Провадження № 33/803/2994/25 Справа № 179/1648/25 Суддя у 1-й інстанції - Кравченко О. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.
19 листопада 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Боголіп Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Боголіп Юлії Володимирівни, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
на постанову судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 14 жовтня 2025 року у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст.124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП), -
Постановою судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 14.10.2025 об'єднано в одне провадження адміністративні справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.ст.124, 122-4 КУпАП.
ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 3400,00 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.
У постанові суду зазначено, що 27 вересня 2025 року о 00.01 годині в с.Дмухайлівка по вул.Низова, 4, водій ОСОБА_1 , керуючи комбайном зернозбиральним JOHN DEERE 9770 STS, з н/з НОМЕР_1 в темну пору добу, під час виникнення небезпеки для руху не зменшив швидкість аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустив наїзд на кабель повітряної лінії електропередач. Внаслідок ДТП постраждалих немає, завдано матеріальні збитки. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 12.2, 12.3 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.
Крім того 27 вересня 2025 року о 00.01 годині в с.Дмухайлівка по вул.Низова, 4, водій ОСОБА_1 , будучи причетним до ДТП, залишив місце її скоєння, чим порушив п.2.10 а) ПДР, за що встановлена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник вказує на незаконність та необґрунтованість постанови. Посилається на те, що матеріали справи не містять доказів порушення ОСОБА_1 п.12.2, 12.3 ПДР, відсутні будь-які докази недодержання безпечної швидкості (відео, фотознімки, показання свідків), які б підтверджували, що він рухався із швидкістю, яка не забезпечує контроль над транспортним засобом.
Крім того у постанові від 14.10.2025 суд безпідставно зазначив, що схема підписана особою, яка притягається до адміністративної відповідальності без зауважень, тоді як він підписав лише графу «дані про пошкодження транспортного засобу», однак зі схемою місця ДТП його не ознайомлено, що підтверджується відсутністю підпису останнього в графі «із схемою ознайомлений».
Зазначає, що суд першої інстанції не дослідив схему ДТП, чим порушив ст. 280, 251,252 КУпАП.
В даному випадку обставини події свідчать про випадковість події, яка не містить складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначав, що не знав і не міг знати про факт пошкодження провода, дізнався про його пошкодження від працівників поліції. На момент події він не бачив і не чув, щоб комбайн зачепив лінію електропередач, адже подія сталася в темну пору доби, освітлення на даній ділянці відсутнє, жодних звукових або візуальних характерних ознак (замикання проводів) пошкодження не було.
Вказане підтверджується письмовими поясненнями від 27.09.2025, в яких свідок ОСОБА_2 зазначив, що жодних звуків, окрім звуку двигуна комбайна, він не чув.
Зазначає, що ОСОБА_1 керував комбайном вагою приблизно 15 тонн та рухався зі швидкістю, характерною для комбайна, яка ним не перевищувалася. Будь-яких умисних дій, спрямованих на пошкодження майна чи створення небезпеки дорожнього руху не було. Враховуючи висоту на якій знаходиться бункер комбайна (вище за кабіну), останній об'єктивно не міг бачити про пошкодження транспортного засобу та проводу, отже його дії не можна розцінювати як залишення місця ДТП, адже відсутність усвідомлення події ДТП виключає об'єктивну сторону правопорушення, передбачені ст. 122-4 КУпАП.
На підставі наведеного захисник просить постанову Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 14 жовтня 2025 року скасувати, провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В судове засідання апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового розгляду, про причини своєї неявки суд не повідомив, але захисник вважала за можливе розглянути справу без його участі. Тому неявка ОСОБА_1 , відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП, не перешкоджає апеляційному розгляду.
Під час апеляційного розгляду захисник Боголіп Ю.В. підтримала доводи поданої апеляційної скарги та наполягала на її задоволенні, просила скасувати рішення суду першої інстанції, а провадження по справі щодо ОСОБА_3 за ст. 124. ст. 122-4 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Додатково суду зазначила, що кабіна комбайна, яким керував ОСОБА_1 , нижче за бункер комбайна, а тому він у нічний час не міг бачити чи відчути пошкодження лінії електропередач, а отже не нам умислу поїхати з місця ДТП. Лише наступного дня увечері працівники поліції встановили місце знаходження ОСОБА_1 та оглянути комбайн.
Вислухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.
Як убачається з оскаржуваної постанови, місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст. 122-4 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, наявні в матеріалах провадження, зокрема на: протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР №466904 від 27.09.2025 та ЕПР1 №466911 від 27.09.2025; журнал ЄО від 27.09.2025 №623; схему місця ДТП від 27.09.2025; фототаблицю з місця ДТП; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; поясненнями водія ОСОБА_1 , рапортом працівника поліції.
Вказані докази були перевірені та досліджені під час апеляційного перегляду справи.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 406904 від 27.09.2025, складеного щодо ОСОБА_1 , 27.09.2025 о 00.01 годині в с.Дмухайлівка по вул. Низова, 4, водій ОСОБА_1 , керуючи комбайном зернозбиральним JOHN DEERE 9770 STS, д.н.з. НОМЕР_1 в темну пору добу, під час виникнення небезпеки для руху не зменшив швидкість аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустив наїзд на кабель повітряної лінії електропередач. Внаслідок ДТП постраждалих немає, завдано матеріальні збитки. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 12.2, 12.3 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.
Зазначено, що свідки не залучались, до протоколу додаються рапорт працівника поліції, пояснення водія, схема місця ДТП та інші матеріали.
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомлено місце та час розгляду справи, однак від підпису у відповідній графі водій ОСОБА_1 відмовився.
У графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» вказано «пояснення на окремому аркуші».
Вказано, що тимчасово вилучено посвідчення тракториста-машиніста НОМЕР_2 та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами НОМЕР_3 .
Протокол підписаний працівником поліції, який його складав та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності (т. 2 а.с.4).
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 406911 від 27.09.2025, 27.09.2025 о 00.01 годині в с. Дмухайлівка по вул. Низова, 4, водій ОСОБА_1 , будучи причетним до ДТП, залишив місце її скоєння, чим порушив п. 2.10 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст.122-4 КУпАП (т.1 а.с.4).
З електронного рапорту убачається, що 27.09.2025 о 15.11 годин зі служби 102 надійшло повідомлення про те, що 27.09.2025 о 15.11 годин за адресою: Самарівський район Дніпропетровської області, с. Дмухайлівка, вул. Низова, Дніпровські електромережі виявили, що обірвано дроти на ділянці опор 3-4, пошкодження опори 4 та пошкодження дротів опори 1 (т. 2 а.с.6).
На схемі місця ДТП від 27.09.202 зафіксовано напрямок руху транспортного засобу, місце розташування електроопори № 24 та № 25, місце наїзду на перешкоду, розташування домоволодіння № 4 по вул. Низовій.
Зазначено, що стан покриття проїзної частини сухий, зовнішнього освітлення проїжджої частини в темний час доби, дорожнього огородження вздовж проїжджої частини, дорожніх знаків пріоритету, горизонтальної розмітки проїжджої частини немає.
Також у схемі зафіксовано пошкодження, отримані комбайном зернозбиральним JOHN DEERE 9770 STS, д.н.з. НОМЕР_1 в результаті ДТП - подряпина на передній правій завісі бункера.
В графі «дані про пошкодження транспортних засобів підтверджую» наявний підпис водія ОСОБА_1 (т.2 а.с.9);
Відповідно до пояснень свідка ОСОБА_4 , який працює електромонтером ОВБ ДТЕК «Дніпровські електромережі», 27.09.2025 він заступив на зміну о 08.00 годині. Близько 11.00 годин було отримано заявку про те, що в с. Дмухайлівка по вул. Низовій, 4 відсутнє електропостачання. Виїздом на місце було встановлено, що в ніч на 27.09.2025 близько 00.00 годин невстановленим способом було пошкоджено кабель повітряної лінії електроопори, який проходив через проїжджу частину та тим самим знеструмлено абонента (т.2 а.с.8).
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у своїх поясненнях від 27.09.2025, наданих працівникам поліції, вказав, що під час руху не відчув жодних ознак ДТП, не було характерних ознак поштовху, різкого шуму чи інших характерів, які б свідчили про пошкодження сторонніх об'єктів. Він не усвідомлював і не міг об'єктивно знати, що стався такий інцидент за його участю. Також він вказав, що 27.09.2025 керував комбайном JOHN DEERE 9770 STS, д.н.з. НОМЕР_1 та рухався по вул. Низовій в с. Дмухайлівка (т.2 а.с.11).
З рапорту старшого інспектора СРПП ВП № 1 Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області Колісника А.П. убачається, що 27.09.2025 о 15.15 годин надійшло повідомлення за спеціальної лінії 102 про те, що в с. Дмухайлівка по вул. Низовій, 4 пошкоджено лінію електропередач. ДТП. Дана подія зареєстрована до ЄО ВП1 СРВП за № 6231. В ході проведення заходів працівниками поліції було встановлено, що 27.09.2025 о 00.01 годині в с. Дмухайлівка по вул. Низовій поблизу будинку № 4 водій ОСОБА_1 , керуючи комбайном зернозбиральним JOHN DEERE 9770 STS, д.н.з. НОМЕР_1 в темну пору доби, під час виникнення небезпеки для руху не зменшив швидкість аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустив наїзд на кабель повітряної лінії електропередач. Внаслідок ДТП постраждалих немає, завдано матеріальні збитки. Водій ОСОБА_1 місце ДТП залишив, але вжитими заходами встановлений та розшуканий. За фактом ДТП за порушення п.п.12.2, 12.3 ПДР щодо водія ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 466904 за ст. 124 КУпАП; за фактом залишення місця ДТП, за порушення п. 2.10-а ПДР складено протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 466911 за ст. 122-4 КУпАП (т. 2 а.с.12).
Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1 Правил дорожнього руху України (далі- ПДР), ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.12.2 Правил дорожнього руху, у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.
Відповідно до п.12.3 ПДР у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Згідно п. 2.10- зазначених Правил, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Апеляційний суд, дослідивши зміст наявних у матеріалах справи доказів, дійшов до висновку про правильність викладених у протоколах про адміністративні правопорушення обставин. Наявні в матеріалах провадження докази є належними, допустимими, такими, що доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Окрім того, стаття 17 Закону України № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.
При розгляді даної справи апеляційний суд враховує рішення ЄСПЛ у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, у якому Суд зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Фактичні обставини, встановлені судом першої інстанції та матеріали справи свідчать про те, що саме внаслідок порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 12.2, 12.3 та п.2.10-а Правил дорожнього руху виникла дана дорожньо-транспортна пригода, оскільки він, керуючи 27.09.2025 комбайном зернозбиральним JOHN DEERE 9770 STS, д.н.з. НОМЕР_1 приблизно о 00.01 годині, в темну пору добу, під час виникнення небезпеки для руху не зменшив швидкість транспортного засобу аж до його зупинки, внаслідок чого допустив наїзд на кабель повітряної лінії електропередач, з місця події поїхав, до поліції не повідомив про настання ДТП та був встановлений працівниками поліції під час проведення розшукових заходів.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку доказам, обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
До апеляційних вимог захисника про необхідність закриття провадження щодо ОСОБА_1 слід віднестись критично, позаяк такі вимоги є суб'єктивним висновком сторони захисту, який не підтверджений жодним належним доказом та таким, що суперечить наявним матеріалам провадження.
Отже, аналіз досліджених під час судового розгляду та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило ДТП та пошкодження кабелю повітряної лінії електропередач, а також залишення місця ДТП при обставинах встановлених постановою судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 14.10.2025, чим він порушила вимоги п.п. 12.2, 12.3. та п.2.10-а ПДР України, тобто вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст.124 та ст.122-4 КУпАП.
Апеляційний суд критично оцінює апеляційні доводи захисника про те, що матеріали справи не містять доказів порушення ОСОБА_1 п.п.12,2, 12.3 ПДР та недотримання ним безпечної швидкості транспортного засобу, а також про випадковість події, яка не містить складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Так, ст.124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Обов'язки водіїв та пішоходів, а також технічні вимоги до транспортних засобів регулюють Правила дорожнього руху України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (з подальшими змінами та доповненнями) (далі -Правила).
За п. 1.3 вказаних Правил учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила (п. 1.4).
Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі (п. 2.3 б).
Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним (п. 12.1).
Як убачається з оскаржуваної постанови, на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суддя послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 466904 від 27.09.2025, відповідно до якого зафіксовано обставини вчинення адміністративного правопорушення.
У відповідності до національного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.
Зазначені обставини в протоколі про адміністративне правопорушення, також підтверджуються схемою місця ДТП від 27.09.2025, де зафіксовано напрямок руху транспортного засобу, місце розташування електричних опор, місце наїзду на перешкоду, а також пошкодження транспортного засобу - комбайну JOHN DEERE 9770 STS, д.н.з НОМЕР_1 в результаті ДТП; фототаблицею з місця ДТП; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; рапортом працівника поліції та поясненнями водія ОСОБА_1 , який не спростовував факту вчинення ним ДТП, зазначаючи лише, що він не усвідомлював, що за його участю сталась пригода, оскільки під час керування транспортним засобом він не відчував жодних ознак ДТП.
Всупереч доводам апеляційної скарги сторони захисту, апеляційним переглядом встановлено, що суддею районного суду відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені усі наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Тому твердження захисника про порушення судом першої інстанції вимог ст.ст. 280, 251, 252 КУпАП не заслуговують на увагу.
До такого ж висновку дійшов апеляційний суд і щодо апеляційних доводів сторони захисту про те, що водій ОСОБА_1 не був ознайомлений зі схемою місця ДТП, а підписав лише одну її графу - «дані про пошкодження транспортного засобу». Як убачається з наявних матеріалів, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підписав протокол про адміністративне правопорушення, схему місця ДТП, а потім надав працівнику поліції письмові пояснення, при цьому не зазначаючи жодних зауважень чи клопотань, зокрема і про не ознайомлення зі схемою місця ДТП.
Зазначені докази, на переконання апеляційного суду, в повній мірі підтверджують висновок місцевого суду про порушення водієм ОСОБА_1 п.п. 12.2, 12.1 ПДР, що призвело до пошкодження кабелю повітряної лінії електропередач. Жодних доказів на підтвердження версії про непричетність водія ОСОБА_1 до дорожньо-транспортної пригоди, в результаті чого сталося пошкодження лінії електропередач, чи то оскарження дій працівників поліції щодо неналежного складання адміністративних матеріалів, стороною захисту надано не було.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Аналізуючи апеляційні доводи захисника про відсутність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, апеляційний суд зазначає наступне.
Санкцією ст. 122-4 КУпАП передбачено покарання за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до Правил дорожнього руху, дорожньо-транспортна пригода - це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати швидку медичну допомогу, а якщо це неможливо, звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу; г) відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також стан транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди; є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Наявними матеріалами справи підтверджено та не спростовано стороною захисту, що після настання ДТП водій ОСОБА_1 у порушенням вимог п. 2.10-а ПДР залишив місце події до приїзду працівників поліції. Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не міг бачити пошкодження керованого ним комбайну через його технічні характеристики та відсутність усвідомлення події ДТП не спростовують наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП є необґрунтованими.
В апеляційній скарзі містяться також інші доводи без їх належного співвідношення до доказів та фактичних обставин цієї справи, тому не потребують детального аналізу апеляційним судом, оскільки не мають вирішального значення у цьому провадженні, виходячи із предмету та меж доказування у даній категорії справ, а правова оцінка та мотиви апеляційного суду за всіма ключовими доводам сторони захисту, на які апелянт акцентував увагу в апеляційній скарзі, викладені вище.
Застосовуючи такий підхід, апеляційний суд виходить з усталеної практики Європейського суду з прав людини щодо мотивування судового рішення. І хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 р., заява № 4909/04, § 58). Суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об'єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні нею адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 КУпАП.
У свою чергу належних доказів на спростування висновків суду першої інстанції особою, яка притягається до адміністративної відповідальності під час апеляційного розгляду не надано.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення,на підставі ст.36 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн., у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП.
Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 14 жовтня 2025 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу захисника Боголіп Юлії Володимирівни, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 14 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО