12 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 758/3016/23
провадження № 61-11852св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - Верховний Суд): головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. (суддя-доповідач), Червинської М. Є.
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ткаченко Артем Олександрович,
на постанову Київського апеляційного суду від 12 червня 2024 року у складі колегії суддів: Ящук Т. І., Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М.
у справі
за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач)
до
відповідача Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» (далі - АТ «ПУМБ», відповідач)
про визнання дій неправомірними та скасування нарахованої заборгованості,
ухвалив постанову про таке:
I. Вступ
1. У березні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання дій неправомірними та скасування нарахованої заборгованості.
2. Відповідач заперечував проти позову.
3. Суд першої інстанції позов задовольнив та частково стягнув витрати на професійну правничу допомогу.
4. Апеляційний суд рішення суду першої інстанції та додаткове рішення цього ж суду скасував і ухвалив нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
5. Позивач оскаржив постанову суду апеляційної інстанції в касаційному порядку. Підставою касаційного оскарження вказав те, що апеляційний суд не врахував висновків, викладених у постановах Верховного Суду, перелік яких навів у касаційній скарзі. Також послався на порушення судом норм процесуального права.
6. Оскаржуване судове рішення переглядається в межах, передбачених статтею 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), у зв'язку із чим Верховний Суд вирішує питання права, а не факту.
ІІ. Короткий зміст позовних вимог
7. Позов обґрунтований так:
- між позивачем та АТ «ПУМБ» був укладений договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб;
- позивачу відкрито поточний рахунок IBAN НОМЕР_1 у гривневій валюті та видано дебетову картку № НОМЕР_2 платіжної системи Visa;
- 24 вересня 2022 року із застосуванням електронних платіжних інструментів були здійснені транзакції на дебетову картку позивача у валюті малагасійський аріарі (MGA). Після конвертації із валюти MGA у валюту рахунку та зарахування коштів на рахунок у гривні позивач здійснював видаткові операції в межах наявної на рахунку суми та доступного платіжного ліміту;
- згодом на адресу позивача від АТ «ПУМБ» надійшла вимога про сплату заборгованості за несанкціонованим овердрафтом у розмірі 166 838,01 грн, зі змісту якої вбачається, що ці кошти на рахунок позивача були зараховані помилково, у зв'язку із чим по рахунку IBAN НОМЕР_1 виник несанкціонований овердрафт, який відповідач вимагає сплатити, оскільки подальше здійснення видаткових операцій позивачем було здійснене понад суму залишку власних коштів на рахунку;
- 13 січня 2023 року відповідач повідомив, що причиною проведення видаткових операцій понад суму платіжного ліміту стало проведення операцій з переказу коштів на рахунок позивача у валюті малагасійський аріарі (MGA) за допомогою сервісу TransferGo. Зазначені операції здійснювалися у міжнародній платіжній системі (далі - МПС) Visa, а тому оскільки ініційовані перекази були у валюті малагасійський аріарі (MGA), а валютою розрахунків між учасниками МПС Visa є долари США, перерахунок переказу здійснено у долари США. У зв'язку з тим, що валютою поточного рахунку позивача є гривня, була здійснена конвертація суми переказу з доларів США у валюту поточного рахунку (гривню), відкритого в АТ «ПУМБ»;
- проте, позивач, здійснюючи платіжні операції по власному поточному рахунку, умови договору та вимоги чинного законодавства не порушував, оскільки видаткові платіжні операції здійснював в межах платіжного ліміту та наявних власних коштів на рахунку;
- вимога відповідача про сплату заборгованості, яка виникла внаслідок несанкціонованого овердрафту, є безпідставною та необґрунтованою, а дії відповідача щодо самовільного списання з рахунку позивача коштів є незаконними;
- кошти, переказані платником отримувачу (позивачу), з моменту їх зарахування на рахунок перейшли у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк, в свою чергу, у межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунку клієнта і не є набувачем цих коштів, а також не має повноважень щодо розпорядження особистими коштами позивача поза межами договору;
- законні підстави, які б зобов'язували відповідача здійснити списання коштів з особового рахунку позивача без його розпорядження, відсутні, оскільки немає жодного судового рішення з цього приводу;
- не можна вважати помилковим зарахуванням коштів, яке здійснено з рахунку належного платника на рахунок належного отримувача, навіть за рахунок власних коштів банку;
- договором не передбачена можливість здійснення платежів з рахунку клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів, а картковий рахунок позивача є дебетовим без кредитного ліміту;
- будь-яких доказів на підтвердження помилковості перерахування позивачу коштів відповідач не надав, а виникнення заборгованості по рахунку спричинено внаслідок дій самого відповідача шляхом безпідставного списання коштів з рахунку позивача.
8. Враховуючи викладене, позивач просив суд визнати дії АТ «ПУМБ» щодо нарахування заборгованості як несанкціонованого овердрафту в сумі 166 838,01 грн неправомірними та зобов'язати відповідача скасувати незаконно нараховану заборгованість по рахунку, що відкритий в АТ «ПУМБ» на його ім'я.
ІII. Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
9. Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 15 вересня 2023 року позов задоволено.
Визнано дії АТ «ПУМБ» щодо нарахування заборгованості як несанкціонованого овердрафту в сумі 166 838,01 грн неправомірними та зобов'язано АТ «ПУМБ» скасувати незаконно нараховану заборгованість по рахунку IBAN НОМЕР_1 (картковий рахунок № НОМЕР_2 ), що відкритий в АТ «ПУМБ» на ім'я ОСОБА_1 . Стягнуто з АТ «ПУМБ» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.
10. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з такого:
- кошти, переказані позивачем на власний рахунок, з моменту їх зарахування на поточний рахунок перейшли у власність позивача, який має виключне право розпорядження ними, а відповідач у межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунку клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів;
- платник та отримувач за переказами були належними, списання з рахунку позивача здійснено банком без відповідного повідомлення, у зв'язку з чим дії відповідача щодо списання помилково зарахованих коштів не узгоджуються з нормами матеріального права;
- позиція відповідача щодо встановлення курсу обміну при зарахуванні переказу в іноземній валюті на рахунок позивача не знаходить відображення у національному нормативному регулюванні та суперечить умовам договору і відомостям, що містяться у виписках по рахунку;
- як доказ збільшення суми при обрахунках внаслідок технічної помилки, відповідач надав лише лист компанії Euronet USA LLC, зі змісту якого не зрозуміло, яким чином цей збій стався у відповідний момент та за відповідними платіжними операціями, протягом якого часу міг тривати та не був виявлений, в який конкретно період мали місце обставини, зазначені відповідачем, не вказано, як і не підтверджено визначеними законом способами доказування сам факт проведення транзакцій позивача на суму, що в сто разів перевищує фактичні суми у зв'язку саме з наявною технічною помилкою;
- позивач не видавав розпорядження щодо списання коштів з його рахунку, тоді як інших підстав, визначених для списання коштів із рахунку останнього без його згоди не існувало, кредитна заборгованість у позивача перед відповідачем відсутня, первинні документи, на підставі яких відбулось списання коштів з рахунку позивача, в матеріалах справи відсутні;
- в порядку статей 1066, 1068 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), а також відповідно до умов укладеного договору на рахунок позивача були зараховані кошти у розмірі 170 232,09 грн, що в розумінні частини першої статті 49 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі - Закон від 30 червня 2021 року № 1591-ІХ) вважається закінченою платіжною операцією. Видаткові платіжні операції були здійснені позивачем в межах наявного платіжного ліміту, що відповідає положенням частини першої статті 1072 ЦК, частини третьої статті 46 Закону від 30 червня 2021 року № 1591-ІХ;
- дії відповідача щодо списання коштів з рахунку позивача та встановлення вимоги щодо повернення несанкціонованого овердрафту в сумі 166 838,01 грн вчиненні без законного обґрунтування, оскільки підстав списувати кошти з рахунку позивача як клієнта банку відповідач не мав, а зарахування списаних з рахунку коштів як кредитного боргу (несанкціонованого овердрафту) є неправомірним.
11. Додатковим рішенням Подільського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2023 року частково задоволено заяву представника позивача та стягнуто з АТ «ПУМБ» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. В іншій частині заяви відмовлено.
IV. Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
12. Постановою Київського апеляційного суду від 12 червня 2024 року апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення Подільського районного суду міста Києва від 15 вересня 2023 року та додаткове рішення цього ж суду від 06 жовтня 2023 року скасовано, ухвалено у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з позивача на користь АТ «ПУМБ» витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 610,40 грн.
13. Постанова апеляційного суду мотивована таким:
- оскільки переказ був ініційований у валюті малагасійський аріарі (MGA), а валютою розрахунків між учасниками МПС Visa є долари США, то МПС Visa здійснено перерахунок переказу у долари США. Разом з тим, валютою рахунку позивача, що був вказаний платником для зарахування переказу, є євро, тому була здійснена конвертація суми переказу з доларів США у валюту рахунку (євро), відкритого в ПАТ «ПУМБ». Проведення обох конвертацій валют за переказом з-за кордону відбувалось виключно за курсами, встановленими МПС Visa (що направлялися банку), на встановлення яких банк вже не впливав. При цьому від МПС Visа АТ «ПУМБ» за спірними чотирма переказами отримав 46,55 доларів США, що за курсом подальшої конвертації становить 1 702,27 грн, що у 100 разів менше загальної суми 170 232,09 грн, яка зарахована на рахунок позивача за цими чотирма переказами внаслідок рахункової помилки;
- після виявлення помилки щодо безпідставного зарахування коштів на рахунок позивача у стократному розмірі від ініційованої суми переказів та здійснення відповідачем видаткових операцій понад суму залишку власних коштів на рахунку АТ «ПУМБ» здійснено корегування сум по рахунку, у зв'язку з чим виник несанкціонований (технічний) овердрафт у розмірі 168 529,78 грн;
- позивачем не доведено, що дії банку щодо нарахування заборгованості як несанкціонованого овердрафту є неправомірними. Із наданих до суду відповідачем доказів вбачається, що за рахунок банку ОСОБА_1 були зайво зараховані кошти в розмірі 168 529,78 грн, тому банк здійснив корегування за помилковими зарахуваннями коштів по спірним переказам, оскільки власний актив позивача на його рахунку станом на момент здійснення корегувань був відсутнім;
- висновок суду першої інстанції про безпідставне списання банком коштів з рахунку позивача з огляду на те, що вони були зараховані банком та перейшли у власність позивача, є необґрунтованим;
- після надходження помилково зарахованих коштів на поточний рахунок позивач ініціював видаткові платіжні операції на всю суму помилково зарахованих коштів. Таким чином, видаткові операції були здійснені позивачем не за рахунок власних активів, а за рахунок коштів банку;
- виникнення несанкціонованого (технічного) овердрафту не є наданням кредиту позивачу, а пов'язане виключно із здійсненням ним видаткових операцій з використанням платіжної картки та перевищенням видаткового ліміту власних коштів, що узгоджується з умовами укладеного договору;
- суд першої інстанції не встановив належним чином всіх істотних обставин справи та помилково виходив з того, що кошти, переказані позивачем на власний рахунок з моменту їх зарахування на поточний рахунок перейшли у власність позивача, який має виключне право розпорядження ними, не врахувавши при цьому, що внаслідок помилки в програмному забезпеченні, яким користується банк, відбулося безпідставне зарахування коштів на рахунок позивача у стократному розмірі від ініційованої суми переказів;
- враховуючи, що у задоволенні позову необхідно відмовити, то додаткове рішення суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу також підлягає скасуванню.
V. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
14. У касаційній скарзі представник позивача - адвокат Ткаченко А. О. просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції залишити в силі.
15. Касаційна скарга обґрунтована таким:
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права, зокрема, положення частини четвертої статті 263 ЦПК, статей 1066, 1068, 1071, 1212, частини першої статті 1072 ЦК, частини третьої статті 46, частини першої статті 49 Закону від 30 червня 2021 року № 1591-ІХ без врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 524/6549/15-ц, Верховного Суду України від 24 вересня 2014 року у справі № 6-122цс14, Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 912/2601/19, від 26 березня 2020 року у справі № 760/5112/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 296/3921 /15-ц, від 17 квітня 2024 року у справі № 127/12240/22;
- оскаржувана постанова «створює прецедент» для можливого безпідставного списання коштів із рахунків клієнтів банків у майбутньому та встановлення «несанкціонованого овердрафту» на підставі такого списання, нівелює приписи статті 55 Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність», ставить під сумнів набуття права власності на кошти, що розміщені на рахунку клієнта банку;
- відомості про те, на підставі якого внутрішнього документа, визначеного нормативними актами, прийнятими Національним банком України, було проведено списання коштів, матеріали справи не містять;
- суд першої інстанції, оцінюючи законність вчиненої банком банківської операції, дійшов правильного висновку, що виявлені банком відомості про наявність помилки у програмному забезпеченні, на підставі якої було здійснено списання коштів, не є банківським документом, який дає право на вчинення банківської операції, а тому дії банку щодо позивача не можуть бути визнані законними;
- не можна вважати помилковим переказ, який здійснено з рахунку належного платника на рахунок належного отримувача, навіть за рахунок власних коштів банку;
- крім функцій розрахунково-касового обслуговування клієнта, банк також виконує й функцію зберігання його грошових коштів, які перебувають на банківському рахунку, і несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи, а значить і грошових коштів;
- відповідачем не надано належного документа, який би підтверджував правомірність списання коштів з рахунку позивача;
- висновки суду апеляційної інстанції щодо довідки, виданої самим відповідачем, про курс обміну при зарахуванні переказу в іноземній валюті на рахунок позивача не відповідають дійсності, суперечать нормативному регулюванню, умовам договору, а також відомостям, які містяться у банківській виписці та скріншотах з мобільного додатку AT «ПУМБ»;
- банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до закону та умов укладених між ними договорів;
- висновки про виникнення несанкціонованого овердрафту не відповідають фактичним обставинам та суперечать договору, оскільки договором не передбачено можливість здійснення платежів з рахунку клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів, а картковий рахунок позивача є дебетовим без кредитного ліміту.
VІ. Рух справи у суді касаційної інстанції
16. 21 серпня 2024 року представник позивача - адвокат Ткаченко А. О.звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції.
17. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 серпня 2024 року суддею-доповідачем призначено Дундар І. О.
18. Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою.
19. Матеріали справи надійшли до Верховного Суду 13 вересня 2024 року.
20. Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2025 року задоволено заяву судді-доповідача Дундар І. О. про самовідвід у цій справі, справу передано на автоматизований розподіл.
21. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 вересня 2025 року суддею-доповідачем призначено Пархоменка П. І.
22. Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2025 року повернуто без розгляду відзив, поданий від імені АТ «ПУМБ» Рудиком Є. П., та призначено справу до судового розгляду.
VІI. Фактичні обставини, встановлені судами
23. 10 листопада 2020 року на підставі заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 291003339 ОСОБА_1 акцептовано публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (т. 1 а. с. 129).
24. Позивачу відкрито поточний рахунок в АТ «ПУМБ» IBAN НОМЕР_1 у гривневій валюті (UAH) та випущено на його ім'я платіжну картку № НОМЕР_2 міжнародної платіжної системи Visa International.
25. 24 вересня 2022 року ОСОБА_1 ініційовані за допомогою онлайн-сервісу «TransferGo» грошові перекази на власний рахунок, відкритий в АТ «ПУМБ» IBAN НОМЕР_1 у валюті малагасійський аріарі (MGA).
26. Так, згідно з наданої виписки по цьому рахунку 24 вересня 2022 року було проведено наступні транзакції:
- о 16:10 годині на суму 5 420,02 у валюті MGA, що при зарахуванні еквівалентно 4 797,79 у валюті UAH;
- о 17:05 годині на суму 79 124,79 у валюті MGA, що при зарахуванні еквівалентно 70 042,31 у валюті UAH;
- о 20:54 годині на суму 74 437,93 у валюті MGA, що при зарахуванні еквівалентно 65 893,97 у валюті UAH;
- о 20:54 годині на суму 33 322,82 у валюті MGA, що при зарахуванні еквівалентно 29 498,02 у валюті UAH.
27. За цими платіжними операціями на рахунок позивача були перераховані кошти в іноземні валюті, а саме у валюті малагасійський аріарі (MGA), у загальному розмірі 192 305,18 MGA, що в момент зарахування коштів у гривневому еквіваленті склало 170 232,09 грн (т. 1 а. с. 130, 131).
28. 28 жовтня 2022 року АТ «ПУМБ» надіслало на адресу ОСОБА_1 вимогу про сплату заборгованості за несанкціонованим овердрафтом, у якому повідомило про виникнення 26 вересня 2022 року на рахунку позивача несанкціонованого овердрафту у зв'язку з помилковим зарахуванням коштів у сумі 168 529,78 грн за операцією конвертації переказу у валюті малагасійський аріарі (MGA), що надійшов із-за кордону, та подальшим здійсненням видаткових операцій понад суму залишку власних коштів на рахунку.
VІIІ. Позиція Верховного Суду
29. Переглянувши оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції в межах розгляду справи судом касаційної інстанції (див. пункт 6), Верховний Суд зазначає таке.
Характер правовідносин
30. У цій справі при обґрунтуванні своїх позовних вимог, позивач вказував, що вимога АТ «ПУМБ» щодо стягнення з нього несанкціонованого овердрафту у зв'язку з помилковим зарахуванням коштів є незаконною, оскільки зараховані на його рахунок кошти з моменту їх зарахування перейшли у його власність, тому він має виключне право розпорядження ними (див. пункт 7).
31. При запереченні проти позовних вимог, відповідач зазначив, що за спірними переказами, здійсненими у валюті малагасійський аріарі (MGA), внаслідок рахункової помилки у програмному комплексі процесингового центру AT «ПУМБ» на рахунок отримувача переказу зараховувалася грошова сума у стократному розмірі від ініційованої суми переказу.
32. Позивач просив суд (див. пункт 8):
- визнати дії відповідача щодо нарахування заборгованості як несанкціонованого овердрафту неправомірними;
- зобов'язати відповідача скасувати незаконно нараховану заборгованість.
33. У спірних правовідносинах ключовим є відповідь на питання про те, чи мав відповідач підстави списувати кошти з особового рахунку позивача.
Щодо визнання дій відповідача неправомірними
34. Верховний Суд наголошує, що загальний перелік способів захисту цивільного права та інтересів визначені у статті 16 ЦК, в якій зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
35. Цей суд неодноразово висловлював правову позицію щодо особливостей застосування способів захисту цивільних прав, що враховується у спірних правовідносинах відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК.
36. Так, особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).
37. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19).
38. Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20).
39. Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду виснував, що позовна вимога про зобов'язання скасувати незаконно нараховані суми є неефективним способом захисту, оскільки не відновлює порушене право і жодним чином не нівелює негативні наслідки порушення права (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц).
40. За таких обставин в задоволенні такої позовної вимоги слід було відмовити з огляду на обрання позивачем неналежного способу захисту.
41. Апеляційний суд правильно відмовив у задоволенні позову в цій частині, проте помилився щодо мотивів такої відмови, у зв'язку з чим постанову апеляційного суду належить змінити в частині вимог про визнання дій відповідача неправомірними, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови.
Щодо зобов'язання відповідача скасувати незаконно нараховану заборгованість
42. Верховний Суд враховує те, що Глава 72 ЦК закріплює правове регулювання банківського рахунку.
43. Важливим для спірних правовідносин є те, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку (стаття 1071 ЦК).
44. Застосовуючи вказану правову норму (див. пункт 43), Верховний Суд у постанові від 26 березня 2020 року у справі № 760/5112/15-ц підкреслив, що, задовольняючи позов, суди, встановивши, що позивач не видавала розпорядження щодо списання коштів з її рахунку, тоді як інших підстав, визначених для списання коштів із рахунку останньої без її згоди не існувало, кредитна заборгованість у позивача перед відповідачем відсутня, правильно застосували наведені норми права та дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для визнання дій банку щодо списання коштів з карткового рахунку позивача та нарахування відсотків, пені та штрафу неправомірними. Відповідачем не надано належного документа, який б підтверджував правомірність списання коштів з карткового рахунку позивача.
45. У спірних правовідносинах апеляційним судом встановлено, що внаслідок такої помилки за переказами, що були зараховані на рахунок позивача, за базу розрахунку при їх конвертації у валюту рахунку (гривня) було використано суму у валюті малагасійський аріарі, збільшену в 100 разів, а саме: 19 230 518,00 замість 192 305,18 малагасійських аріарі MGA. Таким чином, на рахунок позивача були помилково зараховані кошти в розмірі 168 529,78 грн. У зв'язку з подальшим здійсненням позивачем видаткових операцій понад суму залишку власних коштів на його рахунку виник несанкціонований овердрафт.
46. При скасуванні рішення суду першої інстанції та відмові у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції вважав, що відбулося безпідставне зарахування коштів на рахунок позивача у стократному розмірі від ініційованої суми переказів.
47. Разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов такого висновку, не врахувавши положення статті 1071 ЦК (див. пункти 43-44) та те, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження, яке в матеріалах справи відсутнє.
48. Так само інших обставин, передбачених статтею 1071 ЦК, суди не встановили.
49. Велика Палата Верховного Суду вже висновувала, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, примусове виконання обов'язку в натурі та припинення правовідношення (пункти 1, 5 і 7 частини другої статті 16 ЦК).
Для належного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК заявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов'язку.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що вимога про визнання боргу безпідставним є вимогою про визнання відсутності права відповідача донарахувати обсяг спожитого природного газу та відсутності обов'язку позивачки, який кореспондує вказаному праву, з оплати боргу, що виник унаслідок донарахування. Така вимога є ефективним способом захисту інтересу позивачки в юридичній визначеності у спірних правовідносинах.
Крім того, ефективним способом захисту прав позивачки є і вимога зобов'язати відповідача списати з її особового рахунку донараховану заборгованість за спожитий природний газ. Така вимога є вимогою про примусове виконання обов'язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК). Її можна заявити як разом із вимогою про визнання боргу безпідставним, так і окремо.
Задоволення вимоги зобов'язати постачальника списати з особового рахунку донараховану заборгованість може бути способом захисту права споживача на мирне володіння майном (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції). Якщо споживач не має наміру сплачувати борг (тому, що не згоден із його існуванням; тому, що постачальник пропустив позовну давність для стягнення боргу у судовому порядку, тощо), а постачальник і не списує борг з особового рахунку на вимогу споживача, і не звертається до суду за його стягненням, то споживач буде надалі одержувати від постачальника рахунки із зазначенням боргу. Таке відображення спірного боргу в особовому рахунку може спровокувати споживача на помилкову сплату коштів всупереч його волі.
Задоволення вимоги зобов'язати постачальника природного газу списати з особового рахунку споживача донараховану заборгованість унеможливить виставлення цим постачальником рахунків на суму боргу. Тоді як списання постачальником суми боргу з особового рахунку споживача на письмову вимогу останнього (у позасудовому порядку) не позбавляє постачальника права звернутися до суду з вимогою про стягнення боргу, якщо суд не визнав цей борг безпідставним.
Вимога про скасування боргу по суті є вимогою про припинення правовідношення (пункт 7 частини другої статті 16 ЦК): якщо особа вважає, що її борг існує (тобто існує і правовідношення, змістом якого є право кредитора вимагати сплати боргу та кореспондуючий обов'язок боржника), вона може просити суд цей борг скасувати (тобто припинити зазначене правовідношення) з підстав, передбачених законом. Водночас у цій справі позивачка вважає, що борг відсутній. З огляду на вказане суд апеляційної інстанції правильно виснував про відмову у задоволенні вимоги про скасування боргу, донарахованого позивачці (див. пункти 20-26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18).
50. У цій справі позивач заявив вимогу про зобов'язання відповідача скасувати незаконно нараховану заборгованість по рахунку та вважав, що у нього борг відсутній, а тому правильним буде зобов'язання відповідача перерахувати незаконно нараховану заборгованість.
51. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п'ятої статті 12 ЦПК). Виконання такого обов'язку пов'язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 4 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (пункт 31), від 12 липня 2023 року у справі № 757/31372/18-ц (пункти 24, 58), від 10 квітня 2024 року у справі № 496/1059/18 (пункти 8.45-8.46)).
52. Таким чином, суд першої інстанції мав задовольнити вимогу, яка стосується нарахування заборгованості частково, а саме зобов'язати банк перерахувати заборгованість позивача як несанкціонований овердрафт. Але помилився, задовольнивши позов повністю та з інших підстав.
53. Апеляційний суд на вказане не звернув уваги та дійшов помилкового висновку про відмову в задоволені вимоги, яка стосується нарахування заборгованості.
54. У цій справі суди перевіряли правомірність списання банком коштів з рахунку позивача без його розпорядження. Інших обставин, зокрема, пов'язаних із підставами зарахування у вересні 2022 року коштів в іноземній валюті та її конвертації у гривню, суди не перевіряли.
ІХ. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
55. Верховний Суд частково погоджується із доводами касаційної скарги.
56. Тому постанову апеляційного суду в частині позовних вимог про визнання неправомірними дії щодо нарахування заборгованості необхідно змінити. Викласти її мотивувальну частину в редакції цієї постанови, резолютивну частину в цій частині залишити без змін, що відповідає нормам статей 409, 410, 412 ЦПК.
57. Натомість постанову апеляційного суду в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача скасувати незаконно нараховану заборгованість необхідно скасувати, а мотивувальну та резолютивну частини рішення суду першої інстанції в частині цих вимог змінити, що відповідає нормам статей 409, 412 ЦПК.
Із цих підстав,
керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 412, 415, 416, 419 ЦПК, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ткаченко Артем Олександрович, задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного суду від 12 червня 2024 року в частині позовних вимог про визнання неправомірними дії щодо нарахування заборгованості змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
3. Постанову Київського апеляційного суду від 12 червня 2024 року в частині позовних вимог про зобов'язання скасувати незаконно нараховану заборгованість скасувати.
4. Мотивувальну частину рішення Подільського районного суду міста Києва від 15 вересня 2023 року в частині позовних вимог про зобов'язання скасувати незаконно нараховану заборгованість змінити, виклавши її в редакції цієї постанови.
5. Резолютивну частину рішення Подільського районного суду міста Києва від 15 вересня 2023 року в частині позовних вимог про зобов'язання скасувати незаконно нараховану заборгованість викласти в такій редакції:
«Позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «ПУМБ» задовольнити частково.
Зобов'язати АТ «ПУМБ» перерахувати нараховану заборгованість як несанкціонований овердрафт в сумі 166 838,01 грн по рахунку IBAN НОМЕР_1 (картковий рахунок № НОМЕР_2 ), що відкритий в АТ «ПУМБ» на ім'я ОСОБА_1 ».
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: В. І. Крат Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко М. Є. Червинська