18 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 280/7494/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Олефіренко Н.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року (суддя Чернова Ж.М.) в адміністративній справі №280/7494/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії позивача;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням повного страхового стажу на момент призначення пенсії 34 роки 5 місяців 24 дні та 2 роки 9 місяців (підприємницька діяльність) та з урахуванням підвищення розміру пенсії із зарахуванням 0,5 % за кожний повний місяць страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем, який дає право на достроковий вихід на пенсію.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач має право на підвищення розміру пенсії із зарахуванням 0,5 % за кожний повний місяць страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем, який дає право на достроковий вихід на пенсію, оскільки останній вийшов на пенсію пізніше ніж міг, проте відповідач вчиняє протиправну бездіяльність щодо перерахунку пенсії.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у задоволені позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції зазначив, що оскільки підвищення розміру пенсії, яке передбачене статтею 29 Закону № 1058-ІV, встановлюється при обчисленні розміру пенсій особам, які досягли пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону № 1058-ІV, та враховуючи той факт, що пенсію за віком позивачу призначено достроково саме зі зниженням пенсійного віку, тому встановлювати позивачу вказане підвищення до пенсії немає підстав.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Так, зокрема, зазначено, що позивачу призначена пенсія у віці 58 років в той час як ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_1 набув право на пенсію у віці 55 років, а відтак має право на підвищення розміру пенсії із зарахуванням 0,5% за кожний повний місяць страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місцем, який дає право на достроковий вихід на пенсію.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує з 25.10.2003 пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку, яка обчислена відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням страхового стажу 50 років 2 місяці 11 днів, у тому числі робота за Спсиком №2 - 17 років 0 місяців 5 днів.
Листом відповідача від 28.09.2018 позивача повідомлено про те, що перевіркою документів пенсійної справи встановлено, що з 25.10.2003 позивач отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах за Списком №2, розмір якої з 01.01.2004 обчислено відповідно до Закону. В подальшому пенсія позивача перераховувалась відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону на підставі особистих заяв: з 01.02.2006, з 01.03.2009, з 01.04.2011, з 01.07.2015 та з 01.07.2018. При перерахунку пенсії з 01.07.2018 було встановлено помилку в частині оптимізації періоду заробітної плати, що враховано для обчислення пенсії, який перевищує 10% тривалості страхового стажу. Пенсійну справу приведено у відповідність до чинного законодавства, а саме: із загальної кількості місяців виключено (оптимізовано) 46 місяців підряд з найменшими коефіцієнтами заробітку (з 03.04.2001 по 31.01.2005). Після проведеної оптимізації період заробітної плати, що враховано для обчислення пенсії, складає 71 місяців (117 міс. - 46 міс.), що призвело до зменшення індивідуального коефіцієнту заробітку з 3,03874 до 2,94186, і, відповідно, розміру пенсії. Після перерахунку пенсія обчислена з урахуванням страхового стажу 46 років 4 місяця 28 днів (коефіцієнт страхового стажу - 0,46333) та із заробітної плати 11074,34 грн (середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки - 3764,40 грн х 2,94186 - індивідуальний коефіцієнт заробітку після оптимізації), визначеної за періоди роботи з 01.09.1973 по 30.04.1976, з 01.06.1976 по 30.09.1978, та з 03.04.2001 по 15.12.2005 і її розмір пенсії складає 5356,61 грн, де : - 5131,07 грн - розмір пенсії за віком (11074,34 грн х 0,46333), - 225,54 грн - доплата за 21 рік понаднормативного стажу (1074 грн х 21%, як працюючому пенсіонеру).
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року по справі №310/5069/19, яке набрало законної сили, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дії та бездіяльності зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не врахування роботи ОСОБА_1 у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області врахувати при нарахуванні пенсії стаж роботи ОСОБА_1 у районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР за період з 13.12.1971 по 17.08.1972 та з 07.12.1978 по 17.07.1979. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не врахування інформації для обчислення заробітної плати ОСОБА_1 , яка міститься в довідці № 189 від 15.05.2006 року виданій ВАТ “СПЕЦНЕФТЕГАЗСТРОЙ». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області врахувати при нарахуванні пенсії інформацію для обчислення заробітної плати, яка міститься в довідці №189 від 15.05.2006, виданої ВАТ “СПЕЦНЕФТЕГАЗСТРОЙ». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 з урахуванням вже виплачених коштів. В іншій частині позовних вимог, - відмовлено.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року по справі №280/3793/21, яке набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо перерахування ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням наданих довідок та трудової книжки. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 10.10.1978 по 01.11.1978 у ВАТ “СПЕЦНЕФТЕГАЗСТРОЙ» слюсарем 2 розряду до стажу роботи в районах прирівняних до Крайньої Півночі та період роботи з 18.07.1981 по 18.03.1992 на Бердянському м'ясокомбінаті до пільгового стажу із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, здійснивши з 16.12.2020 перерахунок та виплату (із урахуванням різниці, яка вже була виплачена) його пенсії. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Листом відповідача від 12.12.2023 позивача повідомлено, що на виконання судового рішення від 28.12.2019 по справі №310/5056/19, рішення суду від 22.09.2022 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023 у справі №280/3793/21 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії в межах покладених зобов'язань. Частиною 1 статті 29 Закону №1058 передбачено, що підвищення розміру пенсії за віком у разі відстрочки часу її призначення, особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого статею 26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, на такий відсоток на 0,5% - за кожний повний місяць страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк 60 місяців. Проводити зазначений перерахунок немає підстав, так як позивач набув право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону №1788 з 25.10.2003 (у віці 58 років), до досягнення пенсійного віку, а статтею 29 Закону №1058 передбачено зазначені виплати для працюючих осіб, які вийшли на пенсію з більш пізнього віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058 (після досягнення 60 років).
Листом відповідача від 26.04.2024 позивача повідомлено, що з заявою про перерахунок пенсії та документами відповідно до Порядку №22-1 з питанням зазначеному у зверненні від 03.12.2023 позивач не звертався. На звернення позивача від 03.12.2023 щодо перерахунку пенсії, яке надійшло на вебпортал електронних послуг ПФУ надано роз'яснення в рамках Закону України “Про звернення громадян» листом від 12.12.2023. Повідомлено, що на час дії військового стану не має технічної можливості надати копію матеріалів пенсійної справи, так як документи знаходяться на тимчасово окупованій російською федерацією території.
На відповідне звернення позивача, відповідач листом від 07.05.2024 повідомив про те, що позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійнго віку, яка обчислена відповідно до Закону №1058 з урахуванням страхового стажу 50 років 2 місяці 11 днів, у тому числі робота за Списком №2 - 17 років 0 місяців 5 днів. Пенсію призначено з 25.10.2003, у віці 58 років. Страховий стаж, в тому числі за період підприємницької діяльності врахований відповідно до сум щомісячно сплачених страхових внесків. Для підвищення розміру пенсії позивача відповідно до ч.1 ст.29 Закону №1058 немає підстав, оскільки зазначена норма передбачена для працюючих осіб, які вийшли на пенсію після досягнення віку 60 років. Стосовно обчислення заробітної плати роз'яснено, що пенсію позивачу обчислено із заробітної плати 23619,42 грн (усереднений показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки - 7994,47 грн х 2,95447 - індивідуальний коефіцієнт заробітку), визначеної за період роботи з 01.02.1974 по 30.04.1979 на підставі довідки про заробітну плату та з 01.04.2001 по 31.12.2005 на підставі даних персоніфікованого обліку (всього 117 місяців). Із загальної кількості місяців виключено (оптимізовано) 46 місяців з найменшими коефіцієнтами заробітку (в межах 10%) - з 01.04.2001 по 31.01.2005. Після проведеної оптимізації період заробітної плати, врахований для обчислення пенсії, склав 71 місяць. На теперешній час розмір пенсії позивача становить 12117,65 грн, де розмір пенсії за віком - 11849,15 грн (заробіток 23619,42 грн х коефіцієнт стажу 0,50167); доплата за понаднормовий стаж (за 25 років) - 268,50 грн.
Позивач, не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон №1058-IV).
Відповідно до ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини 1 статті 29 Закону №1058-IV особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, на такий відсоток:
на 0,5% - за кожний повний місяць страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців;
на 0,75% - за кожний повний місяць страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Згідно з положеннями абз. 3 ч.1 ст.40 Закону № 1058- ІV за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим частини першої цієї статті, період, за який враховується заробітна плата, після виключення 10 відсотків тривалості страхового стажу, не може бути меншим ніж 60 календарних місяців.
Тобто, за змістом абзацу 3 частини 1 статті 40 Закону № 1058- ІV за бажанням особи можуть бути виключені періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу.
З матеріалів справи слідує, що позивачу призначена з 25.10.2003 пенсія за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку, яка обчислена відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням страхового стажу 50 років 2 місяці 11 днів, у тому числі робота за Спсиком №2 - 17 років 0 місяців 5 днів. Страховий стаж, в тому числі за період підприємницької діяльності врахований відповідно до сум щомісячно сплачених страхових внесків.
Розмір пенсії позивача обчислено відповідно до ст.40 Закону №1058-IV із заробітної плати 23619,42 грн (показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки - 7994,47 грн х 2,95447 - індивідуальний коефіцієнт заробітку), визначений за період роботи з 01.02.1974 по 30.04.1979 на підставі довідки про заробітну плату та з 01.04.2001 по 31.12.2005 та на підставі даних персоніфікованого обліку (всього 117 місяців).
Із загальної кількості місяців було виключено (оптимізовано) 46 місяців з найменшими коефіцієнтами заробітку (в межах 10%) з 01.04.2001 по 31.01.2005. Після проведеної оптимізації період заробітної плати, врахований для обчислення пенсії, складає 71 місяць.
Відповідно до статті 29 Закону №1058-IV, особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, на такий відсоток: на 0,5% - за кожний повний місяць страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців.
З аналізу даної правової норми слідує, що підвищення розміру пенсії за віком визначене законодавцем як заохочувальний захід щодо осіб, зокрема іноземців, які, отримавши право на призначення пенсії, виявили бажання працювати та одержувати пенсію з більш пізнього віку, тобто фактично відтермінували реалізацію права виходу на пенсію.
Отже, для підвищення пенсії на підставі статті 29 Закону № 1058-IV необхідна наявність сукупності таких умов:
1) звернення за призначенням пенсії за віком з більш пізнього віку, ніж передбачено статтею 26 Закону № 1058-IV;
2) не одержання жодного виду пенсії після досягнення пенсійного віку;
3) наявність страхового стажу після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.
Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, позивачу призначена пенсія за віком на пільгових умовах саме зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 13 Закону №1788-XII (з 25.10.2003 (у віці 58 років), якою передбачено інший віком ценз, ніж той, що визначений у статті 26 цього Закону, а саме 60 років.
Той факт що позивач мав право на призначення пенсії з 55 року, як зазначено в апеляційній скарзі, в даному випадку не спростовує того факту, що пенсія була призначена із зниженням віку - 58 років, а не в загальному порядку з 60 років.
Вказані обставини унеможливлюють отримання позивачем підвищення до пенсії відповідно до частини першої статті 29 Закону № 1058-IV.
При цьому, вказаний факт вже досліджений при прийнятті рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/3793/21, яке набрало законної сили.
Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова
суддя Н.А. Олефіренко