18 листопада 2025 року
Справа № 642/4216/25
Провадження № 3/642/1151/25
Іменем України
18 листопада 2025 року м. Харків
Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Гримайло А.М., за участю секретаря Антонян А.М., представника особи відносно якої складено протокол - адвоката Коваленко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріал про адміністративне правопорушення у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП не встановлено, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, -
До Холодногірського районного суду м. Харкова повторно надійшов адміністративний матеріал у відношенні ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №382531 від 05 липня 2025 року, 05.07.2025 о 22 год. 28 хв. в м. Харків, по вул. Велика Панасівська, 106, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом електросамокатом Тесла 4300 номер рами НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомого газоаналізатора Drager Alcotest 6820 приладом ARNJ- 0316, результат огляду становить 0,32‰ проміле. З результатом погодився. Від огляду у лікаря-нарколога на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі КНП ХОР ОНД відмовився під відеофіксацію.
Діями ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.9А Правил дорожнього руху, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №382531 від 05 липня 2025 року.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про місце і час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки на вказаний в протоколі номер мобільного телефону та за адресою зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення, а також розміщення повідомлення про виклик на веб-сайті «Судова влада України».
Поштова кореспонденція повернулася до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
У відповідності до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
В рішенні Європейського суду з прав людини від 24 листопада 2011 року у справі «Загородній проти України», заява № 27004/06 суд зазначив, що особа, проти якої висунуті кримінальні обвинувачення, яка не бажає захищатись особисто, повинна бути в змозі скористатись юридичною допомогою за власним вибором (рішення від 16 квітня 2009 року у справі «Ханжевачкі проти Хорватії» (Hanzevadki v. Croatia), заява № 17182/07, п. 21).
В рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначено, що згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
За даних обставин, з урахуванням того, що в розгляді справи про адміністративне правопорушення бере участь адвокат, який за законом має право на надання правової допомоги, надав свої повноваження, згідно яких ОСОБА_1 доручив своєму адвокату надавати правову допомогу у судових та правоохоронних органах, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та за участю його адвоката Коваленко Т.В., оскільки положення ч. 2 ст.268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов'язкової участі особи в судовому засіданні під час розгляду вказаної категорії справ.
Постановою Холодногірського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2025 року витребувано з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції( адреса: 61033, м. Харків, вул. Шевченка, 315-А) інформацію стосовно газоаналізатору «Drager Alcotest 6820», прилад № АRHJ - 0316, принтер № ARLK-0055.
Адвокат Коваленко Т.В. у судовому засіданні підтримала подане через систему «Електронний суд» клопотання в якому просила визнати наявні відео матеріали в даній справі про адміністративне правопорушення недопустимими та недостовірними доказами та не приймати їх при ухваленні судового рішення по справі. В обгрунтування зазначила, що надані до суду відеодокази через втручання в них сторонніх осіб є недостовірними, оскільки нарізані хаотично та не містять повного перебігу обставин та подій, а також не видалено проміжки, на яких видно хто керував транспортним засобом, для підтвердження цього заявлено клопотання про витребування повного та оригінального відео за даною подією.
Так, згідно із п. 9 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно з пунктом 2 Розділу І «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі Інструкція № 1026), застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Пунктами 4, 5 Розділу ІІ Інструкції № 1026 установлено, що під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відео реєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.
Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Згідно ч. 2 с. 266 КУпАП, під час проведення огляду поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучається до протоколу про адміністративне правопорушення.
Водночас, відеозапис з нагрудної бодікамери працівника поліції згідно положень статті 251 КУпАП є доказом в справі про адміністративне правопорушення, який містить певні фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) у відповідності до вимог статті 252 КУпАП зобов'язаний дослідити та оцінити докази, в даному конкретному випадку диск, на якому містяться відеозаписи з нагрудних бодікамер працівників поліції та відеореєстратора службового автомобіля.
Аналіз зазначених вище положень Інструкції №1026 у їх взаємозв'язку із вимогами ч. 2 ст. 266 КУпАП дає підстави стверджувати те, що відеозапис, який зроблений за допомогою портативного відеореєстратора поліцейського може бути визнаний доказом лише у тому разі коли ним безперервно зафіксовані у спосіб, достатній для сприйняття іншими особами факт виявлення адміністративного правопорушення, проведення відповідних процесуальних дій та фіксування результатів цих дій. Стосовно адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, у випадку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та фіксування цієї дії шляхом здійснення її відеозапису цей відеозапис повинен містити зображення особи, щодо якої проводиться огляд на стан сп'яніння, у вигляді, який надає можливість ідентифікувати цю особу, порядок та процес проведення огляду на стан сп'яніння, результати цього огляду, пояснення особи, щодо якої проводився огляд на стан сп'яніння, інші дії, які вчиняються поліцейськими у ході фіксації вчиненого правопорушення, необхідність проведення яких передбачена зазначеними вище нормативними документами.
Як вбачається з матеріалів справи, до протоколу серії ЕПР 1 №382531 від 05.07.2025 в якості доказу долучені два диски з відеозаписами.
Так, при дослідженні в судовому засіданні дисків, судом встановлено, що такі є не пошкодженими та на ньому містяться декілька відеофайлів, які доступні до перегляду.
На одному з дисків міститься відеозапис з відеореєстратора службового транспортного засобу - руху транспортного засобу електросамокатом Тесла 4300 номер рами НОМЕР_1 (05.07.2025 з 22 год. 27 хв. 27 сек. до 22 год. 27 хв. 49 сек.).
Інший диск доданий до матеріалів справи містить відеозаписи з трьох бодікамер:
Перший (ID реєстратора 470916) - наявне відтворення подій 05.07.2025 з 22 год. 28 хв. 37 сек. до 22 год. 43 хв. 06 сек.; з 22 год. 43 хв. 06 сек. до 22 год. 58 хв. 07 сек.; з 22 год. 58 хв. 07 сек. до 23 год. 13 хв. 07 сек.; з 23 год. 13 хв. 07 сек. до 23 год. 18 хв. 59 сек.
Другий відеозапис з іншої бодікамери (ID реєстратора 472939) - наявне відтворення подій 05.07.2025 з 22 год. 28 хв. 07 сек. до 22 год. 43 хв. 07 сек.; з 22 год. 43 хв. 07 сек. до 22 год. 58 хв. 07 сек.; з 22 год. 58 хв. 07 сек. до 23 год. 13 хв. 07 сек.; з 23 год. 13 хв. 07 сек. до 23 год. 19 хв. 07 сек.
Третій відеозапис з іншої бодікамери (ID реєстратора 475005) - наявне відтворення подій 05.07.2025 з 22 год. 28 хв. 07 сек. до 22 год. 43 хв. 07 сек.; з 22 год. 43 хв. 07 сек. до 22 год. 58 хв. 07 сек.; з 22 год. 58 хв. 07 сек. до 23 год. 13 хв. 08 сек.; з 23 год. 13 хв. 08 сек. до 23 год. 19 хв. 00 сек.
Дані відеозаписи містять повну фіксацію подій з моменту зупинки транспортного засобу до вручення ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення. Події, зафіксовані на відеозаписах, відображені у хронологічній послідовності, відтак сумнівів у його безперервності немає. Будь-яких підстав уважати, що відеозапис є неповним, змонтований з метою неправомірного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у суду немає.
Клопотання захисника Коваленко Т.В. про визнання доданих до справи відеозаписів неналежними доказами є безпідставним, оскільки судом встановлено, що відеозапис відповідає вимогам Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18 грудня 2018 року, а відтак задоволенню не підлягає.
Адвоката Коваленко Т.В. також клопотала про виклик інспектора 1 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_3.
Відеозаписи позбавлені упередження і суб'єктивного ставлення, з них можна повно та об'єктивно дослідити обставини, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та працівників патрульної поліції і в подальшому надати їм оцінку при винесені рішення по справі.
Клопотання адвоката про виклик та допит в якості свідків інспектора ОСОБА_3 та інспектора 1 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, оскільки відсутні підстави для його виклику, окрім цього з відеозапису з нагрудних камер спостереження працівників поліції, який долучений до матеріалів справи, вбачається, що здійснювалась безперервна відеофіксація події, а відтак, всі події, які можуть повідомити працівники патрульної поліції зафіксовані на відеофайли, які були оглянуті суддею.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Коваленко Т.В. у судовому засіданні підтримала подане через систему «Електронний суд» клопотання про закриття провадження, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування зазначила, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 міститься відео не безпосередньо із портативного відеореєстратора, а взагалі не відомо із якого пристрою, так як не містить будь-яких ідентифікуючих даних щодо пристрою, дати та часу відеофіксації. Крім того, в порушення вищевказаної інструкції відеозйомка велась не безперервно, що підтверджується кількістю відеофайлів. Надані до суду відеодокази через втручання в них сторонніх осіб є недостовірними, оскільки нарізані хаотично та не містять повного перебігу обставин та подій, а також не видалено проміжки, на яких видно хто керував транспортним засобом. Враховуючи викладене просила визнати наявні відео матеріали в даній справі про адміністративне правопорушення недопустимими та недостовірними доказами та не приймати їх при ухваленні судового рішення по справі.
Крім того, зазначила, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті (ч.3 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію»).
Також адвокат наголосила що в матеріалах справи відсутнє свідоцтво на прилад Драгер в якому повинна міститися інформація про останнє калібрування приладу. Відповідно до технічної документації про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, що використовувався при огляді ОСОБА_1 , чинного до 18.03.2025 року діапазон вимірювань газоаналізатору для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «ALKOTEST 6820» зав. № ARBF 0419 виробник @Drager Safety Ag Co KgaA» від 0,00%о до 0,84%о, має допустиму похибку +-0,042%о. Тобто, за таких умов, встановлений під час огляду ОСОБА_1 результат в 0,32 %о має похибку до 0,042%о, та якщо врахувати похибку в бік зменшення результату огляду, то показник наявності алкоголю у видихуваному повітрі ОСОБА_1 може складати - 0,27%о. Дозволений вміст алкоголю у видихуваному повітрі складає 0,2%о, що з урахуванням похибки технічного пристрою «ALKOTEST 6820», може свідчити, про те, що ОСОБА_1 на момент огляду 05.07.2025 р. - був у тверезому стані, тому як Наказом МВС та МОЗ № 1452 від 09.11.2015р. не передбачені показники, що становлять одиницю виміру, у вигляді сотих.
Крім того, якщо поставити під сумнів точність вимірювань вказаного приладу, то тим більше залишається сумнів, щодо перебування ОСОБА_1 в стані сп'яніння, на момент проведеного огляду з використанням «ALKOTEST 6820».
Відповідно до сервісної книжки на вказаний прилад «ALKOTEST 6820» період між сервісами, градуюваннями та повірками повинен складати не менше ніж 1 раз на 6 місяців, але так як в матеріалах справи відсутня інформація про останню калібровку, справність Драгеру встановити неможливо. Про неточність, та можливу несправність, без своєчасної повірки вказує і той факт, що прилад вказує температуру навколишнього повітря +27 градусів по Цельсію, в той же час, із відкритих джерел (мережі Інтернет посилання: https://sinoptik.ua/pohoda/kharkiv/2025-07-05, - відомо, що в той вечір в м.Харкові, температура зовнішнього повітря складала 21 градусі по Цельсію.
Таким чином, недопустимість вказаного письмового доказу, що долучений до протоколу про адміністративне правопорушення у вигляді чеку тестування на алкоголь № 3954, підтверджується наведеними аргументами, та відповідно за таких умов, факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння не доведений належними та допустимими доказами.
Просила суд звернути увагу на пункт 5 статті 8 Віденської Конвенції про дорожній рух від 08 листопада 1968 року (ратифікована у 1974), а також на Конвенцію про дорожній рух від 08.11.68 року, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974 року, зазначає, що у всіх інших ситуаціях, де відсутні вищезазначені спеціальні положення максимальний рівень алкоголю в крові не повинен перевищувати 0,50 грам чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається. А з перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, становить 0,5 проміле. Вважає, що в Україні має застосовуватись міжнародне право при визначенні допустимого вмісту алкоголю в крові у водія, де мінімальна норма закріплена в 0,5 проміле, оскільки воно має пріоритет над національним законодавством. Пунктом 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
З переглянутого відеозапису, що долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, доданого до матеріалів справи, у ОСОБА_1 не вбачається зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння, у нього відсутнє почервоніння очей та обличчя, хиткої ходи та не чіткої мови, та відповідно його стан не становив загрози для інших учасників дорожнього руху.
Окрім цього, адвокат Коваленко Т.В., зазначила, що згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді кримінальних та адміністративних справ зазначених категорій суди мають ураховувати положення правових норм, у яких визначено поняття транспортні засоби, зокрема, примітки до ст. 286 КК, ч.6 ст. 121 КУпАП, п.1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306. Виходячи із цих положень транспортними засобами, про які йдеться у статтях 286, 287, 289, 290 КК, статтях 121,122,123,124,130,132 КУпАП, слід вважати всі види автомобілів, трактори й інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші механічні транспортні засоби, що приводяться в рух за допомогою двигуна з робочим об'ємом 50 куб. см і більше або електродвигуна потужністю понад 3 кВт.
З технічної характеристики на електросамокат Тесла 4300, що є менше за 3 кВт.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону, встановлені обставини справи, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративні правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення адвоката та оглянувши відеозапис з нагрудного реєстратора поліцейського, судом встановлено наступне.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.9. (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9. (а) ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв'язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об'єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.
Суб'єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейськими дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції.
Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід враховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Згідно абз. 4 п. 27 згаданої Постанови Пленуму Верховного Суду роз'яснено, що для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом.
Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли автомобіль почав рухатись.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Згідно ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керує транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція).
Так згідно з пунктом 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 6 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пунктом 1 розділу ІІ цієї Інструкції передбачено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно із п. 8, 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Згідно з п. 4 розділу ІI Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Відповідно до п. 5 розділу ІI Інструкції перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Згідно з пунктом 7 розділу ІI Інструкції установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
У відповідності з п. 9 Розділу ІІ вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ № 1452/7356 від 09.11.2015 року (Далі Інструкція), яка є спеціальним нормативним актом, що регулює питання виявлення у водіїв ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Виходячи із системного аналізу п. 9 розділу ІІ Інструкції необхідність доставлення особи до закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду пов'язана з особливістю організму людини, внаслідок хімічних реакцій в якому зі спливом часу зменшується концентрація як алкоголю так і наркотичних засобів, що призводить до неможливості встановлення їх фактичного стану особи саме на момент виявлення ознак сп'яніння, що є основною метою проведення огляду на стан сп'яніння.
Крім того, відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених судом. Зокрема відомостями із:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №382531 від 05 липня 2025 року;
- роздруківки результату тестування «DRAGER Alkotest 6820», результат тестування - 0.32 ‰ , тест 3954;
- акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Drager Alcotest у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі КНП ХОР ОНД відмовився;
- рапорту, згідно якого, 05.07.2025 під час несення служби було виявлено електросамокат Тесла 4300 номер рами НОМЕР_1 , який працівниками поліції зупинено на підставі п.3 ч.1 ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію». Під час спілкування у гр. ОСОБА_1 виявлені ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомого газоаналізатора Drager Alcotest 6820», результат тестування - 0.32 ‰ , тест 3954. Водій з результатом був згоден, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі КНП ХОР ОНД відмовився. На водія складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП. Гр. ОСОБА_1 відсторонено від керування ТЗ;
- відеозаписів із нагрудних камер поліцейських, що додані на диску до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №382531 від 05 липня 2025 року.
Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Реалізувавши своє право керувати автомобілем, ОСОБА_1 тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Оцінюючи надані докази та заперечення судом було встановлено наступне.
Доводи адвоката про те, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 міститься відео не безпосередньо із портативного відеореєстратора, а взагалі не відомо із якого пристрою, так як не містить будь-яких ідентифікуючих даних щодо пристрою, дати та часу відеофіксації, суд вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються відеозаписом
Суд звертає увагу на те, що відеозапис працівника поліції є об'єктивним доказом, тобто таким, який в процесі доказування не встановлюється від людей і не залежить від їх суб'єктивного сприйняття певних обставин.
Дані відеозаписи містять повну фіксацію подій з моменту зупинки транспортного засобу до вручення ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення. Події, зафіксовані на відеозаписах, відображені у хронологічній послідовності, відтак сумнівів у його безперервності немає. Будь-яких підстав уважати, що відеозапис є неповним, змонтований з метою неправомірного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у суду немає.
На відеозаписі з відеореєстратора службового авто працівників поліції долученого до матеріалів справи зафіксовано рух та зупинку транспортного засобу електросамокату Тесла 4300 номер рами НОМЕР_1 , зазначено дату та час - 05.07.2025 з 22 год. 27 хв. 27сек. - 22 год. 27 хв. 49 сек. Інший диск доданий до матеріалів справи містить відеозаписи з трьох бодікамер: ID реєстратора 470916, записано UPPKH - наявне відтворення подій 05.07.2025 з 22 год. 28 хв. 37 сек. до 23 год. 18 хв. 59 сек. Другий відеозапис з іншої бодікамери ID реєстратора 472939, записано UPPKH - наявне відтворення подій 05.07.2025 з 22 год. 28 хв. 07 сек. до 23 год. 19 хв. 07 сек. Третій відеозапис з іншої бодікамери ID реєстратора 475005, записано UPPKH - наявне відтворення подій 05.07.2025 з 22 год. 28 хв. 07 сек. до 23 год. 19 хв. 00 сек.
Як вбачається з матеріалів справи транспортний засіб електросамокат Тесла 4300 номер рами НОМЕР_1 зупинили працівники поліції на підставі п.3 ч.1 ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію». Доводи захисника про те, що в порушення вимог ст. 35 Закону України "Про національну поліцію" патрульним поліцейським не було детально описано підстави для зупинки транспортного засобу, є безпідставними, оскільки причина зупинки транспортного засобу працівниками поліції не впливає на обставини, які складають об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не можуть свідчити про безпідставність складання протоколу про адміністративне правопорушення за вказаною статтею.
Окрім того, неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з'ясувалось, що водій перебував у стані алкогольного сп'яніння, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов'язку виконання вимог п. 2.9А ПДР України.
Як вбачається з відеозапису бодікамер працівників поліції, під час перевірки документів та спілкування із ОСОБА_1 ними було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (22:29:06, 2:31:06), про які повіомлено водію (22:30:14) На запитання: «алкоголь вживали, не вживали?»(22:28:54) ОСОБА_1 відповів «Зранку»(22:28:56).
Після чого, працівниками поліції запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки ТЗ за допомогою спеціального технічного приладу газоаналізатора Drager Alcotest 6820, роз'яснено порядок та процедуру проведення огляду (22:29:20, 22:31:02), названо засіб огляду, роз'яснено, що наступна перевірка приладу через 146 днів, надано запаковану трубочку-мундштук, яку ОСОБА_1 особисто розпакував, зроблено контрольний забір повітря за результатами якого алкоголю немає, роз'яснено допустиму норму алкоголю в крові (22:34:15).
ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомого газоаналізатора Drager Alcotest, після чого (22:35:12) було оголошено результати такого огляду - 0.32 проміле.
На запитання працівників поліції «З результатами згодні? (22:35:17)», ОСОБА_1 вказав, що «Так» (22:35:18).
Стосовно доводів - адвоката Коваленко Т.В. щодо невідповідності електросамокату критеріям транспортного засобу є неприйнятними, з огляду на наступне.
Так, відповідно до статті 121КУпАП в редакції з урахуванням змін, під транспортними засобами у статтях 121-126, 127-1 - 128-1, частинах першій і другій статті 129, статтях 132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
Згідно ст. 1 Закону «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
За приписами ст. 2 дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають при використанні транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та створенні/використанні інфраструктури для них.
Також у вищезгаданому Законі наведено визначення низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Отже електоскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Відповідно до п. 1.10 ПДР транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Дане визначення охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатись дорогами загального користування.
У п. 1.10 ПДР зазначено, що механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Однак, цей припис не свідчить, що електроскутер з двигуном потужністю менш ніж 3 кВТ, не відноситься до електричних транспортних засобів та транспортних засобів взагалі.
Аналіз вказаних норм вказує на те, що електроскутер із будь-якою потужністю двигуна відноситься до категорії електричних колісних транспортних засобів, яка є складовою більш широкого поняття - транспортні засоби. Тобто, електроскутер із будь-якою потужністю двигуна є транспортним засобом.
У постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22 зазначено, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна. Для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Електросамокат, яким керував ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, має всі ознаки транспортного засобу.
Відповідно до наданого на запит суду свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатор Drager Alcotest 6820 пройшов повірку 27 листопад 2024 року, дата наступних обов'язкових градуювання та державної перевірки 27.11.2025, що огляд було проведено з дотриманням Інструкції, яка регулює проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Посилання захисника на той факт, що під час проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на спеціальному технічному засобі «Drager Alcotest 6820» не були враховані його технічні характеристики та похибки апеляційним судом не приймається, оскільки відповідно до технічних характеристик приладу «Drager Alcotest 6820» межі допустимої похибки в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі: абсолютна похибка +/- 0,02 проміле - у діапазоні від 0 до 0,2 проміле, відносна похибка: +/- 10% - у діапазоні понад 0,2 проміле; для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка: +/- 0,04 проміле - у діапазоні від 0 до 0,4 проміле; відносна похибка: +/- 10% - у діапазоні понад 0,4 проміле.
Згідно п. 7 Розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
З огляду на те, що у крові ОСОБА_1 виявлено 0,32 ‰ алкоголю, що, навіть з урахуванням максимальної похибки для технічного приладу «Drager Alcotest 6820», перевищує допустиму кількість алкоголю в крові, у суду відсутні підстави вважати, що такий цифровий показник може бути викликаний похибкою.
На відео не зафіксовано, щоб ОСОБА_1 висловлював незгоду з показаннями Alcotest Drager 6820 чи наполягав на його обстеженні у лікарні. Також, водій після оформлення адміністративних матеріалів, у випадку незгоди з результатами огляду, міг самостійно пройти медичний огляд у вибраному ним закладі, але цього не зробив та медичний висновок суду не надав.
До того ж, з відеозапису не вбачається будь-яких дій працівників поліції щодо примушення водія до відмови від проходження медичного огляду на стан сп'яніння.
При цьому, працівником поліції було роз'яснено, що відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП за порушення ним п. 2.9А ПДР України, ознайомлено з його змістом та роз'яснено права.
Досліджені судом докази не вказують на упередженість чи суб'єктивне ставлення працівників поліції до особи правопорушника.
Дослідивши відеозапис, суд дійшов висновку, що працівниками поліції було дотримано всі законні вимоги щодо їх дій при складанні адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 , порушень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - з переглянутого відеозапису виявлено не було.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», в якому, крім іншого, зазначено, що суди не вправі застосовувати позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Із довідки інспектора ВАП УПП в Харківській області лейтенанта поліції В.Бурикіної вбачається, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_2 .
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкцій ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що буде достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових правопорушень.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Керуючись статтями 23, 33, 36, 40-1, частиною третьою статті 130, 245, 251, 283, 284, 285, 289, 294 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП не встановлено визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить - 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. (Отримувач коштів ГУК Харківськ обл/Харкiвобл/21081300, код класифікації доходів бюджету21081300, код за ЄДРПОУ37874947, банк отримувача Казначейство України(ЕАП),рахунок отримувача UA168999980313020149000020001).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП не встановлено судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. в дохід держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України(ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001, код22030106, ЄДРПОУ 37993783).
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови - ні пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу: за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
•подвійний розмір штрафу
Виконання постанови в частині адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів покласти на Управління патрульної поліції у м.Харкові.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Суддя А.М. Гримайло