Справа № 320/9632/24
про відмову у відстроченні сплати судового збору
19 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Черпака Ю.К. та суддів Кобаля М.І., Штульман І.В., розглянувши клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.
В апеляційній скарзі, поданій 16 липня 2025 року за допомогою підсистеми "Електронний суд", військова частина НОМЕР_1 просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року залишено без руху з підстав пропуску строку звернення до апеляційного суду, оскільки оскаржуване рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року прийнято у порядку письмового провадження, а апеляційну скаргу подано 16 липня 2025 року. В апеляційній скарзі апелянт зазначив про отримання примірника оскаржуваного рішення 16 червня 2025 року, однак всупереч вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 296 та частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України не додав доказів на підтвердження цієї обставини (конверт, в якому судове рішення було надіслано адресату, чи довідка поштового відділення зв'язку, або інформація з особистого кабінету в підсистемі «Електронний суд»); апелянт не порушує питання про поновлення пропущеного строку з обґрунтуванням поважності причин його пропуску та не надав доказів для підтвердження цієї поважності. Зазначено, що апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору та залучення співвідповідача. Однак, до подання належного клопотання про поновлення строку звернення до апеляційного суду з обґрунтуванням причин його пропуску, питання щодо відстрочення сплати судового збору не вирішується, оскільки саме прийнятність апеляційної скарги залежить від дотримання процесуального строку, а відповідно - й від наявності підстав для розгляду заявленого клопотання.
На виконання вимог ухвали апеляційного суду апелянт подав клопотання про поновлення строку звернення, до якого долучив картку руху документа в підсистемі "Електронний суд". Із зазначеної картки вбачається, що примірник оскаржуваного рішення суду першої інстанції було доставлено до електронного кабінету 16 червня 2025 року.
Перевіривши обґрунтованість заявленого клопотання, дослідивши матеріали апеляційної скарги в частині, що стосується порушеного питання, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки обставини, наведені особою, яка подала апеляційну скаргу, підтверджуються наявними доказами.
Водночас, колегія суддів вважає клопотання про відстрочення сплати судового збору таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В силу положень частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
У розумінні статей 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування, тому має бути підтверджений належними і допустимими доказами.
До клопотання про відстрочення сплати судового збору апелянтом не додано доказів, які б вказували на неналежний майновий стан та свідчили про неможливість сплати судового збору суб'єктом владних повноважень.
Також слід зазначити, що порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для відстрочення цьому суб'єкту владних повноважень сплати судового збору.
Таким чином, для відстрочення сплати судового збору повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Тому, клопотання військової частини НОМЕР_1 задоволенню не підлягає, оскільки останнім не надано доказів на підтвердження неможливості його сплати, а колегією суддів не встановлено обставин, які відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору.
Керуючись статтями 73, 74, 133, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати поважними причини пропуску військовою частиною НОМЕР_1 строку звернення до апеляційного суду та поновити цей строк.
У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Черпак Ю.К.
Судді Кобаль М.І.
Штульман І.В.