20 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 904/991/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2025 (головуюча - Чус О. В., судді: Дармін М. О., Кощеєв І. М.) і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2024 (суддя Мельниченко І. Ф.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро"
до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
про стягнення збитків в сумі 349 983, 33 грн,
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2025 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2024 у справі № 904/991/24.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2025 для розгляду касаційної скарги у справі № 904/991/24 визначено колегію суддів у складі: Міщенко І. С. - головуючий, Берднік І. С., Зуєв В. А.
Вирішуючи питання щодо прийнятності касаційної скарги та наявності підстав для відкриття/відмови у відкритті касаційного провадження, дослідивши доводи касаційної скарги у контексті оскаржуваних судових рішень у даній справі, колегія суддів у наведеному складі дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічні положення закріплено і в частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
За змістом пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Оскільки ціна позову становить менше п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 514 000,00 грн станом на 2024 рік), то у розумінні положень ГПК України ця справа підлягає касаційному оскарженню лише у разі наявності виключень, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу.
Касаційний господарський суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності". При цьому, тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.
Тому, з урахуванням наведених вище приписів процесуального Закону, звертаючись до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою скаржник повинен був належним чином обґрунтувати наявність підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, які давали б касаційному суду можливість здійснити касаційний перегляд прийнятих у ній рішень.
Водночас у поданій касаційній скарзі скаржник жодним чином не обґрунтовує необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі (з урахуванням ціни позову у ній) не доводить та не обґрунтовує наявність передбачених підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України підстав, хоча процесуальним Законом тягар доказування наявності згаданих підстав покладається саме на скаржника.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки касаційна скарга не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає, що скаржником не дотримано умову допуску цієї справи до касаційного оскарження.
У постанові від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов'язкове судове рішення. Введення процесуальних "фільтрів" не порушує право на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, та можна стверджувати, що введення процесуальних "фільтрів" допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує право доступу до правосуддя.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2025 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2024 у справі № 904/991/24, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, керуючись статтями 2, 12, 17, 163, 232, 234, 287, 293, 314 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2025 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2024 у справі № 904/991/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І. С.
Судді Берднік І. С.
Зуєв В. А.