Справа №591/6252/25
Провадження № 4-с/591/17/25
18 листопада 2025 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.
при секретарі - Устименко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сікун Дарини Валеріївни, стягувач ОСОБА_2 -
встановив:
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просить 1)поновити строк для подання скарги на дії державного виконавця Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сікун Дарини Валеріївни при винесені Постанови від 06.05.2025року про накладення штрафу; 2)відкрити провадження за скаргою на дії державного виконавця Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сікун Дарини Валеріївни при винесені постанови від 06.05.2025року про накладення штрафу; 3) визнати неправомірними дії державного виконавця Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сікун Дарини Валеріївни при винесені Постанови від 06.05.2025 року про накладення штрафу; 4)скасувати Постанову державного виконавця Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сікун Дарини Валеріївни від 06.05.2025 про накладення штрафу. Скарга мотивована тим, що Зарічним районним судом м. Суми 16.11.2021 року видано судовий наказ № 591/7717/21 2-н/591/2249/21 про стягнення з ОСОБА_1 (далі Боржник) на користь ОСОБА_2 (далі Стягувач) аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів ОСОБА_1 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення з 26 жовтня 2021 року
На підставі вказаного судового наказу Ніжинським ВДВС у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження № 67930477.
Постановою державного виконавця Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сікун Дариною Валеріївною (далі Державний виконавець) від 06.05.2025 року на Боржника, відповідно до ч.14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон України «Про виконавче провадження»), був накладений штраф за наявну заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, у розмірі 50 % від суми заборгованості по аліментах, що становить 141358,30 грн. (далі Постанова від 06.05.2025року).Державний виконавець, накладаючи на Боржника штраф, притягнув його до відповідальності. При цьому державним виконавцем не було перевірено наявність умов для такої відповідальності, зокрема вини боржника у виникненні/збільшенні заборгованості Боржник не був обізнаний про наявність Постанови від 06.05.2025 року, оскільки оскаржувана Постанова надійшла до боржника лише 16.05. 2025 року.
09.06.2025 року Ухвалою Зарічного районного суду міста Суми відкрито провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, суб'єкт оскарження: старший державний виконавець Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сікун Дарина Валеріївна. Задоволено клопотання представника скаржника ОСОБА_1 адвоката Четвертак Лариси Віталіївни про поновлення строку звернення до суду зі скаргою.
Державний виконавець Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сікун Дарина Валеріївна та зацікавлена сторона ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином, клопотань не надходило.
15.10.2025 року представник скаржника подала до суду клопотання про долучення доказів по справі, а саме адвокатські запити до військових частин, інформацію про виконавче провадження, довідки про доходи з в/ч НОМЕР_1 , відповідь військової частини, консультативний висновок спеціаліста.
Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Четвертак Л.В. подала заяву про слухання справи у її відсутність та відсутність скаржника, просить суд скаргу задоволити.
Суд, вивчивши матеріали даної цивільної справи, вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції Українисудові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч.3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 16.11.2021 року Зарічним районним судом м. Суми видано судовий наказ № 591/7717/21 2-н/591/2249/21 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів ОСОБА_1 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення з 26 жовтня 2021 року.
За вказаним виконавчим документом Головним державним виконавцем Нещерет Михайло Леонтійович, Бобровицький ВДВС Сх МУ МЮ, Чернігівська область 17.12.2021 року відкрито виконавче провадження № 67930477.
Оскаржуваною Постановою державного виконавця Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сікун Дариною Валеріївною від 06.05.2025року (виконавче провадження № 67930477) на Боржника ОСОБА_1 , відповідно до ч.14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», був накладений штраф за наявну заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, у розмірі 50 % від суми заборгованості по аліментах, що становить 141358,30 грн..
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
За нормами частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Обов'язки і права виконавців, обов'язковість вимог виконавців визначені статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження", частиною першою якої передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Так, відповідно до пункту першого частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Частиною четвертою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Згідно із частиною першою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" порядок стягнення аліментів визначається законом.
Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
Частиною третьою, четвертою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі:
1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача;
2) подання заяви стягувачем або боржником;
3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи;
4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби;
5) закінчення виконавчого провадження.
Частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", доповненою згідно із Законом України N 2475-VIII від 03.07.2018 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання", який набрав чинності з 28.08.2018 року передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.
Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.
Аналіз наведеної норми права вказує, що склад правопорушення, передбачений частиною 14 статті 71 Закону України сформульований законодавцем таким чином, що передбачає триваюче правопорушення щодо несплати аліментів боржником протягом певного проміжку часу: один рік, два роки та три роки відповідно.
Згідно зістаттею 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Зазначене правило визначає ті кошти, що складають заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника як особливий об'єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об'єктів для стягнення, видами боргових зобов'язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.
Згідно з частиною першою статті 69 Закону України «Про виконавче провадження» підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи-підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.
Відповідно до частини першої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження'розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами (частина третя статті 70 Закону України «Про виконавче провадження»).
Як встановлено судом з Інформації по виконавчому провадженню, 17.12.2021 року Головним державним виконавцем Нещерет Михайло Леонтійович , Бобровицький ВДВС Сх МУ МЮ, Чернігівська обл. відкрито виконавче провадження та винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження.
16.02.2022 року передано виконавче провадення на виконання до ТОВ "АТБ-маркет", де працював Боржник ОСОБА_1 . Борг по аліментам станом на 01.02.2022 року складав 8092,07 грн..
19.10.2022 року винесено Постанову про передачу ВД на виконання до підприємства, установи, організації (Скасована) Підстава: боржник отримує дохід в військовій частині НОМЕР_2 , борг по аліментам на 01.10.2022 року складав 91947,01 грн..
23.01.2023 року головним державним виконавцем Нещерет Михайло Леонтійович, Бобровицький ВДВС Сх МУ МЮ, Чернігівська обл. винесено постанову про скасування документу, підстава: не вірно зазначена сума боргу. Помилка виконавця .
05.05.2023 року винесено Постанову про передачу матеріалів виконавчого провадження до Ніжинського ВДВС Сх МУ МЮ , Чернігівська область.
18.10.2023 року головним державним виконавцем Нещерет Михайло Леонтійович, Ніжинський ВДВС Сх МУ МЮ , Чернігівська обл. винесено Постанову про передачу ВП на виконання до підприємства, установи, організації . Підстава: боржник отримує дохід в військовій частині НОМЕР_3 , борг по аліментам на 01.10.2023 складає 138445,97 грн..
28.12.2023 року Старшим державним виконавцем Сікун Дарина Валеріївна, Ніжинський ВДВС Сх МУ МЮ, Чернігівська обл винесено Постанову про передачу ВД на виконання до підприємства, установи, організації до військовії частини НОМЕР_4 . Розмір заборгованості по аліментам не визначено.
27.03.2024 року старшим державним виконавцем Сікун Дарина Валеріївна, Ніжинський ВДВС Сх МУ МЮ, Чернігівська обл. Винесено постанову: Постанова про передачу ВД на виконання до підприємства, установи, організації до Військової частини НОМЕР_5 . Розмір заборгованості по аліментам не визначено.
11.04.2024 року старшим державним виконавцем Сікун Дарина Валеріївна, Ніжинський ВДВС Сх МУ МЮ, Чернігівська обл. винесено Постанову про передачу ВД на виконання до підприємства, установи, організації до військової частини НОМЕР_6 ; АДРЕСА_1 . Розмір заборгованості по аліментам не визначено.
Підтвердження того факту, що Постанови про передачу виконавчого провадження на виконання до підприємства, установи, організації були надіслані на виконання військових частин, де проходив військову службу ОСОБА_1 , у матеріалах виконавчого провадження відсутні.
В жовтні 2022 року ОСОБА_1 був призваний на військову службу під час мобілізації. З лютого 2023 року ОСОБА_1 отримав декілька разів контузії, що спровокували закриті черепно-мозкові травми, забій головного мозку у вигляді посттравматичної енцефалопатії ІІ стадії із астено-цефалгічним синдромом та кістозної енцефаломаляції лобної частки ліворуч.
У 2023-2024 роках Боржник проходив стаціонарне лікування в КНП Обласний медичний спеціалізований центр Житомирської ОР, КНП СОР Обласна клінічна спеціалізована лікарня м.Суми, КНП СОР «Клінічна спеціалізована лікарня» м.Ромни, ТОВ «Український північно-східний інститут прикладної та клінічної медицини», Відділення психотичних та пограничних станів». В останньому медичному закладі підтверджено діагноз: перенесений епілептичний психоз внаслідок ЗЧМТ зі стійким вираженим органічним психосиндромом.
За довідкою ВЛК ОСОБА_1 встановлено діагноз: помірно - виражений стійкий посткомоційний розлад з цефалгічним синдромом. Захворювання, пов'язане з проходженням військової служби.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Звертаючись до суду зі скаргою боржник посилався на те, що державний виконавець, на його думку порушив норми чинного законодавства України.
Частиною першою статті 13 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, а також згідно з частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Таким чином, саме державний виконавець повинен за допомогою належних, допустимих і достатніх доказів довести той факт, що боржник ухилявся від сплати аліментів умисно, маючи при цьому реальну можливість виконувати свої зобов'язання. Окрім зазначеного, виконавцеві потрібно буде довести, що він зі свого боку здійснив усі необхідні й достатні дії для стягнення заборгованості.
За змістом пункту 4 розділу XVI Інструкції № 512/5 виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону № 1404-VIII, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.
Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 СК України.
Матеріали справи не містять доказів вжиття вичерпних заходів для з'ясування відповідних обставин виконавцем під час здійснення виконавчого провадження.
З відповідного аналізу всіх обставин справи в сукупності, судом вбачається, що сума заборгованості та відповідно штрафу є спірними, в повному обсязі не обґрунтованими розрахунками, що має наслідком необґрунтованість і невмотивованість постанови про накладення штрафу; також не знайшли свого підтвердження та доведеності факт умисного ухилення боржника від сплати аліментів, оскільки матеріали виконавчих проваджень не містять відомостей, які підтверджують поінформованість позивача про наявність відповідних виконавчих проваджень до моменту винесення оскаржуваної постанови.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до вимог статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні по справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) визнав низку порушень - пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "належного урядування". Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб.
В рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, Європейський суд вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Тобто, обов'язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.
На виконання цих вимог відповідачем не доведено жодними належними та допустимими доказами правомірність прийнятого рішення.
Водночас докази, подані скаржником, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були спростовані відповідачем.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що скарга на дії є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Під час звернення з даним позовом до суду позивач судовий збір не сплачував , оскільки є звільненим від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір". Таким чином, судовий збір за рахунок відповідача на користь позивача відшкодуванню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 258-260, 353, 447-451 ЦПК України, суд -
Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сікун Дарини Валеріївни, стягувач ОСОБА_2 - задоволити.
Визнати неправомірними дії державного виконавця Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сікун Дарини Валеріївни при винесені Постанови від 06.05.2025 року про накладення штрафу на ОСОБА_1 у виконавчому провадженню № 67930477.
Скасувати Постанову державного виконавця Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сікун Дарини Валеріївни від 06.05.2025 року про накладення штрафу на ОСОБА_1 у виконавчому провадженню № 67930477.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня проголошення. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали суду виготовлено 20 листопада 2025 року.
СУДДЯ А.Я.КЛИМЕНКО