Справа № 755/8492/25
19 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Мельничука В.П.,
за участю секретаря Шляги А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника громадянина російської федерації ОСОБА_1 - адвоката Бєжанової Катерини Ігорівни про ухвалення додаткового судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги громадянина російської федерації ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15.05.2025 у справі за адміністративним позовом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до громадянина російської федерації ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, -
Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
- затримати громадянина російської федерації ОСОБА_1 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення строком на 6 (шість) місяців.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 15.05.2025 позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням громадянин російської федерації ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2025 апеляційну скаргу громадянина російської федерації ОСОБА_1 - задоволено; рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15.05.2025 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволені позовних вимог Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до громадянина російської федерації ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення - відмовлено.
В подальшому, представник ОСОБА_1 - адвокат Бєжанова Катерина Ігорівна звернулась до Шостого апеляційного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просить стягнути з позивача витрати на правничу допомогу адвоката у зв'язку з переглядом судом апеляційної інстанції рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15.05.2025 у розмірі 11 960, 00 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заяви, колегія суддів вважає, що вказана заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Відповідно до статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У свою чергу, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, законодавцем включено витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).
Приписи ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України визначають, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому, в силу положень ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.
При цьому, на переконання колегії суддів, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
Верховний Суд у додатковій постанові від 12.09.2018 у справі № 810/4749/15 зазначив, що з аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Також, Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 у справі № 826/856/18 зазначив про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Колегія суддів констатує, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Таким чином, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Відповідно до статті 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано:
- договір про надання правничої допомоги від 21.05.2025;
- рахунок від 29.05.2025 № 55 на суму 9 560, 00 грн.;
- платіжну інструкцію про оплату 9 560, 00 грн. згідно рахунку № 55 від 29.05.2025;
- рахунок від 21.07.2025 № 68 на суму 2 400, 00 грн.;
- платіжну інструкцію про оплату 2 400, 00 грн. згідно рахунку № 68 від 21.07.2025;
- акт приймання-передачі наданих послуг на суму 11 960, 00 грн.
Таким чином, витрати ОСОБА_1 на правничу допомогу за оскарження в суді апеляційної інстанції рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15.05.2025 складають 11 960, 00 грн.
Колегія суддів бере до уваги висновки Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду викладені у постанові від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18, згідно яких: «…суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг».
Беручи до уваги вищевикладене, а також враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, ціну позову, значення справи для відповідача у порівнянні з розміром судових витрат, які представник відповідача - адвокат Бєжанова К.І. просить стягнути з позивача, колегія суддів приходить до висновку про те, що справедливою та співмірною сумою, яка підлягає компенсації відповідачу на професійну правничу допомогу є 3 000, 00 грн.
Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області понесених відповідачем витрат на правничу допомогу у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 3 000, 00 грн. та наявність підстав для часткового задоволення заяви представника відповідача - адвоката Бєжанової К.І. про ухвалення додаткового судового рішення.
Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 241, 242, 252, 310, 325, 328-331 КАС України, суд
Заяву представника громадянина російської федерації ОСОБА_1 - адвоката Бєжанової Катерини Ігорівни - задовольнити частково.
Ухвалити у справі за адміністративним позовом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до громадянина російської федерації ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення - додаткову постанову наступного змісту:
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (код ЄДРПОУ - 42552598) на користь громадянина російської федерації ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) понесені витрати на правничу допомогу у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 3 000, 00 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.
Мельничук В.П.