20 листопада 2025 року
місто Київ
справа № 757/26877/23
провадження № 61-14421ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Левківського Богдана Казимировича, на протокольну ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 04 грудня 2023 року, на рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 листопада 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 вересня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини,
У листопаді 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Левківського Б. К., на протокольну ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 04 грудня 2023 року, на рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 листопада 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 вересня 2025 року.
Касаційна скарга була подана з пропуском строку на касаційне оскарження, оскільки надійшла до Верховного Суду 18 листопада 2025 року.
Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
У касаційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги, в якому заявник вказує, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, оскільки повний текст постанови апеляційного суду доставлено до електронного кабінету 24 вересня 2025 року, тому, на переконання заявниці, направлена касаційна скарга засобами поштового зв'язку 22 жовтня 2025 року, є такою, що подана протягом тридцяти днів з дня отримання копії судового рішення.
Верховний Суд, вивчивши подані документи, дійшов висновку про неможливість встановлення точної дати направлення ОСОБА_1 , в особі її представника, засобами поштового зв'язку цієї касаційної скарги, з огляду на таке.
Касаційна скарга подана до Верховного Суду засобами поштового зв'язку, на останній сторінці якої міститься дата її підписання 22 жовтня 2025 року, на конверті вказаного поштового відправлення міститься відбиток поштового календарного штемпеля, проте, який не дозволяє дійти до стверджувального висновку про конкретну дату приймання оператором поштового зв'язку вказаної кореспонденції.
До конверту також було вкладено опис вкладення, який містить лише підпис відправника ОСОБА_3 та загальну оголошену цінність п'ять гривень, проте вказаний бланк не містить: найменування підрозділу спеціального зв'язку; вид відправлення; підпис працівника підрозділу спеціального зв'язку, який перевірив вказане вкладення; відбиток штемпеля.
Відповідно до абзацу 2 пункту 8 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила) поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на прості та реєстровані. Реєстровані поштові відправлення поділяються на відправлення без оголошеної цінності (рекомендовані) та відправлення з оголошеною цінністю.
Згідно з пунктом 17 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв'язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Відповідно до пункту 58 Правил під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток поштового календарного штемпеля. Дата відбитка поштового календарного штемпеля маркувальної (франкувальної) машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання.
Наведене у сукупності свідчить, що поштове відправлення ОСОБА_1 із вкладенням матеріалів касаційної скарги є поштовим відправленням з оголошеною цінністю для пересилання з описом вкладення, тобто є оплатним відправленням.
Тому, враховуючи, що відбиток поштового календарного штемпеля, який міститься на конверті, є нечітким (нечитабельним), а доданий опис вкладення є неналежним за відсутністю, в тому числі відповідного поштового календарного штемпеля, заявниці необхідно надати розрахунковий (платіжний) документ на підтвердження сплати вартості відправлення вказаного поштового відправлення саме 22 жовтня 2025 року або інший документ, який безумовно підтвердить вказану обставину.
Враховуючи наведене, Верховний Суд не вбачає, наразі, підстав для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень попередніх інстанцій, оскільки відсутні підтверджені обставини про дату направлення касаційної скарги до Верховного Суду.
Також, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявницею в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
У касаційній скарзі міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, оскільки ОСОБА_1 разом із сином перебуває під захистом Республіка Польща, тому не має доходів для сплати судового збору в цій справі.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За правилом частини третьої статті 8 Закону України «Про судовий збір» при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Отже, суд може вирішити відповідне клопотання за майновими критерієм, тобто враховуючи майновий стан сторони.
Водночас, до клопотання не додано жодних доказів на підтвердження неможливості сплати ОСОБА_1 судового збору за подання касаційної скарги в цій справі, тобто не підтверджено її майновий стан.
Крім цього, передбачена статтею 8 Закону України «Про судовий збір» можливість звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком й застосовується, як правило, у виключних випадках.
За наведених обставин Верховний Суд не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, тому відмовляє у задоволенні клопотання.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 684,00 грн.
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позову) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду фізичною особою ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заявниця оскаржує судові рішення першої та апеляційної інстанцій, якими визначено батькові спосіб та порядок участі у спілкуванні та вихованні із сином, зобов'язано відповідачку не чинити позивачу перешкоди у вихованні, спілкуванні та побаченнях із сином.
Отже, за подання касаційної скарги судовий збір підлягає сплаті в розмірі 2 147,20 грн (2 684 х 0,4 х 200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві, Печерський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявниці строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393, 394 ЦПК України,
Відмовити в задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Левківського Богдана Казимировича, на протокольну ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 04 грудня 2023 року, на рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 листопада 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 вересня 2025 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 08 грудня 2025 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо оформлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 392 ЦПК України касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявниці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н. Ю. Сакара