20 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 756/9845/21
провадження № 61-9666св24
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, в якому просила стягнути з відповідача на свою користь суму боргу за договором позики № 01-01-21 від 04 січня 2021 року у розмірі 3 350 212,00 грн, інфляційні збитки в розмірі 125 297,93 грн, три відсотки річних в розмірі 31 391,03 грн, штраф за договором позики № 01-01-21 від 04 січня 2021 року у розмірі 335 021,20 грн.
Оболонський районний суд міста Києва ухвалою від 29 вересня 2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі задовольнив.
Наклав арешт на земельну ділянку, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 кадастровий номер земельної ділянки: 3221286801:01:024:0011, адреса: Київська область, Броварський район, с. Пухівка, свідоцтво про право власності, серія та номер НОМЕР_1 , видане 27 червня 2013 року, видане реєстраційною службою Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області.
Оболонський районний суд міста Києва рішенням від 30 листопада 2023 року, яке залишив без змін Київський апеляційний суд постановою від 05 червня 2024 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в розмірі 3 350 212,00 грн, а також судові витрати у розмірі 29 987,37 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
05 липня 2024 року Нагорний О. В., який діє від імені ОСОБА_2 , через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 червня 2024 року у вказаній вище справі.
Верховний Суд ухвалою від 11 липня 2024 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 червня 2024 року у цій справі.
19 листопада 2025 року ОСОБА_3 , який діє від іменні ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у цій справі.
Вивчивши клопотання з доданими до нього документами, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову встановлено статтею 158 ЦПК України.
Згідно з частинами першою, четвертою, п'ятою статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.
Частиною сьомою статті 158 ЦПК України передбачено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Суд касаційної інстанції при розгляді касаційних скарг діє в порядку та межах, визначених цивільним процесуальним законодавством України, його повноваження обмежені правилами Глави 2 Розділу V ЦПК України «Касаційне провадження».
Згідно зі статтею 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
За правилом частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
Вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову за клопотанням учасника справи підлягає вирішенню судом, який вжив такі заходи, з постановленням ухвали, яка може бути оскаржена.
Розгляд такого клопотання до компетенції Верховного Суду не відноситься.
Враховуючи викладене, клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 29 вересня 2021 року, разом з доданими до нього документами підлягає поверненню заявнику.
Подібний висновок щодо повернення клопотання про скасування заходів забезпечення позову заявнику висловлено в ухвалі Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року у справі № 752/5281/20 (провадження № 61-1371сво23) та в ухвалі Верховного Суду від 17 липня 2024 року у справі № 756/11050/21 (провадження № 61-1670св23).
Керуючись статтями 158, 260, 402 ЦПК України, Верховний Суд
Клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров