Справа №445/2184/25
Провадження № 2/439/790/25
18 листопада 2025 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області
у складі:
головуючого-судді: Петейчука Б.М.,
за участі: секретаря
судового засідання: Ковальчук Н.І.,
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3
треті особи, які не заявляють
самостійних вимог щодо
предмета спору: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про оспорювання батьківства та внесення змін до актового запису про народження, ухвалив таке рішення.
Позивачка: ОСОБА_1 звернулася до Бродівського районного суду Львівської області зі позовними вимогами до відповідачів: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в яких просила суд виключити відомості про громадянина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як батька дитини, із актового запису про народження ОСОБА_4 , № 2012 від 18 грудня 2019 року, складеного Шевченківським районним у м.Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві.Також просила суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком дитини ОСОБА_4 та внести зміни до актового запису № 2012 від 18 грудня 2019 року, наступного змісту: -в графі «Прізвище» дитини змінити з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 »; -в графі «по батькові» дитини змінити з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 »; -в графі «Батько» замість « ОСОБА_3 » зазначити « ОСОБА_2 », -ім'я, дату та місце народження дитини залишити без змін. Анулювати свідоцтво про народження дитини ОСОБА_4 , серії НОМЕР_1 від 18 грудня 2019 року та видати нове свідоцтво про народження.
Стислий виклад позиції позивачки.
22 листопада 2003 року між нею та ОСОБА_3 було укладено шлюб, актовий запис про шлюб № 411, виданий Краснодонським міськрайонним управлінням юстиції Луганської області від 22.11.2003 року.
Від цього шлюбу в них народився син - ОСОБА_9 , 2005 року народження.
3 серпня 2009 року шлюбні відносини між нами припинились через втрату взаємопорозуміння та поваги один до одного. На підставі цього, вона, звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу. Відповідно до рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 11 листопада 2009 року шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_3 було розірвано.
З часом нею було з'ясовано, що Краснодонський міськрайонний суд Луганської області відповідно до законодавства не направив примірник рішення про розірвання її шлюбу з ОСОБА_3 до органів РАЦС, щоб останні внесли запис про розірвання шлюбу у відповідний реєстр. Тому до 01 липня 2020 року включно, поки вона самостійно не взяла в РАЦС свідоцтво про розірвання шлюбу, в реєстрі містилась інформація, що вона досі перебуває в шлюбі з ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 в неї народився син ОСОБА_4 , батьком якої відповідно було зареєстровано її колишнього чоловіка, ОСОБА_3 .
Біологічним батьком її сина, ОСОБА_4 , є ОСОБА_2 , з яким вона проживає та веде спільне господарство з 2018 року та який визнає себе батьком дитини.
З ОСОБА_2 вони одружені з 20 лютого 2021 року.
ОСОБА_2 , також бажає, щоб у його сина був справжній батько та просить внести відповідні зміни у актовий запис про народження дитини, вказавши його батьком та відповідно змінити прізвище та по батькові дитини. Він, піклується про свого сина, постійно проводить час разом, коли перебуває вдома у відпустці, завжди купує дитині речі та подарунки. ОСОБА_2 та ОСОБА_4 називають один одного як батько та син відповідно.
Оскільки ОСОБА_2 , проходить військову службу в Збройних Силах України, лише в липні 2025 року під час своєї відпустки, ОСОБА_2 разом зі нею та сином, ОСОБА_4 , звернулись до лабораторного центру з метою проведення молекулярно-генетичного дослідження на підтвердження/спростування батьківства. Відповідно до висновку від 17 липня 2025 року, ОСОБА_2 є біологічним батьком ОСОБА_4 . Ймовірність складає 99,99999972%.
ОСОБА_3 , який вписаний у графі «Батько» в свідоцтві про народження ОСОБА_4 , з моменту розлучення, жодних зв'язків з ним не підтримує та не знає про його фактичне місце перебування. Тому просить суд задовільнити її позов в повному обсязі.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.
19 вересня 2025 року відкрито провадження у справі.
Відповідачам запропоновано протягом п'ятнадцяти днів, із моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, подати відзив на позовну заяву.
Позивачка та її представник у судове засідання не з'явились. Від представника позивачки ОСОБА_11 надійшла заява про розгляд справи без його участі та участі позивачки, позовні вимоги підтримують повністю та просять суд задовольнити останні.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив. Хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив. Хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином
Третя особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ),у судове засідання участь свого представника не забезпечила. Від представника третьої особи: ОСОБА_12 надійшла заява про розгляд справи без участі представника третьої особи, щодо задоволення позовних вимог не заперечує.
За змістом нормативних положень частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, підготовче засідання проведено у відсутності сторін на підставі наявних у суду доказів та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України.
Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Доказами у справі встановлено, що рішенням Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 11 листопада 2009 року, розірвано шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_3 , та 01 липня 2020 року видано свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 (а.с.16-18).
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 20 лютого 2021 року, зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 . Після реєстрації шлюбу прізвище дружини ОСОБА_6 (а.с.19).
ОСОБА_4 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складений актовий запис за № 2012 від 18 грудня 2019 року Шевченківським районним у м. Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві. Батьком дитини записаний: ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 18 грудня 2019 року (а.с. 20).
Згідно із висновком про біологічне батьківство № MGU2277 від 17 липня 2025 року, складений ТзОВ «Генкод Діагностік», ОСОБА_2 , з ймовірністю 99,99999972 %, являється батьком ОСОБА_4 (а.с.22-23).
Згідно із заявою ОСОБА_2 , він визнає себе батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.24).
Мотиви суду.
Згідно зі статтею 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.
Статтею 138 Сімейного кодексу України передбачено, що жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини. Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство. До вимоги матері про внесення змін до актового запису про народження дитини встановлюється позовна давність в один рік, яка починається від дня реєстрації народження дитини.
Відповідно до статей 213, 215 ЦПК України рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Відтак, з урахуванням предмета даного спору (про виключення відомостей з актового запису про народження дитини), обставиною, яка підлягає доказуванню у справі, є те, чи являється особа, зазначена у актовому записі про народження дитини її біологічним батьком. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту частини 2 статті 128 СК України відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Визнання батьківства за рішенням суду, розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов'язків, зокрема обов'язку з утримання дитини.
У Постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 р. у справі №591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про встановлення батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.
Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
При вирішенні спору про встановлення батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.89 ЦПК України).
Згідно з п.п.20 п.1 Розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Як вбачається з п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджені наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 96/5 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за № 55/18793 (далі по тексту Правила), рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису
Відповідно до п.2.16.2 Правил за наявності рішення суду щодо оспорювання батьківства або материнства в актовому записі про народження дитини виправляються відомості, про які зазначено в рішенні суду
В п.2.16.7 Правил зазначається, що на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.
Зі змісту п.2.8 Правил слідує, що внесення змін до актового запису про народження дитини провадиться органом державної реєстрації актів цивільного стану України після вирішення судом питання щодо виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька.
Як встановлено судом, ОСОБА_13 , народила сина ОСОБА_14 , перебуваючи в шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 . Тому, в силу ст. 122 Сімейного кодексу України, батьком дитини в свідоцтві про народження було зазначено саме ОСОБА_3 .
На час народження ОСОБА_4 , позивачка не перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 , а фактично проживала з ОСОБА_2 і вважає його батьком дитини
ОСОБА_2 надав суду заяву у якій визнав, що саме він є батьком ОСОБА_4 .
З метою підтвердження батьківства, було проведено молекулярно-генетичне дослідження. Відповідно до висновку якого було підтверджено, що ОСОБА_2 є біологічним батьком ОСОБА_4 , оскільки ймовірність такої події складає 99,00000072%.
З огляду на зазначене, обставини, на які покликається позивачка знайшли своє підтвердження у наданих суду доказах. А тому, вимоги позивачки в частині виключення з актового запису про народження та внесення змін до нього підлягають до задоволення.
Крім того, однією з вимог позовної заяви позивач зазначив анулювання свідоцтва про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 серії НОМЕР_1 , однак дана вимога до задоволення не підлягає, з огляду на таке.
Відповідно до ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб'єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб'єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов'язань).
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
Вирішуючи цивільний спір, суд з'ясовує, чи існує у позивачки право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.
Спосіб захисту - це матеріально-правовий засіб примусового характеру, за допомогою якого відбувається відновлення/визнання порушеного/оспорюваного права чи законного інтересу особи.
Таким чином, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права та забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Згідно із правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 6 квітня 2021 року у справі №910/10011/19 та постанові від 15 березня 2023 року по справі №725/1824/20, обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною та достатньою підставою для відмови в задоволенні позову.
Приймаючи до уваги встановлені обставини справи та враховуючи норми законодавства, що регулюють наявні між сторонами спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позивачка обрала невірний спосіб захисту порушеного права, оскільки Цивільним законодавством України не передбачено анулювання свідоцтва про народження, оскільки за приписами статті 134 СК України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.
Враховуючи, що такий спосіб захисту права, як анулювання свідоцтва про народження дитини, спеціальним законом ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» не передбачено, і вибраний спосіб судового захисту позивачкою, не спроможний надати особі ефективний захист її прав, суд вважає, що у задоволенні цієї позовної вимоги необхідно відмовити.
За таких обставин, суд, із урахуванням інтересів дитини, вирішуючи справу в межах наданих до суду доказів, враховуючи встановлені судом обставини, а також те, що відповідач визнає себе батьком та таке визнання не суперечить вимогам закону, не порушує прав та інтересів інших осіб, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до ст.ст. 134, 138 СК України, керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 15, 19, 76-82, 200, 206, 211, 223, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України,-, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , - задовольнити частково.
Виключити з актового запису № 2012 від 18 грудня 2019 року, складеного Шевченківським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві про народження ОСОБА_4 , уродженця м. Києва, громадянина України, відомості про батька ОСОБА_3 .
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Клекотів, Бродівського району, Львівської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_5 , батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Києва, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_6 .
Внести зміни до актового запису № 2012 від 18 грудня 2019 року, складеного Шевченківським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві про народження ОСОБА_4 , уродженця м. Києва, громадянина України, наступного змісту:
-в графі «Прізвище» дитини змінити з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 »;
-в графі «по батькові» дитини змінити з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 »;
-в графі «Батько» замість « ОСОБА_3 » зазначити, « ОСОБА_2 », ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Клекотів, Бродівського району, Львівської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_5 ;
-ім'я, дату та місце народження дитини залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Третя особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), місцезнаходження: м. Київ, вулиця Академіка Ромоданова, будинок 17.
Суддя Б.М. Петейчук