Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
20 листопада 2025 р. № 520/22073/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" Центр оцінювання функціонального стану особи, третя особа - Міністерство охорони здоров'я України про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" від 18.12.2024, як таке, що було прийняте з порушенням процедури, не відповідає вимогам чинного законодавства та фактичному стану здоров'я позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" від 18.12.2024 було прийняте з порушенням процедури, не відповідає вимогам чинного законодавства та фактичному стану здоров'я позивача ОСОБА_1 , тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету, яка міститься в матеріалах справи.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався. Відповідні документи у встановлений строк до суду не надходили.
Згідно з ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.
З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 (далі - позивач) отримав статус інваліда третьої групи відповідно до акту огляду Лозівської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії, про що свідчить відповідна довідка серії 12ААВ № 706141 від 26.06.2023. Статус інваліда 3-ї групи було надано позивачу строком на один рік з проходженням повторного огляду 20.06.2024.
26.06.2024 позивач повторно пройшов огляд і відповідно до акту огляду Лозівської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії, йому продовжено статус інваліда 3-ї групи строком на два роки з проходженням повторного огляду 20.06.2026, про що свідчить відповідна довідка серії 12ААГ № 315959 від 26.06.2024, копія якої додана до позову.
Огляд Лозівською міжрайонною медико-соціальною експертною комісією (далі МСЕК), який відбувся 20.06.2024, проведений щодо позивача на підставі направлення неврологічного відділення КНП «ЛОЗІВСЬКЕ ТМО», де він проходив лікування. Тобто, не дивлячись на план затвердженої для нього реабілітації, станом на червень 2024 року стан здоров'я не покращився.
В останніх числах лютого 2025 року від представників пенсійного фонду по телефону позивачу стало відомо про те, що вони припиняють виплату пенсії, оскільки ними від Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" Центр оцінювання функціонального стану особи (далі відповідач) отримано довідку про невизнання позивача інвалідом. При цьому, будь-яких документів на його адресу від відповідача з повідомленням про підстави, час проведення заочного огляду, яке відбулося 18.12.2024 та прийняте заочне рішення, щодо невизнання його інвалідом, як на момент його прийняття так і на цей час він не отримував.
Не погоджуючись із вказаним рішенням експертної команди Центру оцінювання функціонального стану Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" від 18.12.2024, вважаючи його протиправним та таким, що порушує законні права та інтереси позивача, та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" Центр оцінювання функціонального стану особи, координується Міністерством охорони здоров'я України та у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами МОЗ, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра. Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин.
Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема: 1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; 6) основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки; 12) організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики.
Позивачем у позові зазначено, що при встановленні 26.06.2023 та підтвердженні 26.06.2024 третьої групи інвалідності позивач був присутній особисто та надав всі необхідні медичні документи, які лягли в основу прийняття рішень МСЕК.
На думку позивача, при обґрунтуванні рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду нею вивчено надану експертну документацію, та вона прийшла до висновку, що 3 група інвалідності загальне захворювання на 2 роки встановлена позивачу необґрунтовано, але він не був запрошеним відповідачем та присутнім при повторному оцінюванні і йому до цього часу невідомо обґрунтування прийнятого рішення відповідачем. Також позивач був позбавлений можливості надати всі наявні у нього медичні документи, які були підставою для підтвердження йому 3 групи інвалідності 26.06.2024.
Базовим документом для перегляду рішення МСЄК щодо визнання та продовження 3 групи інвалідності позивачеві, є рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22 жовтня 2024 року «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» (далі - рішення РНБО від 22.10.2024), що введено в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року №732/2024, вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним та іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів.
Але, позивач, як на час встановлення групи інвалідності 26.06.2023 так і на час чергового перегляду 26.06.2024 МСЕК підстав для підтвердження 3 групи інвалідності не являвся посадовою особою державних органів, у тому числі посадовою особою органів прокуратури, що підтверджується записами його трудової книжки.
Так, відповідно до запису №26 в трудовій книжці НОМЕР_2 позивача від 24.01.2022, його звільнено з посади головного спеціаліста відділу Харківської обласної прокуратури, тобто станом на 26.06.23 та 26.06.2024 позивач не перебував у трудових відносинах з державними органами і не являвся суб'єктом на якого розповсюджується дія рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22 жовтня 2024 року «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, що введено в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року №732/2024.
Крім того, вказане рішення Ради національної безпеки і оборони України, не передбачає проведення перевірки обґрунтованості рішень МСЕК про надання інвалідності особам, які звільнені з державних органів, зокрема органів прокуратури, а суду не надано жодного іншого доказу наявності достатніх передумов та підстав для проведення обґрунтованості рішень щодо встановлення інвалідності колишнім посадовим особам державних органів (органів прокуратури), у т.ч. позивачу.
Крім того, (згідно Додатку до Постанови КМУ № 1317 від 03.12.2009 р.) при прийнятті оскаржуваного (заочного) рішення 18.12.2024 позивач не був присутній особисто з метою уточнення експертною командою дійсних фактичних функціональних порушень та обмеження життєдіяльності чоловіка, тому що позивач не був запрошений керівником Центру оцінювання функціонального стану особи для стаціонарного обстеження з проведенням подальшого очного огляду особи з інвалідністю, встановленої ще в 2023 році та підтвердженої 26.06.2024 з визначенням дати чергового перегляду 20.06.2026. Також позивач був позбавлений можливості надати всі наявні у нього медичні документи, які були підставою для підтвердження йому 3 групи інвалідності 26.06.2024, що призвело до грубого порушення його конституційних прав, передбачених ст. 3 Конституції України, відповідно до якої утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Наказом Міністерства охорони здоров'я від 26.10.2024 №1809 покладено права та обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ на державну установу "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" (код згідно з ЄДРПОУ 03191673) з дати підписання цього наказу, та затверджено Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ.
Повноваження Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ визначені п. 13 Положення № 1317.
Так, згідно з абз.4 п.13 Положення №1317 Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями і в разі потреби скасовує їх.
Відповідно до абз.10 п.13 Положення №1317 на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил України.
З аналізу наведених норм вбачається, що підставою проведення перевірки обґрунтованості та скасування рішень про встановлення інвалідності є наявність постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або запит правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Натомість, як у позивача так і у відповідача відсутні докази наявності, передбачених абз.10 п.13 Положення №1317, процесуальних документів слідчого, прокурора, слідчого судді, правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями тощо, які би стосувались позивача, та були підставою для проведення перевірки обґрунтованості та скасування рішення Лозівської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії від 26.06.2024 про встановлення позивачу 3 групи інвалідності.
Крім того, як зазначено вище, абз.10 п.13 Положення №1317 передбачено порядок проведення перевірки обґрунтованості рішень МСЕК про встановлення інвалідності.
Зокрема, проведення перевірки обґрунтованості рішень та/або переогляд здійснюється шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі відповідних медичних установ.
При цьому, рішення про скасування попереднього рішення комісії приймається у разі відмови особи від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи.
Зі змісту довідки про невизнання позивача особою з інвалідністю вбачається, що позивач 18.12.2024 оглядався (заочно) Центральною МСЕК.
При цьому, відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про необхідність прибуття до Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України (яка здійснювала функції Центральної МСЕК) або будь-якого іншого профільного закладу охорони здоров'я для повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень з метою проведення медико-соціальної експертизи.
Крім того, не надано доказів виклику/повідомлення позивача щодо засідання Комісії ЦМСЕК 18.12.2024, на якому прийнятий індивідуальний акт про невизнання позивача особою з інвалідністю.
Як зазначалось судом раніше, позивач, як на час встановлення групи інвалідності 26.06.2023 так і на час чергового перегляду 26.06.2024 МСЕК підстав для підтвердження 3 групи інвалідності не являвся посадовою особою державних органів, у тому числі посадовою особою органів прокуратури, що підтверджується записами його трудової книжки.
Так, відповідно до запису №26 в трудовій книжці НОМЕР_2 позивача від 24.01.2022, його звільнено з посади головного спеціаліста відділу Харківської обласної прокуратури, тобто станом на 26.06.23 та 26.06.2024 позивач не перебував у трудових відносинах з державними органами і не являвся суб'єктом на якого розповсюджується дія рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22 жовтня 2024 року «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, що введено в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року №732/2024.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено процедуру проведення перевірки обґрунтованості рішень та/або переогляду шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно позивача.
Згідно з висновком Верховного Суду, сформованим у постанові від 30.11.2020 у справі № 200/14695/19-а, суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про протиправність рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" від 18.12.2024 та наявність підстав для його скасування.
Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" Центр оцінювання функціонального стану особи (пров. Феодосія Макаревського, буд. 1А, м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 49005, ЄДРПОУ 03191673), третя особа - Міністерство охорони здоров'я України (вул. Грушевського Михайла, буд. 7, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 00012925) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" від 18.12.2024, як таке, що було прийняте з порушенням процедури, не відповідає вимогам чинного законодавства та фактичному стану здоров'я позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" Центр оцінювання функціонального стану особи (ЄДРПОУ 03191673).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М.Панов