Кропивницький апеляційний суд
Справа № 33/4809/677/24 Головуючий у суді І інстанції: Антипова І.Л.
Категорія: ст. 470 МК України Доповідач в суді ІІ інстанції: Бондарчук Р.А.
19.11.2025 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А.,
з участю:
представників Кропивницької митниці: Крамарчука С.Я., Случ В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький,апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 грудня 2023 року, якою відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іскрівка Петрівського району Кіровоградської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.470 Митного Кодексу України (далі - МК України) та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 000 грн.
Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 грудня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.470 МК України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь на користь держави судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 вартість витрат митниці в сумі 72 грн. 28 коп.
Згідно постанови суду Кропивницькою митницею на виконання листа УСБ України в Кіровоградській області від 11.09.2023 року № 61/5/1/8433/нт проведені перевірочні заходи з приводу перебування на митній території України транспортного засобу «OPELASTRA», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
За результатами вжитих заходів встановлено, що 29.09.2018 ОСОБА_1 у зоні діяльності Чернігівської митниці ввіз на митну територію України у митному режимі «транзит» транспортний засіб «OPELASTRA», VINW0L0TGF35Y2002046, реєстраційний номер НОМЕР_1 року.
Згідно ст.93 МК України товари, які переміщуються у митному режимі «транзит», повинні бути доставленими у митний орган призначення у строк до 10 діб, визначений ст. 95 МК України.
Станом на 28.09.2023 року вищевказаний транспортний засіб до митного органу призначення не доставлений, згідно АСМО «Інспектор» ОСОБА_1 не звертався до митних органів з приводу інформування щодо обставин, які призвели до затримки доставки товарів внаслідок аварії чи дії обставин непереборної сили.
Транспортний засіб «OPEL ASTRA», VINW0L0TGF35Y2002046,2000 року виготовлення, обладнаний дизельним двигуном об'ємом 2,0 л. Орієнтовна вартість подібного транспортного засобу згідно сайту «https://auto.ria.com» мережі Інтернет становить 2800 доларів США (79 212 грн. згідно курсу НБУ станом на 29.09.2018).
Таким чином, ОСОБА_1 перевищив встановлений ч.1 ст.95 Митного кодексу України строк доставки транспортного засобу особистого користування «OPELASTRA», VINW0L0TGF35Y2002046, реєстраційний номер НОМЕР_1 , більше ніж на тридцять діб.
Вказані дії мають ознаки порушення митних правил, передбачені частиною 6 статті 470 Митного кодексу України.
В клопотанні доданому до апеляційної скарги ОСОБА_1 просить поновити йому строку на апеляційне оскарження, мотивуючи це тим, що постанова оприлюднена на порталі «Судова влада» 11.12.2023 року направлена йому на електронну адресу, всупереч ст. 285 КУпАП, лише 15.12.2023 року, тому раніше 11.12.2023 року оскаржити її було неможливо з причини незнання мотивів прийняття рішення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою закрити провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом порушена норма п.5 ч.1 ст.278 КУпАП в частині ігнорування вирішення судом питання щодо задоволення/незадоволення клопотання від 20.11.2023 року про закриття справи.
В мотивувальній частині постанови про таке клопотання взагалі мова не йдеться. Навпаки, в мотивувальній частині суд зазначив, що він вину визнав, однак таке твердження суду не відповідає матеріалам справи.
Всупереч ст. 279 КУпАП суд не роз'яснив прав та обов'язки, не оголосив протокол про адміністративне правопорушення, не дослідив доказу, що він надав до суду, саме, акту передачі автомобіля ЗСУ від 10.04.2022 року. Суд також всупереч названої статті не вирішив клопотання про закриття справи.
Автомобіль марки «Opel Astra» 2000 року випуску VIN-код державний реєстраційний номер НОМЕР_2 придбаний за для власного користування та ввезений на територію України 28.09.2018 року.
Санкція за несвоєчасний вивіз ввезеного транспортного засобу в момент ввозу авто за ст. 470 МК передбачала санкцію у вигляді 8500 грн. штрафу.
Закону 2612-VIII від 08.11.2018 року, який набрав чинності 22.08.2019, в момент зазначеного ввозу автомобіля не існувало.
Так, згідно положень ст.8 КУпАП, ст. 58 Конституції України: «Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.» Така правова позиція викладена в рішенні Львівського апеляційного суду від 10.06.2020 року по справі №461/9350/19 та багатьох інших.
Окрім того, в результаті широкомасштабного вторгнення рф на територію України. що відбулося 24 лютого 2022 року, коли вся українська громада здійснювала та здійснює дотепер посильну допомогу ЗСУ, мною було прийняте свідоме рішення передати зазначений транспортний засіб до армії.
Тому, він звернувся до його друга ОСОБА_2 , воїна ЗСУ. При його посередництві автомобіль був переданий ЗСУ до в/ч НОМЕР_3 .
Разом з тим, апелянт просить врахувати обставину, що фактично з 24.02.2022 року на нього розповсюджується заборона виїзду за кордон відповідно до «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Тобто, працівники митниці виявили правопорушення щодо несвоєчасного вивозу автомобіля, по-перше, через п'ять років з моменту його ввезення, а по-друге, порушення виявлене через півтора року опісля моменту передачі автомобіля бійцям ЗСУ, тому він фізично не міг виконати вимоги митних правил.
Заслухавши представника Кропивницької митниці Крамарчука С.Я., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши представлені матеріали адміністративної справи, апеляційний суд дійшов висновку, про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з таких підстав.
Постановою Верховного Суду від 29 жовтня 2025 року постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 січня 2024 року про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, скасувати, а справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною шостою статті 470 Митного кодексу України, відносно ОСОБА_1 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Враховуючи те, що вищеозначеною Постановою направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, а також те, що в апеляційній скарзі порушується питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, прихожу до висновку, що ОСОБА_1 необхідно поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки відсутні дані про вчасне отримання апелянтом постанови.
ОСОБА_1 до суду під час розгляду справи не з'явився, про день, час та місце розгляду справи, а саме телефонограмою двічі у тому числі в день розгляду справи та просив розглянути справу без його участі..
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відтак, суд відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст.1, 245 КУпАП, та розгляду справ в межах строків, які передбачені ст.38 КУпАП.
Відтак, відповідно до положень ч.4 ст.526 МК України, ч.1 ст.268 КУпАП суд розглядає справу за відсутності ОСОБА_1 .
В суді апеляційної інстанції представники Кропивницької митниці Случ В.В. та Крамарчук С.Я. заперечували проти задоволення апеляційної скарги. Зазначили, що ОСОБА_1 ввіз транспортний засіб у режимі транзит, та на протязі 10 днів транспортний засіб повинен був покинути територію України. З ОСОБА_1 не стягнуто ні мито, ні акциз, ні ПДВ. При цьому ОСОБА_1 упродовж 5 років використовував транспортний засіб для власних потреб.
Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, підтверджується наступними доказами:
- протоколом № 0083/90100/23 від 28 вересня 2023 року, в якому викладені обставини вчинення правопорушення;
- звітом форми КБ-11 «Звіт терміновий» від 28.09.2023 Кропивницької митниці Держмитслужби;
- копією листа заступника начальника управління СБУ В Кіровогрдській області від 11.09.2023;
- даними диспетчера ЗКМ та Пасажирського пункту пропуску з якого вбчається, що 29.09.2018 ОСОБА_1 в режимі транзит ввіз транспортний засіб «OPELASTRA», VINW0L0TGF35Y2002046, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а також міститься відмітка про те, що зі ст. 95 МК України - ознайомлений.
- протоколом опитування в справі про порушення митних правил № 0083/90100/23 від 12 жовтня 2023 року, відповідно до яких ОСОБА_1 надав пояснення про те, що він дійсно ввозив транспортний засіб та знав про терміни визначені ст. 95 МК України, вину визнає за порушення митних правил. Вказане підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 у вказаному протоколі.
Таким чином під час апеляційного розгляду судом апеляційної інстанції встановлено, що 29.09.2018 ОСОБА_1 в режимі транзит ввіз транспортний засіб «OPELASTRA», VINW0L0TGF35Y2002046, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ознайомлений із ст. ст. 95 МК України, однак в порушення вимог вказаної статті транспортний засіб у митний орган призначення, у строк до 10 діб не доставлений.
Доводи про те, що з 24.02.2022 року на ОСОБА_1 розповсюджується заборона виїзду за кордон, як підстава для скасування постанови суду та закриття провадження у справі. судом не може бути враховано оскільки ОСОБА_1 будучи належним чином ознайомлений зі ст. 95 МК України мав можливість починаючи з 29.09.2018, у строк до 10 діб, мав можливість перемістити транспортний засіб.
Доказів протилежного або належного обґрунтування апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить.
З цих же підстав не можуть бути враховані доводи ОСОБА_1 про передачу транспортного засобу військовій частині.
В даному випадку ОСОБА_1 розуміючи, що він користується транспортним засобом, який не може ним використовуватися, мав можливість звернутися до митних органів з метою прийняття рішення про конфіскацію такого транспортного засобу, а в подальшому вже після його конфіскації військова частина зверталась до митного органу з метою подальшого його отримання.
Доводи про «неналежну роботу» працівників митниці, як підстава для скасування судового рішення та закриття провадження, судом не може бути врахована, оскільки вказане питання перебуває поза межами предмету розгляду та жодним чином не впливає на склад митного правопорушення.
Також, не можуть бути враховано доводи про те, що транспортний засіб передано у військову частину НОМЕР_3 , оскільки апелянтом не долучено оригінали документів відповідно до яких транспортний засіб отримано військовою частино, поставлено його на баланс та використовуються військовослужбовцями частини з метою виконання бойових завдань.
Крім того, ОСОБА_1 під час ввезення транспортного засобу на територію України не надавалися пільги зі сплати митних платежів.
Крім того, режим тимчасового ввезення - це митний режим, що передбачає тимчасове перебування іноземного транспортного засобу на митній території України без сплати митних платежів, за умови його обов'язкового вивезення за межі митної території України у встановлений строк.
Отже, у разі перебування транспортного засобу в митному режимі «тимчасове ввезення», він не може передаватись іншим особам, змінювати мету використання, або використовуватись у цілях, не передбачених митним законодавством.
З цих же підстав, не можуть бути враховані доводи про використання транспортного засобу військовою частиною НОМЕР_3 .
Згідно з ч.3 ст. 3 МК України, норми законів України, які пом'якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають.
Так, ч.6 ст. 470 МК України передбачає відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів.
Разом з тим, на час розгляду справи апеляційним судом, на підставі Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового порядку застосування статей 470 та 481» №395-ІХ від 19 грудня 2019 року, пунктом 9-5 Прикінцевих та перехідних положень Митного кодексу України встановлено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частинами п'ятою та шостою статті 470 цього Кодексу, виявлених у період з 22 серпня по 31 грудня 2019 року включно, тягне за собою застосування адміністративного стягнення, передбаченого частиною третьою зазначеної статті.
Санкцією ч.3 ст. 470 МК України, яка діяла на момент ввезення транспортного засобу, передбачено покарання у виді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з матеріалів справи, порушення вчинене ОСОБА_1 з моменту ввезення транспортного засобу, а саме 29.09.2018, у строк до 10 діб, повинен перемістити транспортний засіб.
Отже, вирішуючи питання притягнення до відповідальності ОСОБА_1 враховую, що він раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, а також те, що санкцією ч.3 ст. 470 МК України, яка діяла на момент ввезення транспортного засобу, передбачено покарання у виді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, враховуючи характер та фактичні обставини вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, наслідки правопорушення, приходжу до висновку, що оскаржувана постанова підлягає зміні в частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.6 ст. 470 МК України та необхідності кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 470 МК в редакції митного кодексу від 04.07.2018 року, що діяла на момент вчинення адміністративного правопорушення. При цьому, апеляційний суд враховує, що адміністративне правопорушення, яке поставлено в провину ОСОБА_3 є триваючим.
В той же час, судом не можуть бути враховано доводи про необхідність звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, оскільки він є військовослужбовцем, оскільки в матеріалах справи відступні докази на підтвердження цього.
При цьому, у своїх письмових поясненнях значених у протоколі ОСОБА_1 вказав, що він тимчасово не працюючий.
На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити частково, змінивши постанову суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 467 МК України, ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - задовольнити частково.
Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 грудня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення митних правил за ч.6 ст. 470 МК України та накладено стягнення у виді штрафу - змінити в частині кваліфікації його дій та накладення адміністративного стягнення.
Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене ч.3 ст. 470 МК України (в редакції від 04.07.2018, що діяла на момент вчинення адміністративного правопорушення) у виді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 гривень.
У решті постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 грудня 2023 року, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Р.А. Бондарчук