19 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 205/9270/24
провадження № 61-8319св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: приватний нотаріус Танаджи Геннадій Геннадійович, ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 03 червня 2025 рокуу складі колегії суддів: Свистунової О. В., Єлізаренко І. А., Макарова М. О.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до приватного нотаріуса Танаджи Г. Г., ОСОБА_2 про встановлення нікчемності правочину та застосування наслідків недійсності правочину та просила суд встановити нікчемність правочину-нотаріальної дії приватного нотаріуса Танаджи Г. Г. по посвідченню довіреності з реєстровим номером №6588
від 04 вересня 2002 року та застосувати наслідки виконання нікчемного правочину - визнати недійсною довіреність з Реєстровий №6588 від 04 вересня 2002 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2. Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 1 211,20 грн покладено на ОСОБА_1 .
Короткий зміст ухвал апеляційного суду
3. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1
03 травня 2025 року шляхом формування документа у системі «Електронний суд» звернулася до Дніпровського апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2025 року.
4. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 травня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху.
Запропоновано заявникові звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням поважних підстав для його поновлення, а також сплатити судовий збір за апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та надати докази на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Зазначено строк виконання ухвали, попереджено про наслідки її невиконання.
5. У визначений апеляційним судом строк ОСОБА_1 шляхом формування документа у системі «Електронний суд» звернулася до апеляційного суду із заявою на виконання вимог ухвали Дніпровського апеляційного суду
від 27 травня 2025 року.
6. У змісті заяви ОСОБА_1 звернула увагу апеляційного суду, що повний текст оскаржуваного рішення Ленінського районного суду
м. Дніпропетровська було складено 04 квітня 2025 року, проте резолютивна частина рішення не містить дати складення вищевказаного рішення. Водночас апеляційний суд, маючи матеріали цивільної справи, може переконатися у даті складення повного тексту судового рішення.
7. Крім того заявниця звернула увагу апеляційного суду на те, що одночасно із апеляційною скаргою звернулася до суду із заявою про звільнення від сплати судового збору, яка не була вирішена апеляційним судом.
8. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03 червня 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2025 року з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої
статті 358 ЦПК України.
9. Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження
у справі з підстав пропуску заявником строків на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду мотивувала своє рішення тим, що у повному тексті оскаржуваного рішення районного суду відсутня дата складення останнього, що свідчить про безпідставність тверджень заявниці про звернення із апеляційною скаргою у встановлений законом строк.
10. При цьому апеляційний суд зауважив, що заявниця, з огляду на дату отримання повного тексту судового рішення (10 квітня 2025 року), мала право на поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження, проте цим правом не скористалася, вважаючи, що строк не пропущено. У зв'язку з цим апеляційний суд був позбавлений можливості самостійно вирішити питання про його поновлення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
11. У липні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 03 червня 2025 року у вказаній справі.
12. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 09 липня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
13. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 листопада 2025 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
14. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
15. Підставою касаційного оскарження вказує порушення апеляційним судом норм процесуального права, оскільки, на переконання заявниці, суд апеляційної інстанції не застосував пункт 1 частини першої статті 354 ЦПК України щодо обчислення строків на звернення до суду з апеляційною скаргою.
16. Відтак, на переконання ОСОБА_1 , апеляційний суд дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки строк на апеляційне оскарження судового рішення першої інстанції не пропущено, апеляційна скарга подана в межах процесуального строку, з дати складення повного тексту судового рішення, зазначеної в короткому його тексті.
17. Таким чином, апеляційний суд не мав підстав вимагати від заявниці порушення перед судом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи до суду не надходили
Фактичні обставини справи, встановлені судами
18. У липні 2024 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до приватного нотаріуса Танаджи Г. Г., ОСОБА_2 про встановлення нікчемності правочину та застосування наслідків недійсності правочину та просила суд встановити нікчемність правочину-нотаріальної дії приватного нотаріуса Танаджи Г. Г. по посвідченню довіреності з реєстровим номером №6588
від 04 вересня 2002 року та застосувати наслідки виконання нікчемного правочину - визнати недійсною довіреність з Реєстровий №6588 від 04 вересня 2002 року.
19. Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 1 211,20 грн покладено на ОСОБА_1 .
20. Відповідно до вступної та резолютивної частини вищезгаданого рішення, районним судом зазначено, що повний текст рішення буде складено 04 квітня
2025 року. Водночас повний текст судового рішення не містить дати складення останнього.
21. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2025 року надіслане судом 09 квітня 2025 року, зареєстровано 09 квітня 2025 року та забезпечено надання загального доступу 10 квітня 2025 року.
22. Зі змісту протоколу судового засідання від 25 березня 2025 року вбачається, що фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв'язку із неявкою всіх учасників справи у судове засідання.
23. Як вбачається зі змісту довідки про доставку електронного документа, документ в електронному вигляді «Рішення(Бланк)» від 25 березня 2024 року доставлено до електронного кабінета користувача системи «Електронний суд» ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
24. У зв'язку із набранням 25 квітня 2025 року чинності Закону України
від 26 лютого 2025 року № 4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів найменування Ленінського районного суду м. Дніпропетровська змінено на Новокодацький районний суд м. Дніпра.
25. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку шляхом формування 03 травня 2025 року апеляційної скарги у системі «Електронний суд».
26. У змісті апеляційної скарги ОСОБА_1 вказувала на відсутність
у змісті повного тексту оскаржуваного рішення дати його складання.
27. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 травня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху.
Запропоновано заявникові звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням поважних підстав для поновлення, а також сплатити судовий збір за апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та надати докази на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Зазначено строк виконання ухвали, попереджено про наслідки її невиконання.
28. У визначений апеляційним судом строк ОСОБА_1 , шляхом формування документа у системі «Електронний суд» звернулась до апеляційного суду із заявою на виконання вимог ухвали Дніпровського апеляційного суду
від 27 травня 2025 року, у змісті якої звернула увагу апеляційного суду на те, що повний текст оскаржуваного рішення Ленінського районного суду
м. Дніпропетровська складено 04 квітня 2025 року, проте не містить дати складення останнього.
29. Крім того, заявниця звернула увагу апеляційного суду на те, що одночасно із апеляційною скаргою звернулася до суду із заявою про звільнення від сплати судового збору, яка не була вирішена апеляційним судом.
30. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03 червня 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2025 року з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої
статті 358 ЦПК України.
31. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що оскільки повний текст оскаржуваного рішення районного суду не містить дати складання останнього, ОСОБА_1 звернулася із апеляційною скаргою із пропуском строку на апеляційне оскарження, проте не порушила перед судом клопотання про поновлення такого строку, а суд, своєю чергою, позбавлений можливості вирішувати питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення за власною ініціативою.
32. У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Новокодацького районного суду м. Дніпра із заявою про виправлення описки у повному тексті рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 квітня 2025 року шляхом зазначення у тексті останнього дати складення повного тексту.
33. Ухвалою Новокодацького районного суду м. Дніпра від 03 липня 2025 року
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у повному тексті рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська, складеного 04 квітня 2025 року, шляхом зазначення у ньому дати складення повного тексту відмовлено.
34. Ухвала районного суду мотивована тим, що незазначення у змісті судового рішення дати складення його повного тексту не може вважатися помилкою чи опискою в розумінні норм цивільного законодавства.
Позиція Верховного Суду
35. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
36. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
37. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених
у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
38. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
39. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
40. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
41. Предметом касаційного перегляду є ухвала апеляційного суду про відмову
у відкритті апеляційного провадження у справі з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення (пункт 4 частини першої
статті 358 ЦПК України).
42. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у справі, апеляційний суд вважав, що заявниця подала апеляційну скаргу до суду із пропуском строку на апеляційне оскарження, проте не порушила питання про поновлення останнього.
43. Колегія суддів апеляційного суду зауважила, що оскільки повний текст оскаржуваного рішення районного суду не містить дати складення останнього, строк на апеляційне оскарження необхідно відраховувати із дати ухвалення судового рішення, тобто із 25 березня 2025 року.
44. ОСОБА_1 , своєю чергою, звернулася до суду із апеляційною скаргою 03 травня 2025 року, тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення без порушення перед судом питання про поновлення такого строку, що свідчить про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі з підстав, передбачених пункт 4 частини першої
статті 358 ЦПК України.
45. При цьому апеляційний суд відхилив доводи заявника щодо звернення із апеляційною скаргою у встановлений ЦПК України строк з урахуванням того, що вступна та резолютивна частина судового рішення чітко визначала дату складення повного тексту рішення (04 квітня 2025 року).
46. Колегія суддів вважає помилковими такі висновки апеляційного суду
з огляду на наступне.
47. Змістом пункту 8 статті 129 Конституції України закріплено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
48. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (частина перша статті 17 ЦПК України).
49. Відповідно до частини п'ятої, шостої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
У разі проголошення у судовому засіданні скороченого (вступної та резолютивної частин) рішення суд повідомляє, коли буде складено повне рішення.
50. Відтак зміст положення частини п'ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти так, що у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін (постанова Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові
від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21).
51. Відповідно до положень статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій
статті 358 цього Кодексу.
52. Відповідно до частини третьої та четвертої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
53. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження
у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).
54. Як вбачається з матеріалів справи, яка є предметом касаційного перегляду,
у судове засідання, призначене на 25 березня 2025 року, сторони не з'явились, що підтверджується змістом протоколу судового засідання.
55. У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення із зазначенням дати виготовлення повного тексту останнього - 04 квітня 2025 року.
56. Водночас повний текст судового рішення не містить дати його складення, що в сукупності з відомостями про дату направлення рішення до ЄДРСР (09 квітня
2025 року) та дату забезпечення загального доступу (10 квітня 2025 року) свідчить про помилковість висновків суду апеляційної інстанції щодо пропуску заявницею апеляційної скарги строку на апеляційне оскарження судового рішення.
57. Відтак, на переконання колегії суддів, апеляційний суд необґрунтовано відхилив посилання заявниці на подання апеляційної скарги у строк, установлений процесуальним законодавством, дійшовши помилкового висновку про звернення до суду з апеляційною скаргою з пропуском строку на апеляційне оскарження, що, своєю чергою, зумовило відмову у відкритті апеляційного провадження.
58. Підсумовуючи, з урахуванням зазначення районним судом 04 квітня
2025 року у якості дати виготовлення повного тексту судового рішення у змісті вступної та резолютивної частини оскаржуваного судового рішення помилковим,
передчасним є висновок апеляційного суду щодо пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження судового рішення при зверненні 03 травня
2025 року з апеляційною скаргою.
59. З урахуванням вищезазначеного, доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в касаційному порядку.
60. Допущені апеляційним судом порушення норм процесуального права
є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до апеляційного суду для продовження розгляду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
61. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково
і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
62. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта
статті 411 ЦПК України).
63. Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
64. Таким чином, доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала апеляційного суду постановлена з порушення норм процесуального права, а тому колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду із направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
2. Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 03 червня 2025 рокускасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Є. В. Синельников І. Ю. Гулейков Н. Ю. Сакара О. В. Ступак В. В. Шипович