Справа № 646/10609/25
Провадження № 2/646/5215/2025
18.11.25 м. Харків
Суддя Основ'янського районного суду міста Харкова Серпутько Д.Є. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Територіального сервісного центру ГСЦ МВС України в Харківській області про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні транспортним засобом шляхом зобов'язання відповідача провести його державну реєстрацію,
До Основ'янського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана адвокатом Князєвим В.О. до Територіального сервісного центру ГСЦ МВС України в Харківській області про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні транспортним засобом, що зроблені шляхом відмови в реєстрації транспортного засобу, в якій позивач просить усунути перешкоди у здійсненні позивачем права користування та розпорядження транспортним засобом - автомобілем ОРEL VIVARO 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , «Свідоцтво про державну реєстрацію» (держава Нідерланди, № 0678565440), номерний знак «Транзит» 03 HB 4034, що є власністю позивача, шляхом покладання на відповідача зобов'язання зареєструвати зазначений транспортний засіб -автомобіль ОРEL VIVARO 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , «Свідоцтво про державну реєстрацію» (держава Нідерланди, № 0678565440), номерний знак «Транзит» НОМЕР_2 у відповідності до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, органом державної реєстрації - Регіональний сервісний центр № 6345 Міністерства внутрішніх справ України (м. Берестин, Харківської області) Територіального сервісного центра ГСЦ МВС України у Харківській області відмовлено у державній реєстрації транспортного засобу - автомобіля OPEL VIVARO 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , «Свідоцтво про державну реєстрацію» (держава Нідерланди, № 0678565440), номерний знак «Транзит» 03 HB 4034, який є власністю позивача ОСОБА_1 на підставі договору купівлі продажу №885 від 23.07.2025 року і Акту приймання-передачі цього транспортного засобу від 23 липня 2025 року.
Документ про відмову в реєстрації транспортного засобу - автомобіля OPEL VIVARO 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , «Свідоцтво про державну реєстрацію» (держава Нідерланди, № 0678565440), номерний знак «Транзит» НОМЕР_4 , позивач не отримав.
Підставою для звернення до суду стала відповідь дізнавача СД Берестинського РВП ГУНП в Харківський області старшого лейтенанта поліції Юрія Редько зі змісту якої вбачається, що до дізнавача ОСОБА_2 надійшло повідомлення через спецлінію 102 судового експерта Територіального сервісного центру №6345 Ільченка І.Г. від 16.04.2025 року про те, що під час проведення експертного дослідження вказаного автомобіля і реєстраційних документів, що супроводжують цей автомобіль, виявлені ознаки підробки наданого для дослідження документа «Свідоцтво про державну реєстрацію» (держава Нідерланди, № 0678565440). В межах досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України документ «Свідоцтво про державну реєстрацію» (держава Нідерланди, № 0678565440) вилучено з подальшим направленням на експертне дослідження до Харківського НДЕКЦ МВС України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позов поданий, як зазначає позивач, в порядку ч. 5 ст. 28 ЦПК України, а саме як позов пов'язаний з захистом прав споживачів. На підставі ч. 3 ст. 22 Закону України “Про захист прав споживачів» позивач обґрунтовує відсутність з його боку сплати судового збору.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч 5. ст. 28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Стаття 22 Закону України »Про захист прав споживачів» закріплює, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Безпосередньо Закон України “Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Частиною 1 статті 1 Закону України »Про захист прав споживачів» визначені ключові дефініції, терміни, які в цьому Законі вживаються в такому значенні:
пп.7) договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном, розрахунковим документом, передбаченим Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", або іншими розрахунковими документами;
пп.17) послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб;
пп.18) продавець - суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації;
пп.19) продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб;
пп.20) реалізація - діяльність суб'єктів господарювання з продажу товарів (робіт, послуг);
пп.21) робота - діяльність виконавця, результатом якої є виготовлення товару або зміна його властивостей за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб;
споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Стаття 10 Закону України “Про захист прав споживачів» визначає права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг).
Так, відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України “Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
Поряд з цим, діяльність відповідача - Територіального сервісного центру ГСЦ МВС України в Харківській області з питань державної реєстрації транспортних засобів регулюється Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388.
Вказаний нормативно-правовий документ не містить такої підстави для надання послуги з державної реєстрації транспортного засобу, як укладання договору з власником транспортного засобу, який би містив права та обов'язки сторін, інформацію про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція.
Позивач не надав до суду документального підтвердження укладення договору з Територіальним сервісним центром ГСЦ МВС України в Харківській області щодо державної реєстрації транспортного засобу - автомобіля OPEL VIVARO 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 . Також позивачем не надані підтвердження вчинення усного правочину, який відповідно до Закону України “Про захист прав споживачів» оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном, розрахунковим документом, передбаченим Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", або іншими розрахунковими документами.
Суд зауважує, що відповідно до ст. 34 Закону України “Про дорожній рух» державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, присвоєнням буквено-числової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформленням і видачею реєстраційних документів та/або їх формуванням в електронному вигляді. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.
Також суд звертає увагу, що реєстрація, перереєстрація колісних транспортних засобів усіх категорій з видачею свідоцтва про реєстрацію та номерних знаків, зняття з обліку транспортного засобу з видачею облікової картки та номерних знаків для разових поїздок є адміністративною послугою.
Вказана адміністративна послуга під ідентифікатором 01815 внесена до Переліку адміністративних послуг органів виконавчої влади та адміністративних послуг, що надаються органами місцевого самоврядування у порядку виконання делегованих повноважень, які є обов'язковими для надання через центри надання адміністративних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2025 № 1226. До набрання чинності цією постановою Кабінету Міністрів та на момент виникнення спірних правовідносин такий Перелік адміністративних послуг був затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 травня 2014 р. № 523-р “Деякі питання надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг»(Розпорядження втратило чинність на підставі Постанови КМУ від 01.10.2025 № 1226 ).
Послуга реєстрації, перереєстрації колісних транспортних засобів усіх категорій з видачею свідоцтва про реєстрацію та номерних знаків була включена до вказаного вище Передіку адміністративних послуг під порядковим номером 131 за ідентифікатор 01815.
Враховуючи положення законодавства України, що регулює питання державної реєстрації транспортних засобів суд доходить висновку, що правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем не підлягають регулюванню Законом України “Про захист прав споживачів».
Щодо предметної підсудності, юрисдикції даної справи суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.
Поданий позивачем позов до Територіального сервісного центру ГСЦ МВС України в Харківській області про усунення перешкод в користуванні транспортним засобом, що зроблені шляхом відмови в державній реєстрації транспортного засобу - автомобіля ОРEL VIVARO 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , «Свідоцтво про державну реєстрацію» (держава Нідерланди, № 0678565440), номерний знак «Транзит» 03 HB 4034, що є власністю позивача, шляхом покладання на відповідача зобов'язання зареєструвати зазначений транспортний засіб - не є спором цивільно-правового характеру, а відноситься до категорії публічно-правових спорів.
Позовна заява та долучені до неї документи не підтвердили наявність цивільно правових, договірних відносин між позивачем та відповідачем та цивільно-правового спору, що підлягає розгляду відповідно до приписів ЦК України та за правилами ЦПК України.
Відповідно до ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Частиною 2 ст. 11 ЦК України визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, це:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наводила критерії розмежування судової юрисдикції. Такими критеріями є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка у законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №127/21764/17, від 23.03.2021 у справі № 367/4695/20).
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно з абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.
Пункт 7 ч.1 ст. 4 КАС України визначає, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Вичерпний перелік адміністративних справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, визначено ч.1 ст. 20 КАС України. Решта адміністративних справ відповідно до ч.2 ст.20 КАС України підсудні окружним адміністративним судам.
Частина 1 ст. 20 КАС України не містить серед наведеного переліку справи щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, надати адміністративну послугу - зобов'язання провести державну реєстрацію транспортного засобу.
Згідно з частиною першою статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи - позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно з ч. 5 ст. 186 ЦПК України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 до Територіального сервісного центру ГСЦ МВС України в Харківській області про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні транспортним засобом шляхом зобов'язання відповідача провести державну реєстрацію транспортного засобу - автомобіля ОРEL VIVARO 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , «Свідоцтво про державну реєстрацію» (держава Нідерланди, № 0678565440), номерний знак «Транзит» 03 HB 4034, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами КАС України.
Керуючись ст.ст. 1, 11 ЦК України, ст.ст. 1-3, 19, п. 1 ч. 1 ст. 186, 258, 260 ЦПК України, ст.ст. 4, 19, 20 КАС України, ст.ст. 1, 10 Закону України “Про захист прав споживачів» суд
У відкритті провадження в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального сервісного центру ГСЦ МВС України в Харківській області про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні транспортним засобом шляхом зобов'язання відповідача провести державну реєстрацію транспортного засобу - автомобіля ОРEL VIVARO 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , «Свідоцтво про державну реєстрацію» (держава Нідерланди, № 0678565440), номерний знак «Транзит» 03 HB 4034 - відмовити.
Роз'яснити позивачу його право на звернення із позовом до відповідача про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні транспортним засобом шляхомзобов'язання відповідача провести державну реєстрацію транспортного засобу - автомобіля ОРEL VIVARO 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , «Свідоцтво про державну реєстрацію» (держава Нідерланди, № 0678565440), номерний знак «Транзит» 03 HB 4034 в порядку адміністративного судочинства до Харківського окружного адміністративного суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Д.Є. Серпутько