20 листопада 2025 року
м. Київ
справа №140/4262/25
адміністративне провадження № К/990/43035/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Єресько Л.О., Жука А.В.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2025 у справі №140/4262/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у нездійсненні нарахування та виплати поточної індексації грошового забезпечення позивачу ОСОБА_1 за період проходження ним військової служби з 01.12.2015 по 28.02.2018, розрахованої із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, згідно з «Порядком проведення індексації грошових доходів населення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити позивачу ОСОБА_1 поточну індексацію грошового забезпечення за період проходження ним військової служби з 01.12.2015 по 28.02.2018, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, згідно з «Порядком проведення індексації грошових доходів населення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу ОСОБА_1 індексації різниці грошового забезпечення у розмірі 4089,51 грн за період проходження служби з 01.03.2018 по 24.05.2018, розрахованої відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити позивачу ОСОБА_1 індексацію різницю грошового забезпечення у розмірі 4089,51 грн за період проходження служби з 01.03.2018 по 24.05.2018, розрахувавши її відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого обчислені грошові допомоги для оздоровлення, що були виплачені у 2016-2017 роках, суми поточної індексації, розрахованої із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року; та щодо невключення до складу грошового забезпечення позивача, з якого обчислена грошова допомога для оздоровлення, що була виплачена йому у травні 2018 року (згідно наказу №106 від 29.05.2018) - індексації різниці грошового забезпечення у розмірі 4089,51 грн розрахованої із застосуванням місяця для підвищення доходу - березень 2018 року та відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 :
- грошової допомоги для оздоровлення, нарахованої та виплаченої у 2016, 2017 роках, з урахуванням у її складі місячного грошового забезпечення для визначення її розміру поточної індексації грошового забезпечення, розрахованої із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року;
- грошової допомоги для оздоровлення, нарахованої та виплаченої у травні 2018 року(згідно наказу №106 від 29.05.2018) з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для визначення її розміру індексації різниці грошового забезпечення, у розмірі 4089,51 грн розрахованої із застосуванням місяця для підвищення доходу - березень 2018 року , відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, враховуючи раніше виплачені суми, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану ним додаткову відпустку, як учаснику бойових дій за 2016, 2017, 2018 роки , всього за 42 календарних днів, виходячи з розміру грошового забезпечення станом на день звільнення 24.05.2018;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану ним додаткову відпустку, як учаснику бойових дій за 2016, 2017, 2018 роки, всього за 42 календарних днів, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення - 24.05.2018, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2025 клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 повернуто скаржнику.
Не погоджуючись із ухвалою апеляційного суду, відповідачем 21.10.2025 через підсистему «Електронний суд» подано касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 03.11.2025 у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, зазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
Скаржнику роз'яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто.
Згідно з довідкою про доставку електронного листа, ухвала Верховного Суду від 03.11.2025 отримана скаржником 04.11.2025 о 19:37.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Абзацом другим частини шостої статті 251 КАС України визначено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, з урахуванням зазначених норм КАС України, ухвала Верховного Суду від 03.11.2025 про залишення касаційної скарги без руху вважається врученою скаржнику 05.11.2025.
При цьому, станом на день винесення цієї ухвали скаржником не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 03.11.2025 про залишення касаційної скарги без руху, а тому касаційна скарга підлягає поверненню.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставин касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2025 у справі №140/4262/25 - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
Судді Ж.М. Мельник-Томенко
Л.О. Єресько А.В. Жук