Справа № 127/33524/25
Провадження № 2-н/127/4420/25
20 листопада 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Воробйов В.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послугу з розподілу природного газу з ОСОБА_1 , -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» звернулось до суду з заявою про стягнення заборгованості за послугу з розподілу природного газу з ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали заяви, дослідивши наявні у останній докази, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у видачі судового наказу з наступних міркувань.
Згідно вимог ч. 5 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Згідно отриманої судом Інформаційної довідки з реєстру Вінницької міської територіальної громади, за адресою: м. Вінниця, вул. Мирослава Скорика, буд. 114, зареєстрований ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином, існує розбіжність в прізвищі боржника.
Отже, з матеріалів заяви вбачається спір про право Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» щодо стягнення заборгованості за послугу з розподілу природного газу з ОСОБА_1 , в порядку наказного провадження.
Частиною 9 статті 165 ЦПК України передбачено, що у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Згідно ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Оскільки в ЦПК України не конкретизовано порядок дій у випадку якщо із заяви вбачається спір про право, який не може бути вирішений у порядку наказного провадження, то слід застосувати аналогію права на підставі ч. 9 ст. 10 ЦПК України.
А відтак, Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» слід відмовити у видачі судового наказу щодо стягнення заборгованості за послугу з розподілу природного газу з ОСОБА_1 .
Суд вважає за доцільне роз'яснити стягувачу, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених ч. 9 ст. 165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Стягувач у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному провадженні.
Суд вважає за можливе роз'яснити стягувачу, що відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 163-166, 260 ЦПК України, суддя, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» у видачі судового наказу про стягнення заборгованості за послугу з розподілу природного газу з ОСОБА_1 .
Роз'яснити заявникові його право звернутися до суду в порядку правонаступництва.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: