П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 522/16561/25
Перша інстанція: суддя Луняченко В.О.,
повний текст судового рішення
складено 14.10.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Федусика А.Г.,
суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на рішення Київського районного суду м.Одеси від 14 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП) та просив скасувати постанову серії ЕНА №4927927від 09 червня 2025 року, винесену посадовою особою відповідача, про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 3400 грн. у справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.126 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідно до оскарженої постанови серії ЕНА №4927927 09.06.2025 року о 10:02:51 біля будинку №33 на вул.Ак. Корольова у м.Одесі, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen CO5 р/н НОМЕР_1 , належним ОСОБА_2 , не маючи при собі посвідчення водія на право керування відповідної категорії, чим порушив 2.1 ПДР - керування ТЗ особою, яка не має право керування таким ТЗ, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП, внаслідок чого до нього застосовано адміністративний штраф у розмірі 3400 грн.
Водночас, із позовної заявою позивачем було подано клопотання про поновлення строку на оскарження постанови, яке обґрунтовано тим, що він самостійно, без правової допомоги, у визначений законодавцем строк звернувся до суду саме із скаргою на постанову, але після отримання 26.06.2025 р. відповіді з суду щодо порушення порядку звернення до суду а також після отримання правничої допомоги звернувся до суду вже із позовною заявою, але з порушення строку.
Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 14 жовтня 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовом про скасування постанови серії ЕНА №4927927 від 09.06.2025, а його позовні вимоги до УПП про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задоволено.
Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4927927 від 09.06.2025 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.2 КУпАП.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов залишити без розгляду.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно змісту оскарженої постанови серії ЕНА №4927927 від 09.06.2025 р., яка винесена інспектором 1 взводу 5 роти 1 батальйону УПП старшим лейтенантом поліції Солтановським О. С., 09.06.2025 року о 10:02:51 біля будинку №33 на вул.Ак. Корольова у м.Одесі позивач керував транспортним засобом Volkswagen CO5, р/н НОМЕР_1 , належним ОСОБА_2 , не маючи при собі посвідчення водія на право керування відповідної категорії, чим порушив 2.1 ПДР - керування ТЗ особою, яка не має право керування таким ТЗ, відтак, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 126 КУпАП, внаслідок чого до водія застосовано адміністративний штраф у розмірі 3400 грн.
Вважаючи вказану постанову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вказав на протиправність постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4927927 від 09.06.2025 р., оскільки факт порушення позивачем вимог ПДР України не доведено належними доказами.
Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи термін можливого розгляду справи та сплив відповідного трьохмісячного терміну притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до вимог ч.7 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
При цьому, судом першої інстанції враховано факт своєчасного звернення до суду особи, яка була притягнута до адміністративної відповідальності, але із порушенням встановленого законом порядку такого звернення, що призвело до звернення з позовом поза строком, встановленим законом.
Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що не відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.
Так, згідно до статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 286 КАС України визначенні особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до частини 2 статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Тобто, законодавством регламентовано скорочений десятиденний строк оскарження до суду рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Слід зазначити, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При визначенні початку цього строку підлягає з'ясуванню момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Саме позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права у сфері публічно-правових відносин, яке також слідує із загального правила, встановленого частиною першою статті 77 КАС, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду із позовними вимогами про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4927927 від 09.06.2025 р. та закриття провадження у справі лише 21.07.2025 р., тобто поза межами десятиденного строку на звернення до суду.
Згідно із частиною 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Варто зауважити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які підтверджені належними доказами.
Приписами статті 44 КАС України установлено, зокрема, обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, а саме виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відтак, процесуальним законом чітко закріплено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Згідно матеріалів справи, 21.07.2025 р. разом з позовною заявою позивачем заявлено клопотання про поновлення строку оскарження спірної постанови, яке мотивовано тим, що внаслідок відсутності юридичної обізнаності ним було подано спочатку скаргу на постанову відповідача до Київського районного суду м.Одеси, однак скаргу було повернуто.
Надалі, як пояснював позивач, ним був пропущений строк у зв'язку з необхідністю отримання правової допомоги, яку він отримав лише 11.07.2025 р..
На спростування доводів позивача, колегія суддів наголошує, що юридична необізнаність позивача, на яку він посилається в обґрунтування клопотання про поновлення строку, не є безумовною підставою для поновлення цього строку.
При цьому, як слідує з матеріалів справи, виходячи зі змісту позовної заяви та клопотання про поновленні строку, факт ознайомлення ОСОБА_1 з постановою серії ЕНА №4927927 та отримання її копії саме 09.06.2025р. позивачем не заперечується.
Отже, позивач був обізнаний про наявність відповідної постанови ще в день її винесення, тобто 09.06.2025 р., та, відповідно, мав можливість оскаржити цю постанову у строки, визначені законом, однак адміністративний позов подано до суду лише 21.07.2025 р., тобто з порушенням строку встановленого статтею 286 КАС України.
При цьому, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивачем не надано жодних належних і достатніх доказів, які б надавали підстави вважати причини поважними.
Доводи позивача, викладені у позовній заяві, не свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду, оскільки вони не пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання позовної заяви.
Апеляційний суд зауважує, що реалізація особою права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від неї, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду. Не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Враховуючи зазначені вище норми та обставини цієї справи, колегією суддів встановлено відсутність об'єктивних обставин непереборного характеру, які унеможливили або ж значно утруднили можливість реалізації ОСОБА_1 права на звернення до суду у межах визначеного приписами чинного процесуального законодавства строку.
Підстави для скасування рішення повністю із залишенням позовної заяви без розгляду містить стаття 319 КАС України, відповідно до частини 1 якої судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначено у статті 123 КАС України.
За правилами частини третьої указаної статті якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Оскільки позивачем пропущено визначений частиною 2 статті 286 КАС України строк, а вказані ним у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду підстави є неповажними, позовна заява ОСОБА_1 про скасування постанови серії ЕНА №4927927 від 09.06.2025 р. підлягає залишенню без розгляду, а зворотній висновок суду першої інстанції є помилковим.
Керуючись ст. ст. 123, 240, 308, 310, 319, 321, 322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції - задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2025 року - скасувати.
Прийняти нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4927927 від 09.06.2025 р. - залишити без розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.Г. Федусик
Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький