Провадження № 22-ц/803/5083/25 Справа № 204/11393/24 Суддя у 1-й інстанції - Черкез Д. Л. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.
19 листопада 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
судді-доповідача Космачевської Т.В.,
суддів: Агєєва О.В., Халаджи О.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2025 року в цивільній справі номер 204/11393/24 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС», ОСОБА_2 про стягнення недоплаченого страхового відшкодування, матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди,
У листопаді 2024 року до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1 з позовом до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС», ОСОБА_2 про стягнення недоплаченого страхового відшкодування, матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 14 жовтня 2024 року в м. Дніпро на перехресті вул. 128-ї Бригади Тероборони та вул. Майдан Озерний сталась дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_2 , який керував автомобілем «Хюндай», державний номерний знак НОМЕР_1 , та позивача, який керував належним йому автомобілем «Skoda», державний номерний знак НОМЕР_2 . Внаслідок вказаної пригоди належний позивачу транспортний засіб «Skoda», державний номерний знак НОМЕР_2 , зазнав технічних ушкоджень, а його власник - матеріального збитку. Вказані обставини підтверджуються постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2024 року по справі №204/10426/24, якою встановлена вина водія ОСОБА_2 у скоєному ДТП.
Цивільно-правова відповідальність відповідача, як володільця автомобіля «Hyundai», державний номерний знак НОМЕР_1 , застрахована страховою компанією АТ «СК «ББС Іншуранс» на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності водіїв №ЕР222139879, відповідно до якого страхова сума за збиток спричинений майну потерпілих становить 160000,00 грн, франшиза 0,00 грн.
На підставі ст. 36 Закону 15 жовтня 2024 року позивач надав страховику заяву про виплату страхового відшкодування, в якій зазначив напрямок страхової виплати безпосередньо на його рахунок (потерпілого). 06 листопада 2024 року на рахунок позивача надійшли кошти від страхової компанії в розмірі 33677,78 грн, що лише частково покривають розмір спричиненого збитку (вартість відновлення транспортного засобу з урахуванням зносу). Як свідчить звіт про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного ТЗ №05-11.24 від 14 жовтня 2024 року, складений на замовлення позивача, вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «Skoda», державний номерний знак НОМЕР_2 , з урахуванням зносу, становить 53151,00 грн (без ПДВ), без урахування зносу на замінні складники 95030,43 грн. При цьому, страховою компанією в зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленого законодавством.
З огляду на те, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ позивача з урахуванням зносу становить 53151,00 грн (без ПДВ), тому розмір страхового відшкодування, що має бути доплачений відповідачем АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» складає: 53151,00 грн - 33677,78 грн = 19473,22 грн.
Крім того, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність (відповідач ОСОБА_2 ), у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Наведене дає підстави для висновку, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Саме на відповідача ОСОБА_2 , як на особу, що визнана винною у вчиненні ДТП, покладається обов'язок сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням, яке не перевищує ліміт відповідальності страховика, але виплата якого здійснена в силу вимог Закону з урахуванням зносу на заміні складові частини).
Отже, розмір спричиненої матеріальної шкоди, який в порядку ст. 22, 1192, 1194, 1166, 1188 ЦК України не відшкодовується страховиком (з урахуванням встановлених законом меж відповідальності страховика) та покладається безпосередньо на винну в ДТП особу (відповідача) становить: 95030,43 грн - 53151,00 грн = 41879,43 грн.
Також зазначив, що у зв'язку пошкодженням майна позивача йому було спричинено моральну шкоду, яка викликана значним пошкодженням транспортного засобу, відсутністю з боку винної особи жодного наміру виправити негативні наслідки та компенсувати спричиненні їм збитки, необхідність змінювати звичний уклад життя задля відновлення свого порушеного права, звертатись до суду для відновлення свого порушеного права.
Позивач вважає, що розмір моральної шкоди, який має бути стягнутий з відповідача ОСОБА_2 , як з винної у ДТП особи, становить 5000,00 грн та саме така сума буде прийнятною компенсацію за пошкодження належного позивачу майна.
Також, орієнтовний розрахунок та розмір судових витрат: професійна правнича допомога, яка надається Адвокатський об'єднанням «Радник» позивачу - 13000,00 грн, судовий збір - 970,00 грн, витрати на проведення незалежної оцінки майна - 5000,00 грн.
Позивач просив суд стягнути:
з відповідача Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» на користь позивача недоплачене страхове відшкодування у розмірі 19473,22 грн та витрати на проведення незалежної оцінки спричиненого збитку у розмірі 5000,00 грн;
з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 41879,43 грн та моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн;
стягнути з відповідачів на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 970,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС», ОСОБА_2 про стягнення недоплаченого страхового відшкодування, матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди - задоволено частково.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у загальному розмірі 24473,22 грн, з яких: сума недоплаченого страхового відшкодування - 19473,22 грн; вартість послуг, пов'язаних з залученням оцінювача - 5000,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 41879,43 грн та в рахунок відшкодування моральної шкоди - 5000,00 грн.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» (ЄДРПОУ -на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 332,35 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1715,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 636,61 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3285,00 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Із вказаним рішенням не погодився відповідач АТ «СК «ББС ІНШУРАНС», подав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13.03.2025 року та постановити нове, яким в задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «СК «ББС ІНШУРАНС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити в повному обсязі.
Доводами апеляційної скарги наведено, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним, прийнятим з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи та зроблені без повного і всебічного з'ясування обставин, які мають значення для справи та без належної оцінки доказів у справі.
В оскаржуваному рішенні суду не обґрунтовано, чому саме звіт про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власникові колісного транспортного засобу №05- 11.24 від 04 листопада 2024 року, наданий позивачем, суд сприймає як належний доказ. Судом при оцінці наданих доказів зазначено про неприйняття як доказу звіту №74-D/15/92 від 28.10.2024 року наданий представником відповідача, тільки через те, що як вважає суд, акт огляду не відповідає вимогам Методики. В той же час суд не звертає уваги та не надає правової оцінки запереченню представника відповідача наданий на звіт №05-11.24 від 04 листопада 2024 року як на неналежний доказ та приймає його як основу для рішення.
Суд, не маючи спеціалізованих знань, самостійно обрав з двох звітів, які були надані як позивачем так і відповідачем, той, який на його думку є належним та допустимим доказом. Позивачем клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи не заявлялось, а тому на думку відповідача, позивачем не доведено розмір матеріального збитку завданого йому внаслідок ДТП.
Звіт №05-11.24 від 04 листопада 2024 року не є висновком експерта в розумінні ст. 106 ЦПК України.
Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і очікує понести в зв'язку із розглядом справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції 20000,00 грн.
Від інших учасників справи відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно з частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 13 ст. 7 ЦПК України, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині позовних вимог пред'явлених до відповідача Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС», а саме, про стягнення з нього недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 19473,22 грн та витрат на проведення незалежної оцінки спричиненого збитку у розмірі 5000,00 грн, апеляційний суд переглядатиме рішення суду першої інстанції саме в цій частині.
Відповідно до статті 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що з постанови Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2024 року по справі №204/10426/24 вбачається, що 14 жовтня 2024 року, о 15:45 год., в м. Дніпро, Чечелівський район, на перехресті вул. 128-ї Бригади Тероборони та вул. Майдан Озерний, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Hyundai Elantra, державний номерний знак НОМЕР_1 . При розвороті не надав переваги в русі транспортному засобу Skoda Roomster, державний номерний знак НОМЕР_2 , який перебував під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався у зустрічному напрямку по рівнозначній дорозі прямо та скоїв із ним зіткнення. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 16.13 Правил дорожнього руху (а.с. 7). Зазначена постанова набрала законної сили 19.11.2024 року (а.с. 67, том 1).
Вказаною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
Власником пошкодженого 14 жовтня 2024 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу Skoda Roomster, державний номерний знак НОМЕР_2 , якому протиправними діями ОСОБА_2 були спричинені механічні пошкодження, є позивач ОСОБА_1 (а.с. 8).
З відповіді Моторного (транспортного) страхового бюро України №9-03/48209 від 11 листопада 2024 року вбачається, що цивільна-правова відповідальність водія транспортного засобу Hyundai Elantra, номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , на час скоєння ДТП 14 жовтня 2024 року була застрахована згідно з полісом №222139879 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС», страхова сума за шкоду життю та здоров'ю - 320000,00 грн, страхова сума за шкоду, заподіяну майну - 160000,00 грн, франшиза - 0,00 грн (а.с. 9зв).
ОСОБА_1 повідомив АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» про дорожньо-транспортну пригоду, яка мала місце 14 жовтня 2024 року, та 15 жовтня 2024 року подав заяву про виплату та/або доплату страхового відшкодування, в якій просив виплатити належне йому страхове відшкодування на його банківський рахунок (а.с. 9).
АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» направило представника до місцезнаходження пошкодженого майна та 15 жовтня 2024 року було складено акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість), в якій були зафіксовані пошкодження транспортного засобу Skoda Roomster, державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с. 61-62).
На замовлення Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» згідно з заявкою 127834 оцінювачем ОСОБА_3 було складено Звіт №74-D/15/92 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 28 жовтня 2024 року, згідно з яким: вартість матеріального збитку завданого власнику майна Skoda Roomster, державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, складає 37267,34 грн з ПДВ на запасні частини та матеріали; вартість матеріального збитку завданого власнику майна Skoda Roomster, державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, складає 33677,78 грн, без ПДВ на запасні частини та матеріали (а.с. 56-60).
Позивач ОСОБА_1 також звернувся до оцінювача з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого йому пошкодженням транспортного засобу, у зв'язку з чим 30 жовтня 2024 року оцінювач ОСОБА_4 провів огляд транспортного засобу Skoda Roomster, державний номерний знак НОМЕР_2 , за результатами якого склав акт огляду транспортного засобу від 30 жовтня 2024 року, в якому зафіксував пошкодження транспортного засобу (а.с. 17зв - 18).
Згідно зі звітом №05-11.24 від 04 листопада 2024 року про оцінку вартості (розміру)
збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу у ДТП що сталося 14.10.2024 року, складеного оцінювачем ОСОБА_4 на замовлення ОСОБА_1 , вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу Skoda Roomster, державний номерний знак НОМЕР_2 , станом на дату оцінки становить: 56143,79 грн, включаючи ПДВ на запасні частини; 53181,00 грн - без складової ПДВ (а.с. 11-13).
За складання оцінювачем ОСОБА_4 звіту №05-11.24 від 04 листопада 2024 року позивачем було сплачено 5000,00 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №051124 від 04 листопада 2024 року (а.с. 19зв).
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 19473,22 грн та витрат на проведення незалежної оцінки спричиненого збитку у розмірі 5000,00 грн, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.
З вказаним висновком суду першої інстанції апеляційний суд погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 990 ЦК України передбачено умови та порядок здійснення страхової виплати.
Так, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
Статтею 29 та пунктом 32.7 статті 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Майнова шкода - зменшення майнової сфери особи (учасника правовідносин, потерпілого) внаслідок пошкодження чи знищення її майна або внаслідок порушень її особистих немайнових прав.
Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а вартість складників аварійно пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу.
Особа, яка має право на отримання відшкодування, може вимагати від страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності виплати страхового відшкодування в розмірі повної вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу.
При цьому з винної у ДТП особи стягується різниця між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) і страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці, незважаючи на те, що зазначені збитки є меншими за страхове відшкодування (страхової виплати) (постанова Верховного Суду України від 02.12.2015 року у справі №6-691цс15).
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки її частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що з постанови Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2024 року по справі №204/10426/24 вбачається, що 14 жовтня 2024 року, о 15:45 год., в м. Дніпро, Чечелівський район, на перехресті вул. 128-ї Бригади Тероборони та вул. Майдан Озерний, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Hyundai Elantra, державний номерний знак НОМЕР_1 . При розвороті не надав переваги в русі транспортному засобу Skoda Roomster, державний номерний знак НОМЕР_2 , який перебував під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався у зустрічному напрямку по рівнозначній дорозі прямо та скоїв із ним зіткнення. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 16.13 Правил дорожнього руху (а.с. 7). Зазначена постанова набрала законної сили 19.11.2024 року.
Вказаною постановою ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
Власником пошкодженого 14 жовтня 2024 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу Skoda Roomster, державний номерний знак НОМЕР_2 , якому протиправними діями ОСОБА_2 були спричинені механічні пошкодження, є позивач ОСОБА_1 .
З відповіді Моторного (транспортного) страхового бюро України №9-03/48209 від 11 листопада 2024 року вбачається, що цивільна-правова відповідальність водія транспортного засобу Hyundai Elantra, номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , на час скоєння ДТП 14 жовтня 2024 року була застрахована згідно полісу №222139879 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС», страхова сума за шкоду життю та здоров'ю - 320000,00 грн, страхова сума за шкоду, заподіяну майну - 160000,00 грн, франшиза - 0,00 грн.
ОСОБА_1 повідомив АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» про дорожньо-транспортну пригоду, яка мала місце 14 жовтня 2024 року, та 15 жовтня 2024 року подав заяву про виплату та/або доплату страхового відшкодування, в якій просив виплатити належне йому страхове відшкодування на його банківський рахунок.
Акціонерне товариство «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» направило представника до місцезнаходження пошкодженого майна та 15 жовтня 2024 року було складено акт огляду транспортного засобу №127834 (дефектна відомість), в якому були зафіксовані пошкодження транспортного засобу Skoda Roomster, державний номерний знак НОМЕР_2 .
При цьому, суд першої інстанції правильно встановив, що в акті огляду транспортного засобу не зазначено прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала вказаний протокол, а також відсутній підпис такої особи, у зв'язку з чим він судом до уваги не береться та відхиляється як недопустимий доказ.
На замовлення Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» згідно з заявкою №127834 оцінювачем ОСОБА_3 було складено звіт №74-D/15/92 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 28 жовтня 2024 року, згідно з яким: вартість матеріального збитку завданого власнику майна Skoda Roomster, державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, складає 37267,34 грн з ПДВ на запасні частини та матеріали; вартість матеріального збитку завданого власнику майна Skoda Roomster, державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, складає 33677,78 грн, без ПДВ на запасні частини та матеріали.
На думку апеляційного суду, суд першої інстанції обґрунтовано піддав сумніву об'єктивність, допустимість та достовірність визначеної у Звіті №74-D/15/92 від 28 жовтня 2024 року вартості матеріального збитку, завданого власнику майна, в сумі 33677,78 грн без ПДВ на запасні частини та матеріали, оскільки оцінювач особисто транспортний засіб Skoda Roomster не оглядав.
Крім того, як правильно було наведено судом першої інстанції, у звіті №74-D/15/92 від 28 жовтня 2024 року оцінювачем ОСОБА_3 зазначено, що оцінювач допускає без належної перевірки, що всі дані, надані замовником, повні та правдиві. Оцінювач не несе відповідальність за стан складових та агрегатів, що неможливо досліджувати в ході звичайного інспектування (чи зовнішнього візуального огляду). Оцінювач припускає відсутність яких-небудь схованих факторів, що впливають на оцінку вартості досліджуваного об'єкту, стан конструкцій, вузлів, елементів. Проведений аналіз, міркування та висновки обмежуються лише викладеними припущеннями й обмежувальними умовами і представляють власне професійне судження оцінювача.
Враховуючи викладене, оскільки звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №74-D/15/92 від 28 жовтня 2024 року, складений з грубим порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неприйняття до уваги та відхилення даного звіту.
Будь-яких інших належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження іншого розміру вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, ніж той, що заявлений позивачем до стягнення, стороною відповідача суду не надано.
Разом з тим, згідно зі звітом №05-11.24 від 04 листопада 2024 року про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу у ДТП що сталося 14.10.2024 року оцінювач ОСОБА_4 особисто оглядав транспортний засіб Skoda Roomster, державний номерний знак НОМЕР_2 .
Відповідно до ст. 29 Закону №1961-IV, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Зі змісту звіту №05-11.24 від 04 листопада 2024 року вбачається, що оцінювачем ОСОБА_4 у звіті визначалась вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Skoda Roomster, з урахуванням зносу та визначено, що вона становить 56143,79 грн, включаючи ПДВ на запасні частини та 53151,00 грн без складової ПДВ.
Оскільки суд розглядає спір виключно на підставі наявних в матеріалах справи доказів, проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність того, що вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу замінюваних складових частин, автомобіля Skoda Roomster, державний номерний знак НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, складає 53151,00 грн без складової ПДВ, тобто як зазначено у звіті №05-11.24 від 04 листопада 2024 року. Отже розмір суми недоплаченого страхового відшкодування за шкоду, завдану майну внаслідок ДТП становить 19473,22 грн (53151,00 грн - 33677,78 грн = 19473,22 грн).
За складання оцінювачем ОСОБА_4 звіту № 05-11.24 від 04 листопада 2024 року позивачем було сплачено 5000,00 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 051124 від 04 листопада 2024 року.
За таких обставин, виходячи з наведеного, суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується апеляційний суд, про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача АТ «СК «ББС ІНШУРАНС» суми недоплаченого страхового відшкодування за шкоду, завдану майну внаслідок ДТП у розмірі 19473,22 грн та про стягнення з АТ «СК «ББС ІНШУРАНС» витрати, пов'язані з залученням оцінювача у розмірі 5000,00 грн, оскільки позивач для відновлення своїх порушених прав був вимушений самостійно звернутись до оцінювача ОСОБА_4 для визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля, у зв'язку з чим зазнав додаткових витрат.
Наведені в апеляційній скарзі доводи, висновків суду не спростовують, переважно зводяться до незгоди із встановленими судом обставинами, спрямовані на переоцінку доказів у справі, не впливають на правильність ухваленого судового рішення, були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Нових будь-яких доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги суду не надано.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд, у цій справі, враховує положення Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи в апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) (Рішення): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Враховуючи наведене, апеляційний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що, вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону.
Підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, витрати АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» по сплаті судового збору, пов'язані з поданням апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» залишити без задоволення, рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Судді: