Справа № 127/20723/24
Провадження № 1-кп/127/581/24
19 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці клопотання прокурора про продовження обраного обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт та про cкасування запобіжного заходу в порядку ст. 616 КПК України для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 296 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020040000327 від 25.04.2024,-
На розгляді Вінницького міського суду Вінницької області перебуває вищевказане кримінальне провадження.
Прокурор в судовому засіданні клопотала про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 ще на 60 діб терміну дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави у зв'язку із вчиненням злочину поєднаного із насильством. На переконання прокурора ризики, які слугували підставою для обрання такого запобіжного заходу, не відпали та наразі продовжують існувати. Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заявив два клопотання.
В першому клопотанні адвокат просив суд замінити ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт. Клопотання мотивував тим, що його підзахисний вже 1 рік та 8 місяців незаконно перебуває під вартою за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, які не вчиняв. Перелічені прокурором ризики захисник вважає надуманими, оскільки вони не підтверджені жодним прямим доказом. Окрім того, адвокат наголошував на тому, що ОСОБА_4 раніше несудимий, будь-яких порушень громадянського порядку не допускав, по місцю проживання характеризується добре, має постійне місце проживання та на його утриманні перебуває двоє осіб з інвалідністю, які потребують його допомоги, а саме його дід та баба ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Також ОСОБА_4 за станом здоров'я потребує негайного лікування, що наразі неможливо зробити у зв'язку з його перебуванням під вартою.
У другому клопотанні захисник просив суд скасувати застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід в порядку ст. 616 КПК України для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період. В обґрунтування клопотання адвокат послався на бажання обвинуваченого проходити військову службу.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав обидва клопотання заявлені своїм захисником та заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Вислухавши заявлені клопотання, думки учасників судового провадження з приводу можливості їхнього задоволення, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного терміну з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.
За змістом ст. 178 КПК України, при обранні запобіжного заходу враховуються такі обставини, а саме: вік та стан здоров'я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання, а також інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Також суд враховує положення п. с) ч. 1 ст. 5 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» відповідно до якого, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до положень ст. 194 КПК України, суд при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу повинен встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
За змістом ст. 616 КПК України скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період передбачає попереднє звернення до прокурора з клопотанням про ініціювання перед судом питання про скасування цього запобіжного заходу для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період. За результатами розгляду такого клопотання прокурор має право звернутися до суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період. Клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що особа підпадає під проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та висновок про придатність особи до несення військової служби в умовах воєнного стану; 2) виклад обставин, які вказують на те, що відсутні ризики, передбачені частиною першою статті 177 цього Кодексу, а також ризик ухилення особи, стосовно якої пропонується скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, від проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Адвокатом ОСОБА_5 вимоги ст. 616 КПК України не виконано, відповідно наразі відсутні підстави для скасування обвинуваченому запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Окрім того, обидва клопотання захисника є взаємовиключними, оскільки в першому клопотанні адвокат просить суд змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, мотивуючи його, в тому числі й тим, що ОСОБА_4 за станом свого здоров'я потребує негайного лікування. А в другому своєму клопотанні захисник просить вже взагалі скасувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, наголошуючи на тому, що обвинувачений молодого віку та за всіма критеріями може та бажає проходити військову службу.
Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спроби переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими причинами в сукупності для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 у справі «Волосюк проти України»).
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, санкції яких передбачають покарання у виді позбавлення волі.
Вину в інкримінованих кримінальних правопорушеннях обвинувачений не визнає, тому, усвідомлюючи тяжкість покарання яке йому загрожує у випадку визнання його винуватим, останній може переховуватися від суду.
Окрім того, перебуваючи на волі без застосування дієвого запобіжного заходу, ОСОБА_4 може здійснювати вплив на ще не допитаних свідків з метою зміни останніми своїх показань на його користь, чи іншим чином перешкоджати розгляду кримінального провадження судом.
Також, оскільки ОСОБА_4 раніше судимий, то без застосування дієвого запобіжного заходу він може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відтак, наявні ризики, визначені у п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Застосування до обвинуваченого іншого більш м'якого запобіжного заходу з огляду на вищевикладене буде недоцільним та малоефективним.
Особисте зобов'язання є недостатньо дієвим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень та міру можливого покарання.
Особиста порука не може бути застосована, оскільки у ОСОБА_4 відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останнього до суду на першу вимогу.
Домашній арешт є недостатньо суворим запобіжним заходом, оскільки ОСОБА_4 усвідомлює тяжкість вчинення кримінальних правопорушень, а тому зможе переховуватися від суду.
Відтак, враховуючи вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», особу обвинуваченого, тяжкість інкримінованих йому кримінальних правопорушень, їх кількість, завдану ними шкоду, у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, суд приходить до переконання про необхідність задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою ще на 60 днів, без визначення розміру застави у зв'язку із вчиненням злочину поєднаного із насильством.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 331, 372 КПК України, суд -
Клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт та про cкасування запобіжного заходу в порядку ст. 616 КПК України для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період - залишити без задоволення.
Клопотання прокурора про продовження обраного обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою ще на 60 днів, починаючи з 19 листопада 2025 року до 17 січня 2025 року включно.
Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання та прокурору Вінницької окружної прокуратури для відома.
На ухвалу суду про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Суддя: