20 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 120/1110/24
адміністративне провадження № К/990/35882/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу № 120/1110/24
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Галузевого державного архіву Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 11.04.2025 (суддя Альчук М. П.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2025 (головуючий суддя Мацький Є. М., судді Сушко О. О., Залімський І. Г.),
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (правонаступника Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області), Галузевого державного архіву Міністерства внутрішніх справ України, у кому просив:
визнати протиправними дії Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області щодо невиготовлення та ненадання ОСОБА_1 оновленої довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках із зазначенням заробітної плати за травень 1986 року в розмірі 378 крб. 97 коп.;
зобов'язати Ліквідаційну комісію УМВС України у Вінницькій області виготовити та видати ОСОБА_1 оновлену довідку про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках за період з 02.05.1986 по 10.05.1986, в якій вказати розмір його заробітної плати за травень 1986 року в розмірі 378 крб. 97 коп., з якої здійснити розрахунок денної тарифної ставки позивача.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначи, що відповідач протиправно відмовив у здійсненні перерахунку заробітної плати та видачі оновленої довідки про заробітну плату в зоні відчуження в 1986-1990 роках з урахуванням заробітної плати за травень 1986 року. Зокрема, позивач наголосив, що відповідач в порушення наказу Міністерства соціальної політики України від 03.09.2012 № 536 не вказав розміру виплаченої заробітної плати за травень 1986 року, як і не вказав дійсного розміру тарифної ставки.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 27.05.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2024, у задоволенні позову відмовив.
У березні 2025 року позивач подав до Вінницького окружного адміністративного суду заяву про перегляд рішення від 27.05.2024 у справі № 120/1110/24 за нововиявленими обставинами, в якій просив скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення, вийшовши за межі позовних вимог відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), та зобов'язати Ліквідаційну комісію УМВС України у Вінницькій області, правонаступником якої є Головне управління Національної поліції у Вінницькій області, видати ОСОБА_1 нову довідку про заробітну плату, одержану працівником за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, в якій вказати фактичний розмір заробітної плати 378,97 крб. плюс 10000 крб. доплата за Чорнобиль, як додаткова заробітна плата, та з цього розміру здійснити розрахунок денної тарифної ставки за роботу в зоні відчуження.
В обґрунтування наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у цій справі позивач посилався на те, що після консультації у правника-адвоката йому стало відомо про наявність істотних для справи обставин, що не були встановлені судом, а також про які не було відомо самому позивачу на час розгляду справи, але які, однак, впливають на вирішення спору по суті. Зокрема, позивач зазначив, що після консультації йому стало відомо, що наявні на час судового розгляду в матеріалах справи довідки видані без урахування правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.02.2018 у справі № 358/1179/17. Також зауважив, що судом не було встановлено наявність виплаченої йому доплати ЧАЕС, як додаткової заробітної плати за особливі умови праці в зоні відчуження. Окрім того, позивач посилався на архівні довідки Галузевого Державного архіву МВС України від 29.11.2024 року № 406.
Вінницький окружний адміністративний суд ухвалою від 11.04.2025, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2025, відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.05.2024 в адміністративній справі № 120/1110/24 та залишив відповідне судове рішення в силі.
Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що обставини, на які вказував позивач, не можна вважати нововиявленими у контексті статті 361 КАС. Позивач фактично наводить нове обґрунтування позовних вимог та змінює їх, а також надає переоцінку тим доказам, які вже оцінювалися судом в процесі розгляду справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 11.04.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2025, у якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про задоволення його позовних вимог.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач вказує на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення процесуальних норм внаслідок неврахування висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 13.02.2018 у справі № 538/1179/17 та від 05.02.2020 у справі № 810/1198/17, відповідно до якого роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати згідно з даними, які містяться в розрахунковому листі позивача за відповідний період. При цьому розмір заробітної плати, зазначений у довідці, має відповідати первинним документам, на підставі яких довідка видається. Роботодавець повинен включити в довідку про заробітну плату всі складові, які фактично ним були виплачені за роботу (службу) в зоні відчуження.
Крім того, на переконання позивача, суди попередніх інстанцій не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 17.07.2018 у справі № 377/522/16-а, від 19.03.2019 у справі № 377/613/15-а, від 18.08.2021 у справі № 816/685/15-а, від 16.08.2022 у справі № 377/9/17-а, згідно з яким нарахування грошового забезпечення за роботу в зоні відчуження військовослужбовців, рядового та начальницького складу ОВС проводилося відповідно до Розпорядження Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 № 1031 та листа Державного комітету УРСР з праці від 23.09.1986 № 136с «Про порядок матеріального забезпечення призваних на збори військовозобов'язаних».
Позивач доводить, що суди попередніх інстанцій не врахували того, що видана відповідачем довідка не містить усіх складових заробітної плати, одержаних за роботу в зоні відчуження.
Верховний Суд ухвалою від 11.09.2025 відкрив касаційне провадження у справі.
Головне управління Національної поліції у Вінницькій області подало відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні скарги, а ухвалені у справі судові рішення - залишити без змін.
Відповідно до частин першої - четвертої та шостої статті 361 КАС судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Верховний Суд неодноразово зауважував, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення. Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.
Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими. Зміна правової позиції суду, навіть якщо вона впливає на подібні правовідносини, не є нововиявленою обставиною, оскільки не змінює фактичні обставини справи, що були предметом судового розгляду.
Колегія суддів також враховує, що необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Подібна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справах № 2а-7523/10/1270 та № 303/3535/16-а, від 04.09.2018 у справі № 809/824/17, від 22.11.2018 у справі № 826/14224/15, від 30.01.2020 у справі № 127/2-а-4944/11, від 21.07.2022 у справі № 826/10281/16, від 29.09.2022 у справі № 560/3507/19 та від 02.05.2023 у справі № 420/20522/21.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду, зокрема у постановах від 09.06.2022 у справі № 9901/230/20, від 08.09.2022 у справі № 9901/400/20 та від 22.03.2023 у справі №154/3029/14-ц, дійшла подібних висновків і вказала, що нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження й ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їхнього врахування судового рішення.
Також Велика Палата Верховного Суду у постанові 03.02.2021 у справі № 826/20239/16 вказала, що перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є важливою гарантією захисту прав і свобод людини, зокрема, у сфері адміністративного судочинства. Перегляд судових рішень, які набрали законної сили, є додатковим засобом забезпечення законності судового рішення і є резервним механізмом захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб і забезпечення справедливого та ефективного здійснення правосуддя. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Метою перегляду справи за нововиявленими обставинами є не ревізія судових рішень або усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення.
Для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 361 КАС, має бути встановлено, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.
Звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 фактично зазначив додаткові обґрунтування своїх позовних вимог та висновки Верховного Суду, які, на переконання позивача, не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи № 120/1110/24. Тобто, зміст заяви позивача зводиться до обґрунтування помилковості висновків судів попередніх інстанцій, викладених у рішенні Вінницького окружного адміністративного суду від 27.05.2024 та постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2024, про відсутність підстав для задоволення позову, а ОСОБА_1 намагається отримати інший результат судового розгляду справи за допомогою процедури перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Доводи касаційної скарги дублюють за своїм змістом доводи заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, ґрунтуються на помилковому розумінні норм процесуального права, а відтак не спростовують висновків судів попередніх інстанцій в оскаржених позивачем судових рішеннях.
З урахуванням викладеного колегія суддів визнає обґрунтованим висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність обставин, які б могли бути кваліфіковані як нововиявлені відповідно до статті 361 КАС, та відповідно про необхідність відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.05.2024.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на те, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні заяви позивача про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, ухвалені у справі судові рішення слід залишити без змін.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 11.04.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2025 у справі № 120/1110/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.В. Тацій А.І. Рибачук С.Г. Стеценко