Справа №461/8547/25
Провадження №3/461/3023/25
19 листопада 2025 року м. Львів
Суддя Галицького районного суду м. Львова Радченко В.Є., за участі: секретаря судового засідання Штогрина В.-Н.Л., особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 479635 від 10.10.2025 року ОСОБА_1 10.10.2025 року о 19 год. 00 хв. за адресою: м. Львів, перехрестя просп. Чорновола - вул. Під Дубом, керуючи тролейбусом Т19102 на маршруті номер 33 бортовий номер 130, не виконала вимогу пункту 8.7.3.е ПДР України, а саме здійснила проїзд перехрестя на заборонений сигнал світлофора (червоне світло), у результаті чого відбулося зіткнення з транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , чим порушила п. 8.7.3.е, п. 1.5 ПДР України. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Особа, що притягується до адміністративної відповідальності, в судовому засіданні заперечила протокол про адміністративне правопорушення. Пояснила суду, що рухалася на дозволений сигнал світлофора, однак змушена була загальмувати на під'їзді до перехрестя, оскільки на перехресті були транспортні засоби, які вона змушена була пропустити, щоб рухатися далі. ОСОБА_1 вказала, що рухалася по мірі того, як автомобілі звільняли проїзд на самому перехресті. Перебуваючи вже на середині перехрестя, неочікувано для неї, праворуч виїхав автомобіль зеленого кольору марки «Volkswagen Passat». На думку ОСОБА_1 , водій вказаного транспортного засобу повинен був її пропустити для завершення маневру проїзду через перехрестя. Тому вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим просила закрити провадження у справі. Крім того, просила призначити судову автотехнічну експертизу
Потерпілий у судовому засіданні пояснив, що рухався на дозволений сигнал світлофора. На перехресті не було перешкод для здійснення повороту праворуч. Тролейбус стояв на заборонений сингал світлофора. Раптово ліворуч з'явився тролейбус. ОСОБА_2 вказав, що максимально повернув вправо. Проте, водій тролейбуса не зупинився та пошкодив його авто. Просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
У задоволенні клопотання особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 судом було відмовлено, так як таке клопотання, на думку суду, є безпідставним та необгрунтованим. Суд вважає, що матеріали справи містять докази, достатні для встановлення обставин справи та з'ясування правомірності або неправомірності дій водія тролейбуса. Суду не потрібні висновки експертів або спеціальні знання для прийняття законного та обґрунтованого рішення в цій справі.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапис, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Статтею 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Так, обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висивків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 10.10.2025 року ОСОБА_1 10.10.2025 року о 19 год. 00 хв. за адресою: м. Львів, перехрестя просп. Чорновола - вул. Під Дубом, керуючи тролейбусом Т19102 на маршруті номер 33 бортовий номер 130, не виконала вимогу пункту 8.7.3.е ПДР України, а саме здійснила проїзд перехрестя на заборонений сигнал світлофора (червоне світло), у результаті чого відбулося зіткнення з транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , чим порушила п. 8.7.3.е, п. 1.5 ПДР України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Диспозиція ст.124 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Виходячи зі складу даного адміністративного правопорушення, об'єктом такого адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та у сфері власності. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад). Суб'єкт адміністративного проступку загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку). Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №479635 від 10.10.2025, ОСОБА_1 порушила вимоги п. 8.7.3. е Правил дорожнього руху.
Так, згідно з п. 8.7.3 Правил дорожнього руху, сигнали світлофора мають такі значення:
а) зелений дозволяє рух;
б) зелений у вигляді стрілки (стрілок) на чорному фоні дозволяє рух у зазначеному напрямку (напрямках). Таке саме значення має сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій секції світлофора.
Сигнал у вигляді стрілки, що дозволяє поворот ліворуч, дозволяє й розворот, якщо він не заборонений дорожніми знаками.
Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції, увімкнений разом із зеленим сигналом світлофора, інформує водія про те, що він має перевагу в зазначеному стрілкою (стрілками) напрямку (напрямках) руху перед транспортними засобами, що рухаються з інших напрямків;
в) зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух.
Для інформування водіїв про час (у секундах), що залишився до кінця горіння сигналу зеленого кольору, можуть застосовуватися цифрові табло;
г) чорна контурна стрілка (стрілки), нанесена на основний зелений сигнал, інформує водіїв про наявність додаткової секції світлофора і вказує інші дозволені напрямки руху ніж сигнал додаткової секції;
ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів;
д) жовтий миготливий сигнал або два жовтих миготливих сигнали дозволяють рух і інформують про наявність небезпечного нерегульованого перехрестя або пішохідного переходу;
е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції разом з жовтим або червоним сигналом світлофора інформує водія про те, що рух дозволяється у вказаному напрямку за умови безперешкодного пропуску транспортних засобів, які рухаються з інших напрямків.
Стрілка зеленого кольору на табличці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора з вертикальним розташуванням сигналів, дозволяє рух у зазначеному напрямку при ввімкненому червоному сигналі світлофора з крайньої правої смуги руху (або крайньої лівої смуги руху на дорогах з одностороннім рухом) за умови надання переваги в русі іншим його учасникам, які рухаються з інших напрямків на сигнал світлофора, що дозволяє рух;
є) поєднання червоного і жовтого сигналів забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу;
ж) чорні контурні стрілки на червоному і жовтому сигналах не змінюють значення цих сигналів та інформують про дозволені напрямки руху при зеленому сигналі;
з) вимкнений сигнал додаткової секції забороняє рух у напрямку, вказаному її стрілкою (стрілками).
У судовому засіданні особа, що притягається до адміністративної відповідальності, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАп, заперечила повністю. ОСОБА_1 зазначила, що, рухаючись проспектом Чорновола в бік перехрестя з вулицею Під Дубом у м. Львові, вона здійснювала рух на дозволений сигнал світлофора, а відтак водій автомобіля марки «Volkswagen Passat», який раптово виїхав праворуч, повинен був пропустити водія тролейбуса для завершення маневру проїзду через перехрестя.
На підтвердження своїх доводів, особою, що притягається до адміністративної відповідальності, було надано відеозапис події, яка відбулася 10.10.2025 року.
Відповідно до оглянутих судом відеоматеріалів встановлено наступне. ОСОБА_1 , 10.10.2025р. близько 19 год. 00 хв., керуючи тролейбусом Т19102, інв. № 33, рухалася проспектом Чорновола в бік перехрестя з вулицею Під Дубом у м. Львові. Водій тролейбуса зупинилася на світлофорі. На відео чітко видно, як ОСОБА_1 відновила рух на дозволений сигнал цього світлофора. На під'їзді до перехрестя загальмувала, оскільки на перехресті були транспортні засоби. ОСОБА_1 повільно під'їжджала по мірі того, як автомобілі звільняли проїзд на самому перехресті. Перебуваючи вже на середині перехрестя, праворуч виїхав автомобіль зеленого кольору марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_2 .
Разом з тим, потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначив, що рухався на зелений сигнал світлофора. Для здійснення повороту праворуч перешкод не було. Однак, вказав, що зненацька ліворуч почав рух тролейбуса на заборонений сигнал світлофору, внаслідок чого відбулося зіткнення. Потерпілим також було надано відеозапис з місця події, що трапилася 10.10.2025 року, та був оглянутий судом.
Відповідно до п.1.5. ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Згідно з п. 16.8. ПДР водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді.
Забороняється виїжджати на будь-яке перехрестя, у тому числі при сигналі світлофора, що дозволяє рух, якщо утворився затор, який змусить водія зупинитися на перехресті, що створить перешкоду для руху інших транспортних засобів і пішоходів (п. 16.4. ПДР).
Згідно з п.1.4. ПДР кожен учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці правила.
З урахуванням викладеного, судом встановлено, що водій тролейбуса ОСОБА_1 здійснювала рух тролейбуса на дозволений сигнал світлофора, що стверджується оглянутими у судовому засіданні відеоматеріалами, особистими поясненнями водія тролейбуса, що узгоджуються з відеозаписами місця події. Вона мала право відповідно до п. 16.8 ПДР України виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді.
Встановлені судом обставини не спростовані потерпілим. Суд не може погодитися з доводами потерпілого ОСОБА_2 , так як такі не підтверджені належними та допустимими доказами, є суперечними та такі не узгоджуються із дослідженим відеозаписом з місця події.
Таким чином, жоден із долучених до протоколу про адміністративне правопорушення доказів не підтверджує факт того, що ОСОБА_1 порушила правила дорожнього руху, що спричинило дорожньо-транпсортну пригоду та пошкодження транспортного засобу потерпілого.
За змістом закону підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі
Проте, будь-яких інших даних про вчинення ОСОБА_1 правопорушення немає.
Оглянутим відеозаписом спростовуються обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Досліджені відеодокази не підтверджують неправомірності дій водія тролейбуса, внаслідок яких відбулося ДТП.
Відповідно до ст.248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 276 КУпАП визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обгрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об' єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановления вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Доведення «поза розумним сумнівом» відображає максимальний стандарт, що має відношення до питань, що вирішуються, при визначенні кримінальної відповідальності. Ніхто не повинен позбавлятися волі або піддаватися іншому покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена «поза розумним сумнівом (Sevtap Veznedaroрlu v. Turkey (Севтан Везнедароглу проти Турції).
Зміст принципу «поза розумним сумнівом» сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», відповідно до якого доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який грунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає із зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення. Отже, докази повинні бути настільки переконливими, що сумнівів при розгляді справи не повинно бути, а якщо вони є, то повинні толкуватись тільки на користь особи, відносно якої вирішується питання щодо притягнення до відповідальності.
У рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив свою позицію, що суд має право обгрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпція факту. Тобто таких, які не залишають місця сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом». Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обгрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може поясною сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Відтак, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б об'єктивно та поза межами розумного сумніву свідчили про наявність у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки не надано жодних доказів її вини.
Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відтак, на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Керуючись ст.ст.7, 247, 251, 283, 285 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.Є. Радченко