Провадження № 33/803/2839/25 Справа № 208/10343/25 Суддя у 1-й інстанції - Подкопаєва І. А. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.
18 листопада 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю:
особи, яка притягується до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1
захисника Грудського І.М.
прокурора Мануйленка І.М.
апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Заводського районного суду міста Кам'янського від 01 жовтня 2025 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, реєстраційний номер номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
якого визнано винуватим у вчиненні у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-4 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з конфіскацією винагороди від роботи за сумісництвом у розмірі 43, 659 (сорок три тисячі шістсот п'ятдесят дев'ять) гривень 42 копійок, та стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок,-
Згідно із оскарженою постановою Заводського районного суду міста Кам'янського від 01 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного спеціаліста відділу цивільного захисту населення Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Кам'янської міської ради, тобто будучи посадовою особою місцевого самоврядування та згідно із п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» являючись суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону, у порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції» в період часу з 02.02.2024 по 31.03.2025 займався іншою оплачуваною діяльністю, а саме працював на посаді сторожа в Комунальному закладі «Дитячий екологічний центр» Кам'янської міської ради, за що отримав дохід, за вирахуванням всіх податків та аліментів, у загальній сумі 43 659, 42 грн.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 1 ст. 172 - 4 КУпАП, а саме: порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк апеляційного оскарження, оскаржену постанову скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що оскаржена постанова суду є незаконною, необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Просить виключити з постанови Заводського районного суду м. Кам?янського частину рішення про стягнення конфіскації винагороди від роботи за сумісництвом у розмірі 43 659, 42 грн., оскільки ці кошти були зароблені чесним шляхом та необхідні були для збереження і підтримання життя матері ОСОБА_2 , стан якої почав різко погіршуватись з початку 2024 року. 3 початку значних ускладнень зі здоров?ям матері, наслідком яких стало її перебування у «лежачому стані» за місцем проживання, у зв?язку з потребою у додаткових коштах, необхідних для лікування, здійснення догляду за нею, необхідного для підтримки життя, утворилась потреба у пошуку додаткового джерела доходу.
Зазначає, що він, працевлаштовуючись до К3 «Дитячий екологічний центр» КМР, добросовісно вважав, що має право на свій розсуд, враховуючи власні потреби, розпоряджатись своїм вільним часом у вихідні дні відповідно до статті 45 Конституції України.
Вказує, що у зв'язку з невеликим загальним доходом, отриманим від роботи на основній так додатковій роботі, на якій отримував кожного місяця приблизно 4.000 грн., він був змушений користуватись кредитними коштами.
Також зазначає, що на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко А.С. від 18.08.2025 ВП № 78828071 здійснюються відрахування із суми заробітної плати та інших доходів від управління у розмірі 20% доходів щомісяця до погашення загальної суми заборгованості за виконавчим провадженням починаючи з вересня 2025 року (наказ управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Кам?янської міської ради від 27.08.2025 №37 -oc).
Вказує, що за час роботи в управлінні з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення не шукав можливостей незаконного отримання фінансового доходу, не зловживав своїми повноваженнями на посаді з метою отримання незаконного доходу та не шукав нелегального (тіньового) заробітку.
Акцентує увагу суду, що своїми діями, працюючи за сумісництвом на посаді сторожа КЗ «Дитячий екологічний центр» КМР, він жодних матеріальних збитків державі, громаді чи іншим особам не заподіяв, натомість із отриманих доходів за виконання трудових обов?язків на посаді сторожа додатково відраховувались обов?язкові податки до Бюджету держави загальна сума яких у 2024 році склала 8 511,53 грн., у тому числі військовий збір - 783, 96 грн. та у 2025 році - 2760,0 грн, у тому числі військовий збір - 600,0 грн.
Враховуючи всі вищезазначені обставини, вважає, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст.247 КУпАП - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-4 КУПАП.
Суд апеляційної інстанції, вислухавши апелянта та його захисника які підтримали апеляційну скаргу у повному обсязі; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін; вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків.
Вирішуючи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції враховує, що апеляційну скаргу на постанову суду від 01 жовтня 2025 року було подано засобами поштового зв'язку 10 жовтня 2025 року (а.с. 126), у межах строку апеляційного оскарження, у зв'язку із чим вказаний строк не був пропущений та підстав для вирішення питання про його поновлення не вбачається.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги по суті оскарженої постанови суду, апеляційний суд зважає на те, що згідно із ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти законне вмотивоване рішення.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Положеннями ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається умисним, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Диспозицією ч. 1 ст. 172-4 КУпАП, що інкримінована ОСОБА_1 , передбачена відповідальність за порушення особою встановленим законом обмежень щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторською практики із спорту) або підприємницької діяльності.
Як було встановлено судом та не оспорюється в апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного спеціаліста відділу цивільного захисту населення управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Кам'янської міської ради, тобто будучи посадовою особою місцевого самоврядування та згідно з п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» маючи статус суб'єкта, на якого поширюється дія цього Закону, у порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції», в період часу з 02.02.2024 по 31.03.2025 займався іншою оплачуваною діяльністю, а саме працював на посаді сторожа в Комунальному закладі «Дитячий екологічний центр» Кам'янської міської ради.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Відповідно до п.п. в) п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є:
а) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:
в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції, особам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону, забороняється займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.
Відповідно до п. 2-8 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції», встановлено, що на період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», обмеження, встановлене п. 1 ч. 1 ст. 25 цього Закону, не поширюється на державних службовців (крім державних службовців категорії "А"), посадових осіб місцевого самоврядування (крім посадових осіб, посади яких віднесені до першої-третьої категорій), якщо такі особи перебувають у відпустці без збереження заробітної плати або у разі простою, за умови що трудові договори (контракти), цивільно-правові договори про надання послуг або правочини у сфері підприємницької діяльності укладаються з юридичними особами приватного права або фізичними особами-підприємцями, стосовно яких такі державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування протягом останнього року не здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців. Такі особи зобов'язані припинити зайняття іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) чи підприємницькою діяльністю відповідно до ч. 2 ст. 25 цього Закону протягом 15 робочих днів з дня припинення простою або закінчення відпустки.
Факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-4 КУпАП, та вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими судом доказами, яким надана правильна оцінка, як кожному окремо, так і їх сукупності.
Даючи оцінку вищевказаним доказам, апеляційний суд приходить до висновку про правильність встановлення судом фактичних обставин вчиненняОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-4 КУпАП, й про те, що суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях останнього складу зазначеного адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, оскільки цей висновок ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні обставин даної справи та їх належній оцінці.
З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги, що правильність встановлення судом фактичних обставин справи, що стали підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, в апеляційній скарзі не оспорюється, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційних вимог щодо скасування оскарженої постанови та закриття провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Мотиви та обставини, які спонукали ОСОБА_1 до роботи за сумісництвом, суд апеляційної інстанції приймає до уваги, втім вважає за необхідне зазначити, що вони не спростовують наявності у діях останнього складу інкримінованого адміністративного правопорушення, а також у сукупності не вказують на наявність підстав для визнання цього правопорушення малозначним та застосування положень ст. 22 КУпАП.
Належить додатково зазначити, що ОСОБА_1 був завчасно ознайомлений із обмеженнями, встановленими Законом України “Про службу в органах місцевого самоврядування» та “Про запобігання корупції», у чому розписався (а.с. 36), чим спростовуються апеляційні доводи щодо добросовісності його дій.
Розмір винагороди, отриманої ОСОБА_1 від роботи за сумісництвом, сплата або несплата податків при її виплаті, наявність або відсутність матеріальних збитків будь-яким суб'єктам від вчинення інкримінованих йому дій, не мають значення для кваліфікації цих дії, а відтак не обгрунтовують апеляційні вимоги.
Апеляційні доводи, щодо необхідності виключення з постанови Заводського районного суду м. Кам?янського рішення про конфіскацію винагороди, отриманої ОСОБА_1 від роботи за сумісництвом, у розмірі 43 659, 42 грн., суд вважає безпідставними, оскільки санкцією статті 172-4 КУпАП передбачена обов'язкова конфіскація отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди за сумісництвом. Як факт отримання такої винагороди ОСОБА_1 , так і її розмір судом були встановлені правильно.
Всі інші доводи апеляційної скарги судом оцінюються критично, оскільки вони наявними в матеріалах провадження доказами не підтверджуються, мають формальний характер та спрямовані на уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.172-4 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 400 неоподатковуваних доходів громадян, що становить 6800 грн, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст. 23 та ст. ст. 33-35 КУпАП, а також підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Заводського районного суду міста Кам'янського від 01 жовтня 2025 рокущодо ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-4 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду А.А. Мазниця