Справа № 591/10395/25
Провадження № 2/591/2526/25
20 листопада 2025 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого судді Косар А. І.
секретар судового засідання Хроменко А. О.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження
з повідомленням сторін
цивільну справу №591/10395/25
сторони та інші учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
про розірвання шлюбу
представник позивача адвокат Мірошниченко Андрій В'ячеславович
і виходив з наступного:
У серпні 2025 року адвокат Мірошниченко Андрій В'ячеславовича в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Вимоги мотивовано тим, що:
- сторони певний час проживають окремо;
-відповідач проживає за кордоном та не має на меті повертатись в Україну;
- подружні стосунки не підтримують;
- кожен зі сторін має різні погляди на життя та ведення спільного господарства;
-спроби примирення в минулому не принесли жодних результаті;
- шлюб існує формально.
Малолітніх/неповнолітніх дітей від шлюбу сторони не мають.
Уважає, що збереження сім'ї і подальше сімейне проживання не можливе. На примирення та збереження шлюбу з відповідачем не згодна.
Просить розірвати шлюб, який позивач та відповідач уклали та зареєстрували 20.08.1999 у відділі реєстрації актів громадянського стану Сумського міськвиконкому, актовий запис за №797;
Позиція відповідача
Відповідач обставин та підстав позову не спростував, відзиву на позовну заяву не подав.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі
22 вересня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 05.11.2025.
Представнику позивача документ в електронному вигляді (ухвала про відкриття провадження, повістка-повідомлення) було надіслано в його електронний кабінет.
Відповідачу документи (ухвала про відкриття провадження, повістка-повідомлення) у паперовому вигляді було надіслано за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, однак поштове відправлення на дату судового засідання не повернулося до суду.
Подальший виклик відповідача у судове засідання на 20.11.2025 здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
У судове засідання сторони не прибули, повідомлені належним чином представник позивача в системі «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи у його відсутність, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідно до статті 44 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини 3 статті 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У порядку частини другої статті 191 ЦПК України суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
20 листопада 2025 року суд протокольною ухвалою постановив про заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,
встановив:
Фактичні обставини, встановлені судом
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб та зареєстрували 20 серпня 1999 року у Ковпаківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції, актовий запис за №797, що підтверджується цифрованою копією документа від 09.09.2025, ідентифікатор запису:00114637891 /ас 4/.
Малолітніх/неповнолітніх дітей від шлюбу сторони не мають.
Як стверджує позивач, сторони проживають окремо, зокрема, відповідач проживає за кордоном.
Мотиви, з яких виходить Суд, та застосовані норми права
Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі і позов пред'явлено належною особою.
Між сторонами склалися правовідносини з питання припинення шлюбу і врегульовані нормами Сімейного Кодексу України.
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (частина перша статті 24 Сімейного кодексу України, надалі - СК України).
Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
За змістом частини третьої статті 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до частини першої статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Звертаючись до суду із позовом, позивач зазначала, що фактичні шлюбні відносини між подружжям припинені, проживають окремо. Окреме проживання та відсутність взаєморозуміння свідчить про неможливість збереження шлюбу.
Встановлені обставини свідчать про те, що між сторонами на час розгляду справи у суді сімейних відносин не існує. З часу знаходження позову в суді примирення між сторонами не відбулось. Кожна з сторін не вважає можливим збереження сім'ї. Суд не вбачає надання подружжю строку на примирення. Спір про майно відсутній. Малолітніх/неповнолітніх дітей від шлюбу сторони не мають.
За змістом частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При вирішенні спору суд також враховує наступне.
Згідно зі статтею 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Тобто, при зверненні з позовом до суду на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.
Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 219/1704/17 від 13 травня 2020 року, яка, з точки зору положень частини четвертої статті 263 ЦПК України, має враховуватися судом, у контексті дотримання принципу змагальності сторін, у процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.
Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Відповідач відзив не подав. Обставин, викладених у позові, не спростував.
Виходячи з цих обставин, одного з основних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача. Подальше спільне життя подружжя та збереження їх сім'ї неможливе, оскільки буде суперечити інтересам позивача. Спір про майно відсутній. Малолітніх/неповнолітніх дітей від шлюбу сторони не мають.
Вирішуючи питання про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу це одна з основних його засад.
За наведених обставин суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог.
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Згідно зі статтею 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Позивач не порушує питання щодо відновлення свого дошлюбного прізвища.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з повним задоволенням позову, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 211.20 грн.
Керуючись стст. 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 280-282, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Ухвалив:
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб, який уклали ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство: України, і ОСОБА_4 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянство: України, та зареєстрували 20 серпня 1999 року у Ковпаківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції, актовий запис за №797.
При державній реєстрації розірвання шлюбу ОСОБА_1 надалі іменуватись прізвищем: ОСОБА_5 .
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Надіслати копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211 /одна тисяча двісті одинадцять/ грн 20 коп.
Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень:http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його складання.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п'ята статті 268 ЦПК).
Інформація про сторони та інших учасників справи:
позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
представник позивача адвокат Мірошниченко Андрій В'ячеславович РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ;
відповідач ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя А. І. Косар