЛ/Т від 29 липня 2024 року. Після набуття права вимоги до відповідача надіслало йому письмову претензію про погашення кредитної заборгованості, однак така не виконана відповідачем.
На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №101736624 від 18.03.2024 року в розмірі 34250 грн, понесений судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.
ІІ. Позиція учасників справи.
В судове засідання представник позивача не з'явився, однак подав клопотання, в якому просив розгляд справи проводити у їх відсутності. У вказаному клопотанні також зазначив, що не заперечує проти винесення заочного рішення по вказаній справі.
Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом надіслання судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою місця його проживання, що зареєстрована у встановленому законом порядку ( АДРЕСА_1 ), яку отримано ним особисто.
Тому, на підставі статей 128, 131 ЦПК України, суд приходить до висновку, що відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Мостиського районного суду Львівської області від 29.09.2025 року відкрито провадження по даній справі та визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
14.11.2025р. ухвалою суду у даній цивільній справі ухвалено провести заочний розгляд справи.
Враховуючи положення ст.280 ЦПК України, а також те, що відповідач ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, однак в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву не подав, а також враховуючи те, що сторона позивача не заперечувала проти заочного вирішення справи, судом вирішено ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності сторін, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Установлені фактичні обставини справи і зміст правовідносин, що виникли між сторонами.
Суд, дослідивши усі надані докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, при цьому, створивши учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, виходив із такого.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Судом встановлено, що 18.03.2024 року між первинним кредитором - ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №101736624.
Отже, правовідносини між сторонами склалися у зв'язку з укладенням вказаного договору.
Згідно із пунктами 6.1.-6.2. кредитного договору, цей кредитний договір укладався в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МІЛОАН» та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення ТОВ «Мілоан» електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається ТОВ «Мілоан» електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність - комбінацію цифр і літер або тільки цифр, або тільки літер) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт ТОВ «Мілоан», мобільний додаток, месенджери. На Договір накладається електронний підпис уповноваженого працівника Кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу, що визначає дату та час укладення Договору. Після укладення цей кредитний договір надається (надсилається) позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд ТОВ «Мілоан» направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв'язку, наданими позичальником ТОВ «Мілоан». За зверненням позичальника ТОВ «Мілоан» може повторно надати (надіслати) укладений кредитний договір на електронну скриньку позичальника та/або виготовити і надіслати на поштову адресу позичальника засвідчену кредитодавцем копію цього договору в паперовому вигляді, за пистмовим зверненням позичальника.
За змістом п. 6.3. договору, позичальник, приймаючи пропозицію ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору, також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т. ч. правилами та графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що він: ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов Кредитного договору та Правил; не перебуває під впливом хвороби, алкогольних, наркотичних, психотропних, токсичних речовин, здатний усвідомлювати значення своїх дій та управляти своїми вчинками; на момент підписання кредитного договору не існує ніяких обставин, які могли б негативно вплинути на плато та/або кредитоспроможність позичальника та/або які створюють загрозу належному виконанню цього договору про які він не повідомив ТОВ «Мілоан» (судові справи, майнові вимоги третіх осіб тощо); вся інформація зазначена в цьому
Договору, а також та, що надана ТОВ «Мілоан», в т.ч. під час заповнення та відправлення заяви про отримання кредиту, є повною, актуальною та достовірною; відповідає вимогам заявника, що встановлені розділом 2 правил; він не є військовослужбовцем, якому відповідно до ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» проценти за користування кредитом не нараховуються.
Укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п. 6.4. кредитного договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5. кредитного договору).
Згідно із пунктом 7.1, цей договір (з додатками №1, №2, №3 та Правилами), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього Договору.
Додатком № 1 до договору є графік платежів, згідно з яким до сплати визначено 34250 грн, з яких 10000 - сума кредиту, 23250 грн - проценти за користування кредитом, 1000 грн - комісія за надання кредиту.
Згідно із довідкою ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію, підписаної представником ТОВ «Мілоан», відповідач ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «Мілоан», як позичальник за укладеним договором, оскільки акцептував підписавши 18.03.2024р. аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора направленого на номер телефону відповідний договір.
Анкета-заява на кредит №101736624 від 18.03.2024р. містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем ОСОБА_1 у ТОВ «Мілоан».
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закон) встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У п.5 ст.3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Кредитний договір, укладений між позичальником та кредитодавцем в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс - повідомлення, проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не було б укладено.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 року у справі №757/40395/20-ц, від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18.
На підставі вищенаведених правових норм, беручи до уваги те, що вказаний вище кредитний договір підписано відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, є доведеним факт укладення такого кредитного договору, та про те, що позичальник всі умови кредитування цілком зрозумів та підтвердив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.
Оскільки вказаний договір є чинними, у встановленому законом порядку недійсним в цілому чи в частині його окремих умов не визнавався, суд дійшов висновку про те, що між позивачем та відповідачем як позичальником, виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.
За умовами укладеного договору про споживчий кредит №101736624 від 18.03.2024 року між первинним кредитором - ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 , кредитодавець на умовах визначених цим договором зобов'язується надати позичальникові грошові кошти у сумі визначеній в п. 1.2 договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.1.4 договору, та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
Пунктом 1.2. кредитного договору передбачено, що сума (загальний розмір) кредиту становить 10000 грн.
Відповідно до п. 1.3. кредитного договору кредит надається загальним строком на 105 днів з 18.03.2024 року, що складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 02.04.2024 року. Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 01.07.2024 року.
Пунктом 1.5.1 кредитного договору передбачена комісія за надання кредиту в розмірі 1000 грн, яка нараховується за ставкою 10.00 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Відповідно до п. 1.5.2 кредитного договору проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду нараховуються за процентною ставкою 1.70 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.
Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за процентною ставкою 2,30 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (п. 1.5. кредитного договору).
Відповідно до пункту 2.1. кредитного договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
Згідно із пунктом 3.3.2. кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.5. та п. 2.4. цього договору.
Згідно із Платіжного доручення №85108538 від 18.03.2024р. ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок відповідача ОСОБА_1 10000 грн, призначення платежу: кошти згідно договору №101736624.
29.07.2024р. між ТОВ «Мілоан» та позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимог №110-МЛ/Т, відповідно до умов якого та у відповідності до ст.512 ЦК України ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №101736624 від 18.03.2024р.
Згідно витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №110-МЛ/Т від 29 липня 2024 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 34250 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 10000 грн; заборгованість за відсотками - 23250 грн; заборгованість за комісією - 1000 грн.
Крім того, на підтвердження переходу права вимоги позивач надав акт приймання-передачі реєстру боржників від 29 липня 2024р. до Договору про відступлення права вимоги № 110-МЛ/Т від 29 липня 2024 року та платіжну інструкція № 4239 від 26 липня 2024 року на суму 1205134,90 грн.
Отже, до ТОВ «ФК «Кредит-капітал» перейшло право вимоги до боржника за договором про споживчий кредит №101736624 від 18.03.2024 року.
Листом вих. №23777092/6015 від 12.08.2025р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» зверталося до ОСОБА_1 з претензією, в якій вимагало протягом 3 днів погасити заборгованість за договором про споживчий кредит №101736624 від 18.03.2024 року в розмірі 34250 грн, однак така проігнорована відповідачем.
З долученої до матеріалів справи виписки з особового рахунку за Кредитним договором №101736624 від 18.03.2024 вбачається, що заборгованість перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» становить 34250 грн., що складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 10000 грн, простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 23250 грн та заборгованості за комісією в розмірі 1000 грн.
Аналіз фактичних обставин справи свідчить, що між сторонами виник спір щодо неналежного виконання зобов'язання за кредитним договором, а тому до спірних відносин застосуванню підлягають норми матеріального права, зокрема Розділу І Книги п'ятої та Глави 71 Підрозділу 1 Розділу ІІІ ЦК України.
Як зазначено у ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Враховуючи те, що судом встановлено факт отримання ОСОБА_1 коштів за кредитним договором № 101736624 від 18.03.2024 в розмірі 10000 грн та факт їх неповернення відповідачем у відповідності до умов вказаних у договорах та у строки визначені сторонами, то суд дійшов висновку про підставність позову щодо стягнення суми заборгованості за сумою кредиту.
Згідно з відомостями про щоденні нарахування та погашення, нарахування відсотків за користування кредитними коштами до 02.04.2024р. здійснювалося за процентною ставкою, що становить 1,70 % в день від залишку неповерненої суми кредиту, а починаючи з 03.04.2024 року за процентною ставкою 2,30 % в день.
Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п'ятою Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності з 24 грудня 2023 року.
Положення частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки вводяться в дію поетапно.
Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: -протягом перших 120 днів - 2,5 %; (з 24.12.2023 до 22.04.2024 включно) - протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 включно до 20.08.2024 включно) - з 21.08.2024 включно та надалі 1%.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Оскільки договір про споживчий кредит №101736624 від 18.03.2024 року укладено після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», відтак положення цього Закону застосовуються до договору про споживчий кредит №101736624 від 18.03.2024 року, на підставі якого з відповідача стягується заборгованість.
З відомостей про щоденні нарахування та погашення вбачається, що з 18 березня 2024 року до 02 квітня 2024 року позичальнику нараховувалися проценти за користування кредитними коштами в розмірі 1,70 % в день від залишку неповерненої суми кредиту, а починаючи з 03 квітня 2024 року і до 01 липня 2024 року, тобто до закінчення строку дії договору про споживчий кредит №101736624 від 18 березня 2024 року в розмірі 2,30 %.
Аналіз наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №103310378 від 03 січня 2024 року свідчить про те, що проценти за користування кредитними коштами нараховано в межах строку дії кредитного договору та за процентною ставкою, визначеною п.п. 1.5.2, 1.5.3.
Водночас суд зазначає, що нарахування процентів за ставкою 1,7% у період з 18.03.2024 року по 02.04.2024 року, та за ставкою 2,30 % з 03.04.2024 року по 22.04.2024 відповідає вимогам чинного законодавства. Втім, інші нарахування є незаконними.
Оскільки за період з 23.04.2024р. по 20.08.2024р. року максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 1.5 %, кредитодавець мав право нараховувати проценти за користування кредитними коштами за цей період в розмірі 10500 грн. (10000грн. х 1,5 % х 70 днів = 10500 грн.)
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за процентами за користування кредитними коштами в розмірі 176500 грн (2250 грн (за процентною ставкою 1,70%) за період з 18.03.2024р. по 02.04.2024р. + 4600 грн (за процентною ставкою 2,3 %) за період з 03.04.2024р. по 22.04.2024р. + 10500 грн (за процентною ставкою 1,50 %) за період з 23.04.2024р. по 01.07.2024р.).
При цьому, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується отримання відповідачем кредитних коштів за договором про споживчий кредит №101736624 від 18.03.2024 року в розмірі 10000, однак Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» розрахувало заборгованість ОСОБА_1 включивши в цю суму заборгованості, крім тіла кредиту в розмірі 10000 та відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 23250, комісію за надання кредиту в розмірі 1000 грн.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.
Згідно з ч.2 ст.8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно з ч.ч. 1, 2, 5,7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.
Відповідно до ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Аналіз умов договору про споживчий кредит №101736624 від 18.03.2024 року свідчить про те, що комісія за надання кредиту в розмірі 1000 грн, встановлена в п. 1.5.1 договору, є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.
Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.
Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком фінансової установи, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов'язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов'язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об'єктивно надаються позичальнику.
Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.
Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.
Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.
Оскільки положення договору про споживчий кредит №101736624 від 18.03.2024 року щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 1000 грн суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, відтак, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - капітал» заборгованості за комісією за надання кредиту в сумі 10000 грн., яка за своєю правової природою не є тілом кредиту, тому безпідставно включена позивачем до суми заборгованості відповідача.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - капітал» підлягає стягненню заборгованість за договором про споживчий кредит №101736624 від 18.03.2024 року в розмірі 27650 грн, з яких 10000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 17650 грн заборгованість за відсотками за користування кредитним коштами.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду повинне бути не просто формально законним і обґрунтованим, а й справедливим за своєю суттю.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторона позивача посилалася як на підставу своїх вимог, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову сторони позивача, з наведених вище мотивів та підстав.
V. Розподіл Судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн згідно платіжної інструкції № 19755 від 27.08.2025 року.
Позовні вимоги задоволені частково в розмірі 27650 грн, що становить 80,72 %, а тому судовий збір у пропорційному розмірі - 1955,60 грн підлягає стягненню з відповідача.
Крім цього, представник позивача просить суд стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пункт 12 ч.3 ст.2 ЦПК України визначає однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Практична реалізація принципу відшкодування судових витрат в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення стороною суми судових витрат на професійну правничу допомогу разом із першою заявою по суті спору, шляхом подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи (ст. 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 137 ЦПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 141 ЦПК України).
Згідно із частинами 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Частиною 3 ст.137 ЦПК України унормовано, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надано суду: Договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, укладений між позивачем та адвокатським об'єднанням «Апологет»; ордер на надання правничої допомоги №1381377 від 02 липня 2025 року; Акт №Д/1924 наданих послуг (правової (правничої) допомоги від 20.08.2025р. до Договору №0107 від 01 липня 2025 року; детальний опис наданих послуг до Акту №Д/1924 наданих послуг (правової (правничої) допомоги від 20.08.2025р. до Договору №0107 від 01 липня 2025 року, із наведенням найменування послуг.
З урахуванням відсутності заперечень відповідача щодо розміру витрат на правову допомогу та висновків суду щодо часткового задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 6458,40 грн витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141-142, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 280-284 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (юридична адреса: 79018, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, копус 28, ЄДРПОУ: 35234236) заборгованість за кредитним договором №101736624 від 18.03.2024 року в розмірі 27650 (двадцять сім тисяч шістсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (юридична адреса: 79018, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, копус 28, ЄДРПОУ: 35234236) - 1955 (одну тисячу дев'ятсот п'ятдесят п'ять) гривень 60 копійок сплаченого судового збору та 6458 (шість тисяч чотириста п'ятдесят вісім) гривень 40 копійок витрат на професійну правничу допомогу.
В задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, відповідно до вимог ст.284 ЦПК України.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим кодексом, до Львівського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, встановленому цим кодексом, до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 19.11.2025 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (юридична адреса: 79018, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, ЄДРПОУ: 35234236, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614);
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Ю.В. Кічак