Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
20 листопада 2025 року Справа № 520/13797/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сагайдак В.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Служби безпеки України (вул. Володимирська, буд. 33,м. Київ,01034, КОД ЄДРПОУ 00034074 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд (з урахуванням заяви про зміну предмету позову):
- Визнати протиправним та скасувати рішення Служби безпеки України, оформлене Наказом Голови Служби безпеки України від 03.01.2025 № 5-ОС/дск в частині, яка стосується переведення у розпорядження Міністра оборони України за пунктом 99 майора ОСОБА_1 та виключення його зі списків особового складу.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі.
Відповідач надав до суду відзив, з позовними вимогами не погоджується, просить відмовити в задоволені позовних вимог.
Таким чином суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами.
Наказом Голови Служби безпеки України від 03.01.2025 № 5-ОС/дск, позивач, майор ОСОБА_1 переведений для подальшого проходження військової служби у розпорядження Міністра оборони України та виключений із списків особового складу Служби безпеки України з 04.02.2025 року.
Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Закон України від 25.03.1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі за текстом Закон №2232-ХІІ) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Частиною 1 статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Частиною 2 статті 1 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий обов'язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий обов'язок, зокрема, включає проходження військової служби.
Пунктом 4 статті 2 Закону №2232-ХІІ передбачено, що порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 статті 13 Закону України «Про Службу безпеки України» передбачено, що керівництво всією діяльністю Служби безпеки України, її Центральним управлінням здійснює Голова Служби безпеки України.
Частиною першою статті 20 Закону визначено, що умови і порядок виконання своїх обов'язків співробітниками-військовослужбовцями Служби безпеки України визначаються укладеним договором (контрактом). На них, а також на військовослужбовців строкової служби поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством. Військовослужбовці Служби безпеки України приймають Військову присягу на вірність народу України.
Указом Президента України №64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і обороні України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», постановлено введення в Україні воєнного стану з 5 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
Надалі Указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.
Відповідно до статті 1 Закону України від 12 травня 2015 року №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, та передбачає надання відповідним органам влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відведення загрози, відсічі збройній агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, ї територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Так, підпунктом 2 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 11.04.2024 року №3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024, тобто був чинний на час існування спірних відносин, передбачено, що у період дії воєнного стану у зв'язку із службовою необхідністю військовослужбовці можуть бути призначені за рішенням керівника розвідувального органу чи Голови Служби безпеки України на нижчі посади в розвідувальному органі чи в Службі безпеки України, а також направлені для подальшого проходження військової служби з розвідувального органу чи Служби безпеки України до Збройних Сил України та інших військових формувань за погодженням між розвідувальним органом чи Службою безпеки України та відповідним військовим формуванням з виключенням із списків особового складу розвідувального органу чи Служби безпеки України, з якого вибули, та включенням до списку особового складу формування, до якого прибули, з подальшою перепідготовкою (допідготовкою).
Спеціальними нормами, які регулюють проходження військової служби, є Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затверджене Указом Президента України від 27 грудня 2007 року № 262/2007 (далі за текстом Положення).
Положенням визначається порядок проходження військової служби за контрактом особами офіцерського складу, сержантського і старшинського складу, рядового складу Служби безпеки України (далі - військовослужбовці Служби безпеки України), виконання ними військового обов'язку в запасі та особливості проходження військової служби в особливий період.
Зокрема, пунктом 48 Положення визначені підстави та строки зарахування військовослужбовців Служби безпеки України у розпорядження прямих начальників, а за рішенням Голови Служби безпеки України - у розпорядження його першого заступника чи заступника, начальника іншого підрозділу, органу, закладу, установи.
Так, підпунктом «б» пункту 48 Положення визначено, що зарахування у розпорядження військовослужбовців Служби безпеки України у разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів (зміна організаційно-штатної побудови, передислокація, перерозподіл функціональних завдань та наявних сил у зв'язку зі зміною покладених завдань, здійснення планових та позапланових переміщень військовослужбовців по службі у зв'язку з проведенням загальної ротації кадрів, прийняття Головою Служби безпеки України управлінських рішень щодо переміщення військовослужбовців для здійснення оперативно-службової діяльності на окремих напрямах та підвищення її ефективності здійснюється строком до 3 місяців.
Абзацом чотирнадцятим пункту 48 Положення передбачено, що військовослужбовці, зараховані в розпорядження, продовжують проходити військову службу та виконують обов'язки військової служби (завдання) у межах, визначених тією посадовою особою, у розпорядженні якої вони перебувають. За ними зберігається матеріальне та грошове забезпечення всіх видів за посадами, що вони займали, якщо інше не передбачено законодавством.
Приписами пункту 49 Положення визначено, що військовослужбовці Служби безпеки України можуть бути направлені для проходження військової служби до Збройних Сил України та інших військових формувань із виключенням зі списків особового кладу Служби безпеки України, а військовослужбовці інших військових формувань можуть бути прийняті на військову службу за контрактом до Служби безпеки України із зарахуванням їх до списків особового складу Служби безпеки України після виключення зі списків особового складу інших військових формувань.
Направлення військовослужбовців із Служби безпеки України для подальшого проходження військової служби до інших військових формувань чи з інших військових формувань до Служби безпеки України здійснюється за погодженням між Службою безпеки України та відповідними військовими формуваннями за згодою військовослужбовця, крім випадків, передбачених пунктом 99 цього Положення.
При цьому, пунктом 99 Положення визначено, що у період дії воєнного стану у зв'язку зі службовою необхідністю військовослужбовці можуть бути призначені за рішенням Голови Служби безпеки України на нижчі посади в Службі безпеки України, а також направлені для подальшого проходження військової служби зі Служби безпеки України до Збройних Сил України та інших військових формувань за погодженням між Службою безпеки України та відповідним військовим формуванням з виключенням зі списків особового складу Служби безпеки України, з якого вибули, та включенням до списку особового складу формування, до якого прибули, з подальшою перепідготовкою (допідготовкою).
Отже, необґрунтованим є посилання позивача на те, що законодавством України не передбачено можливості переведення військовослужбовців СБ України для проходження служби до інших військових формувань.
Так, підпунктом 2 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 11.04.2024 року №3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», передбачено зокрема, що у період дії воєнного стану у зв'язку із службовою необхідністю військовослужбовці можуть бути направлені для подальшого проходження військової служби з розвідувального органу чи Служби безпеки України до Збройних Сил України та інших військових формувань за погодженням між розвідувальним органом чи Службою безпеки України та відповідним військовим формуванням з виключенням із списків особового складу розвідувального органу чи Служби безпеки України, з якого вибули, та включенням до списку особового складу формування, до якого прибули, з подальшою перепідготовкою (допідготовкою).
Отже, вищенаведеною нормою Закону передбачена лише єдина вимога для такого направлення - у зв'язку із службовою необхідністю. Суд наголошує, що до повноважень суду не належить надання оцінки доцільності переміщення військовослужбовців та призначення на певні посади, під час воєнного стану в Україні.
Враховуючи вищевикладене, надаючи оцінку вказаним документам, суд приходить до висновку про те, що відповідачем вчинено всі належні дії стосовно погодження переведення позивача у розпорядження Міністра оборони України.
Аналізуючи зміст норм чинного законодавства, повно всебічно та об'єктивно дослідивши всі докази по справі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Служби безпеки України (вул. Володимирська, буд. 33,м. Київ,01034, КОД ЄДРПОУ 00034074 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,- залишити без задоволення.
Матеріали «ДСК», надані відповідачем на виконання вимог суду, після набрання рішенням по справі законної сили - повернути відповідачу.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Сагайдак В.В.